Розробка виховного заходу "Моя Батьківщина - моя Україна"

 

Моя батьківщина – моя Україна

 

Мета: Вчити учнів з повагою ставитися до рідної землі, українського народу, його традицій та звичаїв; розширювати знання учнів про Київщину як культурний осередок української держави, поглибити зміст поняття «Батьківщина»; розвивати усне мовлення та логічне мислення школярів; виховувати почуття відповідальності за збереження і продовження традицій та звичаїв рідного краю.

               Звучить пісня « Рідна сторона».

 

Вчитель:

     Рідна сторона. Батьківщина. Домівка.

Для нас з вами – це наша держава Україна, наш регіон – Волинь, наше село – Скиби. І сьогодні ми з вами здійснимо захоплюючу подорож по сторінках історії нашої країни.

     Наша подорож бере початок у давні-давні часи, коли наша держава мала інші кордони, іншу назву. Щоб почати мандрівку землями нашої держави, ми перенесемось приблизно на 6-7 тис. р. тому .

 

    Учень.

    Тоді, на величезних просторах від Дністра до Дніпра, досягши територій сучасної Волині та Степового Причорномор’я, мешкали трипільці, які досягли високого рівня розвитку господарства, про що свідчать археологічні знахідки. Знання та вміння трипільців не зникли без сліду, а були збережені і через багато століть успадковані українцями.

 

     Учень.

      На зміну трипільцям на наші землі більше 2,5 тис. р. тому прийшли Скіфи. Про багатство скіфських володарів свідчать золоті вироби, прикраси, рачі побуту, які знайдені під час розкопок курганів – поховань заможних скіфів. Велика кількість зброї, знайденої під час розкопок, свідчить про те, що цей народ був сильний, сміливий, войовничий.

 

     Вчитель.

    Після занепаду Скіфії, Україну заселяли сім слов’янських племінних об’єднань: поляни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі, терці та сіверяни,- про які згадується в «Повісті временних літ». Назви цих племінних союзів проіснували до утворення держави в IX ст.. з центром у Києві.

 

    Учень.

      Першу державу на наших теренах чужинці знали під назвою Русь. Саме Київський князь Аскольд першим уклав з Візантією вигідну угоду. Відтоді Київське князівство дістало назву Руська земля. Примножували могутність і славу Київської держави князі: Олег, Ігор з роду Рюриковичів, його дружина Ольга, яку згодом було проголошено Святою, їх син Святослав. Особливим піднесенням Київська Русь вирізнялась за князів Володимира Великого та його сина Ярослава Мудрого. Її кордони простяглися від Карпат до верхів’їв рік Оки та Волги, від Новгорода до Чорного моря. Було налагоджено карбування монет, запроваджено християнство князем Володимиром, видано першу збірку руських законів «Руська правда» Ярославом Мудрим.

 

   Учениця: 

• Я – Анна, славна донька Великого князя руського Ярослава Мудрого. Ставши дружиною короля Франції Генріха І, з собою в чужу країну взяла книгу Святого Письма. І саме на цій Книзі французькі королі складали присягу, сходячи на престол. 

 

Вчитель:

     Після смерті Ярослава Мудрого Київська Русь розпалась на окремі князівства. Цим скористалися половці, монголи. Внаслідок походу хана Батия на Русь, на землями нависло монгольське ярмо.

  Звучить пісня « Волинь»

 

  Учень:

• Я – князь Данило Галицький – син волинського князя Романа Мстиславовича, який заволодів Галиччю і об’єднав волинські і галицькі землі. Я зумів підняти Галицько-Волинське королівство – так, саме королівство, адже мене було короновано – зумів підняти до таких висот, що нашу державу європейці називали спадкоємицею Київської Русі і це незважаючи на те, що вся Східна Європа потерпала від монгольського ярма. Заклав два великих міста – Холм і Львів. Та мої сини не зуміли втримати цю велич, хоча моєму онуку Юрію І Львовичу, вдалося досягти значних успіхів. Він також був коронований. Проте з його відходом становище невпинно погіршувалось і з втратою останнього мого нащадка, королівство потрапило під владу Польщі та Литви.

 

Вчитель:

       Шукаючи порятунку, мешканці українських міст і сіл змушені були брати до рук зброю. Військова вправність особливо ставала в пригоді населенню порубіжних територій, передусім Канівщини й Черкащини. Сюди сходились втікачі з усієї України. Постійна боротьба проти нападників перетворила хлібороба й ремісника на вмілого воїна – козака. Поселялися вони за Дніпровими порогами і їх почали називати запорізькими козаками. Захищаючись, козаки будували земляні  укріплення та укріплення з січених дерев’яних колод січі. Згодом утворилась одна головна фортеця – Запорізька Січ. Звідти козаки вирушали в походи і збиралися для вирішення найважливіших питань. Такі зібрання називались радами. Право голосу на ній мав кожен козак. Такий спосіб улаштування життя громади називають республікою.  На раді обирали кошового отамана або гетьмана, суддю, писаря, осавула, обозного. Обрані на такій раді, отримували відзнаки – клейноди:корогву – прапор козацького війська; булаву – символ гетьманської влади; печатку з гербом – символ суддівської влади і ін.. гетьманська держава проіснувала з XVI до XVIII ст. і була остаточно ліквідована наказом цариці Катерини ІІ.

    Звучить пісня « Козацька».

 

Учень:

     Першим гетьманом, під керівництвом якого були здобуті блискучі перемоги,  став Петро Конашевич-Сагайдачний. Він домігся чіткої організації козацького війська, зміцнивши його дисципліною. Гетьман зажив слави морського полководця. Завдяки походам під керівництвом Сагайдачного, було визволено сотні, а часом і тисячі полонених.

 

Вчитель.

      Так, це був перший гетьман, який заявив про силу і міць запорозьких козаків.

Під прапором гетьмана Богдана Хмельницького майже всі українські землі було визволено з-під польської влади. Богдан Хмельницький був дуже освіченою людиною, володів українською, польською, латинською, турецькою, татарською мовами. Мудра політика, військовий талант і великий авторитет Богдана Хмельницького сприяли визнанню Української держави багатьма іншими державами.

 

Учень.

       Після смерті Хмельницького в Україні відбувся розкол на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину. Нову спробу здобути волю й відновити  державну самостійність Україна здійснила за гетьманування Івана Мазепи. Та, дізнавшись про повстання, цар Петро І наказав зруйнувати гетьманську столицю  - Батурин, а пізніше й запорізьку Січ.

 

Вчитель.

     Не меншої уваги заслуговує і наказний гетьман Павло Полуботок, який клопотав перед   царем щодо відновлення козацьких прав. Та за царським наказом його було ув’язнено і невдовзі за ґратами він помер. За легендою, Полуботок приховав величезний скарб від царського ока й передав на зберігання в один з європейських банків.

      Боротьба за незалежність не припинялась ніколи. На поч. ХХ ст. з’явились січові стрільці, які продовжили боротьбу за звільнення українських земель. Вони залишили після себе і сьогодні відому пісню: « Гей, у лузі, червона калина» (звучить пісня).

Тоді ж було створено  Українську Центральну Раду, яку очолив Михайло Грушевський, а також проголошено Українську Народну Республіку.

 

    Учень.

      Я – Павло Скоропадський – останній гетьман України, очолював державу лише 7,5 місяців, проте досягнення мого уряду були вражаючими. Початкові школи перейшли на українську мову викладання, налічувалось близько 150 укр. гімназій, було відкрито 2 державних університети - у Києві та Кам’янець-Подільському – і 1 приватний, Український Національний архів, Український історичний музей, Українську національну бібліотеку, створено Українську академію наук, Національну оперу, драматичний театр тощо.

 

Вчитель.

   Після встановлення радянської влади, створювались колгоспи, будувались фабрики, заводи, українська молодь проявила себе на будівництві Дніпрогесу. Але мирну працю людей перервала Велика Вітчизняна війна. Вона завдала величезної шкоди народному господарству. Було зруйновано підприємства, 1720 міст і сіл було повністю знищено, а молодь вивезена на каторжні роботи до Німеччини. Український народ піднявся на боротьбу. Крім діючих військових частин були створені партизанські загони під проводом Сидора Артемовича Ковпака, Петра Вершигори, Олексія Федорова, Дмитра Медведєва. Діяв партизанський загін і на території нашого району під керівництвом Степана Шковороди.

 

Учень.

      Повну свободу і незалежність Україна здобула 24 серпня 1991 року, а 28 червня 1996 року наша молода держава отримала свою Конституцію. Створено нову систему державного управління, власні Збройні сили, органи безпеки й правопорядку.

    Звучить пісня « Деревце роду».

 

   Вчитель.

   Батьківський поріг, батьківська хатина…  Ми живемо в мальовничому селі Скиби, одному із найстародавніших сіл Волині. Воно має багату історію.

    Засноване у 1563 році. Назва села походить від імені пана Скиби, який колись володів ним. Основним заняттям мешканців села і в ті далекі і в теперішні часи було і ж є землеробство. В селі працює школа, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, магазин. До 60-х років минулого століття в селі працював млин, який залишився символом нашого села, ставши основою герба і прапора. 25 грудня 2003 року на сесії сільради було затверджено герб і прапор села. Автором проекту, а також автором книги про  село є вчитель нашої школи Володимир Леонідович Ющук.

       Понад 400 років стоїть, притулившись до смарагдових лісів, село Скиби. Та незважаючи на свій вік і буремні роки, село живе, розвивається, молодіє.

 

   Звучить пісня «Солодка земля».

 

   Учень.

              Принесли славу і визнання Україні її кращі люди, її цвіт. Серед них знані і відомі на весь світ і великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко, і славетний  каменяр – Іван Франко, і наша землячка, співачка досвітніх вогнів, - Леся Українка. Не меншої уваги заслуговують і наші сучасники. Це – Василь Степанович Гей, який народився в селі Заболоття, Ніна Горик, яка родом з села Забужжя,  Святослав Гаврилюк, який очолював Любомльську райдержадміністрацію, а також наші вчителі Валентина Іванівна Бекерей,                           Володимир Леонідович Ющук, які живуть і працюють поруч з нами.

 

Учень.

    Не меншої слави принесли Україні і творці на музичній ниві. Знаний в усьому світі Микола Віталійович Лисенко зі своїми операми»Наталка Полтавка», «Тарас Бульба»; знаменитий Семен Гулак-Артемовський з його блискучою оперою «Запорожець за Дунаєм». Це і співачка Руслана Лижичко, яка здобула перемогу на конкурсі Євробачення. І наш волинський соловейко Василь Зінкевич, ансамбль «Світязь» і танцювальний гурт з села Головно, який неодноразово був переможцем і на міжнародних конкурсах, і заслужене тріо Мареничів, яке відродило українську народну пісню.

 

Учень.

    Примножували і примножують славу України і майстри кисті і пензля. Це і Олексій Шовкуненко, відомий за межами нашої країни пейзажист і його шедеври «Весна. Конча-Заспа», «Дуби»;  і Архип Куїнджі з його відомими полотнами «Місячна ніч на Дніпрі», «За Дніпровими порогами», а також твори на козацьку тематику С. Васильківського «Козаки в степу», «Козак на варті». Не менш відомі полотна М. Івасюка «Битва під Хотином», «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва». І як не згадати відомий на весь світ «Чорний квадрат» К. Малевича.

 

Учень.

     Добре знають в усьому світі і наших спортсменів. Завжди успішно виступають вони на міжнародних змаганнях. Дива наполегливості, вправності й витривалості продемонструвала чотириразова чемпіонка Яна Клочкова. Своїми перемогами прославляють Україну й брати-боксери Володимир та Віталій Клички, футболіст Андрій Шевченко, легкоатлет Сергій Бубка, якому довірено було нести олімпійський вогонь.

 

   Вчитель.   

        Багата славними людьми і наша Скибська земля. В свій час в нас працювали орденоносці трудового фронту трактористи Лойко Яким Михайлович, дідусь Лойко Наталії, Маслянка Микола Никифорович, доярка Хропот Надія Олексіївна, комбайнер Подложнюк Іван Кузьмович, дідусь Власюк Софії. Гідно оцінив уряд і нагородив визволителів від фашистської навали  Сухорукова Петра Архиповича, Ковальчука Дорофія Івановича, дідуся Ковальчука Василя, Капітанюка Федора Карповича, Лонюка Якима Петровича, Трунова Василя Борисовича та інших.

     Пройшли бойове хрещення і виконували інтернаціональну місію в Афганістані  Шоцький Юрій, Лонюк Віктор, Борисенко Анатолій, Канащук Микола.

     Під вмілим керівництвом Адама Максимовича Гапича наш радгосп «Любомльський» був мільйонером. Продовжив його справу Микола Андрійович Кучеренко. Ожило тоді село, розбудувалось…

 

      Сьогоднішня подорож дозволила побувати в різні часи і в різних місцях, торкнутися славного минулого нашого народу, зустрітися з славетними людьми України, які створювали, будували, відстоювали, визволяли нашу країну, примножували її славу, возвеличували своїми діяннями і вчинками. І наша подорож була б неповною, якби ми з вами на мить не заглянули в майбутнє.

       Що ж воно нам готує? Давайте подивимось разом (виставка малюнків «Яким я бачу майбутнє свого села»).

 

Завершилась наша подорож, підходить до кінця наша виховна година. Ви побачили, наскільки цікавий, гарний, багатий, щедрий на хороших людей наш рідний край. І від вас залежить його майбутнє: зникне, загине наша культура чи процвітатиме серед інших народів.