

Нам випала непроста справа - працювати під час війни з дітьми, які знаходяться в дуже різних умовах (хтось виходить на навчання із-за кордону, хтось з рідного міста, де ще немає повної безпеки...)
Зараз наше головне завдання – створення на заняттях довірливої і невимушеної атмосфери, поваги й взаємної підтримки. Формування позитивного тла уроку, сприятливого мікроклімату.
Усім своїм виглядом педагог повинен випромінювати спокій, впевненість, добродушність та готовність вислухати й розрадити. Для цього викладач має вміти сам себе психологічно стабілізувати, адже це частина нашої професії. У процесі навчання бажано застосовувати ігрові, інтерактивні завдання та інші позитивні активності.
![]() |

Треба розуміти, що студенти вийшли «з контакту» на деякий час, і досвід травматизації та стресу стирає інформацію, якою всі були наповнені.
Наприклад, ми спілкуємося тільки з ввімкненими камерами, але з вимкненими мікрофонами. Треба розуміти, що зараз потреба в емоційній стабілізації буде більша, ніж у конкретних логічних знаннях. Можливо, здобувачі освіти хочуть про щось вас запитати, розкажіть, де ви зараз перебуваєте, поспілкуйтесь.
![]() |
Необхідно знаходити час на спілкування.
• Емоційно налаштувати студентів.
•
Поговорити про єдність і різність умов, в якихзнаходимось.
• Висловити прохання бути з увімкненимивіконечками.
• Проводити регулярні вправи на емоційнусаморегуляцю.
• Обов’язково звертатися до студентів на ім’я!
Зараз кожен із нас – опора для іншого. І саме тепер для студентів ми – значно більше, ніж викладачі.
Наше головне завдання – створити на своїх уроках довірливу і невимушену атмосферу поваги й взаємної підтримки.
Коли відчувається втома,
відбувається прикре чи сумне, людина може ставати більш чутливою, вразливішою. Наприклад, під час переїзду в інше місце. Чужі репліки, думки, визначення можуть дуже поранити. У чутливому стані можна навіть повірити словам нещирим, несправедливим, жорстким.
Тому треба підтримувати студентів, говорити їм усі добрі, позитивні слова, щоб вони повірили в себе, у свої сили.


Міністерство освіти і науки рекомендує викладачам проводити під час уроків психологічні хвилинки. (Тривалість - на розсуд учителя). Повномасштабна війна та її наслідки впливають на психічне здоров’я не лише дорослих, а й дітей. А тому педагогам під час уроків вкрай важливо спробувати зменшити негативний вплив стресу на здоров’я учнів.
У МОН також порекомендували педагогам для підготовки використовувати навчально-методичний посібник “Психологічна хвилинка”.



Негативним емоціям потрібно давати вихід — регулярно
«випускати пар» й скидати напругу після роботи, навчання. Наприклад, через активні фізичні заняття — спорт, боротьбу, плавання або танці; прибирання у будинку.
Як результат — знизиться фізичне напруження та відбудуться зміни в організмі буквально на хімічному рівні — знизиться кількість гормонів стресу й натомість зросте кількість гормонів радості — серотоніну. При регулярних фізичних навантаженнях організм буде відновлюватися емоційно та фізично.


ЯК МИТТЄВО ВІДЧУТИ СЕБЕ КРАЩЕ
ЗЛІСТЬ СПІВАЙ
ТРИВОГА ДИХАЙ
ВИГОРАННЯ ПРОГУЛЯНКА
ЗАБАГАТО ДУМАЄШ ПИШИ
СТРЕС СПОРТ
ТРИВОГА ДИХАЙ
ЛІНЬ ХОЛОДНИЙ ДУШ
Рецепт психологічної Щоб вистояти, перемогти, відродитися.
стійкості Духовні цінності - це основа.
Вони дають відчуття сенсу життя, незламну витримку, любов, майбутнє.
Це і мудрі, світлі думки, надихаючі вислови, поезія, сповнена мудрістю і світлом.
3. Головне - не втрачати Надії, ефективно, організовано діяти, зайнявши своє місце в строю. Діяти з надією, з глибокою впевненістю, що кожен крок наближає нас до неминучої перемоги.
“Люди, ми живемо тут і зараз. Це наша країна, і ніхто, крім нас, тут нічого не зробить, щоб ми жили краще.
... Не здавайтеся і не опускайте рук: якщо одного разу ви посіяли і не вродило, це не означає, що воно не вродить ніколи. Просто треба сіяти, сіяти і сіяти“.
Т. Петриненко
![]()
![]()
![]()