Розвиток творчого мислення в учнів початкових класів.

Розвиток творчого мислення в учнів початкових класів

У статті проаналізовано розвиток творчого мислення в учнів початкових класів. З’ясовано, що розвиток творчого мислення  сприяє створенню такої навчальної діяльності, де школярі  прагнуть  до  самостійного отримання нових знань. На уроках української мови для розвитку творчого мислення  використано  такі інтерактивні методи та прийоми: «Знайди помилку», «Словограй», «Загадкова торбинка», «Дубль-диктант», «Кросвордний диктант», «Літературний диктант», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Займи позицію», «Незакінчене речення», «Мислитель», «Робота в парах»,  «Єдинопочаток», «Запитання в подарунок», «Розмалюй речення», «Мовний етикет», «Колаж»,  «Постер» тощо.

 Ключові слова: НУШ, творче мислення, інтерактивні методи, інтерактивні прийоми, мотивація, рефлексія.

The article analyzes the development of creative thinking among elementary school students. It was found that the development of creative thinking contributes to the creation of such educational activities, where schoolchildren strive for independent acquisition of new knowledge. In the lessons of the Ukrainian language, the following interactive methods and techniques were used to develop creative thinking: "Find the mistake", "Play words", "Mysterious bag", "Double dictation", "Crossword dictation", "Literary dictation", "Microphone", " Brainstorming", "Take a position", "Unfinished sentence", "Thinker", "Work in pairs", "Single start", "Question as a gift", "Color the sentence", "Language etiquette", "Collage", "Poster » etc

Keywords: NUS, creative thinking, interactive methods, interactive methods, motivation, reflection.

Актуальність теми дослідження. Гуманістичні пріоритети сучасної шкільної освіти ґрунтуються на ідеях самоцінності та унікальності особистості дитини, необхідності розвитку її творчих здібностей, потреб та інтересів у навчальній діяльності. Творчість  є необхідною умовою повноцінного життя людини, адже буди  сприяти її становленню як творця і проектувальника власної долі, особистості з високим рівнем культури і духовності.

У теорії та практиці сучасної початкової освіти пошук шляхів та засобів розвитку творчого мислення учнів у різних сферах діяльності є однією з найактуальніших проблем. У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що поряд із загальнонавчальною підготовкою діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

Постановка проблеми. Нова українська школа (НУШ) є ключовою реформою Міністерства освіти і науки України, мета якої  полягає у створенні школи, в якій буде приємно навчатися і яка даватиме учням не тільки знання, а ще й уміння застосовувати їх на практиці протягом життя. Проблема розвитку дитячої творчості та здібностей була і залишається предметом аналізу багатьох учених. Ними досліджено проблему розвитку загальних творчих здібностей, від яких залежить успішність у багатьох видах діяльності (Дж. Гілфорд, Г. Костюк, О. Лук, , В. Роменець та ін.), а також спеціальних творчих здібностей, які обумовлюють високі досягнення у конкретних видах творчості: технічному (В. Моляко), музичному (О. Рудницька), образотворчому (О. Савенков), літературному (З. Юрченко) та ін.

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні  розвитку творчого мислення в учнів початкових класів.

Виклад основних положень. У психолого-педагогічній науці вчені неодноразово звертали увагу на те, що зараз, в умовах стрімко зростаючої інформації, величезне значення відводиться розвитку та активізації творчого мислення. Так, дійсно, в будь-якій сфері стає особливо цінним є не просто засвоєння певної суму знань, а й вибір найбільш значущих з них, уміння застосувати їх при вирішенні найрізноманітніших питань [4, с. 107].

Тому серед завдань методики із розвитку творчого мислення  першочергова роль, на думку О. Лоюк, належить  створенню таких умов навчальної діяльності, де б школярі намагалися прагнути б до  самостійного отримання нових знань [3, с. 148].

В. Моляко звертає увагу на те, що як показує практика, вчителі надають перевагу  проведенню уроків за традиційними методиками, де вони є головними дійовими особами, а школярі є пасивними учасниками навчального процесу, які інколи мають можливість вербалізувати свої знання, при тому, що успіх оволодіння навчальним матеріалом залежить від розумової діяльності самого учня [1, c. 221].

О. Музика, вивчаючи ціннісну регуляцію і ціннісну підтримку розвитку творчих здібностей, наголошує на важливості спроби активізувати діяльність учнів, скажімо, за допомогою проблемного навчання, яке часто обмежуються формулюванням вчителем певного завдання і поясненням ним же самим розглянутого питання. Зовсім протилежну позицію учні займають при використанні інтерактивних методів навчання, де проявляються суб'єктні відносини між педагогом і учнями [2, c. 171].

Саме інтерактивні методи зорієнтовані на те, щоб сформувати  взаємодію між школярами   як із вчителем, так і один з одним, на домінування активності учнів у процесі навчання.

Інтерактивним методам  навчання  належить головна роль у розвитку творчого мислення учнів початкової школи. Інтерактивне навчання є спільною роботою кількох людей, що спрямована на досягнення загальних цілей.

У своїй професійній діяльності у розвитку творчого мислення я використовую інтерактивні методи на усіх уроках. У цій статті хочу зупинитися на використанні  таких методів на уроках української мови на етапі мотивації.

Т. Третяк слушно зауважує, що мета етапу полягає у сфокусуванн увагуи учнів на проблемі й виклику інтерес до обговорюваної теми. Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, адже вона психологічно налаштовує школярів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Без виникнення мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності не могло бути ефективного пізнання [4, с. 173].

Матеріал, який я подаю під час мотивації, наприкінці підсумовуємо і він стає «місточком» для представлення теми уроку. Мотивація допомагає також викликати в школярів зацікавленість до теми уроку, налаштуванню їх на ефективний процес пізнання, що викликає  власну зацікавленість, психологічно підготовлює  учнів до сприйняття теми уроку.

Мотивації я відводжу  не більше 5 % часу заняття. З інтерактивних вправ віддаю перевагу таким вправам: «Вилучи зайве», «Роз'єднай слова», «Криголам», «Банани», «Мікрофон», «Задом наперед», «Скринька скарг».

На уроках української мови для розвитку творчого мислення  використовую такі інтерактивні методи та прийоми:

«Знайди помилку». Читаю текст, в якому свідомо допускаю в помилку, яку  потрібно помітити школярам.

«Словограй». Клас ділю на команди, де кожній з них даю завдання з картками, на яких написані слова. Завдання для першої команди з-поміж карток вибрати ті, на яких слова написані правильно, а другій команді — ті, на яких слова написані неправильно.

«Загадкова торбинка». Така гра активізую та розвива розумов і мовленнєві здібностей учнів, мислення, пам’яті, виробляє увагу, спостережливість. Учасники команд по черзі витягають з торбинки номерки запитань, на які мають дати відповідь. Якщо команда не знає відповіді, на допомогу приходять суперники і заробляють собі додатковий бал.

Дубль-диктант. Під час цього диктанту я диктую слова з орфограмами, а школярі повинні відразу  записувати слова на те саме правило.

Кросвордний диктант. Найбільше моїм учням подобається саме такий вид диктанту, зо сприяє розвитку творчого мислення. Диктую не саме слово, а його тлумачення, а школярі повинні записати відповідь.

Літературний диктант. Використовуючи цей вид диктанту, я обираю  10-12 запитань з теми, а школярі повинні записати  відповіді. Перевіряти цей вид диктанту може вчитель, а може бути і самоперевірка, коли учні обмінюються зошитами і перевіряють роботу, виставляючи оцінки.

 «Мікрофон». На початку уроку обираю певний предмет (ручка, олівець, лінійка) в ролі уявного мікрофону та  ставлю запитання класові. Учень відповідає на питання в «уявний мікрофон», потім передає його до наступного школяра.

«Мозковий штурм». Розвивати творче мислення допомає і цей вид роботи. Спочатку я чітко формулюю проблемне питання, пропонуючи всім учням висловити ідеї, коментарі, що пов’язані з цією проблемою. Школярі повинні записати усі пропозиції на папері. Наприкінці обговорюємо й оцінюємо запропоновані ідеї.

Робота в малих групах. Для цього виду роботи потрібно об’єднати учнів у групи. Після цього кожна група отримує конкретне завдання, над яким потрібно попрацювати. Я не лише стежу за роботою в малих групах, але за необхідності надаю необхідну допомогу. Наприкінці групи представляють результати колективної діяльності.

«Займи позицію». Такий вид роботи для розвитку творчого мислення використовую наприкінці уроку. На дошці я вивішую плакати «за», «проти», «це складне питання». Пропоную школярам висловитися щодо матеріалу уроку. Можу також обрати кількох школярів, щоб вони обгрунтували свою позицію.

«Незакінчене речення». Також цей вид роботи використовую наприкінці уроку. Його можна провести в усній і письмовій формі. Наприклад: «Для мене сьогодні важливим було...», «Сьогодні я навчився…».

 «Мислитель». Це завдання полягає у складанні сенкану до певного поняття. Після того, як учні склали цей сенкан, вони повинні обмінятися творчими роботами в парах чи групах з подальшим аналізом та оцінюванням їх.

Робота в парах. Наприклад, ділю клас на пари та пропоную погратися в  «Пограємось у слова». Один школяр повинен записати  іменник, а інші повинні добирати  до цього іменника  прикметник тощо. Можна розширити кількість учасників групи, що передбачатиме добір або інших прикметників, або слів інших частин мови.

Робота в малих групах «Єдинопочаток».  Школярі повинні скласти тексти, в яких усі слова будуть починатися з тієї самої літери.

 «Запитання в подарунок». Школярам даю завдання сформулювати велику кількість запитань за темою уроку, після цього учні повинні  обмінятися запитаннями й дати на них відповіді.

«Розмалюй речення». Для  школярів зачитую непоширені речення (наявні лише головні члени речення), а завдання дітей полягає в розширенні його другорядними членами.

«Мовний етикет». Цей вид роботи також проводжу в малих групах, де даю завдання в коротких діалогах озвучити вітання з друзями, прощання з батьками, запрошення на день народження, розмова по телефону.

«Колаж». Встановлення відповідності між сюжетними малюнками та уривками твору з метою посилення сприйняття сюжету.

 «Постер». Художньо-наукове оформлення плаката з метою кращого засвоєння навчального матеріалу.

Пропонуємо розглянути детальніше інтерактивну вправу «Криголам»:

1. Доберіть вірш, який можна намалювати, показати за допомогою рухів, жестів і який безпосередньо стосується змісту уроку.

2. Розпочніть урок з цього вірша, прочитайте його за допомогою малюнків покажіть рухами.

3. Запропонуйте учням повторити цей «криголам» за вами. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фактори в учнів.

Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати – 90 % успіху. Для того, щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, потрібно: назвати тему уроку або попросити будь-кого з учнів прочитати її; якщо формулювання теми містить нові слова або проблемні запитання, звернути на це увагу; ·запропонувати комусь із учнів оголосити очікувані результати за записом, зробленим заздалегідь на дошці, пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо; ·нагадати учням, що перевірка якості навчальних досягнень відбуватиметься наприкінці уроку; ·пояснити, як ви будете оцінювати їхні досягнення в балах [13, с. 81].

Цей етап уроку має займати не більше 5 % часу заняття.

Літературне читання, 4 клас.

Тема. Біблійні легенди. Вавилонська вежа.

Організаційна підготовка − 2 хвилини.

Учитель дає можливість пригадати, що «Вавилонська вежа» − це біблійна легенда. З цієї легенди історично склалися різні висновки: різноманітність мов на землі; могутність Вавилонської держави; міцність віри в Бога; неминуче покарання за людську погорду.

Завдання цього уроку − проаналізувати ці висновки і, можливо, дійти до єдиної думки.

На протилежних стінах класу розміщено 3 плакати.

«Вавилонська вежа» − легенда про виникнення різних мов.

«Вавилонська вежа» − легенда про погорду як найбільший людський гріх.

«Вавилонська вежа» − легенда-згадка цро часи, коли на землі панував мир, вселюдське розуміння і злагода.

Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. 3 хвилини обговорюють свій вибір у групах. 4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи твір. У процесі обговорення допускається перехід до іншої групи, а в результаті обговорення весь клас може дійти єдиної думки або так і залишитися на різних позиціях.

Підбиття підсумків (рефлексія)

Методика проведення рефлексії на уроці має наступні етапи:

1. Припинення діяльності (з можливістю продовження роботи).

2. Відновлення послідовності виконаних дій (навіть незначних).

3. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору їх ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням.

4.Виявлення і формулюванні результатів рефлексії: предметна продукція діяльності (ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання); способи, які використовувалися чи створилися в ході діяльності; гіпотези щодо майбутньої діяльності.

Висновки. Отже,  розвиваючи творче мислення учнів початкових класів, учитель повинен використовувати різноманіття ідей в проведенні уроку,  нетрадиційність, гнучкість розуму, здатність ставити проблеми та їх вирішувати, гарну пам’ять, належний рівень допитливості, самостійність, ініціативність, наполегливість. Творче мислення учнів початкових класів пов’язую зі створенням нового оригінального продукту, з пошуком нових засобів діяльності. Але потрібно не забувати про те, що цим розвитком творчої особистості потрібно керувати, оскільки існують чинники, що впливають на нього.

Використана література

1.          Моляко В. О. Психологічна теорія творчості // Наук. записки Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Вип. 22. Актуальні проблеми сучасної української психології. К., 2002. С. 221-229.
2.          Музика О. Л. Ціннісна регуляція і ціннісна підтримка розвитку творчих здібностей // Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / За ред. В. О. Моляко, О. Л. Музики. Житомир: Вид-во Рута, 2006. С. 170-183
3.          Лоюк О. Творче мислення як чинник розумового розвитку школярів. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. 2013. № 47. С. 148–153
4.          Функціонування творчого мислення в інформаційно-віртуальному просторі суб‟єкта: монографія / В. О. Моляко, Ю. А. Гулько, Н. А. Ваганова [та ін.]. Київ – Львів: Видавець Вікторія Кундельська, 2021. 194 с.
5.          Третяк Т. М. Психологічний аналіз проявів творчого мислення старшокласників в ускладнених інформаційних умовах. Функціонування творчого мислення в інформаційно-віртуальному просторі суб'єкта. В. О. Моляко, Ю. А. Гулько, Н. А. Ваганова [та ін.]; за ред. В. О. Моляко. Київ, 2021. С. 100-126.