Розробка уроку з екології для 11 класу на тему "Поняття «деградація природи». Основні причини та наслідки деградації природних компонентів. Категорія “деградована геосистема”".

Урок № 8. Поняття «деградація природи». Основні причини та наслідки деградації природних компонентів. Категорія “деградована геосистема”. Практична робота “Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву”

                     Лише той знає ціну землі, хто її любить.

                                                                                                         С. Рамішвілі

Мета: сформувати в учнів знання про “деградацію природи”, причини та наслідки деградації природних компонентів; розкрити суть негативного впливу діяльності людини на геосистеми; дослідити вплив ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву; розвивати в учнів компетентності, екологічне та критичне мислення, вміння робити висновки; виховувати почуття відповідальності за безпеку життя сьогоднішніх і прийдешніх поколінь, екологічно свідому особистість, загальну екологічну культуру, любов до природи України, її багатств, бережне ставлення до неї.

Основні поняття: атмосфера, гідросфера, літосфера, природні компоненти, деградація природних компонентів, ГДК, біосфера, ноосфера, екологічна криза, ерозія вітрова, ерозія водна, деградована геосистеми.

Матеріально-технічне забезпечення: комп’ютер, проектор, екран.

Навчально-методичне забезпечення: мультимедійна презентація «Деградація природи», відео фрагменти «Земля жива», «Ерозія ґрунтів», практикум «Екологія», підручники.

Тип уроку: комбінований (засвоєння нових знань та формування практичних умінь і навичок).

План-схема уроку

Етап уроку	Методи і прийоми навчання
1.Організаційний етап  Розминка	Аналіз картини
2. Актуалізація опорних знань	Вправа «Бумеранг» (взаємоопитування учнів)
3. Мотивація начальної діяльності	Використання методики розрахунку «Екологічного сліду»
4. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу	1.Лекція викладача 2. Повідомлення учня. 3. Читання тексту з використанням позначок (методична система «Поміч»)
5. Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежності у вивченому матеріалі	Виконання практичної роботи (в групах)
6. Узагальнення та систематизація знань	Вправа «Коло знань» (робота в групах)
7. Підбиття підсумків уроку	Вправа «Вільне письмо
8. Повідомлення домашнього завдання	1. Індивідуальні завдання 2.Створення творчих проектів

Хід уроку

І. Організаційний етап

 Розминка

Викладач демонструє картину, на якій зображено пейзаж, і пропонує учням охарактеризувати зображену на ній екосистему.

 

 ІІ. Актуалізація опорних знань

       Вправа “Бумеранг”

       Учні ставлять один одному питання – “посилають бумеранг”. Якщо одногрупник не може відповісти, відповідає опитувач.

       Тема для питань “Бумеранга”:

1. ГДК.
2. Забруднення довкілля.
3. Джерела антропогенного забруднення.
4. Аналіз забруднення міст України.
5. Стійкість геосистеми.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вираховування “Екологічного сліду”

Викладач. Упроводж життя людина має їсти, пити, одягатися й зводити житло. Щоб задовольнити ці потреби, людина використовує відновні та невідновні природні ресурси: воду, повітря, енергію, продукти харчування тощо. Для того щоб отримати все це, на кожну людину розраховано певну територію, з якої черпаються ці ресурси. Таку територію, що використовує одна людина, наживають її екологічним слідом.

Із метою економії ресурсів необхідно визначити свій екологічний слід. Аби всім нам вистачило однієї планети, на одного її мешканця має припадати не більш ніж 1,8 га продуктивної землі. Житель США використовує 12,2 га, середній європеєць – 5,1 га, житель Мозамбіку – 0,7 га, українець використовує майже 4,4 га.

Щоб дослідити власний екологічний слід, необхідно відповісти на запитання анкети й додати чи відняти бали.

Анкета “Екологічний слід”

Житло

1. Площа вашого житла дозволяє тримати кішку, а собаці середніх розмірів було б тісно. +7
2. Велика, простора квартира. +12
3. Котедж на дві сім’ ї. +23

Використання енергії

4. Для опалювання вашого будинку використовується нафта, природний газ або вугілля. +45
5. Для опалювання вашого будинку використовується енергія води, сонця або вітру. +2
6. Більшість Ії нас використовує паливні копалини, тому всі додайте 75.
7. Опалення вашого будинку влаштоване так, що ви можете регулювати його залежно від погоди. -10
8. У холодний період року ви тепло вдягнені, а вночі ховаєтеся під двома ковдрами. -5
9. Виходячи з кімнати, ви завжди вимикаєте в ній світло. -10
10.  Ви завжди вимикаєте свої побутові прилади, не залишаючи їх у режимі очікування. -10

Транспорт

11. На роботу ви їздите  громадським транспортом. +25
12. На роботу ви йдете пішки або на велосипеді. +3
13. Ви їздите звичайним легковим автомобілем. +45
14. Ви використовуєте великий потужний автомобіль із повним приводом. +75
15. В останню відпустку (чи на канікули 0ви летіли літаком. +85
16. У відпустку (чи на канікули) ви їхали потягом, до того ж дорога тривала 12 год. +10

Харчування

17. У продуктовому магазині або на ринку ви купуєте переважно свіжі продукти (хліб, фрукти, овочі, рибу, м’ ясо) місцевого виробництва, з яких самі готуєте обід. +2
18. Ви віддаєте перевагу вже обробленим продуктам, напівфабрикатам, свіжомороженим готовим стравам, що потребують лише розігрівання, а також консервам, до того ж не дивитеся, де їх виготовили. +14
19. Зазвичай ви купуєте готові або майже готові до вживання продукти. Але стараєтеся, щоб вони були виготовлені якомога ближче до місця вашого проживання. +5
20. Ви вживаєте м’ ясо 2-3 рази в тиждень. +50
21. Ви вживаєте м’ ясо три рази в день. +85
22. Віддаєте перевагу вегетаріанській їжі. +30

Використання води та паперу

23. . Ви приймаєте ванну щодня. +14
24. Ви приймаєте ванну 1-2 рази в тиждень. +2
25. Замість ванни ви щодня приймаєте душ. +4
26. Час від часу ви поливаєте присадибну ділянку або миєте свій (чи батьківський) автомобіль із шланга. +4
27. Якщо ви хочете прочитати книгу, то завжди купуєте її. +2
28. Інколи ви берете книги в бібліотеці або позичаєте у знайомих. -1
29.  Прочитавши газету ви її викидаєте. +10
30. Передплатні або куплені газети читає після вас ще хтось. +5

Побутові відходи

31. Усі ми створюємо масу сміття, тому всі додайте 100.
32. За останній місяць ви хоч раз здавали пляшки. -15
33. Викидаючи сміття, ви відкладаєте в окремий контейнер макулатуру. -17
34. Ви здаєте порожні банки з-під напоїв і консервів. -10
35. Ви викидаєте в окремий контейнер пластикові упаковки. -8
36. Ви прагнете купувати не фасовані,а вагові товари; отриману в магазині упаковку використовуєте в господарстві. -15
37. Із домашніх відходів ви розбите компост для добрива своєї ділянки. -5

Якщо ви живите в місті з населенням у півмільйона й більше, помножте ваш результат на 2.

Поділіть отриману цифру на 100 і ви дізнаєтесь, скільки гектарів землі потрібно, щоб задовольнити всі ваші потреби.

Тема, мета уроку.

Проблемне питання

Чи можна оцінити сучасний етап стану природних компонентів як деградацію?

ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Відео фрагмент «Земля жива»

1. Лекція викладача

Деградація природних компонентів

    Усі природні компоненти геосистеми (рельєф, гірські породи, приземний шар атмосфери, води, ґрунту, рослинний тваринний світ) перебувають у постійному взаємозв’язку і розвитку. Наукою доведено, що з розвитком на Землі живих організмів між природними тілами (живою та неживою природою) встановився тісний генетичний зв’язок,  що визначає цілісний характер земної поверхні.

    Завдяки обміну речовин і енергії геосистеми піддається зміні в часі, тобто розвивається. Завдяки обміну в географічній оболонці речовин і енергії між літосферою, атмосферою та біосферою утворилася специфічна географічна сфера – епігеосфера, в якій виникла людина й утворилося людське суспільство, для якого географічна оболонка стала географічним середовищем.

Деградація природи — це занепад природного середовища, порушення екологічної рівноваги внаслідок дії природних (вивітрювання вулканів, тайфуни, повені, землетруси) та антропогенних факторів.

Деградація ландшафту — процес спрощення видового різноманіття біоценозів, зміни його продуктивності.

Деградація ґрунтів — поступове зниження родючості внаслідок зміни умов ґрунтоутворення.

2. Повідомлення учня «Деградація природних компонентів»

    Значною мірою забрудненню компонентів довкілля сприяє хімізація сільського господарства. Щорічно в ґрунти України потрапляє 170 тис. т пестицидів, 150 тис. т мінеральних добрив. Із ними грунт отримує 1 800 т свинцю, 400 т кадмію, 2 200 т цинку, 200 т міді.

    Значної шкоди довкіллю в Україні завдає різне сміття. Зібралося його майже 20 млрд. т, воно займає територію понад 130 тис. га. А це означає, що продукти розпаду сміття забруднюють повітря, потрапляючи в грунт і воду, роблять їх не придатними для використання (О.Зарічна, 1997).

3. Читання тексту з використанням позначок (методична система “Поміч”)(ст..44-45)

Працюючи з текстами, учні складають опорні конспекти.

Умовні позначки:

“V” - я це знаю;

“+” – нова інформація для мене;

“-“ – суперечить тому, що я знав;

“?” – дивує мене

Деградація ґрунтів

Останнім часом багато проблем у людства виникло у зв’язку з безжалісною експлуатацією земельних угідь. У всьому світі швидкими темпами відбуваються деградація й ерозія ґрунтів. Як відомо, для утворення шару родючого ґрунту потрібні тисячі, навіть мільйони (залежно від клімату й складу материнської породи) років. А сучасна людини здатна зруйнувати грунт за 1 – 2 роки. Підраховано: щорічно з обрубувальних земель виноситься понад 25 млрд т корисних речовин. За оцінкою Міжнародного Ґрунтованого центру (Нідерланди), внаслідок діяльності людини вже деградувало понад 15% усієї площі світового суходолу, причому близько 6% земель знищено водною ерозією, 28% - вітровою, 12% - засолено через неправильне зрошення, близько 5% виведено з обороту в наслідок перехімізації та фізичної деструкції (витоптування худобою, розробка кар’єрів, екстенсивне переорювання тощо). Отже, людина сама себе позбавила багатьох мільйонів гектарів землі-годувальниці.

 Щороку землі України втрачають 24 млн т гумусу (перегною), що визначає родючість ґрунтів. Через те, що ґрунти стали неродючими, активізувалося спустелювання й триває вирубування лісів. Лише в 21-й державі Африки в 1984-1985 рр. потерпіло близько 30 млн осіб, 10 млн людей були змушені були змінити місце свого проживання, ставши «екологічними» біженцями.

Ерозія ґрунту

 Ерозія ґрунту (від лат. еrosio - роз'їдання) – руйнування його верхнього най родючішого горизонту і підґрунтя під впливом природних та антропогенних чинників.

 Залежно від природних чинників руйнування ґрунту, розрізняють водну та вітрову ерозії.

 Водна ерозія проявляється у змиванні верхнього шару ґрунту або розмиванні його в глибину під впливом талих, дощових  і поливних (іригаційних) вод.

  За характером руйнування ґрунту водна ерозія поділяється на:

• Краплинну – роздроблення агрегатів ґрунту ударами дощових капель, забиваються мулистими фракціями, зменшується водопроникність і посилюється поверхневий стік та змив ґрунту;
• Площинну, або поверхневу, коли грунт  рівномірно змивається невеликими струмками талих і дощових вод по всій поверхні площі;
• Лінійну, або глибинну, коли грунт розмивається вглиб концентрованими потоками води;
• Іригаційну, що виникає і умовах неправильно організованого зрошення на силових землях, коли по лінії течії поливної води є схили, здатні до розмивання.

 Розвиток водної ерозії тісно пов'язаний з рельєфом місцевості. Як правило, руйнування ґрунтів починається на схилах крутизною 1-2°.

 За ступенем змитості ґрунти поділяються на слабко-, середньо-, сильно змиті та розмиті. Ступінь змитості ґрунту  визначається порівнянням еталонного (незмитого) ґрунту з профілем змитого. До того ж вважається, що у слабко змитих ґрунтах змито не більш ніж половину гумусового горизонту Н(А), у середньо змитих змито верхню частину перехідного (ілювіального) горизонту, а в розмити тих ґрунтах ерозією зруйновано весь профіль, і на поверхню виходять ґрунтотворні породи.

 Вітрова ерозія, або дефляція, виникає за умови сильних вітрів, що видувають ґрунт. Інтенсивність видування ґрунту значною мірою залежить від його гранулометричного складу і вмісту у ньому гумусу.

 Зокрема, на ґрунтах супіщаного гранулометричного складу вітрова ерозія починає проявлятися при швидкості вітру 3-4 м/с, на легкосуглинкових – 4-6, на важкосуглинкових – 5-7 і на глинистих – 7-8 м/с. Пісок (0,05-0.10 мм) переміщується при швидкості вітру 3-3,5 м/с на висоті 15 см. Частинки ґрунту розмірами 0,25 мм вітер переносить у повітрі.

 Якщо збільшується сила вітру – зростає інтенсивність вітрової ерозії.

 Розрізняють зони дефляції, звідки видувається грунт, і зони акумуляції, де він нагромаджується. У зоні акумуляції на суглинкових ґрунтах утворюються наносні ґрунти, а під час розвіювання пісків – похований під них грунт.

 Розрізняють два типи вітрової ерозії: повсякденну і пилові бурі.

 Повсякденну дефляцію спричиняють вітри навіть малих швидкостей (5 м/с); відбувається вона повільно й непомітно, переважно на піщаних, супіщаних і карбонатних ґрунтах. За цього виду дефляції можуть спостерігатись оголення насіння, загорнутого у грунт, а також пошкодження молодих сходів рослин. Найсильніше повсякденна дефляція проявляється на вітроударних схилах, незахищених лісосмугами.

 Пилові або чорні, бурі – найактивніший і найшкідливіший вид дефляції. Такі бурі виникають під впливом сильного вітру (зі швидкістю понад 12-15 м/с)  і можуть поширюватися на великі території, знищуючи посіви на сотнях тисяч гектарів та зносячи багато родючого ґрунту. Пил, що підіймається під час бур на значну висоту, може перенестися на великі відстані.

 Крім водної та вітрової ерозії виділяють ще пасовищну, агротехнічну та технічну ерозії.

 Пасовищна ерозія полягає в механічному руйнуванні та переміщенні ґрунту копитами тварин на схилах балок унаслідок збільшення навантаження на обмежену площу пасовища.

 Агротехнічна ерозія зводиться до переміщення ґрунту під час його обробітку. Так, під час оранки упоперек схилу внаслідок неповного перевертання скиби вгору спостерігається осипання землі вниз по схилу. Ґрунт на схилах частково переміщується вниз також під час культивації, боронування, сівби.

 Технічна, або технологічна, ерозія відбувається під час добування відкритим і підземним способами різних корисних копалин, засипання ґрунту шаром будівного сміття під час будівництва житлових та промислових об’єктів, використання ґрунту для прокладання транспортних шляхів тощо.

 За рівнем прояву ерозією ґрунтів поділяють на нормальну і прискорену.

 Нормальна, або геологічна, ерозія проявляється у природних умовах (без втручання людини) і відбувається повільніше, ніж формування профілю ґрунту під час процесів ґрунтоутворення. Вона спостерігається на цілинних землях, у лісах, на луках і, як правило, не призводить до утворення еродованих ґрунтів.

 Прискорена, або антропогенна, ерозія виникає  внаслідок нераціональної господарської діяльності людини й відбувається інтенсивніше, ніж процеси ґрунтоутворення. Вона призводить до утворення еродованих ґрунтів.

4. Інформація викладача

Наслідки регіональних і глобальних екологічних проблем

• Глобальні зміни клімату;
• деградація ґрунтів;
• зменшення водозабезпечення;
• зменшення біорізноманіття;
• депресія підземних вод.

Це цікаво

Червона книга України

1. УРСР — 1980 р.

Рослин — 151 вид.

Тварин — 85 видів.

2. УРСР — 1991–1996 рр.

УРСР — 1980 р.

Тварин — 382 види.

Рослин, грибів — 541 вид.

3. Сучасні книги готуються до друку.

Чисельність видів збільшена на 50 %.

V. Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежності у вивченому матеріалі

 Виконання практичної роботи в групах.

Практична робота

 Тема. Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву.

 Мета: сформувати практичні вміння досліджувати й аналізувати вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву.

Хід роботи

1. Опрацюйте текст про інтенсивність вітрової ерозії на території України. Визначте вплив її інтенсивності на стан ґрунтів різних регіонів.
2. Опрацюйте текст про інтенсивність водної ерозії на території України. Визначте вплив її інтенсивності на стан ґрунтів різних регіонів.
3. Опишіть наслідки негативного впливу ерозії на території України.
4. На базі виконаної роботи зробіть висновки.

 

VI. Узагальнення й систематизація знань

Вправа «Коло знань»

 Чотири творчі групи на ватманах складають протиерозійні заходи захисту ґрунтів (додаток). Потім передають ватмани по колу; кожна з груп за потреби доопрацьовує роботу інших груп.

 За таким самим принципом кожна група складає план відповіді на проблемно-творчу задачу. Відповідь «мандрує» по колу через інші групи.

Розв’язування проблемно-творчих задач

1. Щороку у світі вимивається 25 тис. т ґрунту. До яких драматичних результатів, окрім зниження родючості, може призвести водна ерозія в районах, де землі розорюють на крутих схилах?(Під час відповіді слід вказати на: перенесення ґрунту і накопичення його на дорогах, у гирлах річок тощо; забруднення води в криницях і водоймах, погіршення її якості та прозорості; змив бруду до будинків тощо.)

2.Після внесення у ґрунт добрив урожайність культивованої рослини не збільшилася. Чим це можна пояснити?

(Під час відповіді слід звернути увагу на неправильний розрахунок добрив на площу, його якість і правила внесення.)

3.Який зв'язок між вирубуванням лісів та екологічними катастрофами можна виявити, спираючись на факти, що сталися на території України за останні 10 років?

(Під час відповіді доцільно пригадати грязьові потоки і лавини снігу, ґрунту, бруду, паводки, стихійні лиха на Закарпатті, в Криму тощо.)

4.У південних районах України полив ґрунту є однією з умов
вирощування рослин. Як розв'язати проблеми, що при цьому виникають?

(Під час відповіді слід звернути увагу на засолення ґрунтів унаслідок зрошування, порушення водного режиму ґрунтів, зміну рослинного й тваринного світу.)

Відповідь на проблемне питання

Чи можна оцінити сучасний етап стану природних компонентів як деградацію?

 

VII. Підбиття підсумків уроку

Вправа «Вільне письмо»

Учні продовжують вислів відомого автора.

Наприклад: «Любіть землю! Любіть працю на землі...»

(Орієнтовне продовження: «Любіть землю! Любіть працю на землі... Земля — наша годувальниця. Вона найбагатша, найродючіша». «Землі багато, але дуже мало, щоб задовольнити людську жадібність»)

(Слова О.Довженка: «Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті».)

 

VIII. Повідомлення домашнього завдання

1. Індивідуальні завдання

1. Які добрива використовує родина на городі?

2. Як родина поводиться з відходами?

3.Яких заходів проти утворення ерозії ґрунту вживає твоя родина на городі?

4. Чи є ознаки ерозії ґрунтів, що розташовані поряд із твоєю домівкою? Якщо «так», поясни причини.

2.Створити творчі проекти або реферати на теми:

• «Колообіг речовин і потоки енергії в природі»;
• «Вплив людини на колообіги».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Комплекс протиерозійних заходів

Організаційно-господарські заходи припускають раціональний розподіл земельних угідь. Протиерозійній організації території передує вивчення типів місцевості, інтенсивності ерозійних процесів, складання картограм категорій земель за інтенсивністю ерозії. Комплексні протиерозійні заходи проводять, беручи до уваги характер ландшафту з охопленням водозбірних басейнів.

На рівнинних територіях схили крутістю до 9° використовують під звичайні польові культури, на схилах 9—15° розміщують ґрунтозахисні сівозміни. Крутіші схили вилучають з інтенсивного землеробства, використовуючи їх під посіви багаторічних трав на сіно і випас. У структурі посівів горбистих районів рекомендовано збільшити площі багаторічних трав до 50 % і скоротити площі просапних культур. На довгих схилах, де зростають маса, швидкість і несуча сила води, рекомендоване землеробство смугами. Тут застосовуються сівозміни з приблизно рівними площами зернових, кормових культур і трав. Просапні культури чергують із ґрунтозахисними. Там, де ерозія особливо небезпечна, використовують постійні смуги з багаторічних трав, чагарників і дерев. Еродовані ділянки відводять під ґрунтозахисні лучно-пасовищні сівозміни, а сильно еродовані — для постійного залуження чи залісення.

Агротехнічні протиерозійні заходи спрямовані на ослаблення поверхневого стоку і переводу його у внутрігрунтовий. Обробіток ґрунтів по горизонталі, «контурне» землеробство зменшують змив ґрунту на 50 % і поверхневий стік на 12—99 %. На схилах крутизною понад 2º контурну оранку зябу і пар сполучають з обвалуванням, створюючи валики заввишки 15—25 см. Обвалування з перемичками створює на поверхні мережу мікроводойм, що затримують талу воду.

Для створення рівномірного сніжного покриву застосовують снігозатримання, снігозахисні заходи: оранку снігу, прикочування, щити тощо. Лісосмуги і куліси розміщають уздовж загального напрямку горизонталей, не допускаючи локальних концентрацій снігу. Кротування ґрунту сприяє регулюванню стоку, переходу поверхневого стоку у внутрігрунтовий, запобіганню змиву ґрунту, поліпшенню повітряного режиму.

Для скорочення поверхневого, стоку в деяких південних районах - рекомендована безполицева оранка зі збереженням стерні чи пожнивних залишків. У інших регіонах доцільна глибока зяблева оранка раз у 3—5 років. Вона збільшує запаси вологи і зменшує змив. У гірських умовах для запобігання й ослаблення водної ерозії проводять терасування схилів. Розмір і ухил терас регулюють так, щоб поверхневий стік можна було затримати в каналі чи скинути.

Особливих заходів потребує боротьба з ярами. За допомогою бульдозера яр виположують, попередньо знімаючи і селективно складуючи гумусовий шар. Перемішають грунт із прибровочної частини в яр. На сплановану поверхню повертають гумусовий шар. У вершині яру споруджують систему «канава-вал» для відводу поверхневого стоку. Одночасно з регулюванням стоку на водозборах, проводять закріплення схилів яру і залуження балок стоку. Якщо яри розвинуті настільки, що загрожують шляхам сполучення чи населеним пунктам, то створюють спеціальні протиерозійні гідротехнічні споруди.

Крім зміцнення вершин і схилів ярів та балок, для боротьби з водною ерозією використовують лісопосадки на прилеглих площах. Увесь комплекс протиерозійних заходів приводить до регулювання снігового покриву, стоку талих і зливових вод, до переходу поверхневого стоку у внутрігрунтовий, до скорочення водної ерозії.

Комплекс заходів щодо запобігання й ослаблення дефляції ґрунтів включає також організаційно-господарські, агротехнічні й лісомеліоративні прийоми боротьби.

Організаційно-господарські заходи включають раціональний розподіл земельних угідь. Унаслідок детального обстеження виділяють площі пісків, що розвіваються, вітроударні схили і підвищені ділянки місцевості з сильно розвинутими процесами дефляції. Такі території доцільно засіяти багаторічними травами чи відвести під посадку лісових і садово-ягідних насаджень. Запобіганню вітрової ерозії сприяють ґрунтозахисні сівозміни і смугове землеробство. При нарізці полів сівозміни довгі сторони варто орієнтувати поперек активних ерозійних вітрів. Це особливо важливо, якщо надалі по межах полів планують посадку лісосмуг.

Агротехнічні заходи щодо боротьби з дефляцією ґрунтів передбачають безполицевий обробіток ґрунту, що дає змогу зберегти на поверхні полів до 85 % стерні й інших рослинних залишків. У зимовий час стерня захищає поле від дефляції й сприяє рівномірному розподілу снігу, швидшому розвитку сходів і їхній стійкості до впливу вітру. На землях, підданих вітровій ерозії, чисті пари заміняють зайнятими, сидеральними і кулісними. Куліси з високостебельних рослин охороняють ґрунт від видування навесні й улітку, а взимку сприяють снігозатриманню. Силу вітру послаблює смугове розміщення культур, коли чергуються однолітні культури зі смугами багаторічних трав. Смуги розташовують перпендикулярно до активних вітрів. Ширина смуг залежить від ступеня схильності ґрунтів до ерозії та конкретних природних умов даної місцевості.

Важлива роль у підвищенні протиерозійної стійкості належить структуроутворенню. Поряд зі своєчасним обробітком, який щадить ґрунт, посівами багаторічних трав, для оструктурювання ґрунтів у останні роки стали застосовувати полімери-структуро-утворювачі. Особливо ефективні вони на легких ґрунтах.

Лісомеліорація — важлива ланка в боротьбі з дефляцією. Розміщення лісосмуг на полях роблять з урахуванням напрямку активних ерозійних вітрів і при ретельному обліку характеру рельєфу та ґрунтового покриву. Смуги розташовують у вигляді кліток. Дорослі 20—30-літні лісосмуги захищають 30—40-кратну територію. Лісосмуги не тільки захищають грунт від ерозії, а й створюють сприятливіший мікроклімат і забезпечують збільшення врожаю на 3—4 ц/га.

На пасовищах вітрова ерозія виникає від вибивання дерну худобою. На розбитих пісках необхідно заборонити випас худоби, влаштовувати скотопрогони і засівати ділянки цінними кормовими травами. Для запобігання вибиванню варто періодично виділяти ділянки зі збідненим і засміченим травостоєм для відпочинку і підсіву кормових трав. Бажано обводнювати пасовища і створювати лісосмуги – «парасолі» для запобігання перегріву і буранів.