Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості учня на уроках української мови та літератури

Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості  учня на уроках     української мови та літератури

Вступ

"Творчість - це рушійна сила, яка підтримує в нас життя ".М. Венс  

Творчість є родовою властивістю людини й людства в цілому, однак у різні історичні епохи вони реалізуються різною мірою. Суспільство створює певні об'єктивні умови для творчих проявів особистості, яка є тією структурною одиницею суспільства, що здатна до творчого перетворення світу. Саме на особистісному рівні формуються й реалізуються дійсні людські можливості, з яких у кінцевому підсумку складаються можливості суспільства.

1. Сутність понять "творчість", «творче мислення» і "творча особистість"

Розвиток суспільства в нових умовах ставить завдання – формування творчого потенціалу особистості. Але саме поняття "творчість" кожен з нас розуміє по-різному. Для одного вчителя творчий підхід до навчання – це здібність учня творчо розвивати та доповнювати його (вчителя) точку зору. А для іншого – це вміння учня мати й відстоювати іншу (часто протилежну) точку зору. А що ж таке творчість з наукової точки зору?

Творчість - це сукупність різних здібностей людини.

Творче мислення - це своєрідний експеримент індивідуального характеру з використанням традиційного логічного мислення та фантазії.

При творчій роботі відбувається кілька складних розумових процесів, але людина цього не усвідомлює. Зазвичай, вона не замислюється над тим, якими здібностями  володіє, тому необхідно спонукати дитину до участі в різних видах діяльності, що сприятимуть розвитку її творчих здібностей.

Для успішного керівництва розвитком творчих здібностей учнів необхідно знати індивідуально-психологічні особливості дітей, постійно розвивати їх пам'ять, уяву, фантазію, а також збуджувати та підтримувати інтерес до виконання певного виду роботи.

2. Психолого-педагогічний аналіз сучасного стану досліджень з проблеми розвитку  

творчих здібностей учнів

Дослідженням сутності творчості, умов її розвитку та інших аспектів займались і займаються різні науки, в тому числі філософія, психологія та педагогіка.

Творчу особистість визначають як особистість, межі творчості якої охоплюють дії від нестандартного розв'язку простого завдання до нової реалізації унікальних потенцій індивіда в певній галузі, як Людину, яка володіє певним переліком якостей, а саме рішучістю, умінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, умінням бачити далі того, що бачать його сучасники і що бачили його попередники. Вона повинна володіти мужністю для того, щоб піти проти течії і зруйнувати те, чому вірить сьогодні більшість.

У Філософському словнику дається таке означення творчості: "Творчість - процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні й духовні цінності".

Звідси виходить, що лише завдяки творчій діяльності людей можливий розвиток науки, техніки, мистецтва, освіти, державності і всього іншого. Саме завдяки творчості можливий будь-який прогрес.

Психологічний словник визначає, що творча особистість виникає лише внаслідок наявності у неї "…здібностей, мотивів, знань і вмінь, завдяки яким створюється продукт, який відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю".

Вітчизняні психологи переконливо довели, що задатки творчої здібності властиві будь-якій людині, будь-якій дитині. Не менш важливим є висновок психолого-педагогічної науки про те, що творчі здібності необхідно розвивати з раннього віку. Якщо ж дитину з перших років не привчати до творчої діяльності, то втрати від цього важко буде виправити в наступні роки. Отже, розвитку творчих здібностей дітей слід приділяти увагу з раннього дитинства.

Психолог А. Г. Спіркін розглядає творчість як "мислительну і практичну діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, встановлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу та духовної культури...". Як бачимо, дане визначення творчості вже прямо стосується вищого (творчого) рівня пізнавальної та наукової діяльності.

"Творчість, - пише М. М. Амосов, - це створення нових моделей та втілення їх через функціональну активність в матеріальні речі або ж у матеріальні моделі - книги, малюнки      і т. д".

Н. Роджерс, яка займається експресивною терапією, прагнення людини творити пояснює тим, що "творчість подібна волі, спробувавши її одного разу, ти вже ніколи більше не зможеш жити без неї. Це трансформуючий, цілющий процес. <... > Коли накладаються обмеження на нашу творчість, ми хворіємо, стаємо напруженими, тупіємо".

Сьогодні у науковій літературі творчість визначається як діяльність, кінцевим результатом якої є створення якісно іншого, що вирізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю (при цьому зазначається, що творчість специфічна для людини, тобто завжди передбачає творця суб'єкта творчої діяльності).

Серед характерологічних особливостей творчої особистості виділяють:

• відхилення від шаблону;
• оригінальність;
• ініціативність;
• наполегливість;
• високу самоорганізацію;
• працездатність.

Особливості мотивації діяльності полягають у тому, що творча особистість знаходить задоволення не стільки у досягненні мети творчості, скільки в самому процесі. Найспецифічнішою рисою творця вбачається несамовитий потяг до творчої діяльності. Більшість авторів погоджується з тим, що творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального, який уміє відкинути звичайне, шаблонне... Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою дослідники вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання.

Деякі дослідники не дають прямого визначення творчої особистості, а розглядають певні специфічні її риси (інтелектуальні, характерологічні, особливості мотиваційної сфери тощо) й визначають творчу особистість як таку, якій ці риси в тій чи іншій мірі притаманні. Крім. того, ряд дослідників (Л.Б. Єрмолаєва-Томіна, В.Н. Козленко, Н.Ю. Посталюк та інші) поняття творчої особистості розглядають через поняття творчого стилю діяльності або творчої активності. Таким чином, ми бачимо, що визначення творчої особистості характеризується великим розмаїттям.

Творча особистість — це креативна особистість (особистість, що має внутрішні передумови творчої активності), яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідних для актуалізації творчого потенціалу людини додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють дослідженню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності.

3. Сутність і специфіка педагогічної творчості

У кожній людині природою закладений певний творчий потенціал. Якщо вчитель ставить за мету розвиток потенційних творчих можливостей дитини, формування її як творчої особистості, він повинен оволодіти тими формами, методами й засобами педагогічної діяльності, які забезпечують розвиток креативних рис особистості, а також тих додаткових мотивів, особистісних якостей, здібностей, які сприяють успішній творчій діяльності.

  Надзвичайно важливо навчити бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Робота ця клопітка, об’ємна, тож розпочинати її слід якомога раніше і проводити систематично.

Мета педагогічної творчості вчителя полягає у створенні сприятливих психолого-педагогічних умов для розвитку потенційних можливостей кожного учня в навчально-виховному процесі. Ефективність розвитку дитини значною мірою визначатиметься освітнім середовищем, скоординованою діяльністю всіх суб'єктів, причетних до її виховання. Отже, педагогічна творчість учителя - це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток потенційних можливостей кожного учня в навчально-виховному процесі для якої притаманні:

• виникнення протиріччя, проблемної ситуації;
• наявність об'єктивних (соціальні, матеріальні) і суб'єктивних (знання, уміння, особистісні якості, мотивація, творчі здібності) умов для творчості;
• об'єктивна чи суб'єктивна новизна й оригінальність процесу та результату;
• соціальна та особиста вага й прогресивність (педагогічна творчість учителя робить певний внесок у розвиток суспільства та особистості);
• діалектична взаємозумовленість впливу на розвиток як дитини, так і самого вчителя зовнішнього й внутрішнього саморуху особистості (виховання й самовиховання, розвиток і саморозвиток тощо).

Специфіка педагогічної творчості вчителя розглянута в роботах В.І. Загвязинського, В.А. Кан-Калика, Н.В. Кичук, Л.М. Лузіної, М.Д. Нікандрова, М.М. Поташниката інших [6, 7, 12, 16].У результаті аналізу наукових праць вище перелічених дослідників, виділяємо такі специфічні риси педагогічної творчості вчителя:

• співтворчий характер щодо суб'єкта-об'єкта педагогічної діяльності;
• можливість суб'єктивної  новизни й оригінальності процесу й результату;
• обмеженість творчої діяльності педагога часом;
• вплив на педагогічну творчість учителя багатьох факторів, які важко передбачити.

Формування творчої індивідуальності вчителя означає вироблення у нього особливого ставлення до професійної діяльності як способу життя.

Успішно розвиває творчі здібності учнів той словесник, який сам є творчою індивідуальністю, бо як добро виховує добро, так і творчість розвивається через творчість.

Отже, творчий учитель - це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково сформовані мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності), відповідним рівнем знань предмета, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості учителя умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей учнів.

Особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями , нормами демократичної культури.

Тому вважаю, що головна мета школи – збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини, виховати людину з широким розумінням своїх обов’язків, з незалежним високим розвиненим розумом, таку людину, яка проведе в життя свою незалежну думку. Ця людина має бути творчою та успішною. А нова школа – школою творчості та успіху.

4. Шляхи розвитку і реалізації творчого потенціалу учня в навчальній діяльності

Упродовж кількох років працюю над проблемою : «Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості  учня на уроках української мови та літератури». Впевнена, що в кожній дитині природно закладений певний творчий потенціал. Надзвичайно важливо навчити дитину бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думку.

За словами В.О Сухомлинського: «Творчість – це невід’ємні ниточки, що з’єднують серце. Щоб людина благотворно впливала на людину,  затверджуйте в духовному житті колективу й особистості творчість.»

Спрямовую діяльність на сприйняття особистості учня, як вищої соціальної цінності, визнання його права на  свободу, реалізацію  природних компетентностей, прагнення й здатності до зростання, на максимальний розвиток творчих здібностей.

Формування та розвиток творчих здібностей та творчої особистості повинно відбуватися через спільну творчу співпрацю, яка передбачає творчі стосунки вчитель – учень, учень – учень, учитель – батьки.

На мою думку, вчитель має бути філософом, майстром, психологом. Вірити в себе, в дитину, в життя.

Чинники, які впливають на розвиток творчості

Методична наука вже на початку свого становлення розглядала питання розвитку творчих здібностей у тісному зв’язку з усіма елементами навчання й виховання.

Науковість, систематичність, свідомість, наочність навчання, зв'язок теорії з практикою, прагнення до міцності знань і навичок — усі ці дидактичні принципи дадуть можливість проводити роботу над розвитком творчих умінь і навичок на високому науково-методичному рівні.

                  Розвиток творчого потенціалу людини трактується сьогодні як основне завдання школи. Для реалізації його потрібно насамперед розглянути учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну особу.  У цьому основна суть перебудови навчально-виховного процесу.  Тому, на мій погляд, використання нетрадиційних форм уроку дозволяє розкрити творчий потенціал як учнів, так і вчителя, при цьому відбувається переорієнтація функцій учителя  - від інформаційного повідомлення, від суб'єкта в жанрі монологу до діалогізації, залучення учня до процесу пошуку, творчої імпровізації.

         Провідними принципами в своїй роботі вважаю психологізацію  в навчанні – розумінні психіки дитини як структури, відмінної від зрілої людини, та активності учня -  його знання, розумовий, духовний та культурний розвиток повинні спиратися на власні зусилля.             Особливу вартість для учня має шлях, яким він пройде, розв'язуючи поставлену перед ним проблему.  Учень   оволодіває методом праці, який у майбутньому зможе застосувати до аналогічних завдань.  Цей принцип допомагає дитині виробити в собі впевненість у власній вартості, в тому, що вона сама дасть собі раду, власними зусиллями зуміє подолати труднощі, які траплятимуться на її життєвому шляху.  У зв'язку з цим використовую такі нетрадиційні форми проведення уроку, які вимагають від учня опрацювання матеріалу самостійно, використовуючи свій інтелектуальний, полікультурний, інформаційний та життєвий досвіди. При цьому учень може звертатися до вчителя за консультаціями й порадами, виробляючи таким чином власну позицію щодо запропонованого йому матеріалу.

Завдання курсу української мови широкі та багатогранні. По-перше, учні повинні ознайомитися з мовою як об’єктивною реальністю, усвідомити її роль у суспільному житті, засвоїти лінгвістичні поняття, зрозуміти структуру мови на всіх рівнях її будови, різноманітність і багатство мовних засобів. По-друге, необхідно повсякденно розв’язувати й практичні питання, що полягають у дотриманні законів і норм літературної мови, в збагаченні словникового запасу учнів, у розвитку їх мислення, у виробленні навичок правильно, виразно, образно висловлювати думки й почуття. Тому розвиток творчих здібностей учнів — важливий складник вивчення рідної мови в школі.

Процесом розвитку творчих здібностей учнів треба керувати, бо «немає необдарованих дітей – є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-яка здібність потребує розвитку».

         Ураховуючи специфічну природу творчості, свою роботу здійснюю в двох напрямках

1. Виявлення і спланований розвиток творчих здібностей.

У цьому напрямку процес розвитку творчих здібностей учнів здійснюється поетапно:

  -  початковий, на якому здійснюється аналіз уривків класичної літератури (виявити та   визначити роль найрізноманітніших художніх засобів);

-  проміжний, на якому пропонуються творчі завдання на основі поданих зразків (дописати,  завершити, дібрати тощо);

-  творчий (побудова художнього тексту).
2. Створення "нестандартних ситуацій" з метою активізації прихованих творчих здібностей,

    закладених у кожній дитині від народження.

Тому гаслом роботи у цьому напрямку можуть стати слова К. Ушинського: "Учень - це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити".

Продумуючи кожен свій крок, надаю перевагу таким формам роботи, котрі сприяли б виробленню в учнів психологічних установок на самовдосконалення, націлювали б їх на високі моральні цінності, відповідальне ставлення до життя.

Методи творчої діяльності на уроках української мови та літератури:: 

• метод емпатії (перевтілення) – учні мають можливість осягнути почуття іншої людини;

• метод смислового бачення – розвиток пізнавальних якостей;
• метод порівнянь;
• метод евристичних питань;
• метод конструювання понять – в результаті колективної творчості спільно формулюється визначення;
• метод придумування;
• метод аглютинації – поєднання несумісного;
• синектика — метод розв'язку творчих задач шляхом пошуку аналогії.

Форми роботи для розвитку творчих здібностей на уроках української мови та літератури

•       Робота творчих майстерень (написання авторських віршів, оповідань, казок).
•       Проведення народознавчих свят.
•       Випуски художніх газет.
•       Інсценізація уривків із творів, які вивчаються за програмою.
•       Види творчих робіт на основі неповного тексту:

а) написання кінцівки поданого тексту;

б) написання творів за поданим початком і закінченням;

в) відтворення кількох пропущених епізодів;

г) творчі роботи за поданою канвою.

•       Ілюстрації учнів до прочитаних творів.
•       Проведення літературних "Брейн-рингів".
•       Конкурси авторських віршів.
•       Організація виставок "З бабусиної скрині", "Народознавчі свята на Україні".
•       Використання граматичної та лінгвістичної казки.
•       Використання нетрадиційного дидактичного матеріалу.
•       Створення комп’ютерних презентацій.
•       Використання елементів гри.
•       Створення учнями власних проектів.
•       Творчі перекази учнів на основі неповного тексту.

На уроках української мови найкраще розвивають творчі здібності учнів уроки розвитку мовлення:

•           твори-роздуми, твори-описи, розповіді, твори-оповідання з продовженням;
•           складання діалогів до певної ситуації;
•           складання інформації на лінгвістичну тему (наприклад, розділові знаки в безсполучниковому складному реченні, правопис і відмінювання числівників, самостійні й службові частини мови та ін..);
•           творчі диктанти;
•           складання кросвордів;
•           лінгвістичні ігри (Хто швидше? Хто більше?)

 У різних типах і видах письмових робіт є більш чи менш виражений елемент творчості, бо в них так чи інакше виявляється особистість, обдарування, смаки, уподобання, рівень підготовки. Але творчою роботою слід вважати таку, яка є наслідком цілком самостійної діяльності в процесі осмислення певної теми, питання.

Творчі або підготовчі вправи є допоміжними в процесі підготовки до написання власне творчих робіт і допомагають зрозуміти різноманітність існуючих засобів висловлення думок і почуттів, розвивають логічне мислення, тренують мозок. Тому широко використовуються такі види творчих вправ: творче списування, творчі диктанти, твори-мініатюри за опорними словами, твори за поданим початком чи кінцівкою, окремі види ділових паперів тощо.

У загальній системі творчих робіт переказ посідає проміжне місце серед різних видів творчих вправ і власне творчих робіт. Творчий елемент у переказах незначний, оскільки самостійність у них обмежена. Проте поруч з іншими видами самостійних робіт переказ — необхідний етап, який учні повинні пройти, перш ніж приступити до написання твору, тому що навчання викладати думки починається з наслідування. Крім того, переказ художнього твору чи статті збуджує певні думки, викликає відповідні настрої, розширює знання про навколишній світ.

Важливість творчих робіт з мови в тому, що вони не тільки закріплюють знання, але й удосконалюють здібності, прищеплюють любов до художнього слова, виховують високі моральні якості. У письмових творах поєднуються логічні операції (аналіз, синтез, порівняння, роздуми), спостережливість, життєвий досвід, словниково-стилістична та лексико-граматична робота. Якщо твір буде результатом свідомої роботи розуму й почуттів, продуктом власної творчості, то в ньому обов’язково відіб’ється особливість автора.

Безперечно, навчити писати твори (розповіді, описи, роздуми) — справа надзвичайно важка й вимагає від педагога старанної, продуманої праці протягом кількох років.

Самостійність та якість творів у великій мірі залежить від сформульованої теми. Щоб підвести учня до глибоко розуміння теми, слід користуватися різними методичними прийомами: інструктаж щодо об’єму теми; поради щодо змісту; попередні розмови про факти, явища, предмети, які стосуються теми; бесіди за картиною; читання віршів, оповідань тощо. У практиці деяких мовників використовуються пам’ятки, що містять у собі загальні вказівки щодо проведення твору.

Ефективним методичним прийомом є показ зразка, доступний аналіз його. Позитивні наслідки дає демонстрування кількох зразків на одну тему. Учні при цьому розуміють, що про одне й те ж явище можна говорити точно, образно, але по-різному.

Для формування навичок самостійного викладу думки усно та на письмі виключно велике значення має опрацювання учнями своїх творчих робіт. У методичній літературі відомий такий прийом роботи над творами, як виправлення їх. Звичайно, це ефективний засіб навчання, особливо якщо виправлення проводиться в присутності автора. Він, по-перше, привчає до копіткої роботи над темою, по-друге, педагог може проявити індивідуальний підхід до кожного. Нарешті, якщо викладач лише вказує на недоліки роботи, не виправляє їх, він не глушить ініціативи, а навпаки, розвиває її.

Пропоную учням на уроках української мови вправи, які, окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів:
• дібрати означуване слово, до якого поданий прикметник був би епітетом;
• вибрати найвдаліший варіант слова; 
• дописати (відновити) віршовані рядки;
• об'єднати кілька речень в одне;
• розчленувати текст на складові частини, змінити (розширити, згорнути, перебудувати, 

  замінити) мовний матеріал;
• розширити текст, вживаючи якомога більше прислівників, але не додаючи більше ніж два 

  речення; дати заголовок тексту («Осіння піч. Зривається вітер, шарпає дерева. Дощ 

  періщить у шибки...»);
• перебудувати прості речення на складне речення з різними видами зв'язку, визначити

  смислові відношення між частинами складних речень;
• вставити пропущені слова;
• замінити слова у поданому тексті синонімами;
• дібрати якнайбільше означень до поданого слова [наприклад, день - похмурий,

  незабутній,...), чи якомога більше дієслів, які б поєднувались із словом (наприклад, вітер  

  дме, завиває, співає,...). 

Підвищенням рівня зацікавленості художнім твором на уроках української літератури допомагають творчі завдання:

• продовжити художній твір;
• доповнити сюжет твору;
• віднайдена сторінка твору;
• лист обуреного (або вдячного) читача;
• як би я себе поводив, якби головний герой був моїм другом;
• заповнення анкети героя;
•  конкурс на краще запрошення героя твору на урок.

Такі види роботи дають мені можливість побачити, чим живуть учні, про що мріють, що цінують у житті, яким моральним цінностям надають перевагу.

Проведення уроків-подорожей, рольових ігор, уроків - фестивалів, уроків-вистав, уроків-вікторин дієво впливає на  виявлення та розвиток творчих здібностей учнів середнього шкільного віку.

Дітей старшого шкільного віку значно більше зацікавлюють нестандартні уроки, які сприяють формуванню духовного світу, загальнолюдських цінностей, що є складовими соціальної компетентності.: інтегрований («Оборона Буші» М. Старицького; «Пісенна творчість українських поетів»), урок-діалог з теми «До Лесі за наукою любові», урок-відкриття, урок-дослідження («Жанрова багатогранність творчості І.Я. Франка»).

У процесі навчально-виховної діяльності велику роль відіграють інтерактивні та мультимедійні технології. Вони універсальні для розвитку життєвих компетентностей, формують уміння вирішувати завдання, сприяють активізації особистісних якостей школяра. Досить часто на уроках української літератури я застосовую роботу в малих групах та парах, що виробляє навички спільної роботи й дає можливість учню включитися в процес активного навчання.

Важливе місце в моїй практиці займає ігрова діяльність учнів. На уроках літератури часто проводжу рольові ігри, які дозволяють ефективно використовувати зайву активність учнів, спрямовуючи її в корисне русло, формують навички взаємодії з іншими учнями, уміння чітко формулювати й обґрунтовувати свою точку зору, вести дискусію й знаходити компромісні варіанти рішень. Рольова гра допомагає краще пізнати героя через власний

внутрішній світ і пізнати себе через внутрішній світ героя.

Розповідаючи про долю героя від першої особи, учні спроектовують себе на цей образ. їхні почуття визначаються тим, що вони там знаходять. Такі уроки містять елементи імпровізації, спонтанності. Матеріалом для рольової гри може стати будь-який твір, де можна розв’язати складні стосунки героїв.

Прикладом рольових ігор є «Без табу»: «Образ Пузиря очима персонажів», .«Гриць Бобренко. Роздвоєння душі», «Пісня-сповідь Марусі Чурай».

Намагаюся урізноманітнювати уроки інсценізаціями. Наприклад, при вивченні повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького в процесі інсценізації епізодів твору утверджую цінності національної етики засобами комічного.

Це не лише допомагає виявити акторські здібності учнів, а й дає їм можливість пережити події разом із героями, дослідити їх психологічний стан.

  Заняття з використанням навчальних дискусій мають специфічний зміст, тому проводжу їх за такими темами, де учень повинен не просто засвоїти знання, навіть системно, але знайти вирішення певної проблеми та при звертанні до художніх творів з філософською, моральною проблематикою, з героями, які стоять в ситуації вибору, до лірики, яка вирішує корінні питання буття. 

Введення до дискусії будую так, щоб активізувати знання учнів, дати необхідну інформацію, створити інтерес до проблеми.

Основні прийоми введення в дискусію:

•       визначення проблеми вчителем або учнями після вступного слова;
•       бесіда;
•       рольова гра;
•       демонстрація навчального матеріалу чи кінофільму;
•       інсценізація;
•       стимулюючі запитання.

Щоб максимально створити можливості дискусії й залучити всіх дітей до роботи, створюю творчі групи, доручаю їм різні завдання. При певних формах проведення дискусії  визначаю групу опонентів, а також розподіляю ролі «ведучого», «аналітика», «прокотоліста», «спостерігача».

      Уроки з використанням навчальної дискусії дозволяють позбавитися байдужості учнів до української літератури, рідної мови.

       Важливою рисою навчальної дискусії є діалогічна позиція вчителя, тому  задаю тон уроку, слідкую за виконанням учнями всіх правил дискусії.  Заздалегідь продумую  схему дискусії, обраю форму, в якій вона буде проводитися.

Вчителі, які свідомо пішли на такий важкий і водночас важливий крок – застосування дискусій як одного з прийомів інноваційного навчання, повинні знати, що це вимагає переорієнтації педагогічної діяльності на творчу, вміння працювати в творчому режимі, створювати творчу лабораторію.

Роль вчителя у підготовці та проведенні дискусії:

•       навчальна дискусія передбачає питання вчителя й відповіді учнів;
•       головна роль у дискусії належить учителю, його вмінню задавати питання, вести діалог, тримати паузи, очікуючи відповіді;
•       гротягом дискусії роль вчителя не повинна зводитися до дирек­тивних реплік або висловлювання особистих суджень.

Багаторічна практика показує високу ефективність питань відкритого типу, що стимулюють мислення. Це "дивергентні" або "оцінюючі" за своїм змістом питання. Вони не передбачають (на відміну від закритих "конвергентних") короткої, однозначної відповіді, спонукають до пошуку, творчого мислення. Це питання типу: Як? Чому? За яких умов? Що може скоїтися, якщо...? "Оцінюючі" питання допома­гають учневі виробити  власну оцінку того чи іншого явища, власне судження.

Продуктивність генерації ідей збільшується, якщо вчитель:

•       надає час для обміркування відповідей;
•       уникає питань, які нечітко сформульовані;
•       не ігнорує жодного питання;
•       розширює думку або змінює її напрям;
•       уточнює висловлювання;
•       уникає узагальнень;
•       спонукає учнів до поглиблення думки.

Можна організувати на уроці дискусію, тільки якщо учні добре знають тему, мали досить часу для її аналізу, розуміють факти, що до неї включаються, й зацікавлені проблемами, які обговорюються.  Застосувуючи метод обговорення за участю всього класу на уроках української літератури  приділяю першочергову увагу підготовчій роботі.

 

Правила дискусії:

1. Доброзичливе ставлення й увага до кожного учасника.
2. Утримання від схвальних або несхвальних висловлювань.
3. Зосередження усієї дискусії  на темі, фіксація уваги учасників на питаннях, які обговорюються.
4. Стислість, змістовність, аргументованість як у процесі дис­кусії, так і під час підведення підсумків.
5. Загальний висновок - не кінець роздумам над проблемою, а наступний крок у дослідженні нової теми.

Переваги дискусії:

1. Демонстрація розуміння.
Дискусія забезпечує умови згідно яких досягається розуміння теми, яка обговорюється. Вона надає учасникам можливість перевірити свої судження й установки, стосовно винесених на обговорення питань.
2. Активна передача знань.
У випадках, якщо обговорюваний матеріал йде в розріз з основними установками окремих учасників групи, виникають неоднозначні трактування тієї чи іншої теми - дискусія найкращий шлях передачі знань.
3. Активна взаємодія.
Дискусія передбачає високий рівень залучення учасників при правильній організації та дотриманні правил проведення                                         

4.Планування
Неможливо, заздалегідь запланувати усі аспекти дискусії, але можна підготувати приблизний ескіз теми.

 Він повинен:

•       знайомити з темою;
•       встановлювати межі дискусії;
•       демонструвати мету дискусії;
•       налічувати ряд основних питань, які контролюють хід дискусії та забезпечують її спрямованість і стимуляцію в випадку, коли активність учасників буде згасати.

 

Форми організації дискусії

«Займи позицію»

Суть методу і його мета:

Цей метод використовую на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо її вирішення. Пропоную дві протилежні думки, які не мають однієї (правильної) відповіді.

Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, учні:

•       знайомляться з альтернативними поглядами;
•       прогнозують, які наслідки матимуть індивідуальні позиції  для суспільства та окремих людей;
•       на практиці використовують уміння захищати власну позицію;
•       вчаться вислуховувати інших;
•       отримують додаткові знання з теми.

Як організувати роботу

•       Запропонуйте учням дискусійне питання та попросіть їх визначити власну позицію щодо цього питання.
•       Розмістіть плакати в протилежних кутках кімнати. На одному з них написано «згодний», на іншому – «не згодний».
•       Вивісіть правила проведення вправи й обговоріть їх.
•       Виберіть кількох учасників і попросіть обґрунтувати свою позицю або запропонуйте всім, хто поділяє одну й ту саму точку зору, обговорити її і виробити спільні аргументи на її захист.
•       Після викладу різних точок зору запитайте, чи не змінив хто-небудь з учасників своєї думки й  чи не хоче перейти до іншого плаката. Запропонуйте учням перейти й обґрунтувати причини свого переходу.
•       Попросіть учасників назвати найбільш переконливі аргументи своєї та протилежної сторони.

Тема. Валер’ян Підмогильний – автор інтелектуально – психологічної прози.

•       Чи обрав би Валер’ян Підмогильний інший життєвий шлях, якби йому трапилась така нагода?

Тема. Морально – етичні уроки доброти,  чуйності,  турботи про інших за повістю Григора Тютюнника «Климко»

•       Яким є ваше ставлення до таких людей, як дядько на підводі, поліцай:

•           це підлі люди, які наживалися на чужому горі;
•           це люди, що хотіли вижити в умовах війни, а тому мусили пристосовуватися до життєвих обставин;
•           свій варіант відповіді.

Метод «Займи позицію» доцільний при розгляді питання: «Яка сторона людської сутності – поривання до краси чи дріб’язковість, буденщина – одержала перемогу?».  («Драма – феєрія «Лісова пісня». Фольклорно – міфологічна основа сюжету»).

 

 «Зміни позицію»

Суть методу і його мета:

Така технологія є подібною до «Займи позицію». Вона також даєможливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів. Метод дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання тощо.

Як організувати роботу

•       Заздалегідь підготуйтеся до обговорення.
•       Поставте всьому класу дискусійне питання.
•       Об’єднайте учнів у пари, потім – у четвірки.
•       Дайте завдання розподілити позицію з проблеми ( «так» чи «ні») між парами чи зробіть це самі. Одна пара в четвірці повиння обґрунтувати одну позицію, друга – протилежну.
•       Поясніть, що в четвірках кожна пара має представити своїм партнерам свою точку зору. Кожен учень повинен відповідати за свою половину презентації.
•       Чітко оголосіть хронометраж: скільки часу виділяється на підготовку і саму презентацію.
•       Дайте досить часу на підготовку аргументів.
•       Коли час на підготовку мине, попросіть пари доказово викласти свою точку зору один одному.

Можете дати завдання всій четвірці вільно обговорити тему. Учні висловлюють свою точку зору. У результаті обговорення четвірка повинна або дійти згоди, або висновку про те, що їм бракує інформації. Заздалегідь визначте часові рамки цієї вільної дискусії.

Підбийте підсумки дискусії з усім класом.

Учні, відповідаючи на дискусійне питання: «Які почуття викликала у вас Христя? Чи вчинила вона злочин, чи переступила  моральну межу? Чи мусить вона бути покараною?» (  О.П.Довженко «Україна в огні» - твір про трагедію  українського   народу), аналізуючи епізод суду партизанів над українською дівчиною Христею, яка стала дружиною  командира фашистів-карателів, часто змінюють свою позицію. Вони не судять Христю хоча вважають шлюб її з катом рідного народу за межею совісті. Жорстока сила обставин виявилася сильнішою за її бажання й можливості, понівечила душу, то чи варто судити її ще й не завжди праведним і об’єктивним судом визволителів, чи не «найбільша мудрість у таких гірких ділах – слідувати за природою, що послала людині щастя забуття лихого в доброму часі?»)

Метод «ПРЕС»

Мета методу: навчити учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійних питань у виразній і стислій формі, переконувати інших.

Застосування методу:

•           Учні висловлюють думку, пояснюють у чому полягає їх точка зору
•           (« Я вважаю, що…»)
•           Пояснюють, на чому ґрунтуються докази ( …тому,що…)
•           Наводять приклади, додаткові аргументи на підтримку своєї позиції, називають факти, які демонструють докази ( …наприклад..)
•           Узагальнюють свою думку ( «Отже( тому) я вважаю…»)

Метод дає можливість висловлювати власну думку аргументовано, в чіткій формі, впливати на думку співрозмовників.)

Тема. Леся Українка «Давня казка». Проблема лицарства, ролі митця в суспільстві, суті людського щастя

•       Розкрийте своє розуміння лицарства, ролі поета в суспільстві, суті людського щастя

Тема. О.П.Довженко «Україна в огні» - твір про трагедію українського   народу

•       Сталін у своїй доповіді звинуватив О. Довженка в аморальності. То що ж крамольного знайшов чи відчув Сталін у творі?

 

“Мозковий штурм”

Суть методу і його мета:

“Мозковий штурм” – це ефективний метод колективного обговорення, який спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість вільно висловлювати свої думки.

Мета: зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Методика проведення дискусії:

1. Ведучий чітко формулює проблемне питання (його краще записати на дошці) перед учасниками “мозкового штурму”  і розповідає про його правила:

- примусьте працювати свою уяву, кажіть усе, що спаде на думку;

- не відкидайте ніяку ідею лише тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;

- розвивайте ідеї інших учасників;

- не намагайтеся дати оцінку запропонованим ідеям.

2.  Ведучий призначає секретаря, який буде записувати всі ідеї, що виникають, слідкувати за

   тим, щоб не порушувались правила.

3. Перший етап триває до тих пір, доки з'являються нові ідеї.

4. Розпочинається II етап:

 - учасники “мозкового штурму” згруповують і розвивають ідеї, висловлені в ході I етапу (список ідей можна надрукувати і роздати або вивісити на дощі);

- аналізують і вибирають ті ідеї, які можуть допомогти знайти відповіді на поставлені питання;

 - учасники приходять до рішення.

5. Ведучий підводить підсумок дискусії.

Якщо “мозковий штурм” не приніс потрібного результату, слід обговорити причини невдачі.

Під час налізу поезій Ліни Костенко використовую  метод колективного обговорення “Мозковий штурм”:

«Пастораль ХХ сторіччя»

•           Який парадокс міститься уже в самій назві вірша?
•           У чому драматичний контраст зображеної пасторалі?
•           Як авторка передає мотив перерваного зв’язку часів?
•           У чому вбачає промінчик надії поетеса?
•           Які художні деталі цього вірша вас вразили?

   «Життя іде і все без коректур…»

•           Назвіть ключові образи твору.
•           До кого звертається поетеса?
•           До чого закликає?
•           Яке призначення людини на землі?
•           Сформулюйте головну думку вірша.

 

«Акваріум»

Мета: вдосконалення навичок дискутувати в малих групах та вміння аргументувати власну позицію.

 "Техніка акваріума" – особливий варіант організації групової взаємодії . Цей різновид дискусії застосовую в роботі з матеріалом, зміст якого пов'язаний із суперечливими підходами, конфліктами, розбіжностями.

Як організувати роботу:

•       постановка проблеми перед класом;
•       вчитель розподіляє клас на групи, що сидять у колі;
•       вчитель або самі учасники обирають того, хто буде представ­ляти позицію цілої групи;
•       групи швидко обговорюють проблему, щоб дійти згоди;
•       представники груп збираються у центрі класу й відстоюють свої позиції, допомагати дозволяється лише записками, де сформу­льовано вказівки;
•       вчитель дозволяє представникам взяти "тайм-аут" для консультацій;
•       обговорення закінчується або після закінчення призначеного часу, або після вирішення проблеми ;
•       проводиться критичне обговорення "техніки акваріума" цілим класом.

Тема. «Сміливі завжди мають щастя» ( за романом Івана Багряного «Тигролови»).

- Яким ви уявляєте головного героя?

- Які засоби творення образу дали авторові змогу якнайповніше розкрити  його  

            характер?

- Чи можна вважати образ Григорія Многогрішного автобіографічним?

- Що означає ім’я головного героя?

- Які  особисті якості визначили життєвий вибір героя?

 

"Дерево рішень" (метод усіх можливих варіантів)

Суть методу і його мета:

     Ця методика застосовується при аналізі ситуацій і допомагає досягнути повного розуміння причин, які призвели до прийняття того чи іншого важливого рішення в минулому. Учні розуміють механізм прийняття складних рішень, а викладач з великою точністю заносить у колонки переваги й недоліки кожного з них. У ході обговорення учні заповнюють таблицю.

Як організувати роботу

1. Виберіть проблему, що не має однозначного рішення. Вона може бути викладена в формі історії, судової справи, епізоду літературного твору.
2. Запропонуйте учням необхідну  інформацію з проблеми, історичні факти, дати, події тощо (це може бути частиною домашнього завдання).
3. Роздайте кожному учневі зразок «дерева рішень».
4. Шляхи й варіанти вирішення проблеми  можна визначити проведенням мозкового штурму. На цьому етапі жоден із варіантів не може бути неправильним. Важливо набрати якомога більше ідей.
5. Обговоріть кожен із варіантів рішення. Що позитивного чи негативного для кожної зі сторінивін містить? Таким чином можна відхилити частину ідей і залишити 3-4.
6. Учитель ділить клас на групи по 4-6 чоловік.
7. Кожній групі роздаються таблиці та яскраві фломастери (але це необов'язково, цю роботу можна виконати і в зошитах).
8. Визначається час на виконання завдання (10-15 хв.).
9. Група повинна шляхом обговорення прийти до одного  рішення.
10. Якщо єдності немає можна застосувати голосування.
11. Учні заповнюють таблицю й приймають рішення з проблеми.
12. Представники кожної групи розповідають про результати.
13. Вчитель може порівняти отримані результати, відповісти на питання учнів.

 

Тема. Тема жіночої долі в творчості Шевченка. «Катерина»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міжгруповий діалог

Одним з ефективних засобів ворганізації навчальної діяльності, яка збільшує самостійність дітей, є розподіл учнів на малі групи (по п'ять-шість чоловік) й організація діалогу між групами.

Розподіл ролей-функцій у дискусійній групі:

"Ведучий" (організатор): організовує обговорення питання, про­блеми,залучає до роботи усіх членів групи
"Аналітик": задає питання учасникам під час обговорення, під­дає сумніву ідеї та формулювання
"Протоколіст": фіксує все, що стосується розв'язання проб­леми, формулює позицію групи
"Споглядач": оцінює участь кожного члена групи

Хід дискусії:

•       Висунення проблеми.
•       Розподіл учасників на групи, розподіл ролей.
•       Обговорення проблеми.
•       Представлення результатів обговорення.

•       Продовження обговорення і підведення підсумків.

•           Що зробило Чіпку Варениченка «пропащою силою»? (Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

Клас поділяється на чотири групи, кожна з яких досліджує основні події життя Чіпки.

І група

• Чиїм сином був Чіпка?

Мати – зневажена селянка, яка не мала і власної хати. Єдине багатство – це працьовиті руки і чесна душа.

Батько – панський попихач, утікач із панської неволі, москаль.

• Які особливості характеру проявляв Чіпка в дитинстві та юності  (підтвердити     текстом).

ІІ група

• Зустріч Чіпки з Галею.
• Одібрання в Чіпки землі:
  •           Відмова Чіпки дати писареві хабаря.
  •           Чіпка дарує Грицькові свій хліб.
  •           Нічні пограбування.

ІІІ група

• Виступ Чіпки на захист скривджених селян.
  •           Виступ Чіпки проти москалів.
  •           Чипчині плани рівняти бідних з багатими.

ІV група

• Вибори в земство.
  •           Чипчині виступи на захист громади.
  •           Скарга до губернатора, зневір’я.
  •           Зневір’я у власний шлях.
• Заслання Чіпки на каторгу.

Кожна група надає результати своєї роботи

 

"Круглий стіл"

"Круглий стіл": бесіда, в якій на рівних  бере участь невелика група учнів (до 5  чоловік), відбувається обмін думками як між учня­ми, та "аудиторією" (решта класу). («Чи можна виправдати Чіпку?», « Що зробило Чіпку Варениченка «пропащою силою»? «Хто обрав правильну життєву позицію Чіпка чи Грицько?» за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли,як ясла повні?»)

 

"Засідання експертної групи" 

"Засідання експертної групи"  ("панельна дискусія"): спільне обговорення висунутої проблеми учасниками групи (4-5 учнів з визначеним заздалегідь головою) та обговорення доповіді (досить стислої, у якій кожен доповідач висловлює свою позицію.

Вчитель пропонує учням подумати над проблемним питанням:

 (бесіда, у якій на рівних бере участь невелика група учнів (до 5 чоловік), відбувається обмін думками як між учня­ми, та з "аудиторією" (решта класу);
   - Чому твір О.Довженка називається «Україна в огні», а не у вогні?

(Це священний вогонь віри, любові до Батьківщини, який веде до перемоги.)

Україна – єдина держава, яка має підґрунтя для росту слабодухих та запродавців, у її народу  відсутні «вічні істини», він не шанує пам’ять про героїв. Які міркування й почуття викликає у вас цей вислів?

Для цього учні працюють в малих групах (6 чоловік), відбираючи факти для аргументації своєї думки. Аналізують  двобій-полеміку біля колючого дроту,  пригадують , на що покладає надії у цій війні фон Краузе.

 ( Приходять до висновку, що критична оцінка українців, на жаль, правдива, в час війни із загарбником українці мали б єднатися для спільної боротьби, а вони у смертельній ненависті душать одне одного  (епізод «на колючому дроті»), німецькі офіцери мислять логічно.)

 

"Форум"

"Форум": обговорення, що нагадує "засідання експертної групи", у ході якого ця група обмінюється думками з "аудиторією".  («Чи зустрічалися вам сучасні «кайдаші» й «кайдашенки»? Чому вони не перевелися сьогодні?» ( І.С.Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»;  «Чи існують «пузирі» сьогодні?» ( І.К.Карий «Хазяїн»).

 

"Засідання суду"

 "Засідання суду": обговорення, що імітує слухання справи у суді, на якому розподіляються чітко ролі всіх учасників.

Для того, щоб підвести підсумок діяльності Чіпки (Тема. Панас Мирний. Роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?".  Складність і суперечливість характеру Чіпки – головного героя роману, його еволюція від правдошукача до розбійника. Типове й екстремальне в долі героя), використовую   технологію спрощеного суду, яка дає можливість учням отримати спрощене уявлення про процедуру прийняття судового рішення, взяти участь у вправі, пов’язаній з аналізом, критичним мисленням, прийняттям рішень.

Готую план проведення слухання (регламент записую на дошці).

Ознайомлюю  клас з процедурою слухання.

Проводжу поділ класу на групи:  суддя, свідки звинувачення, свідки захисту, коло присяжних( групи сідають у різних кутках класу).

Пропоную учням провести судове слухання, використовуючи такий порядок:

• запрошуються свідки обвинувачення;
• запрошуються  свідки захисту;
• слово надається  присяжним;
• рішення суду (вчитель).

 

Дискусія у стилі телевізійного ток-шоу

Суть методу і його мета:

Ця форма дискусії сполучає в собі переваги лекції й дискусії в групі. У ній беруть участь усі учні класу.

Мета : отримання учнями навичок  публічного виступу. Група з 3-5 чоловік веде дискусію на  обрану тему в присутності аудиторії. Глядачі вступають в обговорення пізніше: вони висловлюють свою думку або задають питання учасникам бесіди.

Ток-шоу дає можливість чітко виразити різні точки зору за заданою темою, але для цього основні учасники обговорення повинні бути добре підготовлені. У всіх рівні умови – не більше однієї хвилини. Ведучий повинен слідкувати, щоб учасники не відхилялись від заданої теми.

 Ток-шоу може бути організоване спареними уроками.

Методика проведення дискусії:

•       Ведучий визначає тему, запрошує основних учасників, ознайомлює з  основними правилами проведення дискусії, регламентом виступів.
•       Учасників дискусії потрібно розсадити так, щоб "глядачі" були навколо столу основних діючих осіб.
•       Ведучий починає дискусію: представляє основних учасників і оголошує тему.
•       Усі учасники говорять коротко й конкретно.
•       Надавати слово для виступу може лише ведучий.
•       Після виступів основних учасників ведучий запрошує "глядачів" взяти участь в обговоренні.
•       По закінченню дискусії ведучий підводить підсумки, дає короткий аналіз висловлювань основних учасників.

Тема. М.Куліш. «Мина Мазайло». Сатиричне викриття бездуховності обивателів, які зрікаються своєї мови. Драматична майстерність автора у створенні комічних характерів та ситуацій.

 Перша проблема комедії – мовна. 

 Пройшло майже сто років з того часу, як Микола Куліш написав цю п’єсу. Цікаво, чи існує мовна проблема в наш час? На це питання дадуть відповідь учасники ток – шоу «Всемогутнє слово!»

Ток –шоу «Всемогутнє слово!»

Дійові особи: ведучий, гості, Мина МазайлоТьотя Мотя, Мокій, Сучасник

Ведучий  визначає мету  ток – шоу  та  актуальність питання мовної норми, зразкового мовлення.

 Запрошує до студії  гостей: Мину Мазайла, тьотю Мотя, Мокія, Сучасника.

Усі учасники говорять коротко й конкретно.

Після виступів основних учасників ведучий запрошує учнів взяти участь у обговоренні.

По закінченню дискусії ведучий підводить підсумки, дає короткий аналіз висловлювань основних учасників. (Отже, нам є чим пишатися. Наша історія багата; наша мова – діамант, який ніхто ніколи не знищить.  Мова – це безцінний дар, який треба шанувати, як батька, як матір, як родину й Батьківщину. Нехай же завжди буде «Всемогутнє слово!»)

  Розпочата робота над втіленням у життя уроків-проєктів. Вони є ефективними для формування життєвої компетентності школярів, передбачають розв’язання певної проблеми та орієнтацію на самостійну дослідницьку діяльність. Крім того, метод проєктів позитивно впливає на емоційний стан школярів. Він дає змогу використовувати ресурси проєктувальників ефективніше, передбачає використання нестандартних форм занять, можливість поділитися життєвим досвідом, співпрацювати з учнями різновікових груп, самостійність у виборі теми, відсутність вимушеного керівництва з боку вчителя й діяльнісний підхід — дії, спрямовані на досягнення певного результату. Метод підпорядковується принципу гуманізації системи: дає змогу невстигаючим учням пережити успіх, відзначити особисті — та колективні досягнення через само- та взаємооцінювання. Цінним є те, що школярі набувають уміння користуватися джерелами інформації: книгами, періодикою, аудіовізуальними та комп'ютерними засобами, вчаться самостійно опановувати знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігати й робити власні висновки.

 

Технологія роботи над проєктами

№ з/п	Етапи діяльності	Зміст діяльності
1	Підготовка. Визначення теми і мети проєкту	Учні: обговорення, пошук інформації. Вчитель: заява задуму, мотивація, допомога в постановці завдань.
2	Планування: а) визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів; б) установлення критеріїв оцінки результату і процесу.	Учні: формулюють завдання й виробляють план дій. Вчитель: коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції.
3	Збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент)	Учні: збирають інформацію. Вчитель: спостерігає, непрямо керує діяльністю.
4	Аналіз. Аналіз інформації, формулювання висновків.	Учні: аналізують інформацію. Вчитель: коректує, спостерігає, радить
5	Подання та оцінка результатів (усний або письмовий звіт та оцінка результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими критеріями).	Вчитель і учні беруть участь у колективному обговоренні, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід.

 

 На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проєктів.
Приклади завдань різних видів проектів за провідною діяльністю, які можна запропонувати на вибір учням.

Ознайомлювально-інформаційні проєкти
• Створити виставку і провести уявну екскурсію на тему «Шевченко — художник».
• Скориставшись книгою Ганни Шовкопляс та Івана Шовкопляса «За покликом серця», скласти карту подорожей Шевченка Україною.
• Підготувати інформацію про історію написання повісті «Захар Беркут».
• Трагедія творчого генія П. Тичини.
• Художнє осмислення гармонії світу і дисонансів революційної дійсності в збірці П.Тичини «Сонячні кларнети».

• Представлення моделі «Шляхом сердечності і гніву» (основні віхи життя і творчості Ліни

  Костенко).
• «Доля Ліни Костенко зблизька» (сторінками фотоальбому).

 

Дослідницько-пошукові проєкти
• Дослідити образи повісті «Захар Беркут» за опорною схемою (планом).
• Укласти схему міні-дослідження «Провідна думка повісті «Захар Беркут».
• Провести міні-дослідження ролі описів природи у творі.

• Елементи імпресіонізму та символізму в творчості П. Тичини.
• Дослідити й порівняти поетику та ідейний зміст поезій П. Тичини «Ви знаєте, як липа

  шелестить...» й Олександра Олеся «Чари ночі».
• Представлення моделей до роману «Маруся Чурай» («Два типи національного характеру

  українця на прикладі героїв». «Подібність роману Ліни Костенко та драми-феєрії Лесі 

  Українки «Лісова пісня»).

• Місце і значення української пісні у романі «Маруся Чурай».
 

        Творчі проєкти
• Укласти рукописні збірки: «Пісні моєї родини»; «Світова слава української пісні» (на основі висловлювань відомих культурних діячів про пісенну творчість українського народу). Зробити до них ілюстрації.
• Створити ілюстрації до творів Тараса Шевченка.
• Створити ілюстрації до збірки «Сонячні кларнети».
• Створити фотопроєкт або добірку світлин «Мій рідний край».

• Написати лист-одкровення одному з героїв роману.
• Сценарій телепроекту «Ліна Костенко — берегиня української літератури».
 

Ігрові проєкти
• Судові справи. (Уявити себе захисником на суді й скласти промову на захист Марусі Чурай).
• Стежками роману «Маруся Чурай». Мандруймо разом! (Уявити, що стерлися межі між віками й змогли зустрітись дві неповторні жінки — Ліна Костенко та Маруся Чурай).

Прикладні проєкти
• Укласти народознавчі словники: «Календарно-обрядові пісні українського народу», «Народні свята в народних прислів'ях».
• Укласти словничок «Архаїзми та діалектизми у повісті І. Франка «Захар Беркут»
• Створити добірку образних висловів на основі поезій Павла Тичини.
• «Говорять люди». Словник афоризмів Марусі Чурай за однойменним романом.

         Проєктування завжди сполучене зі змінами, воно перетворює, модифікує й трансформує світ, в якому ми живемо. Для його здійснення необхідні активність, творчий підхід.    

        У процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

 Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя й учня . Стосовно цього приходить на думку одна давня притча.

 В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу - перевозили камінь, запитали:

- Слухайте, друзі, що ви робите?

Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: „Тобі що, повилазило? Не бачиш – камінь тягаю на майданчик, хай йому ґрець!”

Другий спокійно сказав : „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.”

А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся й з гордістю сказав: „ Я будую Шартський собор!”

Ідея цієї притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості й щастя. У Святому письмі сказано : „ Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху”.     Це є істина.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Білоус Н. Методика вивчення творів української літератури в 10-11 класах на тлі подій і явищ відповідної історичної епохи: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н.В.Білоус. - К., 2009. - 280 с.
2. Варазька Л., Кратасюк Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади / Л.Варазька, Л.Кратасюк // Дивослово. - 2005. - № 2. - С. 5-19.
3. Добрянський І. Особливості, способи і прийоми організації активно-діалогічного навчання (з досвіду роботи) / І.Добрянський // Педагогіка і психологія. - 2007. - № 1. - С. 47-54.
4. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / За наук. ред. Єрмакова І. Г. — К.: Департамент, 2003.
5. Освітні технології: Навч.-метод, посібн. / О. М. Пехота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. За заг. ред. О. М. Пехоти. — К.: А.С.К, 2004. — 256 с.
6. Перспективні освітні технології: Навчально-методичний посібник/ За ред. Г.С.Сизоненко. — К.: Гопак, 2000.
7. Поташник М.М. Педагогическое творчество: проблеми развития и опыт: Пособие для учителя. — К., 1988. - С.5-60.
8. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навчально-методичний посібник (ред. рада: В.Даній (голова), Г.М.Несен (заст. голови), Л.В.Сохань, І.Т.Єрмаков (наук. ред). та ін. - К., 1996. - 792 с.
9. Сергієнко А. Основні аспекти організації групової навчальної діяльності школярів / А.Сергієнко // Бібліотечка "Дивослова". - 2008. - № 4. - С. 2-11.
10. Солодюк Н. Інтерактивні методи навчання української мови: практичний аспект / Н.В.Солодюк // Освіта Донбасу. - 2008. - № 5-6. - С. 24-27.
11. Чеховська Л. Патріотизм - це почуття приналежності до національної культури. Метод проектів і техніка його застосування / Л.Й.Чеховська // Українська література в
12. Суровцева Р. Інтерактивні форми роботи на уроках української літератури / Р.Ф.Суровцева // Наукова скарбниця освіти Донеччини. - 2009. - № 1. - С. 90-94.
13. http://newschool.ucoz.ru/publ/pedagogichni_tekhnologiji_vikladannja_ukrajinskoji_movi_ta_literaturi/3-1-0-16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Психолого-педагогічних умов формування творчої особистості  учня

18 аркушів

Ключові слова: творчість, творчі здібності, креативність, інтерактивні технології.