Проєкт «Наші витоки. Шляхами козацької слави»

ПРОЄКТ

«Наші витоки. Шляхами козацької слави»

 

Зміст проєкту

 

Актуальність проєкту

  Понад 500 років тому в українських степах за Дніпровськими порогами поселилися перші козаки. Близько 300 років охороняли вони Україну від турків, татар та інших ворогів. Від­шуміла козаччина, стали історією її славні походи, багато славних синів увійшли в історію нашого роду.

А чи знають про це наші діти? Чи пам'ятають про ті славні часи?

  На те, щоб учні знали та пам'ятали про славне минуле України, і розра­ховано цей проект. Підростають до­стойні нащадки козаків, яким нале­жить продовжувати їх справу, множити їхні подвиги. Саме цим дітям потріб­но усвідомити, що їм продовжувати естафету героїзму і мужності у спра­ві захисту мирного сьогодення та на­шого майбутнього.

 

Мета проєкту:

• розширити знання учнів про Запорізь­ку Січ, побут, звичаї й обряди за­порожців;
• продовжувати знайомити дітей з історією України і героїзмом укра­їнського народу;
• ознайомитися з відомостями про події, що відбувалися на Чорнобаївщині під час визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі 1648-1657pp. під проводом Богдана  Хмельницького;
•  розширити уявлення учнів про Чигирин – столицю Української козацької держави;
• прилучати учнів до джерел наці­ональної історії і культури;
• розвивати допитливість, прагнення вивчати історію рідного краю.  
• сприяти патріотичному вихован­ню кожного учня, осмисленню себе як частини великого укра­їнського народу;
• пробуджувати національну само­свідомість;
• загартовувати учнів фізично і мо­рально.

 

Вид  проєкту:

• груповий;
• міжпредметний;
• інформаційний, ознайомлювальний.

 

Етапи  реалізації проєкту:

Початок дії проєкту:    10 вересня.

Закінчення:   14 жовтня.

1. допроєктна підготовка;
2. дослідницько-захисний етап;
3. презентація отриманих результа­тів.

 

Етапи проєкту

 

І етап — допроектна підготовка

1. Формування проєктних груп
2. Визначення теми проєкту «Шляхами ко­зацької слави»
3. Визначення проблемного завдан­ня

а) Зібрати інформацію про:

• гетьманів України;
• побут українських козаків;

• історичні пам'ятки рідного краю;
• столицю Української козацької держави - Чигирин;
• козацьку столицю — Запорізьку Січ.

б) Вивчити пісні українських січови­ків, український танок — гопак.

4. Вибір методів дослідження:

• робота з книгою;

• екскурсія до селищного краєзнавчого музею;

• усні журнали;
• консультативна робота.

5. Розробка плану дослідження:

• збір даних з використанням науково-художньої літератури;

• аналіз та обробка отриманих даних;

• проведення усних міні-журналів;

• екскурсія до музею;

• оформлення творчої роботи у ви­гляді реферату.

 

ІІ етап — дослідницько-захисний

1. Збір даних із використанням науково-художньої літератури.
2. Аналіз та обробка отриманих да­них.
3. Проведення усних міні-журналів.
4. Класні змагання двох куренів ко­зачат.
5. Виставка творчих робіт — повідомлень за 4 темами:

• « Козацька столиця — Запорізька Січ»;
•   «Гетьмани України»;
•  «Чигирин – столиця козацької держави»;
• «Козаччина на Чорнобаївщині Черкаської області».

6. Вивчення пісень українських сі­човиків та українського гопака.
7. Підготовка оформлення гри-змагання: назви гри та порогів, прислів'їв про козаків.
8. Виготовлення емблем двох козацьких куренів, підготовка українських національних костюмів.
9. Підготовка презентацій куренів, козацьких жартів.
10.          Запрошення гостей — батьків, учителів, учнів паралельного класу.

 

ІІІ етап — презентація отриманих результатів

Цей етап проводиться у вигляді гри-змагання «Козацькому роду нема переводу» між двома куренями козачат.

 

 

 

Захист проєкту «Наші витоки. Шляхами козацької слави»

Гра-змагання «Козацькому роду нема переводу»

Хід гри

 

Конкурс "Представлення куренів»

І поріг «Мудре слово»

 «Продовж прислів’я»

II поріг «Веселий курінь» (розповісти козацькі жарти).

III поріг «Січ», ерудит-лото (одна команда готує запитання іншій команді).

ІV поріг «Козацькі забави» (спортивні змагання).

Vпоріг «Запорізька земля». Гра «Відгадай за описом» (за усним описом діти відгадують рослину чи тварину степу).

VI поріг «Співоче поле» (заспівати українські пісні).

VII поріг «Священна спадщина» — домашнє завдання. Усний журнал : «Історичні пам'ятки» (розповідь про козацькі часи на Чорнобаївщині).

VIII поріг «Лицарі Запорізького краю». Гра «Що, де, коли?» (запитання про гетьманів України; упродовж 20с команда готує відповідь, а інша команда може доповнити).

IX поріг «Спас — бойове мистецтво козаків» (український танок).

Вступна частина

Вступне слово вчителя

  Із давніх часів наш народ умів захи­щати свою землю. Його сини — вої­ни —демонстрували зразки мужності на полях битв із ворогами. Невми­рущою славою покрили свої знаме­на козацькі полки Запорізької Січі у визвольній боротьбі під проводом Б. Хмельницького, Івана Мазепи та інших гетьманів.

  І недарма я сьогодні згадала козаків Запорозької Січі, саме вам, діти, на­лежить продовжувати їх справу, мно­жити їх подвиги.

1-а   ведуча

Сьогодні свято всіх зустріне,

Сьогодні все козацтво тут.

І в цій залі радість лине,

Козацькі ігри всіх нас ждуть.

2-а   ведуча

Що говорить вам «козак» —

Це крилате горде слово?

Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?

3-я   ведуча

Козаки — це сильні люди!

Козаки — безстрашні люди!

Козаки — борці за волю!

За народну щасну долю.

4-а   ведуча

Козак — чесна, смілива людина,

Найдорожча йому — Україна!

Козак — слабкому захисник,

Цінити побратимство звик.

Козак — усім народам друг

І лицарський у нього дух.

5-а   ведуча

Козак — герой народу України,

Козакувати — справа не проста,

Коли державу відбудуєм,

Красою слава запалає золота.

 

Учитель. Ну що ж, давайте і ми сьогодні намагатимемося бути сприт­ними, сміливими, кмітливими, як наші славні предки — козаки запо­розькі.

1-а   ведуча

Козачат, батьків, гостей –

усіх  зі святом вітаємо,

вам здоров'я та щастя бажаємо.

2-а   ведуча

Хай  від вас недоля завжди ховається,

А в душі ясне сонце усміхається.

3-я ведуча

І на те веду я мову,

Що не буде переводу козацькому роду!

4-а  ведуча

Бо козацького ми роду,

славних предків діти,

І у школи всі вчимося

рідний край любити.

5-а   ведуча

Бо Батьківщина в нас єдина — 

Це наша славна…

Ведучі (разом). Україна!

Учитель. Сьогодні у нашому класі — гра-змагання, яка називається «Козацькому роду нема переводу». У цій грі ви матимете дев'ять конкурсів-випробувань — стільки, скільки було порогів на Дніпрі. Оцінюватиме нашу гру журі. А зараз презентуємо наші куріні.

Презентація куренів 

І курінь — «Січовики»

Девіз:

Славних предків ми діти,

Будемо вірно Вітчизні служити!

ІІ курінь – «Запорожці»

Девіз:

Ми свою славу і волю

Не віддамо ніколи нікому!

 

І поріг «Мудре слово»

 Гра «Продовж прислів’я»

Де козак – …(там і слава).

До булави –  … (треба і голови).

То не козак, що боїться…(собак).

Без гетьмана військо…(гине).

Де байрак, там і …(козак).

Козацькому роду…(нема переводу).

Коли козак у полі, …(то він як на волі).

Хліб та вода – то …(козацька  їда).

Степ та воля —... (козацька доля).

Терпи, козак,... (отаманом бу­деш).

ІІ поріг «Веселий курінь».  Козацькі жарти

Всяк султана гапить-гудить:

— Бусурман це, кат, мучитель!
А Сірко говорить: — Люди,

Та це ж мій найліпший вчитель!

Хтось питає кошового:

•            Як? Ви — учень супостата?
•            Все життя я вчуся в нього, Як не треба воювати!

ІІІ поріг Ерудит-лото «Січ»

Команда 1

1. Який зовнішній вигляд був у кож­ного козака? (Шаровари, вишита сорочка, смушева шапка, чоботи, довгий пояс, кирея, каптан, жу­пан, кожух.)
2. Які страви готували козацькі ка­шовари? (Куліш, саламаху чи те­терю, мамалигу, каші з медом, мо­локом, рибною юшкою.)
3. Чому козаків називали запорож­цями? (Січ знаходилась на Дніпрі за 9 поро­гами.)
4. Чим займалися козаки? (Хлібо­робством, бджільництвом, рибаль­ством, мисливством. Серед них були теслі, стельмахи, ковалі, зброярі, римарі.)
5. Яка зброя була у козаків? (Руш­ниця або мушкет, пістоль, шабля, кинджал чи ніж, спис, лук і стрі­ли, гармати або пушки.)

Команда 2

1. Що означає слово козак? (У перекладі з тюркської мови – «вільні озброєні люди».)

2. Як називали козацькі човни? Скільки людей в них поміщалося?  («Чайки», 50 – 70 козаків.)

3. Як називалася козацька зачіска? Як вони її укладали? (Оселедець. Закручували двічі чи тричі його за вухо, щоб звисав до плеча.)
4. Які прізвиська та прізвища мали козаки? (Матвій, Осавул, Німець, Ногаєць, Лях, Бородавка, Держихвіст, Непийпиво, Шмат)
5. Чому на Січ не допускалися жін­ки? (Вважалося, що в степу, під час бойових походів вони будуть зайви­ми. Якщо хтось із козаків приводив на Січ навіть матір чи сестру, то це вважалося злочином, який суво­ро карався.)

ІV поріг «Козацькі забави» (спортивні змагання).

• Перші двоє козачат, зв'язані за руки і за ноги (по двоє), долають дистанцію.
• Наступні двоє козачат, в яких зв'язані спина до спини, дола­ють дистанцію.
• «Через болото». На підлозі лежить 2 дощечки. Наступивши на дощечку, що лежить попереду, поставити перед собою ту, що лежить позаду і т. д. Дібравшись до кінця «болота», учень несе дощечки наступному учасникові естафети. Виграє команда, яка першою перебралась через «болото».

• «Тачка» (2 козачат). Учень пересувається на руках, а ноги йому підтримує інший учень.
• Проповзти по траві між перешко­дами.
• Проскакати на коняці і передати листа від гетьмана.

(Змагання між курінними «Сильна рука».)

4. Козаки вміли смачно готувати. Вони снідали соломаху, обідали тетерю. А улюбленою стравою була каша.

• «Принести води для каші». Учасники переносять воду із однієї склянки в іншу.

• «Гарячий хліб». 

Щоб ви сили здобули, ми вам хліба напекли.

Хліб гарячий тримай, впасти не давай!

Учасники стають у коло, передають м’яч. Хто випустить м’яча із рук, залишає коло. В якій команді м’яч пройшов швидше 3 кола і залишилось більше учасників, та й перемогла.

Vпоріг «Запорізька земля».   Гра «Відгадай за описом»

Рослини

1. Барвінок

Це вічнозелена рослина, листя зберігає зелений колір навіть під снігом. Ця рослина супроводжує людину все життя. Має блакитні квіточки, повзучу стеблину. У відварі з неї ку­пали немовлят, щоб були здорови­ми і щасливими. Нею заквітчували коси дівчатам. А для наречених пле­ли вінки. Люди вважали, що ця квіт­ка оберігала від всякої нечисті. Ця рослина є символом молодості, ко­хання, шлюбу.

2. Ковила

Ця рослина з вузькими довгими лист­ками, її коріння нагадує пучок, а зер­нятко має довгий шлейф. Вітер підхоплює і переносить його на далеку відстань. Цю рослину в народі нази­вають «шовковою травою».

3. Калина

Ця рослина символізує жіночу красу. Червоними китицями цієї рослини прикрашали весільний коровай. Піс­ля перших заморозків плоди втрача­ли гіркий смак. Це наймиліший кущ для серця українця.

4. Полин

Дуже гірка рослина з різким ароматом. Худоба її не поїдає. У народі її називають «чорнобилем». Цю рослину клали до скрині, де зберігався одяг.

Тварини

1. Жайворонок

Птах, який прилітає рано навесні. Гніздо мостить прямо на землі у ви­гляді ямки, вистеленої травою. Дзвін­ко співає над полем на такій висоті, що його зовсім не видно.

 

2. Бджола

Ця комаха користується великою шаною, вважалося раніше, що вона походить із раю. Працьовиту людину завжди порівнюють із цією твариною.

 

4. Журавель

Великі, стрункі птахи з довгими но­гами і шиєю. Голова невелика, дзьоб прямий, довгий. Забарвлення пір'я сіре, чорне, біле. Це дуже обереж­ні птахи, добре ходять, бігають, лі­тають, на дерева не сідають. Під час перельоту летять зграями, як прави­ло утворюючи кут, «ключ».

4. Хом'як

Це великий гризун, довжина його тіла — 30 см. Забарвлення досить оригінальне: спина рудувато-сіра, а черевце і груди — чорні, з білими та рудими плямами. Це — нічна твари­на. Живе у глибоких норах, живить­ся зерном, плодами, комахами, ящір­ками. Взимку він спить.

VI поріг «Співоче поле» (заспівати українські пісні).

VII поріг «Священна спадщина» — домашнє завдання. Усний журнал : «Історичні пам'ятки» (розповідь про козацькі часи на Чорнобаївщині).

1. Одним із регіонів сучасної Черкащини є Лівобережна Чорнобаївщина, яка не була в стороні  історичних подій, в ході визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657рр.
2. На початку XVII століття Іркліїв виступає як найбільший центр козацької колонізації на лівобережній Черкащині. Іркліїв часів Богдана Хмельницького був сторожовою фортецею від нападів ворогів на Лівобережну Україну. Сама місцевість була природною фортецею, що сприяло розселенню втікачів з Правобережжя, які втікали від поневолення і католицької віри.
3. Іркліївські козаки мусили "кінно і оружно" виконувати військову повинність, оскільки Іркліїв був природною фортецею, що охороняла прикордонні землі Лівобережної України від наскоків кримських і ногайських татар. Іркліїв у ті часи був під владою польського короля Сигізмунда III, який в 1620 році подарував цю фортецю князю К.Вишневецькому. Через деякий час містечко переходить у спадщину Яремі Вишневецькому.
4. Іркліївські козаки та селяни беруть активну участь у бунтах та повстанні 1637 року проти польської шляхти, яке спалахнуло на Лівобережній Україні. Та польське панство жорстоко розправилось з козаками та селянами. Вздовж шляху, що йде від містечка через Переяслав аж до Ніжина, М. Божацький наказав поставити шибениці й палі, і карав на них багатьох борців за волю.
5. Весною 1648 року іркліївці включилися у визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького. 16 травня 1648 року Іркліївський полк брав участь в бою під Корсунем, де польське військо зазнало повного розгрому.
6. Все це побудило Хмельницького назначити великоповажним посланцям Польщі і Росії зустріч в Ірклієві. Ця зустріч відбулася 4 серпня 1650 року з київським митрополитом Сильвестром Косовим і королівськими послами Адамом та Миколою Киселями. Тут був і російський посланець Струков. Виконуючи волю польського короля, Микола Кисіль ультимативно зажадав влаштувати татаро-козацький похід на "московські землі", на що гетьман Хмельницький відповів відмовою. В Ірклієві Богдан Хмельницький підписав декілька універсалів.

VIII поріг «Лицарі Запорізького краю». Гра «Що, де, коли?» (запитання про гетьманів України; упродовж 20с команда готує відповідь, а інша команда може доповнити).

1. Як називається ця картина? Хто її автор? (Це картина Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турець­кому султанові».)

2. Що таке  козацькі клейдони? Розкажіть про них. (Це Святині Запорізького війська, які козаки брали з собою у всі походи. Це бунчук і булава. Бунчук – це держак до 2,5 м, зверху пофарбований у чорний колір, на вершок набивалась мідна або золочена куля, з-під кулі висіли жмутки кінського хвоста. Булава — це срібна куля, порожня всередині, настромлена на палицю. Прикрашали самоцвітами.)

3. Хто заснував першу Запорізьку Січ? {Дмитро Вишневецький або Байда)
4. Розкажіть про смерть Дмитра Вишневецького.
5. Назвіть гетьманів Запорізького козацтва.
6. Хто входить до курінної старшини? (Отаман, суддя, писар, кухар)

7.  Скільки Січей існувало? (8)

8. Хто вважався покровителькою та заступницею Січі? (Пресвята Бо­городиця Покрова)
9. Хто стояв на чолі козацького вій­ська? Як його обирали? (Геть­ман. За того, кого хотіли бачи­ти гетьманом, козаки підкидали шапки угору.)
10.          Назвіть, з якими країнами вели війни за незалежність козаки. (Із Туреччиною, Польщею, Росією)

IX поріг «Спас — бойове мистецтво козаків» (український танок).

Раніше гопак був козацькою бороть­бою, що імітувала танцювальні рухи. Потім гопак, як вид боротьби забувся, а залишився веселий танок, що його вміють танцювати майже всі україн­ці. Хлопчики та дівчата нашого кла­су покажуть своє вміння танцювати український гопак.

Підсумок гри

1 -ведуча

Хай, добрі люди,

Вам щастя буде!

Хай буде доля

На всі роздолля!

2-а   ведуча

І до того літ премного

На любов і згоду.

Хай не буде переводу

Козацькому роду.

Учитель. Ви чесно і завзято змагались, і довели, що є справжніми нащадками славних козаків. Слово  надається журі, яке підбиває підсум­ки і називає переможців. (Підсумки, нагородження переможців.)

  Нехай над нашою дер­жавою небо буде мирним, а всі пе­ремоги здобуватимуться у праці, на­вчанні, натхненні і коханні! І нехай завершилась наша чудова подорож у славне козацьке минуле, та ви ще раз підтвердили, що козацькому роду нема переводу!

Свято наше не закінчується, батьки запрошують усіх глядачів, журі та дітей пригоститися варениками.

Висновки

Результати проєкту, зацікавленість дітей та активна участь багатьох батьків під час підготовки до гри «Козацькому роду нема переводу» довели доцільність проведення цього заходу. Діти психологічно та інформаційно були готові до участі у проєкті. Зміст проєкту відповідав їхньому віку, було використано оптимальний вміст раціональної та емоційної інформації.

Діти зрозуміли мету проєкту та із за­цікавленням виконували конкретні доручення, закріпили вміння працювати в групах, а також самостійно творчо працювати.

Інформація мала достовірний та нау­ковий характер, була емоційно наси­чена фактичним матеріалом.

Протягом проведення проєкту (із 10 вересня до 14 жовтня) діти були особливо уважними, дисциплінова­ними, зацікавленими.

Учні набули нових знань з історії на нашої держави, були залучені до активного пізнавального процесу, збору необхідної інформації, навчилися робити висновки та  аналізувати свою діяльність.