Розмноження і розвиток Ссавців. Різноманітність ссавців.

Урок біології у 7 класі

Тема. Розмноження і розвиток ссавців. Різноманітність ссавців.

Мета: розширити знання учнів про клас Ссавці; ознайомити із особливостями розмноження ссавців; дати характеристику таким групам, як Першозвірі, Сумчасті, Плацентарні; розкрити їх пристосування до певних умов існування; звернути увагу на біологічні особливості яйцекладних ссавців, ознаки їх спорідненості із плазунами;

розвивати навики порівняльного аналізу; удосконалювати вміння працювати з текстом, виділяти головне, робити висновки; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення біології, екологічний тип мислення.

Обладнання: мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання учнів, емоційне налаштування на урок

ІІ. Перевірка  домашнього завдання

1.Індивідуальне завдання :  Ссавці | Тест з біології – «На Урок»- один учень виконую на дошці.

2. Біологічний диктант « Закінчити речення»

1. Відділи тіла ссавців: …
2. Зуби у ссавців поділяються на …
3. Кількість хребців у шийному відділі жирафи …
4. Найбільш розвинені відділи мозку ссавців …
5. Між грудною і черевною порожнинами знаходиться …
6. У черепі розрізняють відділи …
7. Звуки ссавці видають при допомозі …
8. Мале коло кровообігу проходить через …
9. Структурно-функціональною одиницею легень є …
10. Кількість хребців у шийному відділі миші …
11. Скелет передньої кінцівки складається із …
12. Довгий виріст кишечника  у ссавців…

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Мозковий штурм

Що таке статевий диморфізм?

Яким буває запліднення?

Що таке яйценародження?

Що таке живонародження?

Які типи розвитку властиві тваринам?

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Прийом « Проблемне питання»

• Чи можете на основі запропонованих питань сформулювати тему сьогоднішнього уроку?
• Назвіть звірів, яких бачите на ілюстрації . Чому саме їх запропоновано? (качкодзьоб, кенгуру, заєць)
• Які групи щодо розмноження ссавців демонструють дані малюнки?

  Відповіді  на ці та інші  питання   ви дізнаєтеся при вивченні теми

 Сьогодні на уроці ми здійснимо подорож і дізнаємось про особливості розмноження ссавців та їх різноманітність.

V. Вивчення нового матеріалу

Зупинка 1. Розмноження ссавців

Асоціаційний кущ : «Ромашка »

Зупинка 2. Систематика

Вправа «Склади пазли»

В основу поділу ссавців на першозвірів, сумчастих та плацентарних взято особливості розмноження і розвитку.

     У різних ссавців статева зрілість проявляється в різному віці. Ссавці великого розміру стають статевозрілими порівняно пізно. Так,, у слонів і носорогів вона настає десь на двадцятому році; в оленів — у 2—4 роки; у котиків морських, ведмедів, тигрів — у 3—4 роки; у більшості тюленів, вовків, собак, куниць — у 2 роки; у зайців, сонь — на друге літо, в ондатр — після 4 місяців, у мишей польових, щурів звичайних — після 3 місяців; у мишей хатніх — через 2,5 місяця; у по­лівок — близько 1—2 місяців. Самки деяких ссавців швидше стають-статевозрілими. Так, самки марала стають статевозрілими у 2-річному віці, тоді як самці — на 5—6-му році.

      Довгий період вагітності характерний і для тварин, які не мають сховищ. Так, у баранів гірських він триває близько 150 днів, у лосів, оленів — до 250, зебри — до 340— 365 днів. Малята цих видів добре розвинені і швидко починають ходити за матір’ю. Період ембріональ­ного розвитку залежить і від три­валості часу між заплідненням яйця і прикріпленням зародка до стінок, що супроводжується утворенням плаценти. Дуже короткий ембріональний період у сумчастих: у дріб­них сумчастих — близько тижня, у сумчастих середніх розмірів — близько двох тижнів, у великих кенгуру — 40 днів. Короткий період вагітності у хом’яка сірого — близько 11 —13 днів, максимальний у слона індійського — понад 500 днів.

Зупинка 3.  Дослідницька

Робота із текстом

І. Виділити характерні особливості яйцекладних ссавців.

ІІ. Виділити характерні особливості сумчастих ссавців.

ІІІ. Виділити характерні особливості плацентарних ссавців.

Очікувані відповіді

Особливості яйцекладних:

• розмножуються, відкладаючи яйця,
• яйця насиджують або виношують у сумці,
• є сумчасті кістки (невеликі кістки тазу),
• плацента й соски відсутні,
• зубів у дорослих форм немає,
• є клоака,
• кора головного мозку розвинена слабко,
• температура тіла порівняно низька й непостійна,
• наземні або напівводяні форми.

Особливості сумчастих:

• хижі, рослиноїдні та всеїдні,
• є наземні, підземні, деревні (у тому числі планерувальні) та напівводні форми,
• у більшості  самок є сумка для виношування дитинчат,
• плацента нерозвинена,
• дитинча живиться жовтком яйцеклітини,
• вагітність коротка,
• дитинча народжується маленьке і несформоване,
• новонароджені дитинчата не здатні самі ссати молоко.

Особливості плацентарних:

• наземні, підземні, деревні, літаючі, водні і напівводяні форми,
• хижі, рослиноїдні та всеїдні,
• добре розвинена плацента,
• дитинча живиться через пуповину,
• дитинча народжується добре сформоване,
• зуби диференційовані,
• розвинена кора мозку,
• температура тіла стабільна.

Зупинка 4. Різноманітність першозвірів

Першозвірі або Яйцекладні поширені тільки в Австралії, на Новій Гвінеї й Тасманії.

Качкодзьоб є унікальною твариною. Коли опудало качкодзьоба вперше привезли до Європи, вчені вирішили, що це дуже майстерна підробка. У ті часи шахраї з частин різних тварин намагалися виготовляти русалок, драконів. Яким же було здивування, коли виявила, що опудало справжнє.

Демонстрація фрагменту відео.  Повідомлення учнів  про єхидну та качкодзьоба .

Качкодзьоб дуже чутливий до забруднення води.

Єхидна наземна тварина. Живе у заростях чагарників, полюбляє кам'янисті ділянки. Використовує свої голки як захист на кшталт їжака. При небезпеці згортається у кулю. Тварина здебільшого активна вночі. Вдень вона відпочиває у своєму лігві, а вночі полює. Харчується здебільшого комахами, насамперед мурахами, термітами, але інколи вживає дощових червів. Її кігті та лапи досить сильні, щоб зруйнувати мурашник або вдертися до термітника.

Перегляд фрагменту відео « Першозвірі» .

Зупинка 5. Різноманітність сумчастих

Група сумчастих ссавців досить численна. Поширені на материку Австралії, на Новій Гвінеї, Тасманії і прилеглих островах, за винятком американських опосумів. Сюди належать рудий кенгуру, двоколірний валлабі, деревний кенгуру, вомбат, сумчаста куниця, сумчаста білка, сумчастий диявол, коала та багато інших.

Повідомлення учня про коалу.

Сумчасті лише зовні схожі на звичних для нас тварин, насправді вони не є їх близькими родичами.

Повідомлення учня про кенгуру.

Вправа «Дивування»

А чи знаєте ви, що …

• У природі існує щонайменше 69 різновидів кенгуру.
• Найбільша різновид кенгуру — червоний кенгуру. У висоту він може бути вище людини, а його вага може досягати 90 кг.
• Кенгуру може бігти зі швидкістю до 60 кілометрів на годину і може перестрибнути бар’єр висотою до 3 метрів.
• Кенгуру може обходитися без води кілька місяців, так як отримує вологу із зелені, якою живиться.
• При народженні дитинча кенгуру розміром трохи більше арахісу. 
• Самка кенгуру може управляти своєю сумкою завдяки розташованим там м’язам. Вона може щільно закрити сумку, щоб у неї не потрапила вода при плаванні.
• Самка кенгуру в залежності від віку свого дитинчати може виробляти чотири типи молока. При цьому якщо у неї два дитинча різного віку, то вона вироблятиме два типи молока одночасно.
• Кенгуру можуть бути небезпечними, так як удар їх задніх лап може легко проломити кістки черепа, а їх кігті можуть розпороти шкіру як тваринам, так і людині.
• Кенгуру сьогодні живуть не тільки в Австралії. Невеликі колонії валлабі є в Шотландії та Англії. Найчастіше такі невеликі колонії утворюються після того, як пара тварин втікає із зоопарку.
• Тікаючи від переслідування, мама-кенгуру викидає своє дитинча з сумки. Якщо матері вдається втекти, вона повертається і намагається його відшукати.
• Коли європейські дослідники, які прибули на австралійський материк, вперше побачили цю дивну для них тварина, вони запитали у корінних австралійських жителів аборигенів, як вони називають цю істоту. Вони відповіли: кен-гу-ру. Європейці подумали, що це і є назва тварини, хоча насправді ця фраза на мові аборигенів означає «Я не розумію».
• У вомбата сумка з'являється лише на період виношування дитинчати, а потім розсмоктується. Адже вомбат живе у норах. Сумка заважатиме.
• Збивши сумчасте на дорозі, австралійці перевіряють вміст сумки. Якщо є дитинча і воно вже вкрите шерстю, його забирають, вигодовують і відпускають.
• Мертву тварину зобов'язані прибрати з дороги, щоб хижі сумчасті не потрапили під колеса.
• Дитинча кенгуру може стрибати у звичайну сумку, якщо її опустити до рівня сумки матері.

Зупинка 6. Чорні списки

Людина – єдина жива істота, що змінює середовище існування і пристосовує його до себе. Наслідки таких дій часто непоправні. З її вини назавжди зникло багато видів рослин і тварин. Вони потрапили на сторінки так званих «Чорних списків». Послухайте історію про сумчастого вовка.

Повідомлення учня про сумчастого вовка.

Зупинка 7. Річний життєвий цикл Ссавців (колективне складання схеми)

VІ.  Закріплення вивченого матеріалу

1. Запитання для обговорення

Яка характерні риси є спільними для усіх ссавців?

Чим вирізняються першозвірі?

Чим особливі сумчасті?

2. Завдання - LearningApps.org «Особливості розмноження ссавців»
3. Метод «ПРЕС» ( позиція- приклад-висновок) : Доведіть , що першозвірі є примітивними ссавцями. 
4. Метод « Впізнай хто я»

• Ссавці, які відкладають запліднене яйце і насиджують його в гнізді (качконіс).
• Ссавці, які відкладене яйце поміщають у сумку, що з’являється на черевній частині в період розмноження (єхидна).
• Ссавці, які народжують недорозвинених малят (розвиток прохо­дить у матці, але без справжньої плаценти). Недорозвинене маля до­ношується в сумці, яка також виникає на період розмноження (сум­часті).
• Ссавці, які народжують добре розвинених малят, що обумов­люється розвитком справжньої плаценти.

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити § 27.

Оформити таблицю: «Особливості яйцекладних, сумчастих, плацентарних ссавців»

VІІІ. Підведення підсумків уроку

Виставлення оцінок

Вправа «Мікрофон»

На уроці мені найбільше сподобалося…

Текст для самостійного опрацювання у групах

Яйцекладні ссавці

Яйцекладні або Першозвірі — це найбільш примітивні серед сучасних ссавців. Розмножуються ці тварини, відкладаючи яйця. Яйця першозвірі носять у сумці або насиджують. Розвиток в однопрохідних так званих сумчастих кісток (невеличких кісточок таза) також розглядається як примітивна риса. Разом з тим, волосяний покрив і молочні залози — це дві  ознаки, характерні саме для ссавців. Однак молочні залози першозвірів примітивні й аналогічні за будовою до потових залоз, тому дитинчати злизують молоко, яке стікає по шерсті. У дорослих яйцекладних зуби відсутні. Примітивною рисою будова є наявність клоаки (як у плазунів і птахів).

За температурою тіла першозвірі займають проміжне становище між холоднокровними (плазунами) і справжніми теплокровними (ссавцями й птахами) тваринами.

Кора головного мозку розвинена досить слабо.

Представники першозвірів ведуть наземний або напівводяний спосіб життя.

Всі вони поширені тільки в Австралії, на Новій Гвінеї й Тасманії.

Сумчасті ссавці

Сумчасті поширені на материку Австралія, на Новій Гвінеї і прилеглих островах. До цього ряду належить понад 250 видів. Серед сумчастих є хижі й травоїдні форми. Сумчасті — більш складно організовані тварини, ніж першозвірі. Температура тіла в них вища (у середньому — 36 °С). Всі сумчасті народжують живих дитинчат і вигодовують їх молоком. Однак у порівнянні з вищими ссавцями у них багато давніх, примітивних рис будови, які різко відрізняють їх від інших звірів.

Перша характерна риса сумчастих -- сумка для виношування дитинчат є у більшості сумчастих (є види, у яких сумка відсутня). Присутні сумчасті кістки.

Інша характерна риса сумчастих — це особлива будова нижньої щелепи, нижні (задні) кінці якої загнуті усередину.

Характерна будова молочних залоз сумчастих — вони мають соски, до яких прикріплюються тільки що народжені дитинчата. Мати сама впорскує молоко їм у рот за допомогою спеціальних м'язів.

Основна відмінність сумчастих від усіх інших ссавців — це особливості їхнього розмноження. Дитинчата в сумці матері спершу такі малі й недорозвинені, що схожі на зародок. Це пов'язано з тим, що плацента відсутня і дитинча живиться лише поживними речовинами жовтка. Коли жовток закінчується, дитинча народжується, тому воно таке маленьке і недорозвинене.

Плацентарні ссавці

Плацентарні ссавці – найбільш численна група серед усіх ссавців.

Серед плацентарних  можна зустріти наземні і підземні, деревні і літаючі, водні і напівводні форми. Поширені вони практично всюди, від північних і до південних широт, на усіх материках.  Складна будова організму дає можливість плацентарним ссавцям пристосовуватися до різних середовищ існування.

На відміну від попередніх груп ссавців, у плацентарних дуже добре розвинена плацента.  Зародок отримує живлення через пуповину, тому дитинчата народжуються добре сформовані і швидко розвиваються.

Зуби майже у всіх плацентарних ссавців поділяються на різці, ікла, кутні (диференційовані зуби).

Кора головного мозку добре розвинена, є звивини (це збільшує її площу).

Температура тіла плацентарних ссавців висока і стабільна. Це дає змогу існувати навіть там, де дуже холодно.