Проект "Живе диво землі моєї..." Виготовлення квіткових композицій з бісеру

Про матеріал

Сьогодні у зв'язку зі змінами в різних сферах життя актуалізувалися питання, пов'язані з підготовкою підростаючого покоління до самостійного життя. Особливого підходу в цьому плані вимагають діти з проблемами у психофізичному розвитку. Визнання прав такої дитини, її інтересів, потреб, надання допомоги в процесі її особистісного становлення, у виборі відповідної професійної діяльності є надзвичайно важливими.

Інтеграція підлітків зі зниженим зором у суспільство є однією з провідних проблем корекційної педагогіки. Виховання й навчання слабозорих учнів вирішує загальні завдання, які стоять перед сучасною школою, а саме: підготувати гармонійно розвинену особистість, створити умови для залучення її до життя в суспільстві. Особливе місце щодо засобів інтеграції належить естетичному вихованню. Під впливом навчання та виховання, що враховують особливості пізнавальної діяльності дітей зі зниженим зором, відбувається успішне формування компенсаторних процесів, які значно нормалізують психічний розвиток слабозорих учнів. Це забезпечує успішну взаємодію дитини з навколишнім середовищем..

В наш час актуальною стала проблема збереження культурної та історичної самобутності національних традицій, непорушних етичних цінностей народу. Декоративно-прикладне мистецтво, зокрема бісероплетіння, органічно увійшло до сучасного побуту і продовжує розвиватися, зберігаючи національні традиції в цілісності. Воно містить в собі величезний потенціал для освоєння культурної спадщини, оскільки донесло до сьогодення практично в неспотвореному вигляді характер духовного збагачення світу. Творча робота необхідна кожній дитині для того, щоб вона мала можливість задовольнити свою схильність до улюбленого виду діяльності, розвиватися інтелектуально і духовно.

Залучення дітей з порушенням зору до виконання виробів із бісеру є ефективним засобом корекції, компенсації та подолання відхилень у їхньому розвитку.

Зміст архіву

Перегляд файлу

Автор проекту:	Вакулюк Олена Петрівна, вчитель української мови та літератури Житомирська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів для дітей зі зниженим зором Якубовська Марія Іванівна, вихователь
Тема проекту:	Живе диво землі моєї… (Виготовлення квіткових композицій з бісеру)
Мета проекту:
освітня	поглибити і розширити знання учнів про історію і розвиток одного з видів декоративно-прикладного мистецтва – бісероплетіння; формувати знання з основ композиції, квітникарства, освоєння техніки бісероплетіння; поглибити знання учнів про рослини рідного краю, рослини-символи;
корекційно-розвивальна	розвивати інтерес до культури своєї Батьківщини, до витоків народної творчості; формувати естетичний і художній смаки; розвивати моторні навики образного мислення, увагу, фантазію, творчі здібності; включити учнів в усі етапи практичної діяльності, щоб створити можливість для інтелектуально розвитку школярів, формування цілісної творчої особистості; підготувати вихованців до самостійного життя в сучасному світі, соціально адаптувати ;
виховна	виховувати працьовитість, охайність, посидючість, терпіння, уміння довести розпочату справу до кінця; взаємодопомогу; виховувати любов і повагу до культури своєї Батьківщини.
Завдання проекту:	дослідити історію бісероплетіння; зібрати інформацію про рослини-символи і лікарські рослини рідного краю; виготовити квіткові композиції з бісеру
Тип проекту:	інформаційно-творчий
Оформлення проекту:	опис роботи над проектом; виставка виробів з бісеру; збірка «Живе диво землі моєї…» захід-представлення проекту
Тривалість проекту:	Травень 2009 р. – травень 2010 р.
Міжпредметні зв’язки:	Технології, народознавство, українська література, природознавство, малювання, математика

План

роботи над проектом

№ п/п	Зміст роботи	Дата
1.	Вступне заняття. Обговорення теми. Визначення мети і завдань проекту. Ознайомлення з технікою безпеки під час виконання виробів з бісеру.	Травень 2009р.
2.	Екскурсія в природу з метою ознайомлення з рослинами-символами та лікарськими рослинами рідного краю.	Травень, вересень 2009р.
3.	Формування складу групи, розподіл завдань, планування спільної та індивідуальної роботи.	Травень – вересень 2009р
4.	Робота в шкільній, обласній науковій, дитячій бібліотеці, пошук інформації про історію бісероплетіння, народознавство; добір матеріалу: легенд, оповідань, віршів, пісень, загадок, прислів'їв про квіти.	Вересень - листопад 2009р.
5.	Ознайомлення з технікою бісероплетіння, виготовлення технологічних карток і схем.	Вересень – жовтень 2009р.
6.	Самостійна робота учнів над проектом: опрацювання літератури про рослини-символи, лікарські рослини; робота в Інтернеті; написання рефератів.	Жовтень 2009р. – березень 2010р.
7.	Спільне та індивідуальне виготовлення квіткових композицій з бісеру.	Травень 2009р. – травень 2010р.
8.	Підготовка до представлення проекту. Оформлення зібраних матеріалів, інформації. Аналіз виконаної роботи з бісероплетіння.	Квітень 2010р.
9.	Оформлення збірки «Живе диво землі моєї…»	Квітень – травень 2010р.
10.	Захист проекту. Проведення заходу-представлення проекту і виставки виробів.	Травень 2010р.
11.	Колективне обговорення результатів проекту. Підсумки.	Травень 2010р.

Актуальність проекту

Опис проекту

Де б не жила людина – в селі чи місті – вона шукає спілкування з квітами, рослинами. Вони лікують, радують око. Квіти – це прикраса землі. Квіти – це посмішка сонця! Учасники проекту, виготовляючи квіткові композиції з бісеру, підбирали легенди про квіти (рослини) свого краю, повідомлення про їх лікарські, обрядові властивості. Учні уклали збірку віршів, легенд, казок, оповідань про ці квіти, виготовили бісерні композиції.

Розробка плану проекту була досить бурхливою через велику кількість запропонованих ідей. З одного боку, це було виявом безумовної зацікавленості учнів проектом, з іншого - вимагало від керівників «прихованої координації», делікатності та тактовності.

Отже, у результаті підготовчого етапу було сформульовано тему, мету, складено план роботи над проектом, підготовлено сценарій заходу, на якому буде представлено результати проекту, зазначено строки реалізації та захисту проекту.

Робота над безпосереднім виконанням обраних рослин технічно досить складна, копітка, вимагає зосередженості та чималого терпіння. Найбільш складною для учнів виявилась робота над технікою бісероплетіння. Вироби, які планувалось виконати індивідуально, було врешті створено спільними зусиллями. Це надихнуло учнів працювати більш ефективно, відповідально і, врешті-решт, завершити роботу, до якої вже доклали стільки зусиль. Позитивним стимулюючим фактором було й те, що учням імпонувало виступати в ролі співавторів із керівниками проекту.

Готуючись представити збірку «Живе диво землі моєї…», ми несподівано зіткнулися з тим, що діти не завжди вміють ясно, дохідливо й послідовно висловлювати свої думки, відбирати потрібний матеріал. Зібравши всі чорнові матеріали - ілюстрації, фотографії, ксерокопії, ескізи робіт, відібрали найбільш цікаві. Ретельно працювали над текстом - він мав бути стислим, послідовним, зрозумілим і доступним для різновікової аудиторії .

Що ж дала робота над проектом його учасникам?

Учні отримали велику кількість інформації, причому з тих джерел, до яких не зверталась раніше (Інтернет, обласна наукова бібліотека); удосконалили прийоми роботи при виконанні виробів з бісеру; відчули, що укласти зібраний матеріал у книжечку значно важче та складніше, ніж уявляли раніше; учились доводити до кінця розпочату справу; усвідомили, що зробили справу, яка принесе користь у навчанні молодших учнів.

Під час роботи над проектом учні отримали знання про:

історію бісероплетіння;
правила техніки безпеки на робочому місці;
основи композиції та кольорознавство;
класифікацію і властивості бісеру;
основні прийоми бісероплетіння;
умовні позначки;
правила догляду і зберігання виробів з бісеру

Обрана тема та форма проекту, на нашу думку, були вдалими тому, що:

1. Ця робота об'єднала дітей і їх наставників.

2. У процесі підготовки заходу-представлення проекту виявились організаційні та лідерські здібності тих дітей, які не проявляли їх на звичайних заняттях.

3. Загальна цікава справа спонукала учасників проекту до самостійної пошукової роботи - під час підготовчого та основного етапів діти звертались до спеціальної літератури, Інтернету.

4. На практично-виконавчому етапі роботи над проектом (плетіння з бісеру) діти навчилися створювати диво своїми руками, побачили результати своєї роботи, відчули гордість за виконану роботу.

5. Метод проекту виявився актуальним, продуктивним і може бути використаний у позакласній роботі з дітьми, які мають вади зору, поряд із традиційними методами.

Інструкційні картки

Безпека праці

1. Правильно організувати робоче місце. Працювати на своєму робочому місці, не залишати його без дозволу вихователя.

2. Вивчити правила безпечної праці.

3. Не відволікатись від роботи, не заважати працювати іншими.

4. Виконувати загальні правила виробничої санітарії та особистої гігієни.

5. Додержуватись порядку та чистоти на робочому місці.

6. Обережно і дбайливо поводитися з інструментами і матеріалами, використовувати їх лише за призначенням. Економно використовувати матеріал.

7. Виконуючи роботу сидячи, слід сидіти прямо, на всій поверхні стільця, на відстані 10 – 15 см. від краю стола. Відстань від очей до виробу, що виготовляється, має дорівнювати 30 – 35 см (неправильна робоча поза псує поставу, спричинює швидку втомлюваність і заважає роботі органів травлення).

8. Під час роботи світло на робоче місце має падати зліва або спереду. Через кожні 15 хвилин робити - вправи для очей, фізкультхвилинки.

9. На робочому місці не повинно бути зайвих інструментів і матеріалів.

10. Роботу виконувати лише за допомогою справного інструменту.

Правила техніки безпеки при плетінні бісером

1. До початку роботи потрібно покласти інструменти й пристосування у відведених для них місце.

2. Під час роботи потрібно бути уважним.

3. Слідкувати за тим, щоб не поранитися гострими кінцями дроту.

4. Класти ножиці та плоскогубці праворуч від себе, з зімкнутими лезами, спрямованими від себе.

5. Передавати ножиці тільки з зімкнутими лезами і кільцями вперед.

6. Не можна залишати дріт, ножиці, гострозубці та інші колючі предмети на робочому столі без нагляду.

7. Не можна дріт брати в рот.

8. Не можна використовувати в роботі іржавий дріт.

9. Ножиці й гострозубці повинні бути добре заточені і відрегульовані.

10. При різанні вузьке лезо ножиць повинно бути внизу.

11. Маленькі шматочки дроту не можна залишати на робочому столі, а тим більше скидати на підлогу. Їх потрібно прибирати в спеціальне місце.

12. Після закінчення роботи потрібно перевірити наявність всіх приладів, прибрати їх у спеціально відведене місце.

13.При роботі з клеєм потрібно користуватися пензликом, намагатися не розливати його на стіл і на підлогу. При склеюванні деталей не використовувати велику кількість клею.

Правила користування ножицями

Ножиці мають два леза,з’єднані гвинтом і два кільця. Одне лезо ножиць широке, друге вузьке. Під час роботи тримають ножиці у правій руці вузьким лезом униз. Креслення, тканину тримають лівою рукою. Ріжуть тканину точно по намічених лініях. У кінці наміченої лінії неможна робити зайвого розрізу. Передають ножиці з рук у руки кільцями вперед, а беруть за кільце.

Правила користування голкою

Ручна голка – основний інструмент для шиття. Необхідно правильно дібрати голку, відповідно до товщини тканини.
Шити зручно гострою, гнучкою голкою з видовженим вушком, щоб нитка легше проходила і менше перетиралась. Голки, шпильки тримати у спеціальних коробках.
Користуватись подушечкою для голок. Перед роботою та після неї перелічувати голки й шпильки.
Не користуватись тупими та іржавими інструментами.
Не брати голку до рота, не заколювати у власний одяг, не залишати у виробі.
Щоб не поколоти палець, користуватись наперстком.
Передавати голку разом з ниткою, зав’язаною у вузлик.
Якщо голка зламалась, її уламки обов’язково викинути на смітник.
Нитку відрізувати ножицями а не відкушувати.
Нитки потрібно вибирати якісні і потрібного кольору. Наперсток використовують для полегшення протягання голки через тканину.
Шпильками сколюють деталі.

Правила користування праскою

Праску використовують для прасування тканини.
Прасуючи, треба стежити, щоб праска була нагріта до певної температури.
Слідкувати щоб не обпектися. Прасувати слід стоячи на резиновому коврику.
Включати і виключати праску сухими руками, беручись за корпус вилки, а не за шнур; ставити праску на спеціальну підставку.
Після закінчення роботи виключити праску.
Прибрати робоче місце щіткою або робочою ганчіркою. Здмухувати сміття або ж змітати рукою забороняється.

Поєднання кольорів бісеру

* Червоний - чорний, жовтий, сірий, коричневий, жовтий, оранжевий, синій, білий.

* Синій - сірий, блакитний, бежевий, коричневий, рожевий, жовтий, золотистий.

* Жовтий - коричневий, чорний, червоний, помаранчевий, сірий, блакитний, синій, фіолетовий.

* Зелений - темно-жовтий, лимонний, салатний, сірий, оранжевий, коричневий, чорний, кремовий.

* Фіолетовий - бузковий, бежевий, рожевий, сірий, жовтий, золотистий, чорний.

* Коричневий - бежевий, жовтий, рожевий, салатовий, бузковий, зелений.

Кілька порад, як вибрати хороший бісер

1. При зіткненні з пальцями бісер не повинен фарбувати шкіру. Якщо ж це відбувається, то через деякий час прикраса, яку ви виготовили з нього, втратить свій колір і може зробитися просто прозорою. Однак такий "барвний" бісер можна використовувати в картинах, якщо вам потрібні перехідні відтінки.

2. У пачці бісер повинен бути каліброваним, тобто приблизно одного розміру. Якщо бісер різного розміру, до того ж, не круглої форми, а довгастий, ламаний, з явними бракованими краями, то з такого бісеру можна зробити хіба що прикрасу у техніці "корали" - більше такий бісер ніде не застосувати. Якщо ж ви тільки починаєте працювати з бісером, то краще такий бісер не купувати зовсім - ви тільки зіпсуєте собі враження від освоєння ремесла.

3. Особливу увагу потрібно проявляти при покупці стеклярусу. Якщо кінці у стеклярусу ламані, то застосовувати його ви зможете тільки, як і в першому випадку, для прикраси в техніці "корали". Якщо ж стеклярус "розщеплюється" по довжині, то такий стеклярус використовувати ніде не доведеться - через деякий час він почне "злітати" з нитки.

4. Зберігати вироби з бісеру краще за все не під прямими сонячними променями, тому що бісер може вигоріти. Це правило відноситься до будь-яких виробів декоративно-прикладного мистецтва, і забувати про нього не слід.

5. Якщо ви маєте намір плести виріб з двох і більше кольорів бісеру, то особливе значення потрібно звернути на розмір бісеру в різних пачках - він повинен бути однаковим, інакше виріб буде "перекошувати". Звичайно, є речі, в яких застосовується бісер різного розміру, але, як правило, таких прикрас не дуже багато.

6. Купуючи бісер, зверніть увагу на отвори всередині бісеринок. Якщо отвори відкриті і приблизно однакового діаметру, такий бісер легко використовувати у виробах. Іноді бісерини як би закриті всередині крапельками пластмаси. Спробуйте акуратно проштовхнути їх голкою. Якщо вони легко вилітають звідти, ви зможете без зайвої нервозності використовувати бісер для плетіння або вишивання. Але якщо бісер ламається через ці процедури, або крапельки не виходять - краще цей бісер не використовувати.

7. При вишиванні бісером зверніть увагу на розмір отвору бісеринок. Якщо він занадто малий, то розширити його ви не зможете - отже, не вийде і застосування такого бісеру у виробі. Іноді "розширити" отвір можна за допомогою багаторазового тертя.

8. Запорошені вироби з бісеру можна класти у воду, якщо вони закріплені НЕ ниткою, а лескою. Нитка ж може досить швидко розмокнути і розтягнутися - отже, швидко порватися. А ось спиртом або одеколоном протирати бісерні речі не можна зовсім - реакція кольору на таке явище може бути зовсім непередбачуваною. Краще всього їх протирати сухою фланеллю і зберігати у скриньках. Картини з бісеру від пилу найкраще "витирати" пташиним пером або сухою фланеллю.

Вправи для очей, що знімають втому

Перший комплекс

1. Міцно закрити і широко відкрити очі. Повторювати вправу 5-6 разів з інтервалом 30 секунд.

2. Подивитися вгору, вниз, вправо, вліво, не повертаючи голови.

3. Повільно обертати очима: вниз, вправо, вгору, вліво і у зворотний бік.

Другу і третю вправу рекомендується робити не тільки з відкритими очима, але і з закритими. Виконувати їх треба сидячи, з інтервалом 1-2 хвилини.

Другий комплекс

1. Виконується стоячи. Дивіться прямо перед собою 2-3 секунди. Потім поставте палець руки на відстані 25-30 см від очей, переведіть погляд на кінчик пальця і дивіться на нього 3-5 секунд. Опустіть руку. Повторіть 10-12 разів. Вправа знімає втому очей, полегшує зорову роботу на близькій відстані.

2. Виконується сидячи. Трьома пальцями кожної руки легко натисніть на верхню повіку, через 1-2 секунди приберіть пальці. Повторіть 3-4 рази.

3. Дуже корисно кілька секунд подивитися в далечінь, окинути поглядом обрій.

Перегляд файлу

Житомирська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів для дітей зі зниженим зором

Автори проекту:

Вакулюк О.П., вчитель української мови та

літератури; Якубовська М.І., вихователь.

Перегляд файлу

Виховний захід-представлення проекту на тему «Живе диво землі моєї…»

Обладнання: запис музики, виставка квіткових композицій з бісеру; ілюстрації квітів, збірка «Живе диво землі моєї…» , живі рослини.

Звучить «Вальс квітів» П. Чайковського. Кружляють у танці дівчата й хлопці в карнавальних костюмах квітів.

1 - й в е д у ч и й . Велика і красива земля України. Неозорі степи, зелені Карпати, поліські пущі, широкополі лани, вільні чорноморські простори. Кожна доріжка, деревце, колосок, травинка, квітка — невід’ємна частина природи, нашого багатства і краси, без чого нам не прожити.

2 - й в е д у ч и й

Я землі цієї паросток зелений,

Я землі цієї крапля дощова,

Заплелись у мене, приросли до мене

Жито і дерева, квіти і трава.

1 - й в е д у ч и й . Квіти — вічні супутники нашого життя. Палахкотять біля вікон осель животрепетним вогнем мальви та жоржини, чорнобривці й маки, буяють різнобарв’ям нагідки, троянди, дзвіночки, айстри.

2 - й в е д у ч и й . Квіти, як і музика, створюють піднесений настрій, надихають на творчість.

1 - й в е д у ч и й . Сьогодні свято наших барвистих друзів — квітів. Адже учасники нашого проекту стільки потрудилися, щоб виготовити чудові квіткові композиції, зібрати матеріал про рослини, підготувати сьогоднішнє свято. На хвилину замисліться, що вам відомо про окремих представників квітчаного братства, про квіти наших луків, лісів, полів, клумб? Ми допоможемо краще пізнати їх, щоб викликати ще більшу шану, любов, сприяти бережливому ставленню до рослин, рідної природи.

Звучить музика. Виходить дівчинка Флора у вінку.

Ф л о р а

Свято квітів! Свято! Свято! Всі на свято! Всі до нас!

Т р о я н д а

Чуєте пахощі в нашім дворі?

Квіти розквітли в ранковій порі!

Тут на світанку сам дощик ходив,

Білу Лілею від сну розбудив.

М а к

Чисто помилися Мальви в росі —

Личенька круглі рожеві усі.

Нижче під ними Красольки вогні,

Дуже вони до вподоби мені.

Соняшник

Ви Чорнобривцям загубите й лік.

Горді Майори стоять віддалік.

Ніжна Петунія з ними в гурті,

В повнім цвіту Повняки золоті.

Р о м а ш к а

Синій Панич покрутився на тин:

Як поглядає відтіль на Жоржин!

Знаю, він кличе Жоржин у танок:

Свято сьогодні у наших квіток.

Н а г і д к а

Бджілка на скрипці заграє в цей час.

Джміль прилетить, принесе контрабас.

Зразу Красольку підхопить Повняк,

Щоб танцювати удвох краков’як.

Ч о р н о б р и в е ц ь

А Чорнобривець бровою моргне,

Ніжкою тупне — гопак нам утне.

Ф л о р а

Біла Лілея з Майором для нас

У квітнику танцюватимуть вальс.

Звучить музика, у танці кружляють квіти.

Ф л о р а . Чарівний світ квіткового царства. Скільки романтичних легенд, переказів, фантастичних казок приберегли нам квіти. І кожна з них ще й досі таїть у собі чимало незвіданого, загадкового, таємничого. Мабуть, жодній квітці не присвячено стільки легенд, поем, віршів, як троянді.

Т р о я н д а . На берегах Дніпра перші троянди з’явилися ще в ІХ–XI ст., коли Київська Русь мала тісні зв’язки з Візантією. Паркові троянди з лікарськими і харчовими властивостями вирощували і в Суботові, у родинному маєтку Хмельницьких. Перший сад троянд в Україні засновано в 1735 році в м. Києві, а пізніше — Харкові (1804 р.), Ялті (1812 р.) Одесі (1820 р.). Кущі троянд є різні за розміром (від карликових, висотою 15 см, до гігантів — 5 м), є виткі троянди. Тепер відомо понад 25 тис. різноманітних сортів.

В одній з легенд розповідається, що коли з морської піни біля берегів Кіпру виникла прекрасна богиня Афродита, Земля дуже розсердилася і вирішила створити щось не менш прекрасне. Так виникла квітка троянди, яка своєю красою покликана змагатися з самою богинею краси. У багатьох країнах вирощують на плантаціях спеціальні сорти троянд, з яких добувають цінну трояндову олію. Троянда — справжня цариця квітів. Для неї властивий чудовий, ніжний аромат, неповторна форма бутона і квітки, а кольорова гама троянд найбільша серед усіх квітів. І в цьому заслуга селекціонерів. Адже в природі існували тільки білі, рожеві та жовті троянди, а вся інша гама створена людьми. Є вже сорти троянд бузкового кольору, сріблястого, сріблясто-голубого, чорні. Останнім часом селекціонери працюють над виведенням голубої троянди.

Ф л о р а . З тисячі кілограмів трояндового цвіту після тривалої переробки одержують лише кілька грамів такої олії, вона є складовою частиною всіх високоякісних парфумів. На міжнародному ринку трояндова олія цінується дорожче за золото й платину.

К а л и н а . Не можна уявити собі двору в Україні, де б не ріс кущ калини, бо калина — символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. З давніх-давен народ опоетизував кущ калини, оспівав його в піснях. Коли зацвітає калина, то весь кущ наче облитий молоком.

Виконується пісня «Зацвіла в долині....» на слова Т. Шевченка.

П і в о н і я (піон). Пишно квітнуть, милують око наприкінці травня розкішні півонії. Їх батьківщина — Китай, але культивувати їх почали у своїх садах ще стародавні греки. Одна з легенд розповідає, що названа квітка на честь грецького лікаря Пеона, котрий уславився добрим серцем, умінням зцілювати хворих. Ескулап позаздрив своєму учневі й вирішив його отруїти. Але боги не допустили цього, перетворивши Пеона на найкращу квітку. З тої пори квіти півонії зачаровують багатою насиченою гамою кольорів.

1-й Бузок. У серединіVI століття бузок побачив у Стамбулі мандрівник. Ароматні кущі «лілаку», як називали рослину турки, вразили його. Від’їжджаючи на батьківщину, він прихопив із собою насіння рослини. Так бузок потрапив до Відня, а звідти поширився по всій Європі. Тривалий час батьківщиною бузку вважали Іран, але приблизно160 років тому ботанікам пощастило відкрити справжнє місце народження його: ним виявилися важкодоступні гірські райони Трансільванських Альп.

2-й Бузок. Про походження назви цієї рослини є декілька міфів. Наприклад, за одним з них бог лісів, покровитель пастухів і мисливців Фавн безтямно закохався в красуню — німфу Сірингу. Німфа не любила Фавна і боялась його, бо він був страшною потворою: рогатий, на цапиних ногах, все тіло вкрите густою шерстю. Він постійно блукав лісами і, раптово з’являючись, лякав людей. Фавн переслідував німфу скрізь, і вона ніде не могла від нього сховатись. Рятуючись від переслідувань, Сіринга заховалась у річці, перетворившись на очеретину. Проте Фавн знайшов її і тут. Він зрізав очеретину і зробив з неї сопілку, яка заспівала ніжним голосом Сіринги. Народ увінчав пам’ять про Сірингу, назвавши її ім’ям гарний чагарник — бузок.

1-й Бузок

Я задимлю вас, задимлю,

Своїми бранцями зроблю,

Заграю синім фіолетом,

Я вас у себе залюблю.

Весь сад парфумами заллю,

У кожен дім ввійду букетом.

Я довго пахощі беріг,

Я вам віддати їх не міг,

Доки не вибухне суцвіття.

Тепер у червні чи в маю

Свій квіт я щедро роздаю,

Беріть його, як повноліття.

Беріть і не лічіть квіток,

Цих пелюстків, моїх зірок.

Бо їм немає, люди, ліку!

Бузкова розповідь пливе,

І звеселяє все живе.

Ще й привіта любов велику.

1 - й в е д у ч и й . Відомий ботанік Карл Лінней міг безпомилково, не маючи годинника, визначити, котра година. Досить йому було поглянути на рослину. Справа в тому, що квіти бузку відкривають і закривають пелюстки в певний час.

2 - й в е д у ч и й

Що каже свіжих квітів жмутик?

Про що їх мова непроста?

Верба — одвертість, айстра — смуток,

Лілея біла — чистота.

Конвалія — любов таємна,

Мак — юний цвіт, що не згаса.

Лавр — завжди успіх, слава певна,

А мальва — холодність, краса,

Дзвіночок польовий — то вдячність,

Троянда — то любов свята.

Нарцис — то горда необачність,

Волошка — ніжність, простота.

Саранка, лілія — сміливість.

Півонія — життя багато літ,

Фіалочка — сором’язливість,

Любов минуща — первоцвіт.

Ми любим квіти дарувати,

Й коли настане смутний час —

Все те, що хочемо сказати,—

Букетик висловить за нас. (Д. Білоус)

1 - й в е д у ч и й . Слово «букет» увійшло в побут у VIІ столітті. Спочатку букети складали з прянощів: кропу, селери, петрушки, кмину. Гості дарували його господині, а вона прикрашала ними страви. Згодом букети почали робити з квітів. Зародилася і мова квітів, щоправда, спершу на Сході. З’явився і словник, що містив необхідні відомості для з’ясування відносин мовою квітів. Так, азалія означала сум, викликаний самотністю, кількість бутонів гіацинтів вказувала день зустрічі, а число дзвіночків — час побачення.

Мова квітів стає відомою у Франції, Англії, поширюється по Європі. Ротики символізують — славу, волошки — довіру, стокротки — згоду, конвалії й бузок — оновлення, лілея — чистоту, гвоздика — пристрасть. Гілка олеандра означає: «Я зачарований тобою». Жовта троянда запитує, чи щире кохання.

2 - й в е д у ч и й . Фіолетовий колір символізує дружбу, велич, розкіш. Це в Європі, а в Японії — сум, біль. В англійців незабудка означає любов, в Україні — пам’ять. Червоний колір — символ життя, любов; рожевий — молодість; жовтий означає шлюб, щастя; зелений — надію, спокій; синій — вірність; чорний — траур; білий — то чистота, цнотливість.

1 - й в е д у ч и й . А спробуйте відгадати загадки.

Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив —

Його не займає. (Барвінок.)

2 - й в е д у ч и й

Синьоока ця заброда

В полі водить хороводи.

Де вона вінки спліта —

Пшениці рідкі й жита. (Волошка.)

1 - й в е д у ч и й

Стоїть півень на току

У червонім ковпаку. (Мак.)

2 - й в е д у ч и й

Повна діжка жита

П’ятачком накрита. (Мак.)

1 - й в е д у ч и й

Вона цвіте в травневі дні

Між великим листом.

Виснуть квіточки дрібні

Запашним намистом. (Конвалія.)

2 - й в е д у ч и й

Я найперша квітка в гаю,

Синім цвітом зацвітаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок.)

Проводиться гра «Хто більше?» (пісні, в яких згадуються назви квітів).

Звучить «Вальс квітів» П. Чайковського.

Ф л о р а

Люби природу не як символ Душі своєї.

Люби природу не для себе. Люби для неї.

Квіти — це історія народу.

Квіти — це наша природа. Квіти — це ми.

Перегляд файлу

Виховний захід-представлення проекту на тему «Живе диво землі моєї…»

Звучить «Вальс квітів» П. Чайковського. Кружляють у танці дівчата й хлопці в карнавальних костюмах квітів.

2 - й в е д у ч и й

Я землі цієї паросток зелений,

Я землі цієї крапля дощова,

Заплелись у мене, приросли до мене

Жито і дерева, квіти і трава.

2 - й в е д у ч и й . Квіти, як і музика, створюють піднесений настрій, надихають на творчість.

Звучить музика. Виходить дівчинка Флора у вінку.

Ф л о р а

Свято квітів! Свято! Свято! Всі на свято! Всі до нас!

Т р о я н д а

Чуєте пахощі в нашім дворі?

Квіти розквітли в ранковій порі!

Тут на світанку сам дощик ходив,

Білу Лілею від сну розбудив.

М а к

Чисто помилися Мальви в росі —

Личенька круглі рожеві усі.

Нижче під ними Красольки вогні,

Дуже вони до вподоби мені.

Соняшник

Ви Чорнобривцям загубите й лік.

Горді Майори стоять віддалік.

Ніжна Петунія з ними в гурті,

В повнім цвіту Повняки золоті.

Р о м а ш к а

Синій Панич покрутився на тин:

Як поглядає відтіль на Жоржин!

Знаю, він кличе Жоржин у танок:

Свято сьогодні у наших квіток.

Н а г і д к а

Бджілка на скрипці заграє в цей час.

Джміль прилетить, принесе контрабас.

Зразу Красольку підхопить Повняк,

Щоб танцювати удвох краков’як.

Ч о р н о б р и в е ц ь

А Чорнобривець бровою моргне,

Ніжкою тупне — гопак нам утне.

Ф л о р а

Біла Лілея з Майором для нас

У квітнику танцюватимуть вальс.

Звучить музика, у танці кружляють квіти.

Виконується пісня «Зацвіла в долині....» на слова Т. Шевченка.

1-й Бузок

Я задимлю вас, задимлю,

Своїми бранцями зроблю,

Заграю синім фіолетом,

Я вас у себе залюблю.

Весь сад парфумами заллю,

У кожен дім ввійду букетом.

Я довго пахощі беріг,

Я вам віддати їх не міг,

Доки не вибухне суцвіття.

Тепер у червні чи в маю

Свій квіт я щедро роздаю,

Беріть його, як повноліття.

Беріть і не лічіть квіток,

Цих пелюстків, моїх зірок.

Бо їм немає, люди, ліку!

Бузкова розповідь пливе,

І звеселяє все живе.

Ще й привіта любов велику.

2 - й в е д у ч и й

Що каже свіжих квітів жмутик?

Про що їх мова непроста?

Верба — одвертість, айстра — смуток,

Лілея біла — чистота.

Конвалія — любов таємна,

Мак — юний цвіт, що не згаса.

Лавр — завжди успіх, слава певна,

А мальва — холодність, краса,

Дзвіночок польовий — то вдячність,

Троянда — то любов свята.

Нарцис — то горда необачність,

Волошка — ніжність, простота.

Саранка, лілія — сміливість.

Півонія — життя багато літ,

Фіалочка — сором’язливість,

Любов минуща — первоцвіт.

Ми любим квіти дарувати,

Й коли настане смутний час —

Все те, що хочемо сказати,—

Букетик висловить за нас. (Д. Білоус)

1 - й в е д у ч и й . А спробуйте відгадати загадки.

Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив —

Його не займає. (Барвінок.)

2 - й в е д у ч и й

Синьоока ця заброда

В полі водить хороводи.

Де вона вінки спліта —

Пшениці рідкі й жита. (Волошка.)

1 - й в е д у ч и й

Стоїть півень на току

У червонім ковпаку. (Мак.)

2 - й в е д у ч и й

Повна діжка жита

П’ятачком накрита. (Мак.)

1 - й в е д у ч и й

Вона цвіте в травневі дні

Між великим листом.

Виснуть квіточки дрібні

Запашним намистом. (Конвалія.)

2 - й в е д у ч и й

Я найперша квітка в гаю,

Синім цвітом зацвітаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок.)

Проводиться гра «Хто більше?» (пісні, в яких згадуються назви квітів).

Звучить «Вальс квітів» П. Чайковського.

Ф л о р а

Люби природу не як символ Душі своєї.

Люби природу не для себе. Люби для неї.

Квіти — це історія народу.

Квіти — це наша природа. Квіти — це ми.

zip

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Вакулюк Олена Петрівна

Пов’язані теми

Класному керівникові, Виховна робота

Інкл

Додано

26 лютого 2018

Переглядів

1941

Оцінка розробки

Відгуки відсутні