Ретро-погляд «Від Революції Гідності до Країни гідності»

Департамент освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації

Баранівський професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ретро-погляд

«Від Революції Гідності до Країни гідності» 

 

 

 

 

 

Підготувала:

Викладач української мови

та літератури

Бортнік Тетяна Сергіївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Баранівка

2023 р.

Мета: пригадати події, які відбувалися в країні і на Майдані Незалежності у 2013 році; розширити знання студентів про революцію Гідності та Свободи; виховувати патріотизм та гідність; формувати розуміння єдності та цілісності України, почуття особистої відповідальності за долю держави, бажання стати гідними громадянами України; вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні.

Обладнання: прапор України,  мультимедійний  проектор, ноутбук, відеопрезентації, слайди, свічки,  Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають», список прізвищ героїв  з фото),

На сцену виходить дівчина в українському одязі, в руках у неї червона калина, з протилежного боку виходять ведучі. На екрані слайди про Україну на фоні музики

 

Дівчина    (читає вірш Україна)
На білому світі є різні країни,
А в них – і ліси, і лани…
Та тільки одна на землі Україна,
А ми – її доньки й сини.
Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть…
Та тільки одну Батьківщину я маю,
Її Україною звуть.
Моя Україно, тебе я кохаю –
Тут дім мій, тут друзі живуть.
Тут мовою рідною пісня лунає
І мальви по селах цвітуть.

 

Класний керівник:   Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Наша держава розташована в центрі Європи. Через усю Україну з півночі на південь протікає могутній Дніпро – одна з найбільших річок Європи. На берегах Дніпра розкинувся красень-Київ – столиця нашої держави. З півдня Україну омивають моря – Чорне й Азовське. На заході здіймаються у небо вершини Карпат, а на півдні розкинулися Кримські гори. Густі ліси на півночі – це Полісся. А далі на південь природні пейзажі поступово змінюються, переходячи у вільні степи. Ось така дивовижна природа нашої України! Україна – це  наша рідна земля, це наша територія. Наша країна-країна – країна Гідності, країна Свободи. Наші дві революції   –  Майдан 2004 року,   і Революція 2013 року – Революція гідності. Це  були надзвичайно важкі хвилини, години, дні. Це іспит для України, коли  наш народ продемонстрував свою гідність, своє прагнення до свободи.

( Лунає Гімн України)

 Класний керівник:   Указом Президента України від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного  та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада.

Всім тим, хто в боротьбі за кращу долю України віддав своє життя, не дожив до сьогоднішнього дня   – присвячується!

Відео «Герої Небесної Сотні».  Слайд

 Славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, своє життя – присвячується!

  Переглянемо сторінки нашої історії

Слайд 

• 1991 рік – час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності;

Слайд

• 2004 рік –  Помаранчева революція;

Слайд

• 2013 рік – Майдан… Революція гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні;

Слайд

•  2014 рік –  боротьба, подвиги українських військових, волонтерів та добровольців за  незалежність України;

Слайд

• 2022 рік повномасштабне воєнне вторгнення Російської Федерації

Класний керівник:   Події, які відбулися на Майдані  в столиці нашої рідної України ми   добре пам’ятаємо.   Ці події – надзвичайно важкий іспит для України.  Вони були початком, поштовхом   до дій по всій території держави. Це час, коли український народ  продемонстрував свою європейськість, гідність і прагнення до свободи.

Слайд  На фоні  слайдів звучать слова:

Майдан

О! Скільки люду… Весь Майдан вирує,
Людським емоціям — ні краю, ні кінця.
Народ піднявся, силу й правду чує,
Немає лиш гвинтівки й топірця.
Він ще по-людськи правди вимагає,
По доброму, без кровопролиття.
Бо добре жити кожен право має
І йти щасливо в світле майбуття.
Народ почути треба й поважати,
І поступати так, як він велить.
Щоб потім ні за чим не жалкувати,
Відчути серцем історичну мить.
Щоб зберегти людей і Україну,
І повести до світлої мети.
А не вести усіх нас до загину,
З народом завжди треба в ногу йти.    

 

Учень 1.

Під вечір 21 листопада близько 22:00 на Майдані Незалежності почали збиратися перші учасники мітингу, їх чисельність під кінець доби нараховувала близько 1500 осіб. На Майдан прийшли студенти, журналісти, опозиційні політичні лідери, громадські активісти. Стали з’являтися міліція та посилені загони Беркуту.  Вони пікетували Адміністрацію Президента, а потім, повернувшись на Майдан, вирішили лишитися на ніч. Цього дня суд прийняв рішення про заборону   встановлення навісів, наметів, кіосків, під час проведення акцій на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі до 7 січня 2014 року.  З’явилася інформація, що у цей день почалися протести і в інших  містах України. Ввечері 22 листопада уже відбувся мітинг, у якому взяло участь близько 3–5 тис. людей.

 Слайд

Учень 2.

Країна жила звичним життям. Тоді люди вийшли на Майдан на мирну акцію, протестуючи проти рішення уряду. Ніхто і подумати не міг, чим все це закінчиться. Люди не планували ніяких збройних сутичок, а лише відстоювали свої права.

Учень 1.

Ніч проти 30 листопада  виявилася дуже кривавою. Українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану. За допомогою сили та б’ючи кийками та ногами людей, використовуючи вибухові пакети,  їм вдалося витіснити мітингувальників із площі.  Внаслідок розгону було травмовано  декілька десятків протестувальників.  Частина людей, що втікла від Беркуту, заховалась у Михайлівському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі. Застосування сили проти людей, які вийшли на мирний протест, викликало хвилю обурення і тобі вже люди в більшій кількості  вийшли на Майдани по всій Україні   відстоювати своє право на право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства, де кожна людина має захищені права.

Учень 2.А що було потім?

Учень 1.  Потім – масові протести 1 грудня.

Учень 2.А далі?…

Учень 1. А далі – людські тіла, покалічені часто до невпізнання, покалічені душі та серця. А далі – Майдан залитий кров’ю, палаючі шини, барикади…

 Слайд Відео «Штурм Майдану»

Класний керівник:   Тоді сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності. Вони  вимагали покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади. Вся Україна була шокована побиттям мирних студентів, які хотіли відстояти свої  основоположні права і свободу людини. С кожним днем зростала підтримка мирних протестів. Звістка про страшні події, що відбулися на Майдані 22 січня облетіла весь світ.

Вранці 22 січня «Беркут» пішов у наступ на вулиці Грушевського.  Першою жертвою став палкий патріот України, 20-річний вірменин – Сергій Нігоян. Сергій любив Україну, любив творчість Т.Г. Шевченка. Він загинув 22 січня 2014 року   від поранення близько шостої години ранку  під час подій біля стадіону «Динамо» на Грушевського.    Він був застрелений, в  той час, коли ще тривало перемир’я між мітингувальниками та «Беркутом».

Слайд    Відеоролик «Нігоян декламує вірш Шевченка»

22 січня 2014 року   жертвами стали ще декілька осіб. Вербицький Юрій Тарасович,  викрадений невідомими з Олександрівської лікарні разом з активістом Ігорем Луценко загинув вранці 21 січня 2014 року. Зі слідами тортур його тіло було знайдено 22 січня в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області. За  свідченнями його друга   Романа, при упізнанні було очевидно, що ноги перебиті — виднілися кістки, вся спина була синя, обличчя розбите, ребра випирали з правого боку зі шкіри, бо певне були поламані. Офіційною причиною смерті визнано лікарями лікарні — переохолодження.

Жизневський Михайло Михайлович.  Громадянин Білорусі, виїхав з Білорусі через політичні проблеми. В Україні був бійцем націоналістичної організації «УНА-УНСО». Останнім часом жив і працював у Києві та в Білій Церкві. Загинув під час штурму на вулиці Грушевського. Отримав наскрізне поранення в серце мисливською кулею.

Слайд        Відеоролик «Небесна Сотня»-пісня «Мамо не плач».  На фоні слайдів

Учень  

А сотню вже зустріли небеса

 А сотню вже зустріли небеса..

 Летіли легко, хоч Майдан ридав..

І з кров ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін —

Спереду–сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій ,

І вчитель літній–сивий-сивий..    

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла..

 

Учень Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь Твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,

Вже слово, матусю, не буде моїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я люблю. I люблю Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.

Слайд 

Класний керівник:   Рани майдану ще не загоїлися, а Небесна сотня поповнилася новими ангелами.  Душі загиблих у зоні АТО, душі військових та мирних людей, ні в чому не винних дітей, які загинули і гинуть сьогодні зірками спалахували на небі. І сьогодні Україна продовжує оплакувати своїх героїв. Неможливо повірити у те, що син не повернеться додому і  матері чекають  своїх синів, не вірять у їх загибель і божеволіють від болю.

Ще  декілька років тому, переглядаючи   хроніки подій з Чечні, Осетії, Єгипту,  ми і уявити не могли,  навіть у кошмарних снах не марилось, що у гарячу точку перетвориться наша  країна.

  Рідна наша Україно, нашу Батьківщино,  тебе зламати не можна. Як птах фенікс  ти відроджується із попелу, стаєш міцнішою, сильнішою. Сьогодні у нас сильна армія. Ми пишаємося нашими захисниками.

Слайд (пісня)   

Учень    

Я дякую, солдате, що стоїш
В передовій за рідну Україну.
За те, що чесний бій ведеш
І захищаєш неньку-Батьківщину.
Ти там стоїш, щоб сльози матерів не ллялись,
Хоч рідна мати плаче уночі.
Вона героя свого дожидає,
Вона чекає, у надіях живучи.
Я помолюсь за тебе, мій солдате,
Хай Бог оберігає вас в біді,
Бо на війні таких, як ти багато
І всі вони герої молоді.
Тобі, солдате, я завдячую життям.
Настане мир, ви цього дочекайтесь!

Одного лиш ми просимо усі:
«Додому, рідні, ви живими повертайтесь!»

Учень

 Вірш воїнам АТО

Я дивлюсь на світлини бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців….

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме зараз її вояки

Схід країни від зла захищають.

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар і війни.

Віддають саме цінне – життя,

України найкращі сини!

  Класний керівник:   Сьогодні ми згадаємо усіх Героїв Майдану, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

   Я прошу всіх присутніх торкнутися пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного.  І нехай світло цієї свічки  буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради нашого майбутнього пожертвував собою. Вони завжди будуть  жити в нашій пам’яті!

  Пам’ятаймо Героїв Майдану і воїнів-захисників України, які загинули за наше майбутнє і майбутнє України. Оголошується хвилина мовчання. (Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку)

Слайд     («Пливе кача» – відео  )

Учень

Пам’ятайте про тих, хто безвісти пропав,

Пам’ятайте про тих, хто не встали, як впали,

Пам’ятайте про тих, хто згоріли, мов зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали.

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що  лягали під танки…

Є в місцях на Вкраїні невідомі останки…

Є в лісах, є у горах, і є під горою

Менше в світі могил, ніж безіменних героїв…

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні

Хай відомими стануть всі герої безвісні…

Слайд     

Учень

Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!..

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод –

Бо не поділиться народ.

( пісня «Моє ім’я – Україна)

Класний керівник:   Ще в І столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя». Тож любіть свою неньку Україну, осяяну сонцем, омиту кров’ю наших бійців.

Сьогодні життя України змінюється. Ви частинка народу. І нам всім творити нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети.

Минуть роки…Відлетять у вічність… Та ніколи  не згасне пам’ять про героїв, які загинули за  гідність і свободу нашої держави.

Бажаємо всім вам миру, добра та злагоди!