Пояснювальна записка
У Державному стандарті базової середньої освіти мету освітньої мовно-літературної галузі сформульовано як «розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.
При укладанні програми факультативу було враховано, що українська сучасна література в загальному світовому контексті є свідченням високої духовної та цивілізаційної розвиненості українського народу, одним із способів культурного та національного самовираження. Як мистецтво слова вона є одним із основних засобів формування ціннісних орієнтацій, яка формує читача із гуманістичним поглядом.
У теперішнього здобувача освіти, який формується як особистість в реаліях воєнного часу, є потреба краще зрозуміти реальність, сформувати сильний характер, критично мислити та вміти креативно виходити зі складних ситуацій.
Тож матеріал для факультативу дібрано саме так, щоб засобами мистецтва слова допомогти сформувати потрібні компетентності, допомогти не лише розібратися в історичному, культурному, мистецькому просторі, а й обрати майбутній фах.
Даний факультатив як форма диференціації створює передумови для активізації самостійної роботи та сприяє реалізації творчого потенціалу особистості.
Програма розрахована на учнів 10-11 класів, що профільно вивчають українську мову та літературу, складається з двох розділів по 35 годин на рік, одне заняття на тиждень. Розділи логічно доповнюють один одного. Програма одночасно може бути й календарним плануванням.
Метою факультативного курсу «Літературний Київ в контексті постмодерну» є:
- сприяння систематизації та узагальненню знань, умінь і навичок з української літератури;
– підвищення читацької культури, розвиток критичного мислення учнів;
– розвиток уміння аналізувати художній твір, визначати його складові.
Завдання курсу:
– узагальнити та систематизувати знання учнів про історичні, літературні та мистецькі явища в період від від шістдесятників до десятників;
– активізувати пізнавальну діяльність учнів щодо вивчення літератури;
– сприяти виробленню вмінь і навичок аналізу літературних творів;
– вчити учнів самостійно здобувати знання;
– розвивати логічне, критичне та творче мислення учнів.
Програма факультативного курсу
«Літературний Київ у контексті постмодерну»
(10-11 кл.)
Зміст |
Год. |
Державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів |
Сучасна українська література – сукупність художніх творів, — написаних від часу здобуття Україною незалежності в 1991 році й до 80-рр ХХ ст.. Розмежування, принципові зміни в українській літературі в другій половині ХХ ст..
Постмодернізм в українській літературі. Ознаки стилю. Яскраві представники |
2
2 |
Предметні компетентності Учень / учениця: розкриває зміст понять «постмодернізм», «постмодерн», «аванґард», «кубізм», «химерна проза», пояснює особливості української літератури кінця ХХ ст; орієнтується в стилях мистецтва, літератури, жанрах; визначає проблематику творів; уміє показати протиставлення реалій життя внутрішньому світові героїв.
Ключові компетентності Учень / учениця: осмислює духовний зв'язок з історією рідного народу, добирає цитати для характеристики ситуацій та образів; знаходить паралелі до проблематики, дискутує про зв'язок історичного минулого із сучасністю, важливість знання історії. Емоційно-ціннісне ставлення: Усвідомлення ролі кожного в історичному процесі, здатності брати на себе відповідальність за Батьківщину в її складні періоди.усвідомлення значення ініціативності, креативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети.
|
Корені українського постмодерну: аванґард 1920-х. Кубісти |
1 |
|
Корені українського постмодерну. Українська химерна проза |
1 |
|
Український постмодерн. Щербак Юрій Миколайович «Хроніка міста Ярополя» – фантастичний роман |
1
|
|
Аванґард, кубісти, футуристи, фовісти. Поетичнтй гурт «Пропала грамота» (київські поети): Юрко Позаяк, Віктор Недоступа, Семен Либонь. Аванґардистський проєкт |
2 |
|
Творча майстерня. Постановка феєрії |
4 |
|
Відгалуження українського постмодерну: ґротескники, карнавальний, апокаліптичний, попкультурний, феміністичний, популістський |
1 |
|
Володимир Діброва – яскравий представник ґротескного постмодернізму «андеґраундної альтернативи» 1970-1980 р.р. (самвидат). Роман «Андріївський узвіз». Присвята Ліді-коханці, жінці, другу, музі, редактору |
2 |
|
Лесь Подеревлянський – представник «Нової хвилі», автор сатиричних пʼєс. Пʼєси, написані суржиком, в яких автор комедійно змальовує проблеми сучасного суспільства (огляд) |
2 |
|
Відгалуження постмодерну (апокаліптичне) – Євген Пашковський. Есеї «Слово й самотність», «Служіння любові», «Просте бажання» |
1 |
|
Євген Пашковський. Антологія «Десять українських прозаїків. Десять українських поетів». Уривок з роману «Осінь для ангелів» |
2 |
|
Творча майстерня. Створення власних есе |
2 |
|
Постшістдесятники в українській літературі. Київська школа поезії |
1 |
|
Київська школа поезії – «витіснене покоління». Антологія світової поезії «Від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька» |
1 |
|
Київська школа поезії – «витіснене покоління». Григорій Чубай, Станіслав Вишенський |
2 |
|
Вісімдесятники – провокаційне покоління |
1 |
|
Феномен вісімдесятників. «Карнавальна рефлексія» у творах вісімдесятників. Альманах «Пси святого Юра» |
1 |
|
Кияни – представники покоління вісімдесятників. Іван Малкович, Ігор Римарук, Світлана Кононенко |
2 |
|
Творча майстерня. Створення буктрейлерів, лепбуків, відеороликів |
4 |
|
Розділ ІІ Розвиток сучасної літератури та історичний контекст: від девʼятдесятників до покоління десятників |
||
Сучасна українська література від девʼятдесятників до покоління десятників. Відмінність від радянської та класичної літератур зверненням до досі заборонених тем (Голодомор, сексуальність, наркотики, девіантна поведінка і т. д.), використанням нових стилістичних прийомів (постмодернізму, неоавангарду, сенсо-фізіологізму, уживання ненормативної лексики та суржику), різноманітністю та змішанням жанрів, своєрідною епатажністю, а також осмисленням соціальних проблем та історичної пам'яті. |
2
|
Предметні компетентності Учень / учениця: визначає жанри творів; коментує проблематику творів; пояснює авторську позицію; розкриває зміст понять «неоавангард», пояснює особливості української літератури межі ХХ – поч. ХІ ст. орієнтується в стилях мистецтва, літератури, жанрах
Ключові компетентності Учень / учениця: установлює причинно-наслідкові зв’язки; висловлює власну думку про українську ментальність, національний характер, добирає цитати для характеристики ситуацій та образів; знаходить паралелі до проблематики, дискутує про зв'язок історичного минулого із сучасністю, логічно висловлює власні думки, дає оцінку героїням, використовуючи навички критичного мислення; уміє визначати ситуації, у яких людина потребує підтримки, володіє засобами їх надання.
Емоційно-ціннісне ставлення: усвідомлення ролі кожного в історичному процесі, здатності брати на себе відповідальність за Батьківщину в її складні періоди; усвідомлення гуманізму як основи світоглядних переконань розвиненої особистості, оптимізму і життєствердження як важливих духовних цінностей буття; усвідомлення значення ініціативності, креативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети.
|
Девʼятдесятники. Ідейний конфлікт між шістдесятниками та девʼятдесятниками. Огляд публіцистики |
1 |
|
Девʼятдесятники – покоління, що вирізняється творами в умовах свободи від державної цензури. Яскраві представники. Огляд |
1 |
|
Диспут. Покоління девʼятдесятників – це про щось особливе й визначне? |
2 |
|
Леся Демська-Будзуляк, огляд творчості. Маріанна Кіяновська. Збірка поезії «Бабин яр. Голосами» |
3 |
|
Юрій Бедрик. Огляд поетичних збірок. Дослідження «Василь Стус: проблема сприймання» |
2 |
|
Двотисячники. Антологія «Дві Тонни». Відмова від цінностей покоління вихованого в тоталітарному режимі |
1 |
|
Двотисячники. Артем Полежака. Книга «Стіхи о жизні» та його поезія війни |
3 |
|
Творча майстерня. «Ключі до прочитання» творів. Декламування та читання поезії війни |
2 |
|
Двотисячники – нове поетичне покоління. Олена Герасим’юк – одна з найяскравіших представниць покоління десятих |
2 |
|
Двітисячідесятники. Збірки: Олена Герасим’юк «Глухота», Вікторія Дикобраз «Семантика наших прекрас», «Необхідне підкреслити», Мирослав Лаюк «Осоте!», «Метрофобія» |
4 |
|
Творча майстерня. Декламування та читання творів. |
1 |
|
Позадесятники та літературні самітники. Люко Дашвар. Огляд виданих творів. |
3 |
|
Творча майстерня. Створення буктрейлерів до творів |
3 |
|
Юрій Покальчук. Огляд творчості. Інтимна лірика. Есей «Просто любити» |
2 |
|
Аттила Могильний. Огляд збірки «Київські контури» |
1 |
|
Круглий стіл «Осмисленням соціальних проблем та історичної пам'яті у творах останнього десятиліття»
|
1 |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ