Презентація "Василь Симоненко – “лицар на білому коні” в українській літературі. Вірш-пісня “Лебеді материнства"

Василь Симоненко – “ лицар на білому коні ” в українській літературі. “ Лебеді материнства ”

8 січня 1935 – 13 грудня 1963 Найбільше люблю землю, людей, поезію і… село Біївці на Полтавщині, де мама подарувала мені життя

В мене була лише мати, та був іще сивий дід,- Нікому не мовив “тату” і вірив, що так і слід. (“З дитинства”)

“ Дев’ять кілометрів було до школи. Як на мої чотирнадцять років, то це не так уже і мало ”

На уроках він був серйозний – аж занадто. Ніколи не сміявся, не тинявся по шкільному подвір’ї. У класі Вася виділявся серед учнів, по-перше, своїм бідним одягом, по-друге, своїм розумом. (Із спогадів учительки Уляни Миколаївни)

1952 рік закінчив школу із золотою медаллю та вступив до Київського університету на факультет журналістики

Працював у газетах “ Черкаська правда ”, “Молода Черкащина”

І буду знов у вікна заглядати, Брехати, що не холодно мені, Твої нечутні кроки впізнавати В морозній монотонній тишині (“Люсі”)

Кажуть носа украв ти у баби, Губи й ноги забрав мої, Взяв у матері синю звабу І в очах своїх затаїв.

“ Його вірші не можна одмежувати від журналістської роботи. Часто вони народжувалися у відрядженнях. ” (Борис Олійник)

І збірка - 1962 рік “Тиша і грім” ІІ збірка – 1964 рік “Земне тяжіння” (“Лебеді материнства”)

Як читати вірш 1. Вдумливо прочитай вірш. 2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів. 3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір. 4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні). 5. Познач олівцем паузи: а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /); б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //); в) крапка – явна пауза з інтонацією завершеності (позначка – ///). 6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання: а) підвищення тону – стрілка вгору (&); б) зниження тону – стрілка вниз ((); в) рівний тон – горизонтальна стрілка ("). 7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок. 8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність. 9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

Композиційна будова вірша: І – чарівна казка дитинства, у якій мати оберігає сина від життєвих негод; ІІ – мрії матері про майбутнє дитини, юність, перше кохання; ІІІ – роздуми матері про становлення її сина як громадянина, людину, патріота

Вода Дорога Верба Тополя Білява хата Лебеді Мати Образи - символи

Пам’ятка декламатора 1. До читання напам’ять повтори текст вірша про себе. 2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу. 3. Назви автора й твір, який читатимеш. 4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими – не втомлювати й відволікати слухача. 5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз. 6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх. 7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.