Роль І. Франка у розвитку драматургії й театру. «Украдене щастя»

Роль Івана Франка у розвитку драматургії й театру. «Украдене щастя»

Іван Франко — могуча сила,Як гордий дуб, міцний граніт,Котрого буря не зломила,І хоч верхівля опалила,А він красує…. М. Вороний  

Завдання:з’ясувати роль І. Франка у розвитку драматургії й театру;ознайомитися з історією створення драми;визначити тему, жанр і проблематику твору, опрацювавши його зміст;визначити художню цінність п’єси.

П’єси:«Рябина» (1886; 1893);«Майстер Черняк» (1894);«Учитель» (1896);«Украдене щастя» (1893);«Будка, ч. 27» (1896);«Сон князя Святослава» (1895);«Кам’яна душа» (1895).

«Драма — моя стародавня страсть», — так писав Іван Франко в автобіографічному листі до. Агатангела Кримського. Бурхливе захоплення драматургією і театром, пережите в юності,переросло в глибоку усвідомлену турботу письменника про створення національного репертуарудля українського театру. І сьогоднішній урок присвячений вивченню драматургії Івана Франка.

Драматургія — одна з багатьох граней рідкісного обдаровання Франка. У ній він так само сильний, як і в прозі та поезії. Писати п’єси Франко почав дуже рано, ще в гімназії. Крім драми «Три князі на один престол». яку ставив студентський гурток Львівського університету, в юнацькі роки він написав ще польською мовою п’єсу «Югурта». драму «Месть яничара». Драматург-початківець залишив недописаними кілька драматичних творів:». омул і Рем». «Славой і Хрудош». Молодий Франко також перекладав драматургію іноземних авторів.

Паралельно з написанням і перекладанням п’єс письменник багато працював над історією та теорією драматургії й театру, часто виступав у періодиці зі статтями в цій галузі. Найвідоміша з них — «Русько-український театр». Провідною думкою цих публікацій було обстоювання Франком театру як школи життя і правдивості, повноти і щирості зображення дійсності в драматичному творі. Цих теоретичних засад драматург дотримувався і у власних п’єсах. У зрілому віці він написав комедію «Рябина». про становище галицьких селян-бідняків, драму «Учитель». з життя народних педагогів, драму-казку «Сон князя Святослава». романтичну драму «Кам’яна душа». комедії «Майстер Чирняк». (про долю ремісника) і «Жаби». (не збереглась) та низку менш значних драматичних творів.

У своїх драмах Франко порушував проблеми, які хвилювали сучасників. Він уважав, що під час сценічного втілення п’єс глядач має перейматися високими ідеалами, а театр повинен стати справжньою «школою життя». Найвизначнішим сценічним твором Івана Франка вважають драму «Украдене щастя».

Отже, Франко поет, прозаїк, публіцист, перекладач, журналіст, учений, активний громадський діяч, патріот-громадянин і сьогодні ще – драматург. Драма “Украдене щастя” – найвизначніший твір Івана Яковича. Ми на сьогоднішньому уроці розкриємо ще одну грань таланту - драматурга і проаналізуємо одну з найкращих п’єс «Украдене щастя» Розглянемо цікаві питання: хто в кого вкрав щастя? Чи можна вкрасти щастя?

1891 р. у Львові було оголошено конкурс на кращу п’єсу. На цей конкурс драматург і подав свій твір під назвою «Жандарм». але члени журі, у якому переважали народовці, категорично відхилили п’єсу як аморальну. Аморальність її вони вбачали в нібито приниженні автором цісарської поліції. Через два роки Франко знову подає свою п’єсу на конкурс, але в ній уже немає найгостріших сцен конфлікту працелюбного селянина з поліцаєм, і називається вона тепер «Украдене щастя». На цей раз твір проходить за конкурсом, щоправда, здобуває тільки третю премію, а не першу, на яку заслуговує. Історія написання та історична основа твору «Украдене щастя».

У листопаді 1893 року п’єсу поставили на сцені. Львів вітав Франка. У Києві перша постановка відбулася в 1904 році. Яка ж історична основа твору? Ще під час відвідин Лолина Франко залучив свою кохану — Ольгу — до збирання фольклору. Рошкевичівна до свого одруження з Франком мріяла підготувати книжку з місцевими народними весільними піснями. Долучилась до цієї роботи і сестра Ольги. Вона записала «Пісню про шандаря». що й лягло в основу драми «Украдене щастя». Ця співанкахроніка, створена, очевидно, за гарячими слідами сімейної трагедії, вражає й сьогодні. У ній прозоро натякається на зраду чоловіка, але сцени вбивства шандаря з ревнощів немає. Існує думка, що саме Ольга Рошкевич пропонувала Франкові відкрасти своє щастя, коли вийшла за нелюба. Слова коханої Іван Якович вклав у вуста Михайла Гурмана, бо вважав, що так вони звучать природніше, ніж виголошені жінкою.

Ідейно-художній аналіз твору

Жанр п’єси «Украдене щастя». Чому драма називається соціально-психологічною? 1. Конфлікт зумовлений соціальними обставинами(соціальний статус жінки, тяжке життя селян в Австрійській імперії в другій половині ХІХ ст. повноваження війта й жандарма на селі, служба у війську). 2. Герої перебувають у різних психологічних станах: страх Анни перед Михайлом перетворюється на відданість і покору; чоловіка спочатку поважає, потім зневажає;совість, сумніви, сором’язливість змінюються на нехтування народною мораллю; Микола слабкий і тихий наважується відстоювати свою сім’ю;Михайло жорстокий і владний в кінці постає людиною, яку мучить совість. Жанр драми – вимагає від драматурга високої професійної майстерності. Так, «Украдене щастя» - це найдовершеніша драма І. Франка, написана в 1893 році. Це п’ятиактна п’єса з сільського життя. «Я мало знаю у світі творів, написаних з такою простотою й правдивістю, як «Украдене щастя», - зазначав М. Т. Рильський.

У чому особливість сюжету твору? Сюжет драми «Украдене щастя» нескладний. Скупі й жорстокі брати, щоб не дати Анні посагу за допомогою війта віддали її коханого, Михайла Гурмана, в солдати. Потім вони підробили листа, ніби Михайло загинув на війні, і силою видали Анну заміж за бідного чоловіка з далекого села – Миколу Задорожного. Після повернення з цісарської армії Михайло стає жандармом, випадково зустрічається з Анною. Вона намагається повернути своє украдене щастя. Микола, боронячи своє родинне щастя, у пориві гніву й обурення убиває Гурмана. Убивство Миколою Михайла є розв’язкою. У центрі п’єси – тема людського щастя. Украдене щастя виростає в своєрідний художній образ, який є провідним, наскрізним. Події розгортаються навколо трьох центральних персонажів: Анни, Миколи, Михайла. Тому - три сюжетні лінії. Паралельних сюжетних ліній немає. У центрі сюжету – Анна – жінка. Так склалася в трикутник доля трьох героїв. Характер конфлікту: гострий соціально-психологічний, розгортається динамічно, навально і закінчується смертю героя – Михайла

Сюжетно-композиційний ланцюжок

Хто в кого вкрав щастя? Анна в Миколи?  Усе своє життя Микола намагається прихилити до себе Анну, яка не любить його: поважає, тяжко працює, дає дружині час на роздуми, підтримує у складній ситуації вибору, ввічливий навіть після її зради, захищає її ім’я від „злих язиків” тощо  Микола в Анни?  На арені життя Анна бачить лише себе та Михайла: інші втратили для неї будь-яку цінність. Звідси й ненависть до Миколи як до основної перешкоди на шляху до її щастя („Обрид він мені. Лучче б був гнив собі в криміналі”)

Хто в кого вкрав щастя? Михайло в Миколи?  Усвідомивши, що втратив Анну, Микола утрачає сенс життя. Це виражається у пияцтві як способі забуття, в апатії до господарства, яке так довго створював, до себе, у безпорадності. Убивство свого суперника слід розцінювати як вираження накопичених негативних емоцій, пробудження потреби знищити основну перешкоду до щастя – Михайла Гурмана  Микола в Михайла? Здобувши перемогу над слабким Задорожним, задовольняється цим, адже Анна для нього була засобом помсти. Слова про кохання до Анни розходяться із його справжніми намірами, учинками: грубість виражається і у ставленні до неї 

Висновок. Герої драми є жертвами світу гноблення й безправності, стихійно протестують проти нього. Головний винуватець трагедії – тогочасний суспільний лад, що украв щастя в народу, знедолив його. «Винне нещасливе гладження наших родинних обставин, котре не дозволяє легально розірвати зв'язок, уже фактично розірваний, котре насилує любов і серце женщини…»

П’єса мала великий сценічний успіху 1904 році в КиєвіМихайло. Микола Садовський. Анна. Любов Ліницька. МиколаІван Карпенко-Карий

1984 рік – фільм «Украдене щастя»Режисер – Юрій Ткаченко. Трейлер фільму - https://youtu.be/Y2 OZJXVoq. D0 Михайло. Григорій Гладій. Анна. Нелє Савиченко. Микола. Богдан Ступка

2004 рік – фільм «Украдене щастя»Режисер – Андрій Дончик Михайло. Анатолій Пашинін. Анна. Наталія Доля. Микола. Олексій Богданович

Вислови видатних діячів про Івана Франка«Ніхто з українських письменників не зробив стільки для розвитку рідної літератури, як Франко. Він був першим, хто з вершин світової літератури оком ученого і талановитого критика глянув на українську літературу. Усе життя своє він працював для того, щоб українська література, яка дала світові геніального Шевченка, засяяла власним світлом у сім’ї інших літератур, щоб, збагачуючись мистецькими здобутками інших народів, внесла свій вклад у скарбницю вселюдської культури. Ці величні ідеї надихали і його власну художню творчість, багату і різноманітну, як саме життя» (П. Колесник).

«Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій не працював би Іван Франко і в якій він би не був великий» (П. Загребельний).«…тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить — і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є об кремінь і сипле іскри» (М. Коцюбинський).

«До нього не заросте народна стежка. До нього приходитимуть все нові покоління, тому що в його творах вони знаходитимуть правду про темне минуле, про гноблення людини силами тьми і насильства, знаходитимуть закличний поклик боротися, не боячись ніяких труднощів, за справу прогресу, невпинно йти вперед шляхом миру і праці» (М. Тихонов).«Нема, певне, тієї ділянки літературної, до якої не доклав Франко рук своїх, якої б не збагатив своєю працею. І скрізь він визначався з гурту своїм яскравим талантом та кипучим темпераментом; скрізь ставив рідний народ підставою своєї діяльності, добро народне — метою, розум, науку — шляхом до мети» (С. Єфремов).

«Франко був народжений поетом, але він же був народжений і прозаїком, і ученим-дослідником, і громадським діячем. Його творча діяльність нагадує складний і прекрасний поліфонічний твір: багато мелодій, багато контрастів, гострі поєднання звуків — але, зрештою, все зливається у світлу гармонію» (М. Рильський).

Творчість цього генія укр. народу багатогранна. Франка називають академією в одній особі, бо перу Каменяра належить близько 5 тисяч праць найрізноманітніших жанрів. Найповніше видання їх в Україні – 50 томів, але все написане І. Я. Франком не вміститься, мабуть, і в 100 томах, мало хто у світовій літературі може зрівнятися з ним у творчих звершеннях. Талант Івана Франка універсальний.

Багатогранність Франкового таланту. Поет (11 прижиттєвих збірок)Мовознавець (знав 14 мов)Перекладач, автор переспівів. Науковець (доктор наук)Фольклорист, етнограф (400 пісень, 1800 коломийок)Прозаїк (10 повістей і романів, майже 100 творів малої прози)Громадський діяч (очолював філологічну секцію НТШ)Політик (у 1890 р. Франко і Павлик організували Русько – українську радикальну партію; балотувався до австрійського парламенту та галицького сейму)Драматург (написав понад 10 драм)Історик літератури (монографія «Нарис історії українсько-руської літератури»)Публіцист. Філософ. Видавець (альманахи «Дзвін» і «Молот», журнали «Життя і слово», «Світ», «Літературно – науковий вісник» тощо)

Український народ глибоко цінує титанічну громадсько-політичну й багатогранну літературну діяльність Франка. Його ім’ям названо вулиці багатьох міст, театри і школи, бібліотеки і педагогічні інститути, Львівський університет. Станіславська область перейменована на Івано-Франківську, створено музей. В Україні народилася й розквітла літературознавча наука, ім’я якій — франкознавство. Українські вчені розкривають широчінь і велич геніального таланту І. Франка.2006-й рік дістав назву франківського, адже за рішенням ЮНЕСКО весь люд святкував 150-річний ювілей від дня народження геніального українського письменника і мислителя Івана Франка, який своєю титанічною працею збагатив вселюдську культуру й науку.

Домашнє завдання1. Опрацювати матеріал презентації та підручника на ст.108-109 (за ред. О. Авраменка)2. Прочитайте скорочено твір - http://surl.li/edblc 3. Виконайте тест. Покликання на підручник - https://cutt.ly/3 N6r. Hx8