«Родинне свято веселих випробувань»
(за участю дітей з ООП)
Автор: Кудіна Валентина Іванівна, асистент вчителя, вища категорія
Мета: вчити розвивати пізнавальні інтереси сім’ї, наслідувати народні традиції;
допомогти зрозуміти дітям і батькам, що кожна дитина по-своєму талановита, виховувати вміння не пасувати перед поразкою, достойно вигравати і програвати;
виховувати повагу до усіх членів родини.
Обладнання: презентація, комп’ютер, рушник, хліб, сіль, фломастери, аркуші А 4, горщики із варениками, куліш, одноразовий посуд, серветки, скакалки.
Ведуча. Добрий день, дорогі друзі! Запрошуємо всіх вас на «Родинне свято веселих випробувань»
Ведучий. Добрий день вам, люди добрі!
Що сидять у нас в господі,
Раді з святом вас вітати,
Щастя і добра бажати.
Ведуча. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Шановна родино,
Просимо вас на хліб, на сіль,
На наше свято урочисте.
(Гостям підносять хліб і сіль)
Ведучий. Щасливі ми, що народилися на такій чудовій мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут корінь сивої давнини, і де б не були – скрізь відчуваємо поклик рідної землі.
Ведуча. Любов до нашої Батьківщини, починається з любові до маленької батьківщини, до пам’яті про рідний поріг, стежки дитинства, до мудрості народної. З тієї землі, де народилися, виросли. І сьогодні ми поговоримо про ті невід’ємні частини, без яких немає батьківщини. А допоможе нам усний журнал під редакцією козацької республіки.
1 сторінка «Мистецька»
Ведуча. Кожен народ має чим пишатися у своїй історії. І найголовніша гордість будь - якого народу – це його мистецтво. За весь період існування людства кожна нація створила щось своє – неповторне і незрівняне. До нашого часу збереглися стародавні ікони та книги, різні вироби.
Рушники, як традиційна прикраса житла, як предмет побуту та обрядовості, здавна були поширені в Україні. Від сивої давнини й до наших днів, у радості й горі вони були і є невід’ємною часткою нашого життя та побуту. Вишивальне мистецтво вважається найбільш давнім, розповсюдженим видом народної творчості.
(Розповідь про вишивання)
Ведуча. Наші діти вміють гарно малювати. Чи не так? Є можливість перевірити.
(Ведуча задає завдання художникам: намалювати козака в повний зріст. Якщо у конкурсі бере участь дитина з ООП, то козака малює за контуром і розфарбовує. (див. додаток). Художники виконують завдання, а в цей час наступний номер)
Є серед нас і такі які вміють грати на музичних інструментах.
Гра на бандурі.
Ще наші учні вчаться писати вірші. Вони підготували вірші про Україну, про красу рідного краю.
Свої власні вірші декламують: Шаповал Дарія учениця, Зотова Аліна, Болотна Юлія, Петрова Анастасія та Думчикова Тетяна.
Шаповал Дарія
Люблю свою я Батьківщину,
Усе життя віддам їй я.
Лиш треба вірить в Україну,
В її прекрасне майбуття.
Щоб щастя України множить,
Любов їй дати і тепло,
Зробити все на світі зможу,
Щоб все тут квітло і жило.
Зотова Аліна
Мій край
Охтирщина, Охтирщина –
Це мій коханий край!
Гаї, поля, зелені луки –
Навколо справжній рай.
Охтирка – давнє місто,
Краси – хоч відбавляй.
Навколо все чарує,
Хоч пісню починай.
А в центрі скрізь каштани
І липи запашні.
Тут річка протікає –
І любо так мені.
Болотна Юлія
Рідне
Рідна хата, рідний край,
Рідна стежка в зелен гай
Рідна пісня солов’я,
Рідна матінка моя,
Рідні верби і калина.
Все це – рідна Україна!
Калина
Росте калина за моїм віконцем
На неї поглядає ясне сонце,
А місяць їй всміхається згори –
Співа пісень до світлої пори.
Петрова Анастасія
Рідні краєвиди
Ой як гарно подивитись
На долини і ліси.
Там усе таке
Барвисте й золоте.
А у небо тільки глянь
Воно, як річка,
Чисте й голубе.
Як тільки не любити
Цей рідний Край.
Думчикова Тетяна
Роздуми
Батьківщино - ненько,
Ти моя рідненька!
Чом ти зажурилась,
Очі засмутились?
Батьківщино – ненько,
Ти не плач, рідненька,
Людям всім скажу я
Щоби не смітили
І тебе, моя любенька,
Вони не журили.
Патріотом стану
Я твоя дитина
І любити тебе буду
Ненько Україно!
Ведуча. Підводимо підсумок малюнків.
Кого намалювали діти? (Козаків). А хто такі козаки? Які ви знаєте прислів’я про козаків?
Наступна наша сторінка історична, де ми з’ясуємо як ви орієнтуєтеся в історії рідного краю.
2 сторінка «Історична»
Для дітей з ООП – завдання скласти пазли «Вареник» (див. додаток).
Ведучий. Наступна наша сторінка «Смачна».
3 сторінка «Смачна»
Конкурс «Вареники». До участі у конкурсі запрошуються дівчатка. (Діти пробують вареники і вгадують з якою вони начинкою.)
Ведуча. Хлопчики так жваво і весело вболівали за дівчаток, що ми проведемо і для них «смачний» конкурс. Цей конкурс має назву «Куліш». Запрошуються хлопчики. (Дві команди їдять куліш хто швидше і акуратніше.)
Ведуча. Четверта сторінка – «Спортивна»
4 сторінка «Спортивна»
Змагання: 1). На скакалках (дівчатка).
2). Віджимання від підлоги (хлопчики).
Ведучий. Ви маленькі друзі – України діти,
Мов квітонькам у лузі, хороше вам жити,
Бо рідна матуся щодня про вас дбає,
Горне до серденька і до сну співає.
Мати і дитина – це одна родина.
Як той янгол з неба вдень і вночі знає,
Чого дітям треба.
Ведуча. Наступна наша сторінка, як ви думаєте про кого буде? Яке свято наближається?
5 сторінка «Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько»
Ведучий. Найдорожче, що є в людини – це мама. Все краще на землі створюють матері, ніжні, лагідні материнські руки. Матуся і тато дали нам життя. Ми будемо дорослими людьми, але для них до останнього їхнього подиху ми залишимось дітьми. Своєю працею, ласкою, піклуванням матуся несе радість в домівку. Сьогодні ми вшануємо наших мам, бабусь, а разом з ними всіх жінок.
Ведуча. Вірш про маму виконує …
Вірші – привітання прийміть від учнів.
Є немало мам на світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша.
Хто така? Скажу я вам –
Рідна матінка моя.
Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі і хащі...
Тільки без мами не можна нізащо.
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!
І коли згрубіла ваша мова,
Їй здобудьте ласку із грудей,
Бережіть її від злого слова,
Бо найбільші рани від дітей.
Мати піде, в серці лишить рану –
Всохне корінь твій і верховіть.
Заклинаю: бережіть матусю!
Діти світу, матір бережіть!
Ведучий. Шановні дорослі! Швидко промайнуло дитинство, побігло кудись і не вернеться. Так само швидко промине воно і у наших дітей. Я була б рада, якби наші діти від сьогоднішнього свята залишили в своєму серці хоча б одну краплину любові до Батьківщини, до свого минулого. А закінчити свято хочу такими словами:
«Хай в вас і в нас все буде гаразд,
щоб ви і ми щасливі були!»
Додаток