Представлені одним видом – гатерія або туатара. Найдревніший серед сучасних плазунів. З'явився 200 млн. років назад, раніше від динозаврів, і з тих пір майже не змінився. Поширені на 13 невеликих скелястих островах в затоці Пленті. Раніше зустрічались по всій Новій Зеландії але були винищені завезеними хижаками.. Довжина тіла з хвостом – до 75 см, маса – 1 кг. Росте і розвивається вкрай повільно. Зате прожити може до 120 років!
Гарерія є реліктовим видом. Реліктові (лат. relictum — залишок) — рослини та тварини, що входять до складу рослинного покриву або тваринного світу тієї чи іншої країни або області як пережитки флори і фауни минулих геологічних епох, і які перебувають у деякій невідповідності з сучасними умовами існування.
1. Тіло вкрите роговими щитками.2. На пальцях задніх кінцівок плавальні перетинки.3. Зуби з коренями Вони не приростають до щелеп, як в інших плазунів, а розташовані в особливих щелепних «кишеньках» (альвеолах) Старі зуби випадають й на їх місці виростають нові. 4. Чотирикамерне серце.5. Добре розвинені легені та мозок. 6, Ніздрі та слухові отвори закриваються клапанами7. Складна будова легень дозволяє їм тривалий час перебувати під водою.
Рід предствалений 14 сучасними видами. Найпоширеніший в Африці, на півдні Азії, на півночі Австралії і в Океанії, зустрічається в Північній, Центральній і Південній Америках. Слово «крокодил» походить від грец. κροκόδειλος — черв'як, що вигрівається на камінцях, через бугристу шкіру цих тварин. Ці сильні хижі рептилії, активні переважно вночі, живуть як у воді, так і на суші.
Особливості будови: тіло замкнене в панцир з двох щитів — верхнього (карапакс) і нижнього (пластон); в отвори висовуються ноги, хвіст, голова; панцир укритий роговими щитками, служить для захисту;зуби відсутні, їх функцію виконують рогові чохли щелеп з гострими краями; механізм дихання: за рахунок рухів ротоглоткової порожнини, а також кінцівок та шиї; мешкають на суші, у прісній воді та в морях; несприятливі умови переносять у стані сплячки, у степової черепахи може тривати сім-вісім місяців.
Налічують близько 250 видів черепах, які живуть на суходолі, у прісних водоймах та морях. Переважнабільшість черепах є рослиноїдними,але зустрічаються й хижаки, які живляться медузами, рибою, земноводними тощо. Черепаха європейська болотна слонова черепахачерепаха зеленачерепаха шкіристачерепаха червоновуха
Лускаті (Squamata) —включає ящірок, змій та двуходок. Представники ряду відомі своєю шкірою, яка вкрита лусками або щитками, які утворюють специфічний малюнок — фолідоз (малюнок лускового покриву ). Єдина група плазунів, де можна знайти як живородні, так і яйцеживородні та яйцекладні види.
Найменші та найпримітивніші із змій, які зайняли підземну екологічну нішу і рідко виходять за її межу. Об'єднані в сімейства: сліпозмійки або сліпуни (170 -200 видів), вузькороті змії (біля 40 видів), валькуваті змії (біля 10 видів), щитохвості змії (біля 50 видів). Мешкають у тропіках усіх континентів, Африці, Америці, Азії, Індії. Рожевих чи червоних, нерідко з бурою спиною, без очей, схожих на дощових черв'яків, сліпунів можна знайти під кавунами на баштанах, під корінням виноградних лоз. Живляться комахами, мурахами, їх яйцями. Горщикова змія – наймініатюрніша серед усіх змій. Ці крихітні змійки живуть у горщиках з кімнатними рослинами. Сліпозмійка звичайна. Горщикова змія. Щитохвоста змія. Вузькорота змія. Земляні змії
На Землі отруйних змій значно менше ніж неотруйних – всього 410 видів. Це більш ніж ¼ всіх змій. Діляться на 4 сімейства : морські змії (50 видів), гадюки (58 видів), ямкоголові ( 122 види), аспіди (181 вид) – найчисленніший клан отруйних змій. Серед отруйних змій найбільша - королівська кобра (до 5,58 м завдовжки), яка живе в лісах Південно-Східної Азії. Цікаво, що здобиччю для неї можуть бути інші змії. В Америці мешкає гримуча змія, в Азії – крайти, в Африці – мамба та аспіди, які ще мешкають і в Австралії. Чорна мамба. Кобри. Кораловий аспід. Стрічковий крайт. Гримуча змія. Отруйні зміїГюрзаефа. Мокасинова мідноголова
Малочисленне сімейство отруйних змій, які мешкають в Індійському і Тихому океані. Деякі види живуть і в озерах на Соломонових островах, на Філіппінах. Довжина тіла від 1 до 2,7 м. Найбільшими морськими зміями є спіральний, великий і граціозний ластохвости. Один з дрібних видів – стрункий мікроцефал ( до 80 см). Більшість морських змій ніколи не виходить на сушу. З усіх видів двоколірна пеламіда є найбільш широко розповсюдженою. Живляться рибою, ікрою. Морські вугри – улюблена здобич. Не агресивні, терплячі. Дуже отруйні! Їхня отрута розрахована на холоднокровних і тому сильніша за отруту сухопутних родичів – змій. Морські з м і їДвоколірна пеламіда. Стрункий мікроцефал. Спіральний ластохвіст
В Україні живуть 3 види отруйних змій – гадюка Нікольського, звичайна та степова. Звичайна та гадюка Нікольського поширені у лісовій і лісостеповій зонах, а степова гадюка - у степах і на півдні лісостепу. Гадюка звичайна – до 75 см завдовжки. Тіло відносно товсте. Живиться дрібними гризунами, жабами, пташенятами, комахами. Живе на лісових узліссях і галявинах, на вирубках, по берегах річок та озер. Гадюка степова менша за звичайну і менш отруйна. Живе в степах, на луках, в кущах, на морському узбережжі Криму. Живиться в основному кониками, мишами, саранчею. Гадюка Нікольського більша і масивніша за звичайну. Зустрічається в дубових, рідше - у соснових лісах. Полює на дрібних ссавців, наземних бурих жаб. Отруйні змії України. Степова гадюка. Гадюка Нікольського. Звичайна гадюка
В Україні поширені 8 видів неотруйних змій: водяний і звичайний вужі, мідянка, полози - візерунчатий, чотирисмугий, леопардовий, лісовий і жовточеревий. Вони відносяться до найчисленнішого сімейства вужоподібних змій. Хоча ці змії й неотруйні, їхній укус може бути болючим для людини. Водяний вуж. Візерунчатий полоз. Леопардовий полоз. Мідянка
Органи чуття Розпізнавання запаху у змій відрізняється від цього процесу у інших тварин. Якобсонів орган, Вомероназальний орган, або лемеше-носовий орган— відокремлений відділ органів нюху у наземних хребетних, вони вловлюють молекули запаху з повітря та переміщують їх до органу Якобсона на піднебінні. Роздвоєний язик дозволяє зміям вловлювати запах у трьох вимірах. Змія бере проби повітря в трьох різних місцях в просторі та переміщує їх до парного органу Якобсона, яким їх аналізує. Цей орган посилає мозку сигнал на якій частинці язика зафіксовано сильніший запах і завдяки цьому змія визначає в яку сторону їй рухатись до жертви. У пітонів, гадюк, гримучих змій і деяких інших змій є особливі терморецептори, що сприймають тепло, яке виходить від теплокровних тварин. Саме тому змія, навіть не бачачи, наприклад, гризуна, відчуває його присутність. Слух у змій майже не розвинений. У них відсутні зовнішнє вухо та барабанна перетинка. У них добре розвинених сейсмічний слух — вони добре сприймають звуки, що поширюються по землі або по воді. У змій повіки прозорі і зрослися.
Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць, яйцеживородінням або живородінням. У період розмноження змії активно шукають статевого партнера. При цьому самці шукають самиць нюхаючи повітря язиком, яке переносить мізерні кількості хімічних речовин, що залишила самиця. У деяких видів змій описані шлюбні танці. Так, наприклад, звичайні гадюки під час шлюбного періоду збираються невеликими групами - по три-п'ять особин. У цей час між самцями відбуваються знамениті шлюбні турніри або танці гадюк Розмноження змій
Про цих дивних тварин кажуть “ні змія, ні ящірка”. Це особлива група плазунів, назва яких пов'язана з підземним і риючим способом життя.3 сімейства, близько 140 видів. У більшості безногі, схожі на червів. Лише у 3 мексиканських видів – крихітні передні ніжки. Довжина тіла не перевищує 25 – 35 см, деякі види досягають 50 – 70 см. Живляться личинками та лялечками мурах, молодняком термітів. Розповсюджені в тропіках і субтропіках Америки, Африці, Мексиці, Західній Азії. Підряд Амфісбени. Мексиканська амфісбена Амфісбена біла досягає до 70 см Ібіжара
Існує приблизно 20 сучасних родин:гекони, лусконоги, варани, безвухі варани, отрутозуби, агами, ігуани, теїди, геррозаври, веретенниці, сцинки, справжні ящірки, хемелеони, безногі ящірки, дібамові, ксенозаври, поясохвости, нічні ящірки, аноліси, шоломові ящірки, фрінозоми.Існує приблизно 6000 видів ящірок.
Складають 4 сімейства, близько 90 видів. Мешкають у тропічних лісах Африки, Мадагаскару, Західної та Південної Азії. Завдовжки досягають 60 см, крихітні – від 45 мм до 2,5 см. Головною особливістю є здатність швидко змінювати забарвлення залежно від освітлення, температури, вологості, спраги, голоду, переляку. Опуклі очі рухаються незалежно один від одного на 180 градусів. Ведуть малорухливий спосіб життя, сидячи на гілках і періодично язиком схоплюючи здобич. Язик може викидатися майже на довжину тулуба. Живляться безхребетними, переважно комахами. Великі хамелеони здатні поїдати дрібних пташок та ящірок. Родина Хамелеони
Хамелеони виключно тихохідні створіння! Наче клей у їхніх жилах, а не кров. В'яло, плавно піднімаючи свою ногу, пересувають її вперед із “швидкістю” равлика. Хамелеон – майстер маскуватися. Однак майже у всіх хамелеонів для того, щоб сховатися є лише один варіант забарвлення. Відома здатність змінювати колір і яскраве забарвлення – спосіб спілкування із собі подібними. Звичайний хамелеон. Висогогірний хамелеон. Хамелеон Оуена
Карликові мадагаскарські хамелеони брукезії – найдрібніші плазуни у світі.Їхня довжина не перевищує 2 – 2,5 см , а вага – 2 г. Брукезія мала досягає у довжину максимум 45 мм разом із хвостом. Це настільки крихітний хамелеон , що може без зусиль уміщатися на кінчику великого пальця. Відрізняється дуже коротким хвостом, що практично не закручується.