Родинне свято «Щаслива родина – щаслива дитина»

Родинне свято

«Щаслива родина – щаслива дитина»

Мета: розкрити моральні основи родини; допомогти учням та їх батькам зрозуміти, у чому цінність сім’ї для кожної людини; показати батькам, що виховання починається в сім’ї, що гарне виховання та навчання  в сім’ї є найбільшим багатством і головною запорукою життєвих успіхів дитини, її особистого щастя; виховувати любов, повагу до роду, родоводу, родини, батьків, почуття патріотизму та доброти, гордість за своїх рідних, бажання берегти родину, як часточку великої родини – українського народу; розвивати творчу уяву, естетичні почуття; зацікавити і переконати батьків у необхідності спільного виховання молодого покоління.

Обладнання: запрошення на свято, український вишитий рушник, хліб,святково прибрана класна кімната, родинні дерева кожної сім’ї, роздатковий матеріал, вислови про родину.

Хід заходу

МУЗИКА  ( перегляд ФОТО)

Музика №1 «Українська родина»

 Вчитель.   Доброго дня, дорогі наші мами, татусі, бабусі, дідусі, братики, сестрички ….всі присутні. Сьогодні ми з вами зібралися на свято Родини. 13 травня ми відзначаємо День матері, а 15 травня – День сімї. В Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Сім’я – ось та пристань і гавань, звідки ми виходимо у широкий світ ім’я якому життя. Прекрасно коли в сім’ї панують злагода, взаєморозуміння, повага. У сім’ї повинні любити одне одного, повинна панувати атмосфера взаємодопомоги, тепла, турботи, в цій сім’ї ростуть щасливі діти, а які батьки не хочуть бачити своїх дітей щасливими? Який учитель не хоче бачити щасливі очі своїх вихованців? А чи знають батьки з якого коріння росте щастя їхньої  дитини? Школа звичайно, відіграє не останню роль у вихованні дітей, але, погодьтеся вона переважно переконує, спонукає, повчає, а сім’я – це практична школа духовності. Серед наших гостей – родини з різними сімейним стажем. З різною долею. Тож зберемо воєдино всю "свою родину”.

     У народі кажуть: «Яка сім’я, такий і я», «Які батьки – такі і діти». Послухайте, якою повинна бути сім’я очима дітей.

1. Розкажу вам, друзі, я

Що таке моя сім’я

Разом дружно проживаємо

І пісні про це співаємо.

2. Люба матінка моя, –

Як пишаюсь нею я.

В неї руки золоті,

Серцем кожного зігріє.

3. Тато сильний і завзятий,

Він – господар в нашій хаті.

Все майструє, все ладнає,

Бо до всього хист він має.

4. Дід і бабуся у пошані –

Вони праці ветерани.

Всіх онуків міцно люблять

І як пташенят , голублять.

5. Є у мене ще й брати –

Кращих в світі не знайти.

Ось і вийшло всіх сім «я»

Знайте, це і є сім’я.

6. Сім’я – це пристань і гавань

Сюди повертаємось знову і знов.

Із мандрівок далеких і плавань –

Тут вічно панує любов.

7. Треба завжди пам’ятать

Куди б ти не їхав, не йшов

На тебе постійно чекають:

Увага, турбота, любов.

Вчитель.    Мама… перше милозвучне слово, з якого дитина починає мудру науку словотворення. Мати – берегиня роду,  домашнього вогнища, єднає всю родину. Мама – наше довідкове бюро і швидка допомога, скринька добрих порад. Мамина ласка – це чарівні ліки від усякого болю.

  Відеоролик ПРИТЧА «АНГЕЛ»

   Наш народ завжди глибоко шанував матір. Про все це йдеться у народних піснях «Благослови мати, мати весну зустрічати», «Чом ти мене, ненько, рано розбудила», «Навчи мене, моя мати, як той льон сіяти», «Ой час, мати, мене заміж віддавати».

ЗВУЧИТЬ  аудіозапис народної пісні  «Летіла зозуля»

  У ній йдеться про те, що  душа померлої матері вселяється  в зозулю і летить рятувати доньку, якій дуже важко живеться.

   Скільки б нам не було років – 7 чи 40 – потрібна мама, її ласка, її погляд.

  Вчитель  демонструє намальований заздалегідь  дітьми плакат – інтерпретація  «Сонце материнської любові», де діти перерахували на промінчиках сонця  всі  хороші якості їхніх мам.

Учень. – Мамо, тобі низесенько вклонюсь.

Учениця. – Мамо, я за тебе Богу помолюсь.

Учень. – Мамо, прийду я знов на твій поріг.

Учениця. – Мамо, ти найдорожча за усіх.

Учні дарують своїм матерям сувеніри «Сердечка» з написом «Я тебе люблю», які  заздалегідь зробили учні  власноруч

Вчитель.

  Поряд зі словом "мама" завжди стоїть сильне, мужнє слово «тато».

Батько -захисник, батькове слово – закон. Кожна дитина хоче, щоб її батько був сильним, мужнім, мудрим та справедливим. Всі хлопчики хочуть бути схожими на своїх татусів. Недарма в  народі кажуть: «Що робить батько, те й його дитятко».

Демонстрація відеоролику «Мій тато» очима дитини (де діти розповідають про свого татуся)

Учениця. Хоч би, як веселка,

                 Я всі фарби мала

                 Та любов до татка

                 Я б не змалювала.

Учень.      Але є на світі

                  І на теє сила

                  Щоб любов’ю серця

                 Серденько сповила

Учениця. За слова миліший,

                 Кращий за малюнок

                 Нашим таткам милим

                 Буде поцілунок!                   (Цілують батьків)

   Вчитель. Наше родинне коло не обмежується мамою і татом. Невід'ємна частина кожної сім'ї  - це бабусі та дідусі. Бабусі - невтомні трудівниці, берегині скарбниці мудрості, звичаїв та обрядів, цікаві казкарки. Ось, вслухайтесь, діти, у саме слово «бабуся, бабусенька, бабуня, бабусечка». Воно ніжне, красиве, лагідне, пестливе. Заради онуків вона віддасть усе. Кажуть, що бабусі люблять  онуків більше, ніж власних дітей: ви - їхні пташенятка, ластів'ятка, котенятка, сонечка, зайчики.

     Дідусь... Ця людина в нашому житті завжди викликає повагу. Досвід, отриманий у  спадок від нього, залишається золотим набутком на все життя. Дідусь—це справжня енциклопедія. Незабутні його розповіді виховують любов до природи, вчать дітей мудрості та краси, благородства і мужності.

Демонстрація відеоролику «Цікаві розповіді»

(де діти розповідають про цікаві моменти спілкування зі своїми бабусями та дідусями. Наприклад: разом ходили з дідусем на рибалку, разом з бабусею спекли пиріг  тощо )

Учениця.

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас – дітей

Учень.

Мій дідусю рідний,

Завжди будь таким:

Спритним і веселим,

Вічно молодим.

Учень. Дорогі наші бабусі і дідусі! Ви завжди нас пестите  любов’ю, цукерками….дозволяєте робити те , що часом не дозволяють батьки. Сьогодні у знак пошани і любові  до вас ми власноруч спекли вам солодощі.

 (Діти дарують бабусям і дідусям солодке печиво у вигляді сердечок).

Вчитель.До родинного кола входять і тітоньки, і дядечки, і хрещені батьки, і братики, і сестрички... Ми також любимо, цінуємо їх. Бажаємо їм здоров'я, довгих років життя, благополуччя

та щастя, злагоди та миру.

   Коріння кожного роду – це наші далекі пращури, на жаль, не всі їх пам’ятають, але  без них не було б нас, не було б тих, заради кого ми сьогодні зібралися – наших дітей.

     Я хочу звернути увагу на плакати – родовідні дерева наших родин.  Але дерево роду не буде квітувати і зеленіти, якщо ми підрубаємо його корені. Знати свій родовід, шанувати і поважати старших – це наш обов’язок.    

     Сьогодні ми переконалися , що родини наші дружні, міцні. З таких родин складається наш український народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, треба його берегти і шанувати.

Звучить пісня «Родина»

Вчитель. На прощання ми хочемо побажати всім учасникам і гостям :

Хай щастя оселиться у Ваших родинах.

Хай діти сміються у вашій хатині.

Хай голуб голубку кохає і шанує.

Повага та спокій повсюди панує.