Робота МАН "Гумор - нищівна зброя українців"

Про матеріал

Робота актуальна для вчителів зарубіжної, української літератури, класних керівників. Вона присвячена дослідженню гумористичних мемів, які з’явилися одразу після російського повномасштабного вторгнення в Україну.

Перегляд файлу

Гумор – нищівна зброя українців

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………...............5

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ «ГУМОР»……………………………………………............8

РОЗДІЛ ІІ. ГУМОР В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ ..……………………...............10

РОЗДІЛ ІІІ. ВІЙСЬКОВИЙ ГУМОР……………………..…………………...........12

РОЗДІЛ ІV. ВОЄННІ МЕМИ: ЯК УКРАЇНЦІ СМІЮТЬСЯ З РОСІЙСЬКИХ ОКУПАНТІВ………………………………………………………………………..14

ВИСНОВКИ………………………………………………………….………..........20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….………….......…..... 22

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..........23

Гумор – нищівна зброя українців

Вибір теми дослідження зумовлений тим, що у страшні часи росіської агресії в інтернеті з’явилося багато гумористичних пісень, мемів, відео про різні ситуації під час війни, видатних особистостей, силу української зброї, тварин-помічників і комах у різних «операціях» проти ворога та в побуті. Фантазія та актуальність народної творчості просто вражає.

З’ясовано, що від давніх часів і до сьогодення гумор допомагає виживати українцям, які опинилися в умовах бойових дій на території нашої країни.

Проведено дослідження народних гумористичних творів, а саме мемів, які з’явилися в інтернеті з початком повномасштабної російської агресії.

Метою роботи було дослідити меми, які з’явилися в інтернеті після 24 лютого 2022 року та їхній вплив на загальний настрій у боротьбі за перемогу, а також провести міні-опитування, які меми більш популярні серед учнів, чи використовують вони ці меми в своєму повсякденному спілкуванні.

Реалізація поставленої мети передбачала виконання таких завдань, як дослідження, систематизація та аналіз гумористичних мемів, які з’явилися в житті українців під час повномасштабного вторгнення росії, проведення опитування серед учнів щодо популярності мемів в учнівському середовищі.

Під час виконання дослідницької роботи були сформульовані висновки та отримані наступні результати: гумор дозволяє не тільки зняти напруження, пояснювати складні речі просто через жарти, допомагає не втрачати жаги до життя; сучасні українці, як і сотні років тому, використовують гумор як ефективну зброю проти рашизму.

Ключові слова: гумор, лікування сміхом, меми.

ВСТУП

Щоб ви відчули, якби лікар, до якого ви прийшли лікуватися, порадив вам замість ліків… сміятися? Мабуть, сумніви в спроможності лікаря лікувати людей? Але такі рекомендації щодо лікування можливі! У 70-х роках у США американський журналіст Норман Казінс провів над собою експеримент: впродовж декількох місяців передивлявся комедійні фільми й позбувся у такий спосіб тяжкої хвороби кісток. Він став автором всесвітнього бестселера «Анатомія хвороби (з точки зору пацієнта)». Пізніше він організував при університеті у Лос-Анжелосі кафедру вивчення проблем сміху та лікування ним пацієнтів. Її співробітники досліджували механізми «сміхоутворення» та можливості використання сміху при лікуванні людей. Сьогодні в США працює близько тисячі фахівців-сміхотерапевтів. Так зародилася наука про сміх – гелотологія.

Гелотологія — наука, яка досліджує вплив на людський організм сміху. Сучасна медицина вважає: позитивні емоції, що їх переживає людина, яка сміється, підвищує опір організму, покращує його загальний стан, і навіть, на думку шведських учених, продовжує загальну тривалість життя людини. Зокрема, психотерапевти визначають такі корисні наслідки лікування сміхом:

Коли ми сміємось, організм знижує викид гормонів стресу – кортизолу та адреналіну, та одночасно виділяє ендорфіни – гормони щастя, які знижують відчуття і фізичного, і душевного болю.
Сміх – це дихальна практика. Деякі неврологи розглядають сміх як особливий спосіб дихання, який у 3-4 рази прискорює газообмін організму, тканини краще насичуються киснем. А це, згідно з дослідженнями вчених, додає відчуття впевненості та допомагає долати страх.
Сміх покращує кровопостачання мозку. Активність м’язів обличчя тісно пов’язана з кровопостачанням головного мозку. Більшість цих м’язів ми використовуємо лише тоді, коли сміємося! Тож, діє такий ланцюг: сміх – підсилення кровотоку – «підживлення» мозку – покращення розумової діяльності.
Сміх зміцнює імунітет. Завдяки впливу сміху збільшується вироблення антитіл та ефективніше працюють імунні клітини.

5. Сміх об’єднує! Іноді трапляється, що прочитавши або побачивши щось смішне, ми сміємося наодинці. Але нам дуже хочеться поділитися з близькими та викликати у них посмішку. Тож і виходить, що гумор може об’єднати.

Про користь сміху говорили багато відомих людей. Навіть у Біблії записано: «Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості». У Старому Заповіті є розповідь про те, що у першої праматері Сари була велика трагедія — безплідність. Коли ангели повідомили 99-річному Аврааму про те, що його 90-річна дружина найближчим часом народить, Сара лише посміялася над цим пророцтвом, проте найближчим часом дійсно народила. На пам’ять про користь сміху Сари її син отримав ім’я Іцхак, яке у перекладі означає — «сміх» 9.

Актуальність теми дослідження. Світ навколо нас мінливий та непередбачуваний, не завжди прихильний до людини. Щоб долати негаразди, людині необхідна підтримка та життєстійкість. Сьогодення змушує нас жити в екстремальних умовах, в умовах нескінченної боротьби зі стресами, втратами, перешкодами, розчаруваннями. А якщо додати, що 24 лютого 2022 року українці опинилися в стресовому стані внаслідок повномасштабного вторгнення сусідньої країни, то зрозуміло, що перед людьми постало питання: як жити далі? Де шукати підтримки і розради в складних умовах воєнного стану? І тут на допомогу прийшов гумор. Українці завжди мали гарне почуття гумору, вміли висміювати свої негаразди, своїх ворогів і опонентів, змушували їх виглядати дурними і безглуздими. Саме жарти та сміх допомагали і допомагають впоратись із душевним та фізичним болем, почуттям страху та розгубленості.

Мета дослідження: дослідити зв’язок гумористичних творів (оповідань, анекдотів, картинок тощо) з покращенням настрою людини, можливістю протистояти важким обставинам, дослідити меми, які з’явилися в інтернеті після 24 лютого 2022 року та їхній вплив на загальний настрій у боротьбі за перемогу, а також провести міні-опитування, які меми більш популярні серед учнів, чи використовують вони ці меми в повсякденному житті.

Об’єкт дослідження: народні гумористичні меми, які з’явилися в інтернеті в період повномасштабного російського вторгнення на Україну.

Методи дослідження: вивчення та аналіз гумористичних висловлювань, жартів та мемів, які з’явилися в житті українців під час повномасштабного вторгнення росії.

Структура роботи: робота складається з чотирьох розділів, містить вступ, висновки, список використаних джерел, додатки. Основний зміст роботи викладено на 20 сторінках.

Практична значимість даної роботи полягає в тому, що матеріал, викладений в ній, може бути використаний на уроках зарубіжної літератури, української літератури, при підготовці до позакласних занять з літератури та виховних годин.

РОЗДІЛ І.

ПОНЯТТЯ «ГУМОР»

В академічному тлумачному словнику дається визначення слову «гумор»:

Доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття недоліків; уміння подати, зобразити щось у комічному вигляді.
Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді, а також твір літератури або мистецтва, що використовує цей прийом.
Психічний стан, настрій людини («у доброму гуморі» — у доброму настрої, «не в гуморі» — у поганому настрої).

Існують різні форми гумору: іронія, оксюморон або гра слів, пародія, сатира, сарказм, анекдот, жарт, каламбур і так далі. Особливим видом гумору є чорний гумор. Поряд з текстовою формою, гумор може бути представлений в графічному вигляді: карикатура, шарж та ін. А також за допомогою аудіо-візуальних жанрів: стенд-ап, гумористична мініатюра тощо.

Почуття гумору — здатність людини розуміти гумор. Вона надає людині впевненості в собі й оптимізм. Це почуття, як і інші, можна розвивати.

Інструмент гумору — це жарт. Зазвичай, вдало вигаданий жарт знімає напругу, смуток або страх. Однак жарт може нести не тільки радість, а й бути актом агресії, оскільки людина може побачити в ньому зловмисну образу і приниження. Тому жарти зазвичай допускаються тільки по відношенню до добре знайомих людей, які сприймають його як прояв довіри до них самих, що дає можливість подивитися на себе з боку в критичному світлі. В іншому випадку жарт, особливо висловлений на публіці, сприймається як особиста образа і сприяє виникненню неприязних відносин між людьми. Тобто, сміх може бути як злим, так і добрим.

У чому сила гумору? Він дозволяє зняти напруження, пояснювати складні речі просто через жарти та аналогії та не втрачати жаги до життя. Гумор допомагає нам критично сприймати дійсність, виходити зі складних життєвих ситуацій, легше та оптимістичніше сприймати життя.

РОЗДІЛ ІІ.

ГУМОР В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ

Почуття гумору вважається однією з фундаментальних рис українського характеру, що часто допомагало українцям виживати у найскрутніші часи свого існування як нації.

Уже за часів козацтва можна простежити прояви українського гумору. Зокрема, прикладом є обрання нового прізвища чоловіку, який вступив до лав козацького війська. В Січі часто зустрічалися Скачистрибайло, Неїжборщ та Печиборщ, Задерихвіст та Крутихвіст. Малого на зріст козака іронічно могли прозвати Махина, а високого — Малюта. Серед козаків також були розповсюджені гумористичні повчання, які для наступних поколінь стали прислів’ями. Всім відомі вислови «Терпи, козаче, отаманом будеш» та «Козацькому роду нема переводу». Були ще й інші: «Гляди, козаче, щоб татари сидячого не взяли», «Наш Луг – батько, Січ – мати: от де треба помирати», «Хто любить піч, тому ворог Січ», «Краще живий хорунжий, ніж мертвий сотник» тощо.

Чудовий приклад особливого козацького гумору є лист, який запорізькі козаки писали турецькому султанові, який вже майже 350 років є символом незламності та зухвалості. Як ми знаємо з історії, турецький султан Мухамед IV в 1675 році вчинив набіг на Кримське ханство, після чого написав козакам своєрідний «ультиматум». У ньому він терміново наказував запорожцям здатись. Козаки не лише не злякалися, а ще й написали саркастичний коментар у відповідь, ключовим мотивом якого є фраза «Не будеш ти годен синів християнських під собою мати». Гумористичне оформлення цього листа не тільки смішить українців уже декілька століть, а й послугувало приводом для всесвітньо відомої картини Іллі Рєпіна, який дуже надихнувся цією незвичною ситуацією.

Григорій Сковорода зробив багато для становлення української гумористичної традиції. Абсолютною класикою вітчизняного гумору вважається його вірш «Всякому городу нрав і права». Тут завдяки сатиричним прийомам під роздачу підпадають і кар’єристи, які для чинів «вугли панські труть», і купці, що «при аршині все лжуть», і юристи, що «строять на свій тон права».

«Енеїда» І.Котляревського стала першою друкованою книжкою, написаною українською розмовною мовою, а гумор та сатира відіграють ключову роль у розкритті важливих тем та змалюванні образів.

Іван Нечуй-Левицький — видатний український письменник-реаліст, перу якого належать оповідання і повісті з народного життя, і одна із них – повість «Кайдашева сім’я». Колоритні постаті героїв, соковитий гумор та сміливе поєднання серйозного і трагічного з комічним зробили твори Нечуя-Левицького справжніми перлинами української прози.

Головний герой комедійної п`єси Михайла Старицького «За двома зайцями» – легковажний перукар Свирид Голохвастов, який вирішує вигідним шлюбом виправити своє матеріальне становище. Сподіваючись на свою привабливу зовнішність, Голохвастов починає залицятися одразу до двох дівчат, але народ знає: за двома зайцями побіжиш, жодного не спіймаєш.

Остап Вишня — самобутній український сатирик і гуморист. Його творам властиві лаконізм, дотепність і образність мови. Здоровий гумор та нищівна сатира роблять його твори не лише цікавими, але й актуальними.

Важко знайти в нашій літературі щось настільки веселе, талановите й дотепне, як неперевершена книга Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки», якого часто називають Гоголем сучасної української дитячої літератури. Недаремно книгу перекладено двадцятьма мовами і внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один з найвидатніших творів світової літератури для дітей.

Ці приклади дають можливість зрозуміти, що раніше люди вважали смішним. Крім цього, завдяки усній народній творчості та творам відомих українських письменників та живописців можемо дізнатись, що обʼєднувало людей у важкі часи.

РОЗДІЛ ІІІ.

ВІЙСЬКОВИЙ ГУМОР

Військовий гумор — явище, яке виникло тоді ж, коли люди почали за щось воювати - тобто дуже давно. Гумор в античному Римі часто будувався на різноманітних зображеннях оголених тіл і дивних тілесних трансформацій, які вважалися комічними. Своїх ворогів римляни могли висміювати, орієнтуючись на фізичні параметри, та зображати їх низенькими, гладкими та страшними — так вони ще й створювали контраст з їхнім уявленням про свою ідеальну фізичну красу.

Військовий гумор має втілення у гуморі «шибеника» — це вміння жартувати на трагічні, вкрай важкі та серйозні теми. Зокрема, це теми війни, смерті, невиліковних хвороб, злочинів. Все через те, що гумор допомагає справлятися з найсильнішим страхом.

Відмінною рисою гумору Першої світової війни був військовий сленг. Солдати давали прізвиська смертоносній зброї та таким чином знецінювали її небезпеку. Наприклад, французи називали снаряди «каструлями», повітряну кулю для спостереження «ковбасою». Гранатам вони давали прізвиська «яблука» та «банани», а мінам — «сир едам». Німці називали снаряди «синіми огірками», гранати «картопляним пюре», а моторне мастило «маргарином». Британці обзивали снаряди «Джек Джонсонами» (чемпіон з боксу у надважкій вазі) або «залізними пайками», бомби — «ананасом», «ірискою» або «яйцем». А харчові продукти вони, навпаки нагородили військовими назвами — «думдумс» (боби), «дирижабль у хмарі» (сосиски в пюре) та «ручні гранати» (фрикадельки).

Цікавий приклад гумору шибеника — це одна з версій виникнення назви «коктейлю Молотова» (або «коктейлю для Молотова»). Під час радянсько-фінської війни 1939-1940 років Союз бомбив Гельсінкі, проте стверджував, що насправді скидає голодуючим їжу. Фіни стали називати касетну бомбу, яка складалася з десятків маленьких запалювальних бомб, «хлібним кошиком Молотова». Тому й пляшки з горючою сумішшю вони визначилили як напій до страви та називати «коктейлем Молотова».
Друга світова війна для більшості людей були часом тривоги, страху та невизначеності. Тому не дивно, що людям хотілося втекти від реалій, скинути напругу та від душі посміятися — в основному, над ворогом. Найпопулярнішим гумористичним жанром були анекдоти, а гумор базувався навколо німецької армії, тупості її солдатів та Гітлера: «Зі світу по нитці – Гітлеру мотузка!», «Оберфюрер, чому наша дивізія називається «Мертва голова»?
– Бо живих голів уже майже не залишилося».

Гарним прикладом гумору часів Другої світової був Чарлі Чаплін — зокрема, його фільм «Великий диктатор», де актор висміяв Гітлера. Крім нього була велика кількість кінокомедій, які кепкували над нацистами та загарбниками.

Важливою частиною військової культури воєнних часів були також карикатури. А окремим феноменом стали мандруючі коміки, які разом з військами приїздили у військові підрозділи і підіймали сміхом моральний дух солдатів.

В усьому світі від війни до війни гумор розвивався, розквітав та наповнювався новими форматами.

РОЗДІЛ ІV.

ВОЄННІ МЕМИ: ЯК УКРАЇНЦІ СМІЮТЬСЯ З РОСІЙСЬКИХ ОКУПАНТІВ

24 лютого 2022 року став страшним днем для всіх українців. Російські окупанти нахабно вдерлися на нашу землю, проте вже котрий день поспіль отримують гідну відсіч. З перших днів російського вторгнення в Інтернеті та на телебаченні почали з’являтися смішні картинки - меми.

Що таке мем? В інтернет-словнику мем (з англ. Meme) визначається як одиниця культурної інформації, поширювана від однієї людини до іншої за допомогою імітації. Якщо простими словами, то це картинка з короткою фразою чи простим малюнком, яка висміює подію чи персонажа, використовуючи відомі і поширені символи. Перевага такого гумору в його доступності. Будь-який користувач в інтернеті, що має почуття гумору і елементарні навички володіння фотошопом, може за пару хвилин зробити вдалий мем.

Мені захотілося дізнатися, чи знають учні нашої гімназії, які меми з’явилися під час російської агресії.

Я з’ясувала, що всі учні (я провела опитування серед учнів 5-9 класів нашої гімназії) бачили в інтернеті або в новинах на телебаченні відео, як звичайний український чоловік з цигаркою голими руками прибрав міну з дороги до придорожнього гаю.

Також всім відома воєнна легенда про киянку Олену, яка збила дрон банкою консервованих огірків, які, як з’ясувалось потім, були помідорами.

Один із перших яскравих мемів – це український трактор, що буксує ворожий танк. Кілька таких випадків було задокументовано на фото і відео. І ось грізним колонам російської бронетехніки українці у творчості протиставили власні «тракторні війська».

У травні, коли ворог вже відступив, у Києві навіть встановили клумбу-інсталяцію за мотивами цього сюжету, тому що беззбройні, але безстрашні аграрії показали, що сміливо стоять за свою країну.

Мені здається, що не так вже й важливо, чи всі з цих мемів правдиві, але вони допомогли українцям пережити страшні моменти російської агресії (Додаток А).

Російська пропаганда всіляко озвучувала участь у війні кадировців, щоб українське суспільство боялося чеченців, яких знають як диких жорстоких горців. Але на українців ці жахалки не подіяли. Дуже швидко всі помітили, що відео з «відважними перемогами» кадировських бойовиків – постановчі. Через це вони заслужили глузливу характеристику: Тік-ток-війська. А Кадиров, відомий через дефект мовлення, отримав прізвисько «дон».

Ще одним дуже відомим мемом стало привітання «Доброго вечора, ми з України». Саму фразу, яка стала мемом, сказав вокаліст українського гурту DakhaBrakha Марк Галаневич під час виступу в США. Саме цією фразою розпочинав свої відеозвернення голова Миколаївської облдержадміністрації Віталій Кім. Вона стала дуже популярною, люди почали використовувати її як привітання під час зустрічі. Також її друкують на марках (Додаток Б).

Порцеляновий півник став одним із символів стійкості українського народу після того, як було опублікувано знімок вцілілої після бомбардування кухонної шафи на стіні зруйнованого будинку. Від попадання авіабомби в цьому будинку обвалився цілий під’їзд — усі поверхи з першого по п’ятий. Але шафа на кухні в одній із квартир міцно тримається за стіну — а на ньому стоїть незламний півник (Додаток В).

Зараз, у час жорстокої боротьби за свободу знають навіть маленькі діти, що таке «Байрактар» і «Джавелін», як і славетне село Чорнобаївка, відоме як місце неминучої поразки російських окупантів. За допомогою байрактару було знищено багато командних пунктів російських військ, уражено техніку та заподіяно великої шкоди противнику. Українці ж створюють про байрактари та джавеліни пісні, меми, малюють картини, вишивають їх на сорочках та навіть називають іменами Байрактар та Джавеліна дітей і домашніх тварин.

Як тільки скажеш слово «чмоня», одразу згадується фото окупанта, на якого неможливо дивитися без сміху. Це полонений, справжнє ім'я якого Андрій Рязанцев. Солдат здався українським військовим. Через невисокий зріст та завелику військову форму він став ідеальним мемом (Додаток Г). Але моя думка така: іронізуючи з російських військових, не варто забувати, що це все ж армія, яка становить небезпеку, і українські військові насправді чинять опір потужній силі й приносять у жертву свої життя й здоров'я у важких боях.

Звичайно, не можна не згадати аудіовізуальний мем «Вообще не хочу уезжать из Крыма, из Алушты». Плачучи, громадянка росії розповідає, що вона виїжджає з Криму після вибухів у населеному пункті. З її монологу виходить, що в Криму було так добре, але, на жаль, доведеться їхати до себе в росію.

Особливими, як на мою думку, є меми про відомих особистостей війни: про славетних українських героїв — Валерія Залужного, Володимира Зеленського, Віталія Кіма. І жартують про них здебільшого захоплено, через повагу українців, а не тому, щоб висміяти.

Можна із впевненістю сказати, що під час російської агресії проти України в людей з’явилися нові кумири. І це не актори кіно чи зірки, а сильні духом політики, які надихають не падати духом. Один із них – голова Миколаївської облдержадміністрації Віталій Кім, який з самого початку війни заряджав оптимізмом та підіймав настрій людям у своїх щоденних відеозверненнях. Також він розповідав, як його регіон стійко відбиває напади ворога. Добре відомий мем з американським актором Чаком Норрісом, який грав ролі безстрашних героїв, коли він нібито телефонує Кіму, а той відповідає: «Чим я можу вам допомогти?» (Додаток Д). Ще смішнішою, на мій погляд, є світлини, на яких голова Миколаївської ОВА сидить, закинувши на стіл ноги в різнокольорових шкарпетках, яка теж стала основою для мемів (Додаток Е).

Борис Джонсон став одним із перших європейських лідерів, хто прибув у Київ під час російського нападу. У своїх соцмережах він підписаний як Джонсон UK, але українці вирішили читати його нік як «Джонсонюк». Тому колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон став козаком Джонсонюком. Його портрет друкують на футболках і шкарпетках, на його честь називають тістечка, також він нагороджений Почесним знаком імені Григорія Маразлі І, ІІ, ІІІ ступенів (Почесний знак імені Григорія Маразлі І, ІІ, ІІІ ступенів – нагорода, що вручається за вагомий внесок у розвиток Одеси в економічній, науково-технічній, соціально-культурній сфері, активну громадянську, благодійну діяльність та меценатство. Імена тих, хто отримав Почесну нагороду всіх ступенів, вносяться в книгу «Золоті імена Одеси». Статус такого громадянина прирівнюється до статусу «Почесний громадянин Одеси»). Він став почесним громадянином Одеси, Києва, отримав звання Почесного доктора Львівського університету й першим отримав свою зірку подяки на Алеї сміливості в Києві. Не можна не згадати і його легендарну фразу «Добрий день, everybody», яка стала крилатою й навіть частиною пісні.

Символом, який підтримує і допомагає вірити, що перемога за нами, у часи повномасштабного російського вторгнення став пес Патрон. Це найвідоміша собака в Україні. Патрона називають оберегом загону саперів, які розміновують територію в Чернигівській області, уособленням українського патріотизму и спротиву, національним героєм. Пес Патрон – це собака керівника піротехнічної групи управління ДСНС України у Чернігівській області (Додаток Є).

Перелічити всю кількість мемів із Патроном і ДСНС неможливо, можна лише сказати, що з самого початку повномасштабного вторгнення жарти про нього досі виникають кожного дня нові: «Бути українцем для людей так само почесно, як бути Патроном для собак!», «Формую батальон бойових тваринок! Записуйте своїх домашніх улюбленців у коментарях!», «Друзі, будьте обережними з підозрілими предметами. Не засмучуйте Патрона!» Під час дослідження я знайшла мовні загадки від пса Патрона, які можна використати на уроках в початкових класах для розвитку уваги та кмітливості: «У якому числі стільки ж цифр, скільки букв у його назві?» (сто – 100), «Три зайця. Скільки у зайця вух?» (два вуха), «Що треба зробити, щоб майка полетіла?» (звук м замінити на звук ч), «Чим закінчується вечір і ніч?» (приголосними) тощо. Цьому песику присвятили марку, є безліч навчальних відео з його участю, і ми їх передивлялися у класі безпеки під час інформаційних бесід про збереження життя і здоров’я в умовах війни. Він навіть отримав орден «За віддану службу» з рук президента України Володимира Зеленського. Українці не припиняють милуватися чотирилапим. Звичайно, особливо цікавий він молодшим школярам.

Я провела опитування серед учнів нашої гімназії. Зайшовши у клас, я запитувала: «Хто тримає весь район?» Не дивно, що учні одразу відповідали: «Пес Патрон! Пес Патрон». Бо з піснею, в якій є ці слова, знайомі всі діти. Також я провела дослідження щодо популярності мемів серед учнів. Результати опитування відображено в таблиці:

№	Мем	Ступінь популярності (місця від 1-го до 10-го)
1	Відео: чоловік несе міну голими руками	8
2	Відео: український трактор буксує ворожий танк	9
3	Відео: «Вообще не хочу уезжать из Крыма…»	6
4	Новина: жінка збила дрон банкою консервації	7
5	Фото: півник на шафі в будинку, що обвалився	10
6	Фраза: «Доброго вечора, ми з України»	3
7	Назви: байрактар, джавелін, Чорнобаївка	5
8	Мем: чмоня	1
9	Меми з зображенням Віталія Кіма	4
10	Пес Патрон	2

Проаналізувавши результати опитування, дійшла висновку, що, не дивлячись на те, що в нашій місцевості спокійно у порівнянні з іншими регіонами, але війна присутня і в наших домівках, і вона постійно нагадує про себе і повітряними тривогами, і новинами на телебаченні, і обізнаністю про те, що відбувається. Зрозуміла, що гумористичні меми допомагають справлятися зі страхом, тривогою та горем, пов’язаними з втратою близьких, розлукою з родиною, вимушеним переміщенням із дому, ізоляцією та повним переломом у дитинстві. Я впевнена, що мрія кожного українця — якомога швидше придумати меми про перемогу України.

ВИСНОВКИ

Гумор відіграє велику роль у житті. Як виявилось, і під час війни також.

Українці жартують про повітряні тривоги та навіть очікування ядерних ударів. Військові на передовій вигадують свої меми. Так само і поранені часом знаходять сили сміятися зі своїх недугів.

Сучасні українці, як і сотні років тому, використовують гумор як спосіб демонстрації спротиву: від політичної сатири українських письменників до сучасних жартів про «другу» армію світу.

У чому сила гумору? Він дозволяє зняти напруження, пояснювати складні речі через жарти та не втрачати жаги до життя. Гумор також – ефективна зброя проти рашизму, яка руйнує його пафос та брехню.

Тож завдяки чому гумор стає зброєю? Можна визначити наступні основні фактори:

Підвищення морального духу власних військ. Коли солдати бачать, що їхні командири або побратими висміюють ворога, вони почуваються впевненішими у своїх силах.
Підрив авторитету ворога. Висміюючи ворога, ми показуємо його дурнуватим або смішним, причому, не лише для себе. Сучасні інформаційні технології дозволяють противнику теж читати наші жарти, що сприяє деморалізації душевного стану.

Сподіваємося, у вас не залишилося сумнівів у тому, що гумор потрібен навіть у складні часи! Впевнена, що Україна використовує гумор, щоб наближати перемогу.

Наш талановитий народ відповів на вторгнення також музичним гумором: «Геть з України, москаль некрасивий», «Заблукав окупант», «Чорнобаївка», «Байрактар», «Горить палає техніка ворожа – рідна Україна переможе» та іншими піснями.

З гумором обігруються нові побутові умови: відсутність електроенергії, життя в умовах постійних повітряних тривог тощо. Окремим жанром, що надихає, стали смішні відео військових з фронту, які свідчать про позитивне налаштування та почуття гумору воїнів навіть у надскладних умовах. На передовій гумор, як захисна реакція організму, допомагає вижити. Не можна не згадати нашого земляка коміка Юрія Великого, чиї пародії на путінський режим змушують посміхнутися українців. Також в Україні з’явилася ціла низка відеопрограм, спрямована на подолання російської пропаганди через її висміювання та знецінення.

Можна із впевненістю сказати, що ми жартуємо для того, щоб за допомогою гумору говорити про складні речі, подолати страх, знецінити ворога.

Саме вміння пожартувати у страшний момент допомагає нам зберігати психологічну стійкість та нищити окупантів без страху та сумнівів. Гумор допомагає єднати людей, підвищує впевненість у собі та є потужною зброєю. Вміння сміятися над важкими моментами знижує рівень негативних емоцій та створює позитивні відчуття. Ці два ефекти допомагають людині краще справлятися з труднощами та сприймати події менш травматично. Війна не зламала народне почуття гумору. Навпаки, наші жарти деморалізують ворога й гуртують українців довкола спільної проблеми. Деякі вислови та жарти стали символами незламності українців, спільні жарти зміцнюють наші зв'язки та викликають почуття приналежності до великої нації, яка вміє перемагати ворога не тільки розумом та зброєю, а ще й жартами.

Для учнів, у яких (як вони самі вважають), немає почуття гумору, розробила пам’ятку, яка допоможе розвинути почуття гумору.