Розвиток інклюзивної компетентності вчителя
Інклюзивна освіта є одним із головних пріоритетів освітніх реформ. На сучасному етапі перед суспільством стоїть невідкладне завдання задовольнити освітні потреби дітей з особливими потребами, створити умови для розкриття їх здібностей, для реалізації їх можливостей як членів суспільства, створити умови для їх особистісного розвитку. Тобто докласти максимум зусиль для того, щоб діти з особливими потребами мали можливість успішно інтегрувалися у суспільство, стати його гідними членами. Шляхом вирішення цього завдання виступає інклюзія.
Й досі існує хибна думка, що інклюзія – це щось далеке і примарне, що не усім педагогам потрібна інклюзивна компетентність.
Сучасна ситуація така: кожен учитель завтра може стати вчителем інклюзивного класу, асистентом учителя. Клас може стати інклюзивним щодня, а не лише з першого вересня. Тобто, кожен педагог має бути до цього готовим, компетентним. Починаючи зі студента, що йде на педагогічну практику, до вчителя з досвідом роботи.
Широке запровадження інклюзивної освіти передбачає всеохоплюючі якісні зміни у підготовці педагогів.
Проєкт “Освіта вчителів для інклюзії” (Teacher Education for Incluusion – TE4I) Європейського Агентства з Особливих Потреб і Інклюзивної Освіти дослідив, як у різних країнах початкова освіта вчителів готує їх “бути інклюзивними” і склав Профіль інклюзивних учителів. Це – перелік знань, компетентностей і цінностей, якими має володіти вчитель, щоб забезпечити інклюзивне навчання.
Інклюзивне навчання Агентство розглядає не як задоволення потреб особливих груп учнів, а підхід до всіх учнів і врахування потреб кожного.
Мета документа – надати концентровану інформацію про компетентності, ставлення, знання та вміння, необхідні всім вчителям, які працюють в інклюзивних умовах.
Агентство розробило Профіль інклюзивних вчителів і виокремило чотири основні цінності в роботі вчителів в інклюзивній освіті:
Доведено, що батьки та сім’ї є важливим ресурсом для навчання учня.
Але сучасна сім'я досить рідко може виступати в якості дієвого фактора соціального інтегрування дитини. У зв’язку з низьким економічним статусом багатьох сімей, відсутністю будь-якої дієвої підтримки з боку держави (в т.ч. просвітницької), негативневним соціальним ставленням.
Інклюзія має сприяти залученню батьків до вирішення цих проблем, а батьки, в свою чергу, мають навчатися співробітництву задля максимально комфортного процесу виховання та навчання дитини з особливими потребами.
Батьки беруть участь в освіті своїх дітей коли переконані, що можуть бути залучені до цієї важливої роботи; відчувають, що можуть бути корисними для своєї дитини; усвідомлюють, що школа спонукає їх до залучення. Саме ці фактори найважливіші в усвідомленні батьками своєї ролі та власної ефективності.
На думку вчених, існує три фактори, які допомагають школі залучати батьків до активної участі в ухваленні всіх рішень, що стосуються дитини:
ВИКОРИСТАННЯ ПРИНЦИПІВ УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ Універсальний дизайн, який бере свій початок з архітектури та техніки, усе частіше використовують в освіті. Впровадження концепції інклюзивного навчання базується на принципах універсального дизайну. Універсальний дизайн у сфері освіти (УДО):
Мета УДО полягає в ефективному залученні всіх дітей до освітнього процесу, у тому числі дітей з інвалідністю. Водночас, неправильно вважати, що універсальний дизайн у сфері освіти є «розміром, який пасує всім», чи «панацеєю». Це, насамперед, гнучкість і пошук альтернативних рішень; процес, який підтримує усіх учнів, які навчаються у загальноосвітньому закладі.
Використання дидактичного матеріалу
Вчителю потрібно розробити та дозкласти дидактичні матеріали так, щоб вони були доступні для дітей, щоб діти легко могли дістати те, що їм потрібно для гри чи роботи, а потім прибрати на місце. Важливо щоб матеріали відповідати рівню розвитку дитини та інтереси для підтримувати навчання і стимулювати нові інтереси.
При використанні різноманітних, доступних і відповідних розвитку дітей матеріалів, які спонукають дітей досліджувати, гратися і вчитися, то діти:
Нейропсихологічні практики
Дуже прості у виконанні, вони не вимагають спеціальної фізичної підготовки. Регулярне виконання цих вправ позбавляє втоми, підвищує концентрацію уваги, сприяє підвищенню фізичної та розумової активності, стимулює мовленнєві процеси. Вони допомагають дітям зосередитися, скоординувати свою діяльність, позбутися стресу, долати різні вади, вносять певний елемент змагання в процес навчання, що підвищує мотивацію.
Використовую, як елемент фізкультхвилинки.
Інклюзивна компетентність є обов’язковою складовою професійної компетентності. Вона включає необхідний обсяг знань і вмінь для учасників процесу інклюзії різних категорій та виражається у здатності здійснювати професійні функції з урахуванням особливих потреб молоді з вадами здоров’я і забезпечувати їх включення в освітнє середовище, створюючи умови для їх розвитку і саморозвитку.
1