Родинне свято "Моя родина, як зоря єдина."

Про матеріал
Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю. Формувати почуття обов’язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це Одне ціле.
Перегляд файлу

Сценарій родинного свята «Моя родина, як зоря єдина!».

 

Мета:
Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю. Формувати почуття обовязку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це Одне ціле.
Хід свята:

Ведуча: Родино, дорога родино!
Що може бути краще в світі цім?
Чим може більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки!
Отож зібралися ми нині
На святі нашім гомінкім,
Щоб поклонитися РОДИНІ
І побажати щастя всім!

Ведуча. Народились ми і живемо на такій чудовій, багатій мальовничій землі — в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки — тут корінь роду українського!

 

Діти виконують пісню «Україно, моя Україно»

«Україно, моя Україно».

 У краях, що дощами омиті

 простягнулася наша земля,

 де Карпати лісами покриті,

 де орел понад степом кружля.

 Там де батько Дніпро рукавами,

 обіймає поля і сади,

 де віками живемо ми з вами,

 і Господь, що нас любить завжди.

 ПРИСПІВ:

 Україно, моя Україно,

 ти в душі і у серці живеш,

 народила і доньку і сина,

 в майбуття за собою ведеш.

 І хай носить нас вітер по світу,

 хай часами суворе життя,

 я не зраджу мою Україну,

 не покину, як мати дитя.

 Лине пісня, дзвінка і привітна,

 де у полі дозріли хліба,

 там де прапор наш жовто-блакитний,

 де козацькая слава жива.

Д. Доброго ранку! Доброї днини!

Ми вас чекали на наші гостини,

Щоб вшанувати тат і матусь,

Сестричок, братів, дідусів і бабусь.

 

В. Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любовю і миром.

 

Н.Для гостей відкрита

Хата наша біла.

Тільки б жодна кривда

В неї не влетіла.

 

Ведуча  Корені кожного з нас починаються з батьківської оселі, взявши у спадок усе найкраще — мамину пісню, чистоту мови, любов до отчого краю, родовідних традицій, обрядів, святе ставлення до хліба.

Ще з давніх-давен із хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей. Усім, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню словянську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, пошану до тих, хто їх подавав.

Діти виносять коровай і ставлять на стіл.

Ведуча  Ой, любі діти, подивіться. На короваєві немає солі. А ви знаєте, що це прадавня традиція – ходити по сіль. І її діставали лише найсміливіші. Давайте зараз ми з вами пограємо і перевіремо, хто дістане для нас сіль.

(діти стають у коло, один учень стає в центр кола, плескає в долоні перед очима інших дітей, хто моргне, той програв).

 

Гра «Підемо до баби по сіль»

--Чим хата багата?

     --Хлібом та сіллю.

--Звідки сходить сонце?

--З хати.

     --А хліб?

     --З пікної діжі.

     --А є в хаті сіль?

     --Нема.

     --Підете до баби по сіль?

     --Підемо.

     --А не боїтеся її псів?

     --Ні!

     --Зараз перевіримо!

 

Переможець бере сіль у ведучих і кладе на коровай діти беруть його і підносять до гостей

А. Хліб підносим вам і сіль –

На біленькім рушничкові,

 

Р. До землі аж бєм поклін

Щоб завжди були здорові.

 

Ведуча.  Шановні гості! Дорогі діти, наші рідні батьки, вітаю вас на родинному святі! Сьогодні ми зібралися у колі нашої дружної родини, адже школа – це теж сімя.

 

М. Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле,

І не на день минущий – на віки!..

 

В. Яка хороша нині днина-

Зібралася уся родина,

Всі рідні – сестри і брати,

Дідусь, бабуся, батько й мати.

Від радості кортить нам заспівати.

 

(Виконують пісню «Батьки»

 

Ведуча. Мати й батько -- найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил життя між людей, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.

 

Притча про маму – відео.

 

За день до свого народження дитина запитала у Бога:

 - кажуть завтра нас відправляють на Землю. Я не знаю, навіщо я йду в цей світ. Що я повинна робити?

Бог відповів:

  • Я подарую тобі Ангела, який завжди буде поруч з тобою, і буде піклуватися про тебе…

Дитина замислилась, а потім сказала знову:

  • Тут на небесах я тільки співаю і сміюсь, цього достатньо мені для щастя.

Бог відповів:

  • Твій ангел буде співати тобі і посміхатися для тебе. Ти відчуєш його любов і будеш щаслива…
  • Але ж як я буду розуміти людей, адже я не знаю її мови? – спитала дитина, пильно дивлячись на Бога.

Бог посміхнувся і відповів:

  • Твій Ангел буде говорити тобі самі прекрасні і солодкі слова, які ти коли-небудь чула…він спокійно та терпеливо буде навчати тебе своєї мови.
  • Я чула на Землі є зло. Хто захистить мене від ноьго?

Бог ніжно торкнувся дитячої голівки і сказав:

  • Твій Ангел захистить Тебе. Навіть ризикуючи власним життям…

В той час на небесах панувала тиша, та із землі почулися голоси, і дитина поспішаючи запитала:

  • Боже, скажи мені, як же звати мого Ангела?
  • Неважливо, як його звуть, у нього багато імен. Ти будеш називати його… МАМА.

 

Юл. Є немало мам у світі,

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша.

Хто така? Скажу вам я-

Рідна матінка моя.

 

Ал. Спасибі, рідні й любі мами,

Що ви сьогодні тут із нами.

До вас наше перше слово.

Матусі, будьте здорові!

 

С. Найдорожче в світі слово –            

Так звучить у рідній мові:              

Мати, матінка, матуся, -                  

Мама, мамочка, мамуся.  

 Ведуча: Є в Україні давній і забутий всіма звичай – закосичення. В родинні підростала дівчинка. Доки була маленька тільки й турботи, що радіти сонечку, матусиній ласці, рости здоровою і щасливою. І однією із ознак такого безтурботного життя було вільно розпущене волосся, прикрашене вінком. 
Йшли роки, дівчинка підростала і ставала помічницею. Їй доручали різну роботу, долучали до приготування родинних страв. Тож волосся заважало, його потрібно було підбирати, а точніше – заплітати. Та не міг наш народ не відзначити таку важливу подію в житті дівчини. Від цього і народився такий гарний обряд – закосичення. Цей обряд дуже важливий для духовного розвитку дівчаток 5 – ти річного віку. 
Вийдіть дівчатка і покажіться, які ви вже дорослі і гарні. А хто ж як не рідна мати благословляє на добре, щире життя у достатку, у праці, наставляє на добре ставлення до людей. Запитайте ж дівчатка у матусь дозволу і благословення косу заплітати… 

Ол.Благослови мати косу заплітати,

Косу заплітати у стрічку вбирати, 
Щоб виросла довга, густа і красива 
І раніш своїх годочків, щоб не була сива! 

Мами: Благословляємо! 

Ведуча: Тож ставайте мами біля своїх донечок і закосичуйте їх: 
- Плетись коса, розумнішай голова 
- Родися краса, добрішай душа! 
А тепер матусі, візьміться за руки і тричі обійдіть дівоче коло, щоб захистити своїх донечок від всякого лиха і напастей, щоб відвернути від них нудьгу і страждання. Немає нічого сильнішого за материнське благословення! 
 

А тепер поцілуйте своїх донечок, привітайте з важливою подією… погляньте, а наші дівчати ніби й справді подорослішали
 

Б.А. Пробач мені,

лелечко, мамо,

Провини дитячі мої,

Люблю я тебе, моя рідна,

Ласкаві очі твої.

 

Л. Пробач мені рідна, хороша.

За біль що тобі завдала,

Хай в косах не віє пороша,

А квітами квітне весна.

 

К.Як виросту, мамочко мила,

Дороги твої я встелю,

Квітками з весняного дива,

За ласку й турботу твою.

 

 Д. В нас мами всі чудові, молоденькі,

Красуні всі, чарівні, як весна.

Ми любимо усіх вас дорогенькі,

А зараз для вас пісня хай луна.


Пісня «                      » 
Ведуча: Дівчатка прийміть же привітання і від хлопчиків. 
С. Косички у дівчаток, щоб смикати за них

Так думав я спочатку, а виявилось - ні. 
Вони ростуть для того, щоб заплітатись довго, 
Щоб хтось про них сказав: Ах-ах, яка краса! 
А от мені косичок не треба, я - хлопчак! 
А що я теж красивий, то видно це і так! 
М. Розпустили кучері дівчата,

Підвели ще й брови для краси, 
Тільки ти ходи, як вчила мати, 
Не обрізуй русої коси. 
Хай вона росте густа та пишна 
Чорнобровим хлопцям на біду. 
Я тобі, моя чарівна вишня, 
Сам у них троянди заплету 

Ведуча Дедьо, батько, тато, татко, татусь! Чому татусь? Легенда розповідає так: “давно колись до молодої матері навідувалась лісова царівна Леля, бо полюбився їй синочок на ім‘я Тато. Гарненький хлопчик привітно посміхався до лісової красуні, і та подарувала йому пісеньку “Татонько, татонько”. Виріс хлопчина у статного парубка. З‘явилися у нього свої діти, їх Леля навчила кликати свого батька: “тато, татусь, таточко”. Чи справді було так чи ні, але всі українські діти з давніх-давен кличуть батька татком, таточком, татусем.

 

М. Я до любого тата звертаюсь,
Хочу в словах передати тепло,
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
Щоб у душі його сонце цвіло!


Л. Татку, татусеньку, таточку, тату,
Кращого в світі немає навкруг!
Таточку, хочу тебе я обняти,
Ти мій порадник, заступник і друг!

Ведучий:

Батько; тато... Суворий, вимогливий, а його любов до нас, дітей, стримана і врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Стриманість батьківської любові відбилася у прислів‘ях.

 

С.  Батькова лайка – дужча за материну байку.

С Батько – не мати, не поцілує і не приголубить.

ЕдЗ батьком суд коротенький.

Ведуча:

Батьків приклад у родині мав велике значення. Діти, особливо хлопчики, намагалися наслідувати батька, бути такими ж як він.

 С. Зовсім не старенький

Любий мій татусь,

Ми з ним добрі друзі

І я цим горжусь.

Ол. Він такий розумний

Все на світі знає,

Бо книжок багато

Він завжди читає.

Ол.Мій татусю рідний

Завжди будь таким:

спритним і веселим, -

Вічно молодим!

(хлопчик):

 

 

К. Недарма вважає

Наша вся сім‘я,

Що на тата ззовні

Дуже схожий я.

Підросту ще трішки,

Усього навчусь

І таким завзятим

Стану, як татусь!

Р. Тату любий, тату милий,

Нинішньої днини

Ти від нас прийми щиренький

Дар на ці гостини.

 

Н.Батько розуму навчає.

Мати приголубить

Ніхто мене так у світі,

Як вони, не любить.

Ведучий:

Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.

К.Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас - дітей.

Ю Чому так багато навколо тепла?

Це ж моя бабусенька його принесла!

Скільки в бабусі сонця й тепла!

Скільки в неї радості, щедрого добра!

А У душі бабусі – почуттів глибінь,

А в очах у неї – неба ніжна синь.

У руках невтомних – праця без кінця,

А в устах ласкавих – мова мудреця!

Як же не любити бабусю дорогу?1

Я перед бабусею завжди в боргу.

Ведуча. Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини!

Р. Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся.

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку.

Д. Ти хороший і ласкавий,

Ти привітний, добрий, славний.

Будь здоровий, не хворій,

Мій дідусю дорогий!

В Ти вчиш нас, як на світі жить,

Як одне одного любить.

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік.

С. Варт пошани сивий волос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться,

Станьмо ближче, поклонімся!

Пісня «Дідусь і бабуся»

Ведучий:

Мабуть, у кожній родині люблять жартувати. Якою б засмученою не була людина, та, почувши дотепний жарт, вона обов’язково посміхнеться. Тож і ми трішки пожартуємо.

К.- Дідусю, купи мені барабан!

М. - Куди тобі барабана?! Від тебе і так багато галасу!

К - Але я обіцяю, що гратиму, коли ти спатимеш.

 

Ед.- У вас зуби є, дідусю?

Д. онучок питає. Дід журливо посміхнувся:

К..- Вже давно немає.

Д. Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:

Ед.Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.

 

Ведуча. В народі з давніх-давен батьки навчали своїх дітей любити і шанувати батька й неньку, дідусів та бабусь – увесь свій рід! І тому було складено багато прислівїв та приказок про батьків, про сімю,  про родину.

Діти, а ви знаєте такі народні приказки та прислівя?

Л.Без сім’ї немає щастя на землі.                                

Г.Найдорожчий клад, як в родині лад.                        

С. У дитини заболить пальчик, а у матері серце.      

Кр. Всякій матері свої діти милі.                                   

В. Які мама й татко, таке й дитятко.                       

С. . На сонці тепло, а біля мами добре.                      

 

Ведуча. А зараз скажіть любі дітки, чи знаєте ви, які в нас є родинні обереги? Батькова хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, батькова криниця – усе це родовідна память, символи України, наші обереги.Ведуча.  Вишитий рушник був відомий і шанований здавна. Рушник – творіння талановитих рук українок. Рушник – символ єдності сімї, любові до рідної землі, до матусі, символ працелюбності.

Танок з рушниками.

Ведуча Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. Родина до родини – народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сімї, бажання зробити для неї щось приємне.!

М. Ми готували вам сюрприз

Старанно і завзято.

Спасибі вам, що ви прийшли

На це родинне свято.

 

Ол. Спасибі вам за те, що ви

Веселі та привітні!

Спасибі вас за те, що ви…

Ви просто є на світі!

 

Ц.Свій рід потрібно пам’ятати:

 

Ч. Від діда й баби, мами й тата.

 

Г.Та родовід не тільки треба знати,

 

К. Їх цінувати й щиро поважати.

 

Учитель.Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди памятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть діти, батьків, бабусь та бідусів, будьте їхньою опорою та надією! Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Сокіл Наталія
Додано
19 березня 2019
Переглядів
240
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку