Презентація " Загальна характеристика Азії"

 разом з Європою утворює найб льший материк - Євраз я  розташовують велик країни за обсягом ВВП - Китай  Япон я  розташовуються велик м ста, промислов центри та порти  розташовується у вс х кл матичних поясах  країни р зноман тн за природними, культурними, рел г йними ознаками  перехрестя важливих морських комун кац й  розташування важливих м жнародних орган зац й - АСЕАН, СААРК,ОПЕК, ЛАД, Ісламська конференц я

АСЕАН (Асоц ац я держав П вденно-Сх дної Аз ї) — це рег ональна м журядова орган зац я, створена для сприяння пол тичному, економ чному та соц окультурному сп вроб тництву в П вденно-Сх дн й Аз ї.

 Члени: Нараз до складу входять 10 країн: Бруней, В'єтнам, Індонез я,

Камбоджа, Лаос, Малайз я,

М'янма, С нгапур, Таїланд,

Ф л пп ни.

 Ц л : Сприяння миру, стаб льност , економ чн й нтеграц ї та культурному обм ну.  Ключов проєкти: Економ чне сп втовариство АСЕАН, зона в льної торг вл , пол тична сп впраця, включно з Регламентом про мирне врегулювання конфл кт в.  Головний оф с: Джакарта, Індонез я.

СААРК (П вденноаз йська асоц ац я рег онального сп вроб тництва) — це рег ональна м журядова орган зац я, яка об’єднує країни П вденної Аз ї з метою соц ально-економ чного розвитку, зм цнення рег онального сп вроб тництва та мирного сп в снування.

 Зачисельн стю населення є найб льшою рег ональною орган зац єю, нараховує близько 1,6 млрд жител в.  Члени: Включає 8 країн: Афган стан, Бангладеш, Бутан, Інд я, Мальд ви, Непал, Пакистан, Шр -Ланка.  СААРК є платформою для вир шення рег ональних проблем, хоча її ефективн сть часто обмежена пол тичними суперечностями м ж членами.

ОПЕК (Орган зац я країн-експортер в нафти) — це м жнародна орган зац я, що об’єднує основних експортер в нафти для координац ї нафтової пол тики та стаб л зац ї св тового нафтового ринку.

Члени: Нараз орган зац я об'єднує 13 країн.

Штаб-квартира: В день, Австр я.

Ц ль: Забезпечення стаб льност нафтових ц н, захист нтерес в країн-виробник в та споживач в, контроль обсяг в видобутку нафти для уникнення перенасичення ринку.

Вплив:

ОПЕК значно впливає на св тову економ ку та енергетичний сектор, оск льки члени орган зац ї контролюють близько 40% св тового видобутку нафти  понад 80% п дтверджених нафтових запас в.

Критика:

Ман пулювання нафтовими ц нами, що може викликати економ чн проблеми в країнахмпортерах.

 Вплив на глобальну пол тику через нафтову залежн сть.

ЛАД (Л га арабських держав) — це рег ональна орган зац я арабських країн, створена для пол тичної, економ чної, культурної та соц альної сп впрац , а також для зм цнення єдност арабських держав.

 Члени: 22 країни, включно з

Єгиптом, Сауд вською Арав єю,

Іраком, Сир єю, Л в єю,

Йордан єю, ОАЕ та ншими. Сир я нараз тимчасово виключена через конфл кт.

 Оф ц йна мова: Арабська.

Д яльн сть:

 Пол тична сп впраця: ЛАД часто обговорює питання стаб льност в рег он , так як палестинозраїльський конфл кт або криза в Сир ї.

 Економ ка: Сприяння нтеграц ї через угоди про сп льну торг влю.  Культура: П дтримка арабської мови та культурних традиц й, координац я осв тн х н ц атив.

Ісламська конференц я (нин Орган зац я сламського сп вроб тництва, ОІС) — це м жнародна орган зац я, яка об'єднує мусульманськ країни з метою зм цнення єдност сламського св ту, сприяння економ чному, соц альному, культурному та пол тичному сп вроб тництву.

Члени: 57 країн, переважно мусульманських або таких, де слам в д грає важливу роль.

Мови: Арабська, англ йська, французька.

Д яльн сть:

 Розгляд ключових м жнародних питань, зокрема палестино-зраїльського конфл кту.

 Реал зац я гуман тарних програм, таких як допомога б женцям.

 Розвиток партнерства з м жнародними орган зац ями, включно з ООН.

Виклики:

 Пол тичн розб жност м ж країнамичленами.

 Неоднор дн сть економ чного розвитку та р вня стаб льност член в орган зац ї.

Аз я — це найб льший за площею (44,58 млн км²)  населенням (понад 4,7 млрд ос б) континент, який займає сх дну частину Євраз ї та простягається в д п вн чного Льодовитого океану до Інд йського океану  в д Атлантики

(через Середземне море) до Тихого океану.

Меж Аз ї:

П вн ч: омивається П вн чним

Льодовитим океаном (Карське, Сх дносиб рське  Чукотське моря). Сх д: межує з Тихим океаном (Японське, Жовте, Сх днокитайське моря).

П вдень: вих д до Інд йського океану (Арав йське море, Бенгальська затока).

Зах д: межує з Європою (гори Урал, р чка

Урал, Касп йське море, Кавказ) та омивається Середземним  Чорним морями.

Крайн точки:

П вн ч: мис Челюск н (Рос я).

П вдень: мис П ай (Малайз я).

Зах д: мис Баба (Туреччина).

Сх д: мис Дежньова (Рос я). П вострови: Арав йський, Індостан, Індокитай, Камчатка, Мала Аз я.

Острови: Японський арх пелаг,

Ф л пп нський арх пелаг, Малайський арх пелаг, Шр -Ланка.

За класиф кац єю ООН, до рег ону Аз я в дносять 47

суверенних держав. На в дм ну в д Європи в Аз ї снує багато

великих за площею країн. Дв з них, Китай та Інд я, належать

до групи найб льших (понад 3 млн км²). Територ я Китаю

майже така, як вс єї Європи

(без європейської частини Рос ї), а Інд ї – як вс х країн

Зах дної, П вн чної та П вденної Європи разом. Водночас у рег он снують карликов

держави: С нгапур (720 км²), Бахрейн (701 км²) та Мальд ви (298 км²).

Природн умови  Кл матична р зноман тн сть: В д арктичного кл мату в П вн чн й Аз ї до екватор ального на п вденному сход .

 Найспекотн ше м сце — пустеля Руб-ель-Хал (Арав йський п востр в), де температура досягає +56°C.

 Найхолодн ше — селище Оймякон (Рос я), в доме як "полюс холоду" з температурою до -71°C.

Географ чн крайнощ :

Найвища точка св ту — гора Еверест (8,848 м, Г малаї). Найнижча точка — узбережжя Мертвого моря (-430 м).

Велик р чков системи:

Янцзи — найдовша р чка Аз ї (6,300 км). Інд йська Ганг  китайська Хуанхе є важливими для с льського господарства.

Озеро Байкал у Рос ї — найглибше  одне з найстар ших озер св ту, багате на ендем чну флору фауну.

Енергетичні ресурси:

Азія — лідер у видобутку нафти та газу, особливо в країнах Перської затоки (Саудівська Аравія, Іран, Кувейт). Росія забезпечує Європу природним газом і є провідним експортером вугілля.

Мінеральні ресурси:

Китай — світовий лідер у видобутку рідкісноземельних металів, які необхідні для виробництва електроніки. Індія та Казахстан мають великі запаси урану.

Водні ресурси:

Гімалаї забезпечують водою мільярди людей через систему великих річок (Інд, Ганг, Брахмапутра).

Водоспад Детіан на кордоні Китаю і В'єтнаму є одним із найбільших у світі.

Біорізноманіття:

Тропічні ліси Південно-Східної Азії є домом для багатьох рідкісних видів, таких як суматранський тигр і орангутан.

Гірські ліси Гімалаїв багаті на рідкісні лікарські рослини.

Сільське господарство:

Основні виробники рису: Китай, Індія, Індонезія.

Вирощування чаю, кави та спецій в Індії, Шрі-Ланці та В'єтнамі є важливою експортною галуззю.

Лісові ресурси Азії — це одні з найбільших природних багатств континенту, що відіграють важливу роль в економіці, екології та соціальних структурах різних країн. Азія має величезні лісові площі, зокрема тропічні ліси Південно-Східної Азії, тайгу в Сибіру, а також багаті на біорізноманіття гірські ліси Гімалаїв та інших високогірних регіонів. Ось деякі основні аспекти лісових ресурсів Азії:

Тайга Сибіру: Найбільша лісова зона на континенті, що займає

понад 60% лісових площ Росії.

Це вологі хвойні ліси, що є важливими для поглинання

вуглекислого газу і підтримки глобального клімату.

Тропічні ліси Південно-Східної

Азії: Ліси, що займають великі площі на архіпелагах Малайзії,

Індонезії, Філіппінах. Вони є домом для багатьох рідкісних

видів тварин і рослин, таких як орангутан та суматранський тигр.

За рівнем економічного розвитку в Азії є всі типи держав: високорозвинуті країни, країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою та країни з плановою економікою.

Лише 3 азійські держави відносять до типу високорозвинутих країн: Японію – країну «Великої сімки», Ізраїль – переселенську країну та Кіпр – країну середнього рівня розвитку.

До групи нафтодобувних країн з високими прибутками в Азії відносять країни Перської затоки та Бруней. Їх показники ВВП на душу населення сильно коливаються від $5 000 до $60 000 на рік на людину.

Країни-«дрібні острови» вирізняються спеціалізацією у сфері послуг: туристичному бізнесі та банківській справі.

Як наслідок цього вони мають показники ВВП на душу населення від $9 000 до $25 000 на рік на людину.

За статистикою ООН, до групи найменш розвинутих країн включено 9 азійських держав: Афганістан, Бангладеш,

Бутан, Ємен, Камбоджу, Лаос, М’янму, Непал, Східний Тимор. У них на одного жителя припадає $500 – $1 500 на рік, питома вага обробної промисловості становить 10 %, частка письменного дорослого населення є менш ніж 20 %. ІЛР низький або середній. Економіка дуже слабка.

 Характерною ознакою політико-географічного положення азійського регіону є наявність багатьох осередків політичної нестабільності, значна частина яких пов’язана з колоніальним минулим. Більшість збройних конфліктів мають національне або релігійне підґрунтя.

Мирне населення часто стає жертвою тероризму.

 З повоєнних років триває протистояння між Ізраїлем та Палестинською автономією, між грецькою та турецькою громадами на Кіпрі. Періодично спалахують конфлікти між Індією

та Пакистаном.

 Не розв’язане питання курдів – народу, який живе на межі трьох країн: Туреччини, Іраку та Ірану й прагне створити власну державу.  Не встановлено миру в Афганістані та Таджикистані, де не вщухає війна після виведення радянських військ.

 Афганістан перетворився на центр виробництва наркотиків, «експорту» тероризму, підготовки ісламських екстремістів для бойових дій в інших державах.

 Відстоюючи свої т. зв. геополітичні інтереси, Росія та США неодноразово розв’язували військові дії у різних країнах Азії, зокрема у В’єтнамі, Іраку, Сирії. Новим осередком геополітичного впливу стає Китай.

 В Азійському регіоні є держави, що мають ядерну зброю. До

«старих» ядерних держав належить Китай. Із часом з’явилися «молоді» ядерні держави: Індія та Пакистан. КНДР проголосила про випробовування ядерної зброї на її території. Нині ядерна зброя є й в Ізраїлю.