Родинне свято « Запам’ятайте дітьми нас, бо ми йдемо у 5-ий клас!»

Родинне свято

« Запам’ятайте дітьми нас, бо ми йдемо у 5-ий клас!»

На фоні слайдів(загальні фотографії 1,2,3,4 класів)звучить мелодія і чути слова:

Роки, роки!

Невпинні, невблаганні,

Вони пливуть рікою в небуття,

В безодні тихо тонуть і зникають…

На жаль, рокам немає вороття

Та пам’ять, - джерело життя й безсмертя,-

Вихоплює із глибини років

Те, що було найкраще, наймиліше,

Що не заблудить в гущавині віків.  

 

Вчитель    Любі діти! До­рогі батьки, вся наша велика друж­на шкільна родино! Шановні гості! Ось і прийшов цей святковий день.

Як одна прекрасна мить, пролетіли 4 роки навчання в початковій школі. Чотири роки минуло з того часу, як ваші діти вперше несміливо переступили шкільний поріг. Чоти­ри роки, за які школа стала вашим дітям другою домівкою, а вчителі нерідко замінювали батьків.

І ось настав цей радісний день, день прощання з початковою школою.

Дитинство і юність… Дитинство – це краща пора життя людини. Але все має свій початок і свій кінець.  І саме сьогоднішній день проводить межу між дитинством та юністю. І зараз до слова ми запрошуємо наших іменинників-випускників початкової школи!  Вітаємо їх!

• Знайомтесь!
• Як ви, звичайно, не знайомі!
• Веселий !
• Дружній!
• Пустотливий!
• Трішки галасливий!
• Але вже успішно засвоївший всі науки початкової школи.
• Четвертий клас!

 

Заходять випускники!

Ведучий. Доброго дня, дорогі наші батьки, вчителі та шановні гості!

Ведуча .Ми всі раді вас вітати у цій залі.

Ведучий. Сьогодні у нас найрадісніший та найсумніший день. Найрадісніший – бо ми дорослішаємо, мріємо навчатися далі, працювати, творити й жити.

Ведуча. А найсумніший – бо ми прощаємося з нашим затишним куточком, в якому раділи й сумували, плакали й сміялися всі чотири роки.

 

1. Сьогодні свято, свято урочисте
Ми закінчили вже четвертий клас. 
Над нами небо сонячне і чисте, 
І сто доріг попереду у нас. 
Ми лиш на першу сходинку ступили,
А скільки буде сходинок таких! 
Ми початкову школу закінчили, 
Де завжди пісня линула і сміх.

 
2. А далі вищі сходинки чекають,     
Де здобувати маємо знання. 

І там цікаво буде — всі це знають, 
Бо щось нове чекає нас щодня. 
Як швидко дні навчання пролетіли! 
Ми початкову школу вже пройшли. 

Так підрости чимшвидше ми хотіли,
Цей час настав — усі ми підросли! 
 

 3. Стали старші, а ще розумніші,
Вже виконуєм вправи складні.
Ми танцюєм, читаємо вірші
і веселі співаєм пісні.
Сумно нам не буває ніколи,
Бо цікавий в нас кожен урок!
Родом ми з початкової школи —
У життя робим перший свій крок.

4. Весна у літо переходить плавно,      
І час розлуки настає для нас.
Здається, ніби зовсім ще недавно 
Ми малюками йшли у перший клас... 
Як мить одна пройшло чотири роки. 
Великі зроблені в навчанні кроки, 
У вересні прийдемо в п'ятий клас.
Щоб вчитися і світ цей пізнавати, 
Йти у життя хорошими людьми, 
Батькам і вчителям допомагати — 
На все це сподіваємося ми. 

5. Ми не забудемо ніколи.      
Першу прочитану книгу 
Й перше записане слово, 
Першу класну годину 
Й друзів найперших коло. 
Інші займуть наші парти, 
Сядуть за ними писати, 
Квіти у класі нашім 
Іншим тепер поливати. 
 

 6. Школа наша весела, чудова,   
Поспішали до неї щодня! 
І хоч зветься вона — початкова, 
Та дає нам ґрунтовні знання.
Знань усіх нам заклала основу,
Лінь навчила долати і страх,
І до неї ми знову і знову
Повертатися будем в думках.  

 

7. Здобули ми знання початкові,

Перші кроки у  школі пройшли.

Дні веселі, будденні й святкові

У минуле тепер відійшли.

 

8. А майбутнє веселкою грає

Вабить, кличе, чекає на нас.

Час летить, невблаганно минає

І ось ми залишаєм цей клас.

 

9. Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде 5 клас.

__________________________________________________________________

 

Новини (Виходять 2 ведучих)

 

В.1 А зараз ми хочемо поділитися останніми новинами нашого класу та школи.

В.2 Отже, сьогодні головна новина – випускний у 4 класі!

В.1 Четвертий клас – це …

В.2 Любителі поговорити на уроці з сусідом;

В.1 Сваряться й одразу миряться;

В.2 Пишаються балакучою частиною свого класу, тобто хлопцями;

В.1 Самий енергійний та шумний клас на перерві;

В.2 Головний біль вчителів.

В.1 Середній вік – 10 років, а загальний – 298.

В.2 Ось деякі статистичні дані.

В.1 За 4 роки навчання у школі мі з’їли 1 тонну булочок, підросли на 560 см та погладшали на 120 кг.

В.2 Якщо скласти у лінію всі підручники, якими ми користувалися ці 4 роки, то її довжина буде дорівнювати відстані від Землі до Місяця.

В.1 А коли наш клас виходить на перерву…, той шум та енергія, які ми видаємо, своєю потужністю здатні замінити кілька атомних електростанцій.

В.2 Ми плідно трудилися протягом 4 років. А 4 роки – це 3128 уроків, 2980 веселих рухливих перерв, гори прочитаних підручників та списаних зошитів.

В.1 Ой, і нелегко було все це витримати! Але треба відмітити, що ніхто не відстав і не залишився на другий рік!

 

Пісня

 

Ведучий. Сьогодні свято , і давайте, дорогі наші гості, згадаємо, якими були ці чотири роки. Давайте заглянемо у минуле.

Ведуча.   Згадаємо разом чотири радісних роки,

       Веселі перерви, цікаві уроки.

(На демонстраційному полотні (на екрані) з'являється напис «2015».)

Учитель. Чи говорить вам про щось це число? Цього року першого вересня ви вперше переступили поріг нашої школи.

Фото на екран «Перший раз у перший клас»

10.Ми всі були смішними малюками,

Коли зайшли уперше у свій клас,

Коли дали нам зошит з олівцями

Й за парти посадили в перший раз.

 

11.У дівчаток – бантики пишні,

І портфелики в руках.

Губки – наче спілі вишні,

і цікавість у очах.

 

12. Хлопчики усі – швиденькі

І рухливі , і меткі,

Ми були такі маленькі,

А от виросли які!

 

13. Ми перегорнемо сторінки

Життя шкільного враз,

Вже зараз ми — випускники,

Але колись ішли до школи в 1 клас.

 

14. Перший клас, перший клас!

Скільки справ зустріло нас!

Треба фрукти рахувати,

По складах книжки читати.

 

15. А письмо — це справжні муки:

Від напруги ниють руки!

Вам би пальчики-билинки,

В ляльки гратись, у машинки!

Та коли ж? Весь час пиши

Знаки, літери, склади!

 

16. Другий клас — пішла таблиця,

І ночами стала сниться,

Ми її вчимо, вчимо,

А на уроках — мовчимо.

 

17. Ось і третій рік ми в школі,

А сюрпризів ще доволі.

Цифри порівнялись строєм,

Як солдати перед боєм.

Скільки тут їх? Не полічиш!

Стулиш рота і мовчиш.

А ще множити, ділити...

Мозок можна розгубити!

 

18. Далі йде 4-й клас.

До ДПА готують нас.

Грізно потяги гудуть,

Пароплави все пливуть...

Треба шлях порахувати,

Звідкись час і швидкість взяти.

Не задача — просто мрія:

Розбери тут, яка дія!

 

19. Нелегкі завдання в мові

Скільки звуків, букв у слові,

Підмет, присудок знайди,

Вірно речення склади,

З дієсловом розберись

І відмінювать навчись..

Не питають, чи ти здібна,

Всім же грамотність потрібна!!!

 

20. А скільки раз у цьому класі пустували        

І одне одному носи порозбивали,                                                                                                              І сіпали дівчаток за косички,                                                                                                                    Аж червоніли від обурення їх личка.

 

21.  Згадаймо, як бувало

Ми у школу поспішали.

Хто кликав на урок?

Всі. Шкільний дзвінок!

Ведуча.  Шкільний дзвінок... 700 днів разом із ранковим сонцем ми переступали поріг рідного класу. Близько трьох із половиною тисяч дзвінків почули за чотири роки. Ми чули їх по-різному. Тоді, коли з букетом квітів йшли на перший урок у перший клас, і тоді, коли він, немов обривав цікаво проведені 40 хв. улюбленого уроку. І був довгоочікуваний дзвінок на канікули. А ось дзвінок, який почуємо сьогодні, буде останнім у стінах рідного класу.

(Діти по черзі дзвонять у дзвінок, потім сідають )

22. Чомусь сьогодні шкільний наш дзвінок

З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.

Певне , сумує наш рідний дзвінок,

Що вже не покличе сюди на урок.

 

23. Разом із дзвіночком сумуємо й ми.

Всі ми здружились, зріднилися ми.

Якось незвично, що вже на урок

Наш 4-В не покличе дзвінок.

 

Ведуча

Важко прощатися з нашим затишним гніздечком – початковою школою і рідними вчителями. Тепер нам треба йти в старшу школу, бо ми вже підросли. Цікаво, як там то буде? Трохи лячно.

Ведучий

І чого це тобі страшно? Ти що, заєць, що тіні своєї боїшся? Буде так, як і було, бо всі вчителі люблять дітей, ставляться до них з повагою. Та й ідуть працювати сьогодні у школу лише ті, для кого це – покликання! І не треба боятися. Я знаю деяких вчителів – це надзвичайно цікаві люди!

Ведуча

А як уперше до школи йшли, то взагалі страшно було, бо не знали нічого, але ж звикли. Нам сподобалося, тому я не сумніваюся, що і в старшій школі  буде все добре! Не треба боятися!

Ведучий

А я пригадую, як вперше на лінійці боявся відпустити мамину руку, так страшно було! А коли вчителька взяла за руку – весь страх пройшов, стало так тепло і добре!

Ведуча

Ну, не скажу, що мені не страшно було, але як вчителька усміхнулась до мене – весь страх і пройшов!

 

24. Хоч сьогоднi в нас i свято,

Тiльки є одна печаль:

Вчителька не йде у п’ятий,

Розлучатися так жаль!  

 

25. Ми закінчили 4-й свій клас,

Й інше життя вже чекає на нас

Але в сьогоднішнє прекрасне свято

Велике спасибі повинні сказати

Всім вчителям в урочистий цей час

За те, що навчили ви добре всіх нас!

 

26.Спасибі керівництву школи,

За те, що початкова школа – це наш другий дім,

Спасибі усім, хто був поруч із нами,

Протягом цих чотирьох літ!

 

27.  А вчительці ми не дамо сумувати

Будем в гості прибігати

Піля уроків повсякчас

У Ваш новий вже 1-й  клас

 

1 ведучий: А на пам’ять про нас ми залишимо вам телеграму.  Вона англійською мовою

2 ведучий: Але не хвилюйтеся, переклад  додається. Зараз ми її зачитаємо.

Телеграма

Текст:  О, бриліанто, teacher!

Переклад :  О, дорога наша вчителько!

Текст:  Емансипація зробинто  з тебе трудяга.

Переклад : Ти прекрасна, мов троянда на Південному березі Криму!

Текст: Язик на плечі: кухара, прара, уроки-мороки, дитята нянчара, стрічара.

Переклад :  Руки твої білосніжні, мов крила райської птахи.

Текст:  О, бриліанто, teacher!

Текст: О, уно-моменто раз на рік.

Переклад :  Цілий рік учні дарували тобі радість.

Текст:  Ізумрудо, алмазо, рубіно, бамбіно бандіто.

Переклад :  Учні твої слухняні, мов янголятка.

Текст: Палацо, фонтано – дві кімнати й ванна.

Переклад :   Будинок твій величний і просторий.

Текст:  Еники-беники, нема вареники, гречко, картопелє, делікатно макароне.

Переклад :   Страви на твоєму столі  вишукані й розкішні: полуниця з вершками, ананаси.

Текст:  О, бриліанто, teacher!

Текст: Секрето фантасто, як умудрето красно буто.

Переклад :  Ну як не бути прекрасною з таким життям?

Текст: Желанто!

Переклад :  Що побажати тобі?

Текст: Зарплато виплато, сили прибуванто, терпіння вистачанто, учні слухняно, здоров`я, щастя і фортуне.  Дякуванто за вислуханто!

Переклад :    Без перекладу.

 

Пісня  «А тепер усі ми як одна сім'я»

 

28. Без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла,

без батьківської строгості і жарту,

і без свого родинного тепла.

Ви ж нас, як пташенят в гнізді, зростили,

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

Ведуча Погляньте, на наших батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині прихована тривога. Бо попереду ще стільки випробовувань! Батьки переживають у кілька разів більше, ніж ми самі.

Ведучий Тож треба любити своїх рідних, бути завжди гідними їх, давати їм можливість пишатися вами! 
Зробіти так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні сердця були спокійні за нас!

29. Чотири роки нас водили вранці,

Несли портфелі наші й ранці,

Із вами ми уроки вчили,

І малювали, і лічили.

 

30. Матуся рідна, я молюсь за тебе!

Твоя любов мене обігріва! 
Мені в житті нічого більш не треба,

лиш ти була б здорова і жива!
Тебе цілую і тобі вклоняюсь,

і відчуваю рук твоїх тепло!
Багато мам на світі, та я знаю –

такої ще ні в кого не було!

 

31. Татку, татусеньку, таточку, тату,
Кращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе я обняти –
Ти – мій порадник, заступник і друг.

 

32. Провчилися з нами і мами, і тата,
Разом переходячи з класу у клас.
Їм правила всі довелося згадати
І навіть уроки робити за нас.

 

33. Писали з нами твори вдома,

І як встигали, невідомо,

При цьому готувати їсти,

Білизну прать, місити тісто.

 

34. Нести домашнії турботи,

ходити на свою роботу,

і залишитися на диво

красивими і молодими!

 

35. Були в нас «проколи». Ну що ж тут робити?
Щоденнику, друже, ми винні – прости!
Не раз довелося тебе нам губити – 
Ми вас шкодували, шановні батьки!

- А якщо серйозно, то ми вам дуже вдячні ,наші дорогі мами і тата, за все те, що ми маємо і ще будемо мати, за кожен день, що був і  за кожен день, що  ще буде.

 

Сценка

• Друзі, та невже для наших батьків все закінчилось?  
• Та що ви таке говорите? Все тільки починається. Недарма в народі кажуть: «Малі діти- малі біди»
• Або: «Маленькі діти спати не дають, а великі жити.»
• А ми вже великі, тож бідні, бідні наші батьки!
• Дорогі наші мами і тата! Знайте, хто багато сміється — Тому добре живеться. 
• Хай про перші наші кроки і круті стежинки 

Нагадають вам сьогодні Веселі смішинки.

 

СЦЕНКИ

1. – Мамочко, нам сьогодні щеплення робили.

- Ти, донечко, не плакала?

- Ні, мамо! Вони мене просто не наздогнали.

 

2. - Синочку, коли ти  збираєшся виконувати домашні завдання?

- Після кіно.

- Після кіно буде пізно.

- Учитись, мамочко, ніколи не пізно.!!!

 

3. - Синку, коли ти виправиш погану оцінку в журналі?

- Татусю, я щодня це намагаюся зробити, але вчителька постійно тримає  журнал в руках.

 

 4. Тату, ти вмієш розписуватися із заплющеними очима?

- Так, а що?

- Тоді розпишись в моєму щоденнику.

    

5.  Мама: Синку! Чого це ти раптом так старанно миєш лоба?!

Син: Та вчителька сказала вчора, що в мене на лобі написано, коли я не вивчив уроків...

 

6.    Син: Тату! Пам'ятаєш, ти обіцяв мені п'ять гривень, якщо я напишу контрольну на «відмінно»?

Тато: Звичайно, пам'ятаю! Ось... (робить спробу залізти за грошима до кишені, син перехоплює його руку)

Син: Не спіши, таточку, - вчителька наказала тобі передати, що я зекономив твої грошики.

 

7. Учитель (до учня, грізно): Признайся чесно та щиро: хто за тебе робив домашнє завдання?!

Учень: Чесно?

Учитель: Чесно-пречесно!

Учень: Ну, якщо чесно, то не знаю, бо я вчора дуже рано заснув...                                                      

 

 

36. Ми любимо вас, кохані мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров′ячка багато,

Ми хочемо, щоб ви завжди раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

37. Бажаємо вам, рідні мами й тата,

І сили і здоров’ячка багато.

Удачі в справах, успіхів в труді,

Щоб завжди були гарні й молоді,

Щоб не було невдач у вас ніколи,

Бо ж попереду ще 5 років школи!!!

 

32. Рідні мами, рідні тата!

Ми вітаєм вас на святі,

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

 

33. За вашу працю, ласку і любов

«Спасибі» — кажемо вам знов і знов.

 Бажаємо вам радості багато

І даруємо щиро пісню цю завзяту!

 

Пісня про батьків

 

Пезентація « Я народився»

 

36. Дитинство, що з нами було від колиски,

 В дитячім садку заплітало нам кіски,

По теплих калюжах босоніж бродило,

Промінчиком лагідним вранці будило,

На річці із нами воно засмагало,

На ляльку нові платтячка надягало,

До школи з портфелем за нами ходило, -

Дитинство, що нас берегло і любило.

 

37. Дитинство підійде до кожного й стане

 І в очі довірливо й ніжно загляне,

 І погляд той дивний струною озветься

 Десь там, в глибині, біля самого серця.

 

38. А ти пам’ятаєш? - спита воно тихо, -

 Як прагнув весь світ вберегти ти від лиха?

 Чи мрії, дитячі свої і сміливі,

 Про те, щоб на світі були всі щасливі?

 

39. Рушай у чарівні й незвідані далі,

 Але збережи мрії ці і надалі!

 Хоч добрих казок і скінчилась пора

Але завжди будь лиш на боці добра!"

 

40. Отак тихо скаже і ніжно погляне

 Й серпанком нечутно назавжди розтане,

 Лиш зрідка дозволить про себе згадати

 Весняним, медово-п’янким, ароматом...

Сценка

(Звучить музика. На сцену виходить учениця з повітряною кулькою. Назустріч їй іде маленька дівчинка.)

Учениця: Ти хто?

Дівчинка: Я – твоє дитинство. Сьогодні я залишаю тебе.

Учениця: Зачекай, не йди! Залишайся ще, благаю!

Дівчинка: Не хвилюйся. Я приходитиму до тебе у снах.

Учениця: Я тебе ніколи не забуду.

Дівчинка: Прощавай!

( Учениця віддає кульку, і вони розходяться в різні боки. )

 

Пісня про дитинство

Прогноз на майбутнє

Ведучий 1:  І на останок прогноз на майбутнє. Наступний навчальний рік буде чергуватися сплесками та непередбачуваними падіннями.

 

Ведучий 2: Шквальним вітром у 5 клас занесе географію. Густим туманом на голову п’ятикласників опустяться історія та зарубіжна література.

 

Ведучий 1: Головною подією стане зміна учительського складу. Місце Марії Василівни займуть, як мінімум, 8 нових вчителів. Відповідно, очікується збільшення опадів у вигляді оцінок.  Вони спостерігатимуться по всій площі учнівських щоденників.

 

Ведучий 2: Але все ж таки протягом наступного року прогнозується сонячний настрій та теплий вітер цікавих змін.

Ведучі разом:  Нехай проблеми та незгоди не роблять вам в житті погоди!

 

41. Ну от і все. Іще два – три акорди,          

І – школо початкова, прощавай!                                                                                                             

Ми стоїмо тут радісні і горді!                                                                                                                                                                                                                          Чекаєм на команду «Вирушай!»

 

43. Давайте ми, за звичаєм прадавнім,      

Присядем на доріжку хоч на мить…

А там з дверей  махнемо на прощання       

У добру путь! І хай нам всім щастить!   

 

Мама

Любі, дорогі наші діти!

Прийміть вітання щирі!

Міцного вам здоров’я, доброї надії,

Щоб завжди здійснювалися ваші мрії!

Ми вас сьогодні всіх вітаємо

Гарних оцінок у 5 класі бажаємо!

 

Батько

Нехай міцніють ваші крила,
Та долі хай будуть щасливі!
Хай негаразди вас оминають,
А друзі і рідні поважають.
Будьте здорові, щасливі
І до навчання кмітливі!

 

Мати

Ми всі одне бажання враз із вами загадаємо,

Щоб нашим діткам повсякчас, усюди, скрізь таланило.

Щоб був легким життєвий шлях, була усмішка на устах,

Нехай же, діти, повсякчас всі люди щиро люблять вас.

Випускники початкової школи  виконують танець з батьками.

(Під час вальсу презентація всіх фото)

 

Вчитель:

Живуть, ростуть, дорослішають діти.

Дитинство нам, на жаль, не повернуть.

Вони для нас – це найдорожчі квіти,

Нехай на радість всім вони цвітуть.

Краса душі вас, діти, не покине,

І в дійсність перетвориться мета.

Хай кожен стане гордістю родини,

В якій панують мир і доброта.

Нехай не скривдить вас лиха година,

От і настав ваш неповторний час.

Своє ім’я підтвердити людини,

І я скажу, що палко вірю в вас!

 

Учитель. Дорогі діти! Ви йдете в нове, світле, незвідане життя. Ідіть гордо, прямо. Не схиляйтесь перед труднощами. Бажаю вам добре вчитись, цікаво жити. Кожен із вас залишиться в моєму серці. Нехай щастить вам!

 

Звучить вальс

Ведуча.  Звуки вальсу завжди змушують задуматись. Вони наповнюють душу невимовним почуттям особливого, прекрасного і сумного.

Ведучий.  Він нагадує всім про те, що стежина привела нас до того місця, де неодмінно потрібно перегорнути ще одну пройдену сторінку нашого життя… І зазаз ми запрошуємо на танець тих, хто вперше привів нас у цей клас – наших батьків…