12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

Родинне свято «Середня школо, здраствуй! Початкова – прощавай!»

Про матеріал
Розробка родинного свята «Середня школо, здраствуй! Початкова – прощавай!». Вчителя початкових класів Богдюк Оксани Вікторівни.
Перегляд файлу

                                                                     Родинне свято

«Середня школо, здраствуй! Початкова – прощавай!»

Вчитель.   Шановні гості! Вчителі! До­рогі мої батьки, вся наша  друж­на шкільна родино!  Ось і прийшов цей святковий день.

 На вулиці світить яскраве сонце, співають пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням. Час летить невблаганно і змінює все, що нас оточує. Як одна прекрасна мить, пролетіли 4 роки навчання в початкових кла­сах. Чотири роки минуло з того часу, як наші діточки вперше несміливо переступили шкільний поріг. Чоти­ри роки, за які школа стала нашим дітям другою домівкою для наших сьогоднішніх випускників.

 

Отже гучними оплесками, радісними усмішками, зустрічайте наших юних випускників.

(Заходять випускники початкової школи )

Вчителька. Сьогодні свято – це для нас,

                    Лунає музика – для нас,

                    В садах бузок зацвів – для нас

                    І сонця промінь теж для нас.

                    Мої малята, дружній клас,

                    Ми всі чекаємо на вас

               - Знайомтесь!

          - Веселий !

          - Дружній!

          - Пустотливий!

          - Трішки галасливий!

          - Але успішно засвоївший всі помилки початкової школи.

 

Всі разом:  Четвертий клас!

                      Ось які ми!

Учениця.  Я Анастасія – дуже скромна, ввічлива і чемна,

                  Дівчинка охайна і приємна.

Учень.      Я Руслан - матусі помагаю, братика  доглядаю,

                  Та ще й на футбол встигаю.

Учениця.  Я Катерина –дівчинка грайлива

                  І неначе та весна мінлива.

 

Учень.     Я Микола -  для бабусі я надійний помічник

                 А в школі я великий трудівник.

Учениця. Я Ангеліна ,як бджілка – трудівниця

                 Без роботи просто не сидиться.

Учень.     Я Дмитро – у футбол гарно граю,

                 Та книжки дома часто забуваю.

Учениця. Я Дарія -  хоч найменшою прийшла до школи ,

                  Та не боялась труднощів ніколи.

Дівчата виконують танець і співають пісню «Діти України».

                  Дав нам Бог лани широкі і степи й поля!

                  Дав нам Бог гори високі, ріки і моря!

                  Дав нам Бог гаї зелені, пісню солов'я!

                  Дав нам Бог молитву неба, мамині слова!

Приспів: Діти України, квіти України!

                 Діти України чисті, як сльоза!

                 Діти України, квіти України!

                 Діти України це ти і я!

                 Діти України, квіти України!

                 Діти України це ти і я!

                Дав нам Бог чудову мову, слово кобзаря,

                Душу сповнену любові, мудрості й добра!

                Тож співаймо українці, разом ти і я,

                Що би квітами рясними розцвіла земля!  Приспів.

 

Учень.      Сьогодні в нашім класі свято,

                  Останній дзвоник, випускний.

                  І добрих слів сказати хочемо багато,

                  За те що кожен з нас отримати зумів.

 

Учень.      Чотири роки, так швидко пролетіли,

                   Дорослими ми стали вже людьми,

                   І те що мріяли в дитинстві та хотіли

                   Ми в юнім серці зберегти змогли.

 

Учень.       За вікном дитинства світ широкий,

                   Очі сипле зорі золоті

                   Рідний клас, ми твої уроки,

                   Ще не раз згадаємо в житті.

 

Учениця.  Увага! Увага! Шановні друзі!

                   Ми сьогодні зустрілись

                   В тіснім нашім крузі

                   На радісне свято - веселе, чудове,-

                   Ми закінчили

                   Початкову школу!

 

Учениця. Хай пісня тут лине!

                  Хай сміх тут лунає!

                  У кожного радісна усмішка сяє!

                  Всі дружні, веселі, – радійте за нас

Разом.       Ми всі перейшли у 5 клас!

 

Учениця.  У всіх у нас прощальний настрій,

                  Ми схвильовані у край,

                  Скажем разом: середня школа

Разом.       Здраствуй!

                  Початкова школа:

Разом.       Прощавай!      

Вчитель.   Як швидко настало прощальне це свято,

                   Як швидко прийшов розлучатися час.

                   Чотири роки були ми разом, малята,

                   Сьогодні ми з вами – останній раз.

                   Але ж не будемо сумувати!

                   Є нам про що згадати.

                   Згадаємо разом чотири щасливі роки,

                    Веселі перерви, цікаві уроки.

                    Згадайте, як бувало, ви в школу поспішали.

                    Хто кликав на урок?

Діти разом: Шкільний дзвінок!

Учителька.  Ще вчора ви були малюки кумедні. Ішли з батьками, на перший свій

                    урок. Портфелі, бантики, були голосочки тихі, крокі невпевнені

                    портфелі важкі. І безлад до зірок. І я взяла з батьківської долоні

                    маленькі ручечки, і повела у світ. Де ви щодня зростали, дорослішали

                    до безтурботного дитинства збігло кілька літ. Тут все було, і перша

                    літера, і перше слово, і перша мудрість що підіймала на крилі. Тут все

                    було, і навіть смуток вперше, учив долати труднощі в житті.

                    Чотири роки, для історії хвилина

                    У всесвіті безкрайому лиш тільки мить.

                    Для вас шлях становлення людини.

                    Яким ми пройшли щоб далі жить.

                    Чотири роки, не так уже багато,

                    А скільки було за цей час подій.

                    Які ви стали за ці роки!

Учень.        Дозвольте нам рапортувати!

 

 

 

Учень.        За  час  навчання  вивчено  33  літери  українського   алфавіту.  Вивчили

                   багато  правил  українського  правопису,  навчилися  читати,  писати,

                   розв’язувати  приклади,  задачі.

 

Учениця.   Ми  провели  разом  2450 уроків.  1800  годин  за партою,  і  це,  не  рахуючи

                   часу  на виконання  домашнього  завдання.

 

Учень.      Учнями  класу перечитано,  недочитано,  зачитано до  дірок  578  художніх

                  творів,  книжок.

 

Учениця.  Списано,  не  дописано,  переписано  1829  зошитів. Але не кожен із них був

                  показано батькам.

 

Учень.      Отримано  1600  оцінок  високого  рівня  2200  достатнього, 

                  1540 –  середнього.

                  Про початковий рівень ми зараз не говоримо.

 

Учениця.  Загублено  30  ручок,  20  олівців,  багато  копійок  і  44  погані  звички.

 

Учень.      Списано  3  кг  крейди,  12  штанів,  14  рук  і  4  щоки,  2  лоби.

 

Учениця.  Розбито  4  носи,  поламано  1  руку.

 

Учениця.  Проведено безліч вікторин, конкурсів, олімпіад, свят.

 

Учениця. Вісімсот днів, разом із ранковим сонцем ми переступали поріг, рідної школи.

 

Учениця.  Клас живе цікавим життям. І не збирається зупинятися на досягненом.

 

 

Діти виконують пісню «Вчать у школі».

                 Букви в зошиті писать,

                 Гарно, впевнено читать -

                 Вчать у школі! Вчать у школі!

                 Вчать у школі!

                 Додавати і ділить,

                 Менших себе боронить

                 Вчать у школі! Вчать у школі!

                 Вчать у школі!

 

                 До "п'яти" додати "два",

                 По складах читать слова -

                 Вчать у школі! Вчать у школі!

                 Вчать у школі!

                 Вміти книжку берегти,

                 Бути чемними завжди

                 Вчать у школі! Вчать у школі!

                 Вчать у школі!

 

                 Круг накреслити як слід,

                 Показати "Захід", "Схід"

                 Вчать у школі! Вчать у школі!

                 Вчать у школі!

                 Міцно змалечку дружить,

                 Все життя у дружбі жить.

                 Вчать у школі! Вчать у школі!

                 Вчать у школі!

 

                 Знати кожен материк,

                 І не плутать міст і рік

                 Вчать у школі! Вчать у школі!

                 Вчать у школі!

                 Вірну відповідь знайти,

                 Нелегкий маршрут пройти

                 Вчать у школі! Вчать у школі!

                 Вчать у школі!

 

 

Учень.     Тріпочуть листочки каштана, тополі,

                  Берізка ніжно шелестить.

                  Сьогодні свято в початковій школі -

                  Дзвінок останній продзвенить.

 

Учениця. Випускників усіх покличе,

                  Він на урок в останній раз.

                  І ніби чайка за курличе,

                  І поведе в наступний клас.

 

Учень.      Ми пригадаєм той дзвінок веселий,

                  Що продзвенів нам перший раз,

                  Коли зайшли ми з квітами у школу

                  У свій найкращий перший клас.

 

Учень.      Ми всі були смішними малюками,

                   Коли зайшли у перше у свій клас,

                   Коли дали нам зошит з олівцями

                   Й за парти посадили перший раз.

 

Учень.       У наших дівчаток, бантики пишні,

                    Портфелики в руках,

                    Губки наче спілі вишні.

                    І цікавість у очах.

 

Учениця.   Хлопчики наші всі швиденькі.

                    І рухливі і меткі.

                    Вони були такі маленькі,

                     А он виросли які?

 

Учениця.    Сьогодні трішки сумно нам усім.

                     Прощатись з рідним класом.

                     І з тим що стало нам усім таким близьким,

                     Що й передати важко.

 

 

 

 

Учень.         Другий поверх.

                     Рідний клас,

                     Ти близьким став для нас.

                     Тут ми жили, раділи, творили,

                     Були сльози, лунав сміх.

                     Іноді ми й Бога молили.

                     Щоб вчителька не викликала всіх.

 

Учитель.     А давайте пригадаєм,

                      Свій перший клас,

                      І кілька кумедних історій із шкільного життя.

                      Це наша перша зупинка.

                      «Шкільне життя».

 

Учень.                   Усмішки

                       Сидить задоволений батько з газетою. Заходять мама з сином. Син

                       надутий кидає портфель. Батько на це зауважує – Синку, що сталося? Ти

                       такий засмучений, хто ж посмів зіпсувати свято першого дзвоника?

  •   Свято, нічого собі свято. Чому ж ви не попередили мене, що це не на день, а на цілих дев՚ять років.

 

Учень.           Ну й мама, ну й тато. Наче справжні дошкільнята. Нічогісінько не

                        знають, смішно і казать комусь. Бо щодня мене питають лиш одне:

                        Чому? Чому? – Ти чому образив Діму? – А чому отримав двійку? – Ти

                        Чому прийшов так пізно? – І чому в шкарпетках різних? – Ти чому такий

                        не послуг? І чому не стелеш постіль? – Ти чому це вірш не вчиш? – І чом

                        портфель без ручки? І чому такий синець?

  •   Ох настане мій кінець! Не поясниш їм ніколи. Хоч би й дуже захотів.

Треба їх відать до школи. Хай питають вчителів.

 

Учень.           Вчитель обережно взяв зошит у Миколи. - Ти чому знову не поставив

                        знаки розділові?

  •   Ставив, глянув той сміливо.
  •   Як ви зошит брали то можливо десь вони повипадали.

 

Учитель.       Друга зупинка «Наші вчителі».

 

Учениця.      Ми всі закінчили четвертий наш клас.

                       І старше життя вже чекає на нас.

                       Але сьогодні в останнє свято.

                       Велике спасибі повинні сказати.

                       Усім вчителям.

                        В урочистий цей час,

                        За те що так добре навчали всіх нас.

 

Учень.            Спасибі керівництву Дружнянської школи.

                         За те що школа, дім наш рідний.

                         Не підведем її ніколи.

                         Її ми слави будемо гідні.

 

Учень.             Директор у школі, фігура центральна.

                         Як кажуть в народі – всьому голова.

                         Директор на місті той школа впорядку.

                         І як він скерує так підуть діла.

 

Учениця.        Ви, нам для навчання умови створили.

                         Капітальний ремонт у школі зробили.

                         Завжди Ви звертали велику увагу.

                         На наші екскурсії, свята, розваги.

                         Директору школи Оксані Петрівні

                         Наші усмішки і квіти.

Вітання директора школи.

 

Учень.             Хоч сьогоднi в нас i свято,
                         Тiльки є одна печаль:
                         Вчителька не йде у п’ятий,
                         Розлучатися так жаль!

 

Учень.            Перша вчителька! Добра, терпляча, 
                         Наче мама була нам малим, 
                         А любов її щира, гаряча 
                         Зігрівала сердечко усім. 

Звучить спокійна музика

 

Учениця.   Теплий ранок, легкий вітерець

                    Чути спів птахів у гаю.

                    Ти до школи ідеш навпростець.

                    І несеж нам мудрість свою.

                    Ти зі мною пройшла ці роки непрості

                    Як матуся за руку тримала,

                    І щоб легко було у моєму житті.

                    Ти навчала, навчала, навчала.

                    Завжди поруч надійна, твоя рука

                    І підтримка твоя найцінніша.

                    Ніжна усмішка, лагідна мова м՚яка.

                    Ти для мене була найрідніша.

Учениця.   Прощавай, наша вчителько перша, 
                    Ми сьогодні від тебе ідем. 
                    Та сюди ще не раз повернемось, 
                   Свою радість тобі принесем

 

 

Учениця. Останнє нині в нас побачення, 
                  Нам сумно розлучатись з вами. 
                  І просимо у вас пробачення. 
                  Ми найщирішими словами 

 

Діти виконують пісню «Перша вчителька»

                 Букварі і читанки, парти в два ряди,

                 Наша перша вчителька в серці назавжди.

                 Споришева стежечка, стежечка-мережечка,

                 Що водила нас ще й у перший клас,

                 Що водила нас ще й у перший клас.

                 Сонце світлі зайчики сипле у шибки,

                 Кришуть крейду пальчики, пишуть палички.

                  Добре нам читається, вчителька всміхається,

                 А як хтось не зна - хмуриться вона.

                 А як хтось не зна - хмуриться вона.

                Скільки розгадали ми з нею загадок,

                Скільки прочитали ми віршів і казок.

                Стороною рідною, рідною-погідною

                Йшли через покіс у багряний ліс,

                Йшли через покіс у багряний ліс.

                Наша перша вчителька інших науча,

                Букварі і читанки їм вона вруча,

                Споришева стежечка, стежечка-мережечка,

                Інших перший раз повела у клас,

                Інших перший раз повела у клас.

 

Учитель. Наступна зупинка «Наша родина».

                  Школа, багато цікавого, гарного, сумного

                  Згадує людина сказавши це слово.

                  Але першою школою, першим учителем в житті кожного є наша родина.

                  Наші найкращі мама, та бабуся,

                  Тато та дідусь.

                  Поглянте дорогі діти на своїх батьків.

                  Їх світлі очі сяють щастям, а десь у глибині душі зачаїлась тривога.

                  Бо попереду ще стільки випробувань.

                  А ваші батьки переживають у багато разів більше за вас самих.

                  Тож любіть своїх рідних

                  Будьте завжди гідними їх.

                  Дайте їм можливість гордитися вами.

                  Зробіть так – щоб передчасні зморшки,

                  Не покрили їхні прекрасні обличя.

                  Щоб їхні серця були спокійними за вас.

 

Учениця. Ми сьогодні вас вітаєм наші рідні.

                  Щиро дякуємо вам.

                   За сумлінну допомогу, щиру підтримку.

                   Неаби яку силу волі.

                   За терпіння і ваші зусилля.

 

Учень.       Тож до батьків своє звертаємо слово.

                    Ми вас вітаєм, щиро від душі.

                    Бо без батьків чого ми в світі варті.

                    Без маминої ласки і тепла.

                    І без батькової строгості, і журту.

                    І без родинного тепла.

 

Учень.       Ви нас як пташенят усіх зростили.

                    Давали дітям раду як могли.

                    І в наших душах сонце засвітили.

                    І крила для польоту нам дали.

 

Учитель.   Любі діти! Мами подарували вам життя.

                    Це з ними вир обили перші свої кроки.

                    Це біля ваших ліжечок матусі проводили,

                    Не одну безсону ніч коли ви хворіли.

                    Це вони радіють вашому навіть найменшому успіху.                            

 Учень.    Матусю, матусю рідненька

                 Життя дарувала мені,

                 І сонечко в синьому небі,

                 І росяні ранки ясні.

                 Ночами, рідненька, не спала,

                 Коли я бувало хворів,

                 Любов′ю мене лікувала

                 Ще краще від лікарів.

 

Учениця. Як падала я – підіймала,

                 Втирала сльозинки рясні,

                 І пестила, і обіймала.

                 Минали і болі, й жалі.

 

Учень.      В мені лиш хороше ти бачиш,

                 Але, коли шкоду зроблю,

                 Усе зрозумієш, пробачиш.

                 Тебе над усе я люблю!

 

Учень.      Зі мною, ти вчила урокі.

                  З варенням пекла пиріжки.

                  Цукерки смачні купувала,

                  І іграшки і книжечки.

 

Учениця.  Не знаю де слів назбирати,

                  Щоб висловити дяку свою.

                  Матусю, кохана, найкраща,

                  Тебе над усе я люблю.

 

Учениця.  Матусю рідна, ненечко кохана,

                  Якби ж ти знала, як тебе люблю!

                  За тебе, рідна, найдорожча в світі,

                  Щодень, хороша, Господа молю.

 

 

Діти співають пісню А. Гросу «Мама».

                  Хто мене зігріє в темну ніч?

                  Хто мені тихенько заспіває?

                  Ми з тобою, мамо, віч-на-віч.

                  Знаю я, що кращої немає.

                  Хай минають дні, летять роки

                  I, нехай, складне стає так просто.

                  Може вже й доросла я?

Приспів:  Я не буду казати

                 Та знай: ми блукаємо між світами.

                 Але там, де у неба є край

                 Чути пісню моєї мами.

                 Я не буду казати

                 Та знай: ти у мене одна єдина.

                 Тільки ти чекай.

                 Мамо, я до тебе лину!  (2 рази).

                 Хто мене зігріє в темну ніч?

                 Доля, мов ріка, така глибока.

                 Тільки ми з тобою віч-на-віч,

                 Ніжна моя мамо синьоока.

                 Хай минають дні, летять роки

                 I, нехай, cкладне стає так просто.

                 Може вже й доросла я?

Приспів. (2 рази).

Учитель.   Ще поряд із вами були ваші тата. Тато – це сила, мужність та доброта. Повірте, татусі люблять вас не менше, ніж мами, але не завжди демонструють свою любов.

 

 

 

Учень.       Поруч з нами завжди був  татусь.

                   Завжди про нас піклується і дбає,

                   Дома господарство доглядає,

                   Матусі любій допомагає,

                   Сильна й дужа татова рука.

                   І майструє і дрова рубає,

                   А інколи і ніжною бува,

                   Коли братика малого доглядає.

                  

Учениця.  Я до тата ніжно пригорнусь

                  І відчую на плечі його долоню.

                  Поцілує її скаже мій татусь:

                  Ти красуня справжня, люба доню!

 

Учениця.  Ми за турботу вдячні всім татам.

                  Зичимо здоров′я і щастя багато,

                  Щоб вам завжди все удавалось,

                  Сонечко в небі вам усміхалось!

Учитель.   Низький уклін вам, татусі, за вашу підтримку і ласку, за вашу допомогу,  мудру пораду та надійність. За те, що ваші діти почуваються разом із вами захищеними, упевненими в собі.          Діти співають пісню «Таточку, татусю».

                Багато пісень ми про маму співаєм,

                 В думках ми у неї весь час.

                 Але ми прекрасно про те пам'ятаєм:

                 Без батька не було би й нас.

                 Ти сильний, красивий, я кращих не знаю,

                 А посмішка – спокій сім'ї.

                 Молюся до Бога, його я благаю,

                 Щоб довго ти жив на землі.

Приспів: Таточку, татусю, найрідніший мій,

                 Таточку, татусю, ти мов оберіг!

                 Таточку, татусю, ти один такий,

                 Будь же, мій татусю, завжди молодий! | (2)рази.

                 Щоб впевненість твоя мене надихала

                 Щасливо прожить кожен день,

                А я щоб про тебе й матусю співала

                Нових задушевних пісень.

                З тобою, я знаю, пройдем всі дороги,

                Стежки, що до щастя вели.

                І завжди ми будем на рідні пороги

                Вертатися де б не були.

Приспів. (3)рази.

Учитель. А тепер, любі діти, скажіть, хто ще, окрім мами і тата, милував вас? Хто виконував всі ваші забаганки? А деякім із вас навіть замінює матусю?

Учень.    Бабусі кохані, найкращі у світі!

                Безмежно вам вдячні усі наші діти

                За те, що всі пустощі нам пробачали,

                За те, що ніколи на кас не кричали,

                За те, що пельмені й борщі нам варили,

                За те, що ніколи ви нас не сварили,

                За те, що навчили нас господарювати,

                За тишу і спокій у затишній хаті.

Діти співають пісню Роксолана Калиш «Бабуся ».

                 Розкажи мені бабусю казочку

                 Про усе щ обуло в давнину

                 Буду слухати чемненько

                 Притулюсь до вас рідненька

 

                 І техесенько засну

                 Заспівай мені бабусю пісню

                 Ту яку співала ще колись

                 Гарну пісеньку чудову

                Мою першу колискову

                І до мене посміхнись

 

                Вилітають ввирій

                Журавлі ключами

                Стукає в віконце

                Осінь золота

                Вже літа минають

                Їх неповернути

                Лиш моя бабуся

                Завжди молода

 

               Посміхнись мені мою голубко

               Посріблила  скроні сивина

               Відлетіли пташеннята

               Твої діти і внучата

               Від батьківського гнізда

              Поміхом тебе своїм зігрію

              В очі найтепліші зазирну

              І розтане може іній на волосі

             Твому іній

              Що просіяв в коси сивину

 

Приспів 3 рази.

Учитель. Я приєднуюсь до всіх побажань дітей, і теж хочу висловити вам слова вдячності мої дорогі батьки.

                 Ви дяку прийміть за дітей хороших,

                 За втрачені сили, недоспані ночі,

                 За допомогу, за ваші уміння,

                 За віру в дітей, за ласку й терпіння,

                 За те, що у класі ремонти робили,

                 І фарбували, і стіни білили,

                 Костюми красиві до свят готували,

                 І що на змаганнях за них вболівали.

                 Бажаю ще більше терпіння набратись,

                 Бо ще п′ять років вам разом навчатись.

Учитель. Сьогодні на нашому святі присутня ваша майбутній класний керівник. Звертаюсь до Вас

Із спокійним серцем передаю Вам своїх дітей.

                     Початкова скінчилася школа.

                     Пташенята мої ростуть,

                     Світ цікавий такий довкола.

                     Із гніздечка пора у путь.

                     А вони ще такі маленькі.

                     Перші проби, важкій політ.

                     Крильця ручечки ще слабенькі.

                     Щоб іти самостійно у світ.

                     Їм підтримка, турбота потрібна,

                     Доброта і ваше тепло.

                     Світ широкий і чисте небо,

                     І щоб сонце у небі цвіло.

Учениця.  Хоч інколи ми пустуни маленькі,

                  Хоч часто в школі ми здіймаєм галас й сміх.

                  Та ми потягнемось до вас,

                  немов до неньки,

                  Якщо полюбите ви щиро нас усіх!

Учень.      Шановна вчителько нова!

                  За нас ви будьте певні,

                  Хоч ми рухливі і шумні,

                  Зате розумні й чемні.

 

Учень.       Ми будемо вчитись на дванадцять,

                   І з поведінкою буде все гаразд.

                   Та ви ж прийміть нас із любов′ю тільки

                   І заведіть нас в старший п′ятий клас.

 

Учителька. Хай будуть щасливі ваші дороги в цій школі.

                    Завжди пам′ятайте свій перший урок.

                    А нині в останнє вас тут проводжає, рідний,

                    дзвінкий, незабутній дзвінок.

 

Учень.        Чомусь сьогодні  наш дзвінок.

                    З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.

                    Певно, сумує наш рідний дзвінок,

                    Що вже не покличе в цей клас на урок.

 

Учень.        Разом з дзвіночком сумуємо й ми.

                    З вами здружились, зріднилися ми.

                    Якось незвично, що вже на урок

                    Наш четвертий не покличе дзвінок.

Учениця.   Ми учні 4 класу, що переходимо до 5 класу.

Всі разом: Клянемось! 

Учениця.  Прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості. 
Всі разом: Клянемось!
Учень.      З вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця, щоб  небуло гальма. 
Всі разом: Клянемось! 
Учениця.  Клянемось підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів і адміністрації школи. 
Всі разом: Клянемось!  
Учень.       Клянемось з гідністю донести високе звання ”Учень школи” до закінчення навчання! 
Всі разом: Клянемось! Клянемось! Клянемось!

Учителька. О, щаслива мить,

                     Неповторна мить,

                     Ви батьки до дітей своїх підійдіть

                     Поцілуйте їх обійміть, привітайте,

                     Щастя, радості, добра їм пабажайте.

 

 

 

 

 

 

 

Привітання батьків.

                     Донечко моя,

                     Любий мій сину,

                      В житті оберіть ви чесну стежину.

                      Дитинства вашого, квітне розмай.

                      А ми вам пахучий спекли коравай.

                      Мамині руки це тісто місили.

                      Хай не бракує вам снаги і сили.

                      Любляче серце, його зігрівало.

                      Щоб у житті вам добро квітувало.

                      Впала у тісто й солона сльоза.

                      Хай омине вас життєва гроза.

                      Квітне калина на хлібові цім.

                      Щоб не забули ви батьківський дім.

                      Скуштуйте хліб, бо ним батьків родина.

                      Благословляє вас як символом життя.

                       Бо ним живе й міцніє Україна.

                       Хай з хлібом буде ваше майбуття.

                       Нехай же вас Господь оберігає.

                       У світлу путь, на добрії діла.

                       На вірну стежку завжди наставляє.

                       Щоб доля вам щасливою була.

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень.          Всі гості у нас шановні й поважні,

                       Бо тут вчителі й батьки наші славні,

                       А ще у нашій залі сьогодні

                       Майбутні учні нашої школи.

Учитель.      Право передати естафетний «ключ знань» майбутнім першокласникам надається

                       кращим учням класу. Мегедю Миколі та Чоботарьову Руслану.

Учень.          Я бажаю вам гарно вчитись

                       І ніколи в житті не лінитись,

                       Бо найкраще тому в світі жити,

                       Хто з науками вміє дружити.

                       Хай для вас лиш сонечко сяє,

                       Хай біда вас завжди минає.

 

 

Учень.           З усіма будьте ласкаві й привітні

                        І знаннями своїми примітні.

                        Естафету ви нашу прийміть,

                        В перший клас тільки з радістю йдіть,

                        Я від усіх побажаю удачі

                        І щасливої гарної вдачі.

Слово майбутнім першокласникам.

Діти (по черзі)

  1. Ми вас всіх не підведемо,

В перший клас сюди прийдемо.

Обіцяєм гарно вчитись,

З вами задістю ділитись.

  1. А якщо нам буде туго –

До вас прийдем як до друга,

Ви нас завжди захищайте,

Малюкам допомагайте.

  1. Вчительку не підведіть,

В п՚ятий клас ви гідно йдіть.

Думаю, іще не раз вас зустріне оцей клас.

Тож до зустрічі, гудбайте,

До нас швидше прибігайте!

  1. Привітати хочем вас

З переходом в п՚ятий клас.

І як менші дошкільнята

Вам даєм такий наказ.

  1. Просим вас - запам՚ятайте –

Нам в усьому приклад ви.

Не лініться, не пустуйте,

Не втрачайте голови.

  1. Усі ми вам бажаєм

Доріг щасливих і легких.

А школа радо зустрічає

П՚ятикласників нових.

  1. Ми скоро прийдемо до школи

На зміну вам – випускники.

Тож від найменших діточок

Прийміть букети квіточок.

Четвертокласники вручають дітям подарунки, а вони їм – квіти.           

Учениця.     Люба наша вчителько.

                      Настав час, коли ми ваші учні.

                      Ваша надія і опора.

                      Ваші сини і донечки.

                      Маємо сказати вам, допобачення.

                      Ви залишаєтесь у нашому дитинстві.

                      Але ми обіцяємо!

                      Що вам неприйдеться червоніти за нас.

                    

Учень.          Спасибі за любов, що в серці мила.

                       За слово, за добро, що в серці зберегла.

                       Спасибі вам, за ласку, за турботу,

                        За ту нелегку вчительську роботу.

                        Спасибі вам! Навсе, навсе життя.

                         Ви перша вчителько моя.

 

Учитель.        Ось і закінчується наше свято.

                         Нехай буде безхмарним ваше життя,

                         Навчання – цікавим,

                         Доля – щаслива на квітучій землі,

                         Поміж рідних людей, які тут сьогодні зібралися.

   Діти виконують пісню «А на рідній Україні солов՚ї».

                         Не цурайся, друже, рідної землі,
                         Бо вона одна, неначе мати,
                         І у дні хороші, і в негожі дні,
                         Буде тебе вірно ждати.

                        А на рідній Україні солов’ї,
                        І щебечуть без кінця і краю,
                        А на рідній Україні солов’ї,
                        Своїм співом серце крають.

                        Хай які тривоги прокладають,
                        Збережи її козацьку силу,
                        І вузеньку стежку, стежку в споришах,
                        І хатину білу-білу.

                        Не цурайся, друже, і не забувай,
                        Що на світі є одна єдина
                        Ненька-Україна, серцю милий край,
                        Ніжна пісня солов’їна.
 

                     

 

docx
Додано
19 січня
Переглядів
200
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку