Виготовлення саморобного ареометра. Керівник проєкту: Дубогай Галина Михайлівна, вчитель фізики. Тип проєкту: дослідницький, практичний, інформаційно-пошуковий. Міжпредметні зв’язки: фізика, трудове навчання. Тривалість виконання: короткотривалий. Виконав учень 7 класу. Прилуцького ліцею №3 імені С. Г. Шовкуна. Горбань Матвій
Фізика — експериментальна наука, і саме експериментальний метод навчання дає змогу учням краще закріпити теоретичний матеріал, пояснити суть фізичних явищ і процесів, поповнити фізичний кабінет саморобними приладами, які можна використати для: демонстрацій фізичних явищ; розв’язування експериментальних задач; виконання лабораторних робіт. Виготовлення і використання нескладних саморобних приладів розвиває в учнів технічне мислення і творчі здібності, формує конструкторські вміння і навички. Проблема: як виготовити саморобний ареометр у домашніх умовах?Актуальність вибраної теми
1. Дослідити історію винаходу ареометра.2. Пояснити принцип роботи ареометра.3. Виготовити саморобний ареометр із підручних матеріалів.4. Визначити густину чистої води, солоної води, молока, цукрового сиропу.5. Порівняти густини речовин.6. Порівняти густини твердих тіл.7. Поради щодо навчання плавати. План проєкту
Види діяльностіПопередня робота: Пошук літератури у бібліотеці та інформації в мережі Інтернет. Робота з літературою та електронними джерелами. Аналіз змісту отриманої інформації. Проведення досліджень по визначенню густини речовин. Узагальнення та систематизація результатів дослідження.
АРЕОМЕТР — це прилад для вимірювання густини рідин. Є версія, що прилад винайшла Гипатія Олександрійська, яка жила у IV – V столітті у стародавній Греції. Вона відома своїми працями в галузі механіки, астрономії, філософії, але винаходи Гипатії були забуті. У XVIII ст. французький хімік Антуан Боме винайшов два прилади: один для речовин, густина яких менша за густину води, другий для речовин, густина яких більша за густину води. Відомості про ареометр. Гипатія Олександрійська. Антуан Боме
Ареометр виготовлявся зі скла і являв собою кулясту колбу. У нижній, більш широкій частині, перебувала ртуть або металеві кульки, у верхній, більш вузькій частині - проградуйована шкала, по якій визначають густину рідин. Принцип роботи ареометра заснований на законі Архімеда: на тіло, занурене в рідину, діє виштовхувальна сила, яка дорівнює вазі рідини в об’ємі зануреної частини тіла. Оскільки кожна рідина має свою густину, то одне і теж тіло може зануритися в неї на різну глибину. Виштовхувальна сила, що діє на тіло, різна.
Беремо рідини, густини яких відомі. Наприклад, чисту воду (ρ =1000кг/м ). Наливаємо певний об’єм чистої води, опускаємо соломинку з баластом, вона занурюється і зрівноважується. Ставимо позначку. Наливаємо другу рідину такого самого об’єму- олію(ρ=900кг/м ). Знову ставимо позначку. Вимірюємо відстань між отриманими позначками і кроком у 2мм будуємо шкалу. Ціна поділки приладу 25кг/м . Рівень рідини показує її густину. Чим менша густина рідини, тим глибше зануриться прилад , а чим більша густина, тим більше спливатиме над рідиною.333
Опустимо соломинку з баластом у чисту воду. Вона занурилась до поділки, якій на шкалі приладу відповідає число 1000. Потім опустили в солону воду. Рівню рідини відповідає поділка 1025. Опустили соломинку в молоко та цукровий сироп. Вона відповідно опустилася до поділок 1025 і 1200. Висновок: чиста вода має найменшу густину. Солона вода та молоко мають однакову густину й меншу, ніж у цукрового сиропу. ДОСЛІД 1
Порівняємо густини речовин. Змішали олію і воду. Олія залишилась на поверхні. Змішали бензин і воду — бензин залишився на поверхні. Змішали бензин, воду й олію. Бензин залишився на поверхні. Отже, його густина менша за густину олії та води . Отримали багатошарову систему рідин. ДОСЛІД 2 Висновок: речовини з меншою густиною, ніж у води, спливають.олія і водабензин і водабензин, вода й олія
Взяли дві середні картоплини, одну опустили в чисту воду, а другу - у солону. У чистій воді картоплина лежить на дні, отже її густина більша за густину чистої води. А у солоній воді плаває, отже картоплина має меншу густину від солоної води. Виштовхувальна сила діє на неї більша. ДОСЛІД 3 Висновок: одне й теж саме тіло, занурене у рідини різної густини, тонутиме там, де густина рідини менша. Чиста вода. Солона вода
Висновок: густина монети більша за густину води, тому вона потонула. Густина інших тіл менша за густину води. Лимон не потонув тому, що його кожура за будовою подібна до пінопласту і виконує роль рятівного кругу. ДОСЛІД 4 Порівняємо густини твердих тіл. Візьмемо монету, олівець, лимон, кусочок пінопласту. Опустимо їх у воду. Монета потонула, лимон і олівець плавають, пінопласт - спливає.
-Рятувальний круг можна зробити з пінопласту, він добре триматиме людину на поверхні води. Поради- Навчитися плавати краще у солоній воді, вона з більшою силою виштовхує тіло. Найсолоніше озеро України знаходиться в Солотвино Закарпатської області - це озеро Кунігунда. Як і в Ізраїлі на Мертвому озері, так і в Солотвино не можна потонути через велику кількість солі.
У результаті проведених досліджень я дізнався:1. Ареометр -це прилад для вимірювання густини рідин.2. Виміряти густину рідин можна у домашніх умовах.3. Солона вода має більшу густину, ніж чиста.4. Молоко та солона вода мають однакову густину.5. Густина цукрового сиропу більша, ніж у молока та солоної води. 6. Речовини з меншою густиною спливають.7. Можна самостійно виготовити багатошарову суміш із рідин, що не дуже добре змішуються одна з одною, якщо їх акуратно налити в одну посудину.8. Речовини з більшою густиною, ніж у води, завжди будуть у ній тонути. Висновок
Підручники: Фізика: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл./ (В. Г. Бар'яхтар, Ф. Я. Божинова, С. О. Довгий та ін.); за ред. В. Г. Бар'яхтар, С. О. Довгого, - Х.: Видво "Ранок", 2015 – 256 с.: іл., фот.2. Бондаревський М. М. Фізичний експеримент у середній школі: Т.1/М. М. Бондаревський та ін. - К.: Рад.шк., 1966.3. Давиденко А. А. Науково - технічна творчість учнів: Навчально - методичний посібник для загальноосвітніх навчальнихзакладів/А. А. Давиденко.-Ніжин: Аспект Поліграф, 2010. - 176с. Проекти та наукові конференції як форма активізації пізнавальноїдіяльності учнів. - Вид. група "Основа", 2008.-160с.(Б-ка журн. " Фізика вшколах України).5. Українська Радянська Енциклопедія. Т.1, ст.290. 1. https://jak.koshachek.com2. You Tube3. https://vseosvita.ua4. https://naurok.com.ua Література: Ресурси інтернету: