"Прощавай, початкова школо!"

Прощавай, початкова школо!

Фанфари

Вчитель.

Шановні батьки та гості! Сьогодні ми трішечки хвилюємось, адже в нас особливий та незвичайний день – ми прощаємось з початковою школою!

 

Линь же, музико. В небо гучніше,

В добру путь, лунай, у добрий час!

Вище голови! Йдіть веселіше!

Мої дорогі вихованці,

Ми ласкаво запрошуємо вас!

Зібрались дружно ми на свято

У початковій школі це в останній раз,

щоб вам удачі побажати

І провести у 5 клас!

 

Отже, зустрічайте наших випускників теплими оплисками!

( під музику вальсу заходять випускники)

 

Ось зайшли вже до залу в останнє

Наші діти – 4- А клас

Хай здійсняться всі ваші бажання

Ми зі святом вітаємо вас!

 

Учні:

1.Увага! увага! Шановні друзі!

Ми сьогодні зустрілись

У цій прекрасній залі

На радісне свято - веселе, чудове, -

Ми закінчили початкову школу!

 

2. Чотири роки швидко пролетіли,

Дорослими ми стали вже людьми.

І те, що мріяли в дитинстві та хотіли

Ми в серці юнім зберегти змогли.

 

3. За вікном дитинства світ широкий

В очі сипле зорі золоті.

Рідний клас! Ми твої уроки

Ще не раз згадаємо в житті.

 

4. Хай пісня тут лине!

Хай сміх скрізь лунає,

У кожного радісна усмішка сяє!

Всі дружні, веселі,

Радійте за нас:

 

Всі: Ми всі перейшли у 5 клас!

 

5. У всіх у нас прощальний настрій,

Ми схвильовані украй,

скажемо разом:

 

Всі: Середня школо, здравствуй,

            Початкова школо, прощавай!

 

Пісня «Мы покидаем начальную школу»

(діти сідають на місця)

 

Вчитель

Але не будем сумувати,

є нам з вами що згадати!

Згадаємо разом 4 радісні роки,

Веселі перерви, цікаві уроки.

Згадайте, як бувало, ви в школу поспішали…

Хто кликав вас на урок?

Ну, звичайно! Наш… (шкільний дзвінок)

 

Пам’ятаєте, як він уперше покликав вас на перший урок? Якими несміливими неумійками ви зайшли за мною у шкільні двері.

 

4 роки – для історії хвилина,

У Всесвіті безкрайньому – лиш тільки мить.

Але для вас – це шлях становлення людини,

Яким пройшли ви, щоб далі жить.

4 роки… не так уже й багато,

А скільки було за цей час подій!

Якими ми стали за ці роки?

 

Рапорт

 

Учні:

Дозвольте нам рапортувати!

- за час навчання вивчено 33 літери українського алфавіту. Вивчили багато правил українського правопису, навчилися читати. Писати, розв’язувати задачі, приклади, складати твори.

 

- ми провчилися разом 2448 уроків.

 

- Ми сиділи 1836 годин за партою, і це не враховуючи часу, витраченого на виконання домашнього завдання.

 

- Учнями нашого класу перечитано, не дочитано, зачитано до дірок 578 художніх творів, книжок.

- Списано, не дописано, переписано 1820 зошитів, але не кожен із них був показаний батькам.

 

- Отримано 1700 оцінок високого рівня, 2220 – достатнього, 1540 – середнього (про початковий рівень ми зараз не говоримо).

 

- Загублено 150 ручок, 60 олівців, із десяток гумок, 30 ґудзиків, багато копійок і 15 поганих звичок.

 

- Списано 3 кг крейди, 12 штанів, 17 рук і 4 щоки.

 

- Проведено безліч вікторин, конкурсів, олімпіад, свят.

 

- 800 днів разом із ранковим сонцем ми переступали поріг рідної школи.

 

- А також клас жив цікавим життям і не збирається зупинятися на досягнутому.

 

(учні сідають на місця)

 

Вчитель. А тепер давайте заглянемо у минуле.

(На демонстраційному полотні (на екрані) з'являється напис «2012».)

 

Учитель. Чи говорить вам про щось це число? Цього року першого вересня ви вперше переступили поріг нашої школи. Яким був цей рік? Давайте пригадаємо вашу першу пісню, яку ви співали на своєму першому святі знань.

 

Пісня першокласника

Учні:

1. Радості такої не було ніколи. 
   Чотири роки тому

      ми вперше йшли до школи. 

2. Сміх навкруги розсипає 
    Дружна учнівська сім’я. 
    Нас біля школи стрічає 
    Вчителька перша моя. 

3.Було нам всього шість – сім років, 
   Всі звали нас «малюки». 
   Робили ми перші кроки, 
   Навчаючись залюбки. 
 

4.До успіхів було далеко, 
    Нам заважали балачки. 
    І виявилось – ой, нелегко 
    Писати палички й гачки. 

 

Учитель. А потім були перші уроки. На перших уроках ви  не дуже розуміли, що треба взяти, що треба дістати, що повинно бути в портфелі. Давайте пригадаємо смішинки з перших уроків навчання у школі.

 

 

Сценка 
 

Учитель: Здрастуйте, першокласники! Починаємо наш перший у житті урок!

 

Учень 1: Тетяна Миколаївно, а в нас іспити будуть?

 

Учитель: Будуть, будуть.

 

Учень 2: А тести й зрізи будуть?

 

Учитель: Будуть, будуть.

 

Учень 3: Тетяна Миколаївно, а як правильно: у рыбей немає зубей...

 

Учень 4: У рыбов немає зубів...

 

Учень 5: Або в риб немає зуб?

 

Учень 6: Тетяна Миколаївно, а що в нас сьогодні на обід?

 

Учень 7: Тетяна Миколаївно, а можна мені вийти?

 

Учень 8: Тетяна Миколаївно, а нам за гарне навчання орден дадуть?

(Учитель не встигає відповідати, повертаючи голову то одному, то до іншого учня.)

 

 Учитель: Ну, не орден, але медаль точно дадуть. Тільки спочатку треба навчитися малювати палички: 20 паличок з нахилом уліво й 20 паличок з нахилом вправо.

 

Учень 1: Ой, а я не знаю, де лево, а де право!

 

Учень 2: А я не вмію рахувати до 20!

 

Учень 3: А в мене немає ручки!

 

Учень 4: А я забула зошит!

 

Учень 5: Ну що ви до вчительки пристали? Вона в нас зараз у непритомність упаде!

 

Учитель: Так, діти, сьогодні ми будемо здавати техніку читання. Махнушко, іди, здавай!

 

Учень 1 (піднімає з підлоги машинку, простягає вчителеві): А можна я вам спочатку техніку здам, а потім читання?

 

Учитель: Ну, здавай! (Бере машинку.) Так. До дошки йде... Стороженко. Читай!

 

Учень 2: А я це читати не буду!

 

Учитель: Це чому?

 

Учень 2: А я вмію читати тільки слова із трьох букв!

 

Учитель: Де ж я тобі знайду такий текст?

 

Учень 3: Де, де? У Караганді. Іди отсюдова, двієчниця нещасна! Можна, я здам перший?

 

Учитель: Ну давай!

 

Учень 3: Абэвэгэдэ, ёкэлэмэнэ, ёпэрэсэтэ.

 

Учитель: Стоп-стоп-стоп. Ну, до чого така швидкість? Ти ж нічого не зрозумів з того, що прочитав.

 

Учень 3: Я все зрозумів, можу переказати дослівно!

 

Учитель: Ну перекажи!

 

Учень 3: Абвгд, ёкэлэмэнэ, ёпэрэсэтэ!

 

Усі: Yes!!!

 

Учитель: Так, слухайте умову завдання: у Маші було дві цукерки, а в Даші три цукерки...

 

Учень 1: Ой, отут потрібно додавати: дві дівчинки плюс п'ять цукерок, вийде сім.

 

Учитель: Питання: скільки цукерок у них відняв Вася?

 

Учень 2: А, тоді треба віднімати: дві дівчинки мінус п'ять цукерок вийде п'ять цукерок у Васі!

 

 

Учень 3: Ой, а в мене Васі дістався нуль цукерок і три ліхтарі! (Позаду визирає Вася із синцями під оком.)

 

 Учитель: От бачите, скільки різних рішень має найпростіша задачка. Усі працювали творчо, а виходить, усі одержали...

 

Усі: По 12 балів!

 

 

 

(На демонстраційному полотні (на екрані) з'являється напис «2013».)

 

Учитель. Дуже швидко пролетів перший рік навчання, літні канікули і у цьому році ви дружно перейшли до 2-го класу.

 

1. Другий клас — пішла таблиця,

І ночами стала сниться,

Ми її вчимо, вчимо,

А на уроках — мовчимо.

 

2. І поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Від вчителя ми чули « молодці».

 

3. Було нам цікаво писати й читати,

Розв`язувати вправи було до душі.

Раділи і ви, і матусі, і тата,

Коли ми виразно читали вірші.

 

4.Ми навчалися чесно жити,

Єднатися в нелегкий час.

Ми класом почали дружити,

З’явились справи спільні в нас.

 

5.У дні народження ми з вами

ділили ласощі на всіх.

Пекли нам торти наші мами,

Пісні звучали, жарти, сміх.

 

Вчитель. Отже, в другому класі ви не лише отримували знання, а й навчилися дружити класом, ділитися хвилинами радості й труднощів, захищати та співпереживати один за одного. Якщо сказати коротко – навчилися справжній дружбі, яку потім пронесли з собою протягом всіх наступних років навчання. 

 

Пісня «Друзі»

 

 

(На демонстраційному полотні (на екрані) з'являється напис «2014».)

 

Вчитель.  Але й другий рік пролетів і настав третій клас. Ви вже багато чому навчились, підросли, подорослішали…. Оволоділи деякими дуже необхідними шкільними премудростями. 

 

1.Ось і третій рік ми в школі,

А сюрпризів ще доволі.

Цифри порівнялись строєм,

Як солдати перед боєм.

Скільки тут їх? Не полічиш!

Стулиш рота і мовчиш.

А ще множити, ділити...

Мозок можна розгубити!

2.Третій клас – частини мови: 
Вивчить слід – обов’язково. 
Як би тут не розгубитись 
І щоб хоч не помилитись. 

 

3. Ми всі засвоїли чудово 
Прикметник, суфікс, дієслово. 
Диктантів кучу написали, 
Освіченими дуже стали. 

Разом.    Третій клас, уже прощай, 
                А четвертий – зустрічай. 

Танок «Джайв»

 

 

(На демонстраційному полотні (на екрані) з'являється напис «2015».)

 

Учитель. Ось четвертий дзвінок вас у дорогу покликав. Нарешті ви в 4-му класі.

 

 

1. До ДПА готують нас.

Грізно потяги гудуть,

Пароплави все пливуть...

Треба шлях порахувати,

Звідкись час і швидкість взяти.

Не задача — просто мрія:

Розбери тут, яка дія!

Їздимо ми по планеті

Шляхом, морем, на ракеті...

 

2. Нелегкі завдання в мові

Скільки звуків, букв у слові,

Підмет, присудок знайди,

Вірно речення склади,

З дієсловом розберись

І відмінювать навчись..

Не питають, чи ти здібна,

Всім же грамотність потрібна!!!

 

 

3. Ми четвертий закінчили – 
Дроби, величини вчили. 
Ми трудились, що є сили, 
Розібрались і завчили, 
4. Повторяли й розвивали, 
закріпили назавжди 
І дійшли до висоти. 
Бо усі ми підросли!

 

 

 

Вчитель. А давайте пригадаємо кілька кумедних історій із шкільного життя.

 

Веселі сценки

---------------------------

Учитель.

- Сашку, ти знову сьогодні запізнився на уроки?

Сашко.

-   Так, я проспав, бо нікому було мене розбудити — мама й тато на роботі!

Учитель.

- А хіба у вас немає будильника?

Сашко.

- Є, але він дзвонить тоді, коли я сплю.

 

--------------------------------

Учитель.

      - Дениску, де народився Тарас Григоро­вич Шевченко?

Денис.

      -  На 25-й сторінці читанки!

 

--------------------------------

Учитель.

- Микита, які ти знаєш теплі й лагідні слова?

Микита.  (говорить, одночасно загинаючи пальчики).

- Шуба, рукавички, чай...

 

 

---------------------------------

Учитель.

 - Як треба зберігати читанку, щоб вона завжди була новою і чистою?

Учениця.

-  Краще її зовсім не носити до школи!

 

 

-----------------------------------

Учитель.

• Лєро, провідміняй дієслово ходити.

Лєра.

- Я йду,ти йдеш...

 Учитель.

• Швидше!

Лєра.

- Я біжу, ти біжиш!

 

 

----------------------------------------

Учитель.

• Чим відрізняються свійські тва­рини від диких?

Учениця.

-  Дикі тварини ніколи не віддають до­бровільно молоко та яйця.

 

 

------------------------------------------

Учитель.

• Як ти гадаєш, Максиме, що важливіше — сонце чи місяць?

Учень.

- Місяць.

 Учитель.

• Чому?

Учень.

-  Тому що місяць світить уночі, коли тем­но, а сонце — вдень, коли й так видно.

 

---------------------------------------

Учитель.

• Юра, а чому ти несеш щоденник на під­пис дідусеві, а не татові?

Учень.

- Бо дідусь воював — він уже нічого не боїться.

 

 

 

Учитель:

Як швидко настало прощальне це свято

Як швидко прийшов розлучатися час,

4 роки були ми разом дівчатка й хлоп’ятка.

Сьогодні ми з вами останній вже раз

Тож хочу я діти, щоб ви пам’ятали

Як я вас трудитись, дружити навчала.

Ви вдячними будьте, несіть у життя

Найкращі думки і свої почуття.

 

Учні:

1. Перша вчителько!

          Добра, терпляча

          Наче мама, була нам малим.

          А любов твоя щира, гаряча

          Зігрівала серденько усім.

 

2. Останнє нині у нас побачення

Нам сумно розлучатись з вами.

І просимо у вас пробачення

Ми найщирішими словами.

 

3. За те, що колись

Хтось не вивчив урок,

Домашнє завдання

не виконав в строк.

 

4. А хтось одержав знову двійку,

Встрявав з товаришами в бійку,

Базікав часто безупинно…

Та ви прощали нам провини.

 

5. Для нас були ви друга ненька,

Жаліли щиро нас, маленьких,

І нашим мамам завжди радо

Давали добрі ви поради.

 

Пісня «Перша вчителька»

 

Учитель. Погляньте, діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині душі затаїлась тривога, адже попереду ще стільки випробувань! І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. Тож любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами!

 

Вірш «Батьки – чомучки»

 

Ну і мама!

Ну і тато!

Наче справжні

дошкільнята!

 

Нічогісінько

не знають —

смішно

і сказать комусь! —

бо щодня

мене питають

лиш одне:

«чому» й «чому»...

 

— Ти чому

образив Віту?

— А чому

отримав двійку?

— І чому прийшов

так пізно?

— Та чому

в шкарпетках різних?

— Ти чому

такий непослух?

— А чому

не стелиш постіль?

— Ти чому це

вірш не учиш?

— А чому

портфель —

без ручки?!

— І чому

такий синець?..

 

Ох!

Настане

мій кінець!

Не поясниш їм

ніколи,

хоч би й дуже

захотів...

 

Треба їх

віддать

до школи —

хай питають вчителів!

 

Слово дітей до батьків

 

1. Без батьків чого ми у світі варті,

     Без маминої ласки і тепла

  Без батьківської строгості і жарту,

     Без свого родинного тепла.

 

2. Чотири роки нас водили вранці,

     Несли портфелі наші, ранці,

     Із нами ви уроки вчили,

     і малювали і лічили.

 

3. Писали з нами твори вдома,

     І як встигали? Невідомо,

     При цьому готувати їсти,

     Білизну прати, місити тісто.

 

4. Ми любим вас, кохані мами й тата,

  Ми вам бажаємо здоров'ячка багато,

  Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

     І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

5. Любі! Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,

     Гарні оцінки додому носити,

     Щоб дарувати радість вам,

     Любесеньким нашим батькам.

 

Пісня «Батьки мої»

 

Учитель:

Всім вам, шановні батьки,

Спасибі хочу сказати

За ночі ті, що недоспали,

Коли задачі ви рішали.

За вірність прикладів і вправ

І за малюнки з малювання –

Тут кожен батько участь брав.

  Це перший крок!

А попереду ще 7 років.

Отож навчайтеся батьки

І кожен день учіть уроки !

 

Вчитель:  Отже, до слова запрошуються члени батьківського комітету: Охріменко Аліна Василівна (голова б/к) та Шевченко Світлана Петрівна.

Слово батькам

Батьки:

 

    Сини і дочки, наші рідні діти,

Ось час настав зробити крок вперед.

Ви стали старші, стали розумніші.

У добрий час благословляємо вас!

Будьте в житті завжди працьовиті.

Майте лиш шану й повагу людей,

Нехай радо всміхається кожен вам день!

 

Дарують ВІН’ЄТКИ

 

Учитель:

А тепер, любі діточки, скажіть хто ще окрім мами і тата, милував вас? Хто навіть балував, співав колисанки, хто виконував всі ваші забаганки?

 

Діти: Бабусі й дідусі!

Учитель:

В нашому залі є ваші бабусі і дідусі?

Скільки сил і здоров’я віддали вони вам діти. Перед ними ви завжди в боргу. Шановні бабусі й дідусі! Від своїх внучат прийміть низький уклін.

 

1. Бабусі й дідусі!

  Ви наші кохані, найкращі у світі!

Безмежно вам вдячні усі ваші діти

За те, що всі пустощі нам пробачали.

За те що ніколи на нас не кричали.

За те що пельмені й борщі нам варили,

За те що ніколи ви нас не сварили,

За те що навчали нас господарювати,

За тишу і спокій у затишній хаті.

 

2. За те, що ви є на цім білім світі.

Що очі ваші, наче сонечка, нам світять.

Що зігріваєте ви онучат любов’ю…

Живіть сто років у щасті й здоров’ї.

 

Учитель. А зараз для Вас прозвучить цей музичний сюрприз, який підготувала Нескородєва Валерія!

Музичний номер: гра на фортепіано

 

Учитель. Отже, наближається до завершення наше свято. На згадку про наш клас, про початкову ланку школи, про мене, вашу першу вчительку, дозвольте мені і вашим батькам вручити вам дипломи та пам’ятні стрічки з почесним званням «Випускник початкової школи»

Для нагородження запрошується…..

 

Вручення дипломів та стрічок

 

 

Учитель. А зараз друзі для всіх нас

       Настав чудовий зоряний час.

       Ми наших відмінників щиро вітаємо

       І похвальні листи їм урочисто вручаємо.

 

Отже,  за відмінні успіхи в навчанні, а також активну участь у житті класу і школи нагороджуються… (Нескородєва В., Каширний М., Охріменко А.)

 

(Відмінникам вручають похвальні листи.)

 

Учитель. Ну що ж діти, перед тим, як я надам вам слово, давайте востаннє переглянемо і запам’ятаємо найкращі моменти вашого життя в початковій школі.

 

Відео – звіт за 1-4 класи

 

(Слово четверокласників.)

 

1. Четвертий клас! Четвертий клас!

         Рік назад ти прийняв нас,

         Ми прощаємось з тобою,

         У цей день і у цей час

         Переходимо в 5-й клас.

 

2. Школа наша початкова,

         прощавай і будь здорова.

         Нових діточок стрічай

         Та й про нас не забувай.

 

 

3. Як же розлучатися нам з ним?

Не забути цього класу нам ніколи!

Адже став для нас він дорогим

З першого уроку у цій школі.

 

4. А ми будемо вчитися, старатись

Будемо трудитися щодня

Щоб нами пишались і мами і тата,

І вчителька перша моя.

 

 

Учитель. І, останнє, для того щоб стати 5-тикласниками і перейти у середню школу, я запрошую вас до сцени, щоб принести клятву:

 

(Всі учні стають парами біля сцени)

 

Клятва майбутніх п’ятикласників

 

Ми, учні 4 класу, що переходимо до 5 класу, клянемось:

- Прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості!

- Клянемось!

- З вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця.

- Клянемось!

- Бігати по шкільному коридору тільки в змінному взутті, щоб не розносити грязюку по школі.

- Клянемось!

- Клянемось підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів і адміністрації.

- Клянемось!

- Клянемось із гідністю донести високе звання «Учень КЗШ 69» до закінчення навчання!

- Клянемось. Клянемось. Клянемось!

 

 

 

Учитель.

Травень, весняне світання,

Погляди ваші дитячі,

Радість і смуток прощання

Я в оченятах бачу.

Всі ми доросліші стали

І за чотири роки

Дуже багато пізнали,

Стали міцні і високі.

Час підійшов прощатись

З першою ланкою школи.

Тільки хвилини найкращі

Ви не забудьте ніколи.

Першу прочитану книгу

Й перше написане слово,

Першу класну годину

Й друзів найперших коло.

Інші займуть ваші парти,

Сядуть за ними писати,

Квіти у класі вашім

Іншим тепер поливати.

Добре й відмінно навчайтесь,

Дружбу цінуйте міцну.

Всіх вчителів поважайте,

Гідність гартуйте свою.

Линьте до знань з кожним роком,

І не вповільнюйте крок,

Світ відкривайте широкий,

Перший життєвий урок.

Ну, а коли стане важко,

чи вільний з’явиться час

Ви все ж сюди завітайте,

В цей незабутній клас.

 

 Учитель: А тепер, для завершального слова запрошуються випускниці:  Коваленко В., Охріменко А. і Ткач А. Давайте підтримаємо їх  оплисками, адже вони ретельно готувались, бо дуже хотіли виступити з прощальним словом.

 

                      Виступ учениць

 

                     Вчитель:  Нехай вдається вам завжди в усьому

Щоб доля в вас щасливою була.

Нехай у вальсі закружляють пари

Як символ миру, щастя і добра.

 

 

Прощальний вальс

Вчитель.  Ось і завершується наша зустріч. Нехай стежини, які ведуть до нових знань, будуть осяяні яскравим світлом перемог. А якщо у країні знань ітимуть дощі – то лише «зоряні». У ДОБРУ ПУТЬ, ДО НОВИХ ЗНАНЬ! Щасливої дороги, дорогі мої діти!!!

 

А на закінчення свята, я хочу надати завершальне слово батькам, які протягом всіх чотирьох років були завжди поруч і з радістю допомагали мені і вашим дітям в усьому!

 

Виступ батьківського комітету

 

 

Вчитель. Всім дякую за увагу!