Розвиток творчого потенціалу молодших школярів через впровадження інноваційних технологій в системі початкової освіти

Розвиток творчого потенціалу молодших школярів через впровадження інноваційних технологій в системі початкової освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета сучасної початкової школи - забезпечити подальше становлення
особистості дитини, цілеспрямовано виявляти і розвивати здібності, формувати вміння і бажання вчитись.

    Мета вбачає в собі не лише формувати творчу особистість школяра, а й
творити добре ім'я людини.

    В.О. Сухомлинський визначав творчість як « бачення людиною свого
внутрішнього світу, передусім свого розуму, свого напруження інтелектуальних сил, свого розуміння і творення краси внаслідок своєї праці, своїх зусиль. Може маленька дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння - плід її власних розумових зусиль, - вона творець; її розумова діяльність – творчість».

    Творчість дитини це не лише відкриття і створення нового у зовнішньому
світі, а виявлення нового у собі (власних можливостей кожної дитини).

    Важливе місце у формуванні творчої особистості молодого школяра визначає формування засобами слова. Велике значення займає літературно-творча діяльність дітей, бажання глибше пізнавати мовні джерела кожного слова.

    Кожен урок - це не тільки творча майстерня вчителя, який творить
особистість, а й творчість кожного учня. Найбільше моє прагнення, щоб учні не тільки механічно засвоювали готове, але й могли самостійно робити вибір, вирішуючи навіть незначне, але проблемне питання, висловлювали власні судження, створювали незвичне.

    Готуючись до кожного уроку я детально продумую кожний його етап ,
кожне завдання індивідуальної чи спільної роботи дітей, максимально
використовую матеріал підручника, додатковий матеріал. Щоб навчання було успішним, воно повинно бути цікавим для кожного школяра. Для виконання творчих, цікавих спільних завдань часто використовую малюнки казкових героїв: Лісовичка, Буратіно, Зайчика, мудрої Сови, Сороки - листоноші, їжачка із лісової школи, Білочки. Кожного уроку хтось один із казкових героїв поспішає на урок, приносить листи із спеціальними завданнями, ставить перед дітьми проблемні питання:

- допоможіть Білочці зібрати листочки із спорідненими словами і виділіть
їх корінь;

- виправте помилки, допущені їжачком при складанні спонукального
речення;

- перевірте, чи правильно Буратіно склав речення;

- допоможіть Сороці зібрати потрібні слова, щоб утворити речення;

- поширте це речення, яке склав Зайчик, прийменниками.

Для підвищення зацікавленості в творчій праці на кожному уроці, діти
отримують диференційовані картки із завданнями на картках у вигляді розкритої книги, лісового горішка, квіточки, осіннього листочка, жолудя тощо. Вони цікаво "подорожують" на уроці стежинками Лісовичка, виконуючи завдання, які він сховав за пеньочками. Саме такі завдання, як і багато інших спонукають до розкриття творчої особистості дитини. Взявши за основу своєї діяльності систему індивідуально-диференційованого підходу до кожного учня, створюю сприятливі умови на кожному уроці для творчого розвитку кожної дитини. Важливо, щоб не допустити  відставання слабших учнів і водночас, не стримувати темп зростання сильних учнів.

    Першочерговими щоденними моїми завданнями є:

• Кожній дитині, навіть найслабшій, дати міцні знання.

• У кожній дитині бачити неповторну особистість, індивідуальність.

• Кожну хвилину навчання дитини в школі перетворити для неї на радість
пізнання, не допустити втрати інтересу до знань, вогник цікавості
навчання.

    Звичайно, шляхи вдосконалення роботи з молодшими школярами безмежні, але я використовую програмовий матеріал так, щоб кожна дитина відчула себе творцем уроку.

    Творчість кожної дитини є вагомим засобом творчого розвитку особистості, народження думки, образного мислення - умовою повноцінного інтелектуального розвитку. Саме через нетрадиційні форми роботи розкривається творча особистість школярів.

    Під час спостережень діти вчаться схоплювати найістотніше у предметах, явищах, виділяючи ознаки у певній послідовності та зображують предмет через подачу найхарактерніших ознак, властивостей. Значне місце займають уроки-екскурсії, уроки-казки, урок-мислення серед природи.

    Вивчаючи тему «Прикметник», учні люблять виконувати подібні вправи: хто підбере найбільше прикметників до слова?

    Мама (яка?) працьовита, ніжна, кохана, рідна, красива, добродушна, люба, мила, дорога,...

    Осінь (яка?) золота, різнобарвна, щедра, дощова, працьовита, сонцесяйна, хмарна, сивочола, захоплююча,...

    Дощ (який?) сліпий, невгамовний, грибний, обложний, висячий, сонний, млявий, стоячий, прохолодний, промовистий, веселковий, променистий,...

    Вечір (який?) тихий, спокійний, зоряний, замріяний, захоплюючий,
приємний,...

    Під час такої роботи діти не тільки чують свій словниковий запас, але й
логічно мислять, збагачують своє мовлення.

    Невичерпним джерелом творчого розвитку людини є пізнання істини
навколишнього світу, де джерелом думки є краса і скарби природи рідного краю.

    Велике місце в роботі займають уроки в природі. Діти люблять такі уроки, розкривають свою творчу душу. Я йду з учнями на беріг річки, в ліс, на поле, в сад, у сільський парк, у гай, де слово відкриває багатство природи рідного краю. Учні змальовують засобами слова глибину ріки, красу могутнього дуба, чарівність хмаринок у небі, різнобарвність осінніх листочків, які мов човники мандрують річкою.( Додаток1) До таких уроків діти готують хвилинку поезії.

    Відчуваючи, переживаючи красу побаченого і почутого, діти сприймають
найтонші відтінки слова, і через слово краса входить в їхні серця. На таких уроках в дітей з'являється бажання передати свої почуття і переживання на папері, розповісти про побачене засобами слова чи "мовного пензля". Внаслідок спостережень різних явищ, у дітей зливаються в єдності образ, емоції, слово.

    Цікавими для дітей молодшого шкільного віку є використання вправ на
формування тексту, де діти вставляють пропущені слова, що є засобами зв'язку.

Лісова красуня

Її знайшли торік на лісовій галявині. Маленька, худа кізка благально дивилась на людей.

ніби чекала порятунку.

    Шофер Дмитро Гуляй та його дружина принесли додому.

спочатку навчили_пити молоко із соски. Потім_почала їсти кашу, стала пастися. Рана на ніжці загоювалась.

    Минув   час. _ стала   стрункою   лісовою красунею.

Особливо подружилась_з Мар'яною. Ходить з_по хліб до магазину, по воду до криниці. Зустрічає_біля дому після занять у школі.

    В. Сухомлинський зазначав:

« Дитина навчиться складати твір тільки в тому разі, коли кожне слово перед нею - як готова цеглинка, якій заздалегідь приготовлене місце. І діти вибирають ту єдину цеглинку, яка підходить у цьому випадку».   

    Особливо діти люблять створювати казки, твори-описи. Проводячи
інтегровані уроки з мови та образотворчого мистецтва, учні захоплено змальовують золотокосу осінь чи зимові краєвиди, красу першої весняної квітки  чи танок метеликів.

«Казка - це дитяча творчість. Без казки неможливо уявити дитинство» -
говорив Сухомлинський. Молодші школярі дуже близькі до казки, люблять самі створювати казки, які розкривають їхні дитячі серця, індивідуальне мислення, взаємини в колективі. Часто в класі я створюю конкурси на кращу казку, твір-роздум, на кращий опис природи, твір-розповідь, де діти перед своїми товаришами, батьками зачитують кращі твори створені ними.

( Додаток 2)

    Колективне спостереження явищ рідної природи кличе за собою колективне захоплення навколишнього, слово до слова складається яскраве сяйво краси рідної землі, радість пізнання. Процес складання казки завершується конкурсом на визначення кращої казки, святом «У світі казки чарівної»,на якому широко використовую ілюстрації до казок, дитячі малюнки, уривки з казок. На свято запрошуються батьки. Кращі казки діти самі зачитують перед товаришами і гостями. ( Додаток 3)

    З великим задоволенням діти люблять розгадувати кросворди на теми
українських народних казок, самі вчаться складати кросворди „З якої це казки?" Захоплено діти готують інсценізацію казки, де учні стають казковими героями, а ляльки можуть передати їхні думки і почуття. Вони не просто повторюють слова дійових осіб, а творять, вносять у цю казку свої корективи .
    Деякі мої вихованці вчаться писати не тільки казки, оповідання, але й вірші. З метою розвитку творчих здібностей учнів на уроках мови я часто використовую вправи на побудову речень. Мета цих завдань - навчити учнів вживати ті чи інші слова в різних мовленнєвих ситуаціях. Найбільш ефективними є вправи: поширення речень; складання речень за схемою; підбір словосполучень з метою засвоєння норм узгодження, керування і прилягання слів; вживання в мові прикметників для точного опису ознак предмета і чіткого його зображення; різні види вправ з синонімами, антонімами; відповіді на запитання, які вимагають творчої думки і уміння конструювати речення.   Вже з перших уроків навчання мови значну увагу звертаю на правильність вживання слова, точність висловлення думки, правильність побудови речень. У своїх працях М.О. Рибникова радить запроваджувати творчі роботи з перших днів навчання.

    Широко використовую ще такі види творчих вправ, як творче списування, диктанти, перекази, твори-мініатюри за опорними словами, складання твору за поданим початком чи кінцівкою, продовження казки чи оповідання за даним початком, складання розповіді за сюжетними малюнками.

    Найбільш поширеним видом роботи є творче списування, яке є початком до навчання учнів висловлювати свої думки. Наприклад, вправа на добір потрібних прикметників за змістом:

    Настала.........осінь. Вона подарувала деревам...........вбрання............калина

розвісила свої кетяги. Верба нахилилась над ........... річкою і задивилась на свою .........вроду.

    Іноді спілкування може поєднуватись із добором синонімів, антонімів.
Наприклад, даю завдання дітям підібрати синоніми до слова сильний у поданих реченнях:

1. Сильний вітер зривав осіннє листя з дерев.

2. Під час грози було розмито ґрунт сильними потоками дощу.

3. Над землею прослався сильний туман.

4.Від сильного променя прожектора боліли очі.
Учні підбирають синоніми до слів:

Сильний вітер - різкий, сердитий - ураган;
сильний потік - бурхливий, могутній;
сильний туман - густий, великий;
сильний промінь - сліпучий, яскравий.

    Практикую в своїй роботі і різні види диктантів з елементами творчості
(вільні, вибіркові, творчі).

    Для написання вільних диктантів підбираю такі завдання: підібрати
заголовок до тексту, записати зачин чи кінцівку, поділити матеріал на частини за поданим планом. Такі диктанти проводжу колективно, попередньо попрацювавши над змістом тексту, над варіантами заголовку, тощо. Під час такої роботи виробляються в учнів навички запам'ятовування змісту оповідання, розвиваються уважність, кмітливість, логічне мислення, точність висловлювання думки.

    Розвитку творчих здібностей сприяють творчі диктанти, де учні за
допомогою опорних словосполучень та сюжетних малюнків доповнюють текст, складають прислів'я, скоромовки.

    Цікавим видом роботи є підбір словосполучень за картиною,
фотоілюстраціями на тему « Мальовнича Україна».

    Діти підбирають словосполучення: сонячний день, пшеничне поле, важке
колосся, густі хліба, золота хвиля, легенький вітерець, дзвінка пісня жайворонка, підпадьомкування перепілки, безкрає море хлібів, широкий шлях.

    Значну увагу приділяю підготовці учнів складати твори - чи оповідання, чи казку, - стараюсь навчати їх спиратись на власну думку, особисті спостереження, вміння аналізувати факти чи події, виділяти головне, зіставляти й порівнювати.

    Мій педагогічний досвід почав поступово складатися з невеличких
відкриттів, знахідок.

    Як організувати навчальний процес пізнання, щоб в очах дитини не згасав вогник допитливості, а навчання стало захоплюючою працею?

    Пошук відповідей на ці запитання,розробки з тем складають « скарбничку» мого педагогічного досвіду, яку я регулярно поповнюю. Як на мене, це цікава робота. Мої учні вчаться самостійно обирати найдоцільніші, зручні для себе,
цікаві форми виконання завдань. Привчаю їх до творчості, пошуків, оригінальних рішень. Мої учні не бояться помилитись, бо розраховують на взаєморозуміння вчителя та однокласників.

    Творча активність моїх учнів на уроці не виникає сама по собі, її треба
стимулювати, створюючи відповідну атмосферу. Кожен учень на уроці долає
труднощі, бо старається, щоб його прізвище, ім'я сьогодні було записане в
«Портфелик добрих справ»: це і активна участь на уроці, і сумлінне чергування в класі, і допомога товаришеві на перерві. Будь-які завдання, запитання діти сприймають краще, коли їх устами вчителя ставлять улюблені персонажі казок - Веселий Олівець, Мальвіна, Мудра Сова, Буратіно чи Незнайко.

    Мої учні дуже захоплюються різними загадками, ребусами. Вдало
застосовані ребуси активізують пізнавальну діяльність школярів. (Додаток 4)

    У своїй практичній роботі я використовую схему, яку пропонує
О. Я. Савченко в книзі « Дидактика початкової школи»:

Запитуй

ясно і коротко

коли незрозуміло, є сумнів;

заперечення.

Відповідай

точно на запитання;

зразу про найголовніше;

не повторюйся.

«Жодного уроку без елементу гри» - такий девіз моєї роботи. У процесі
навчання та виховання молодших школярів ставлю перед собою таку мету:
пробуджувати дитячий пізнавальний інтерес через ігрову діяльність, зробити все, щоб процес навчання був для дітей цікавим, захоплюючим, невимушеним.

    Пропоную дітям цікаві завдання з буквами і словами, ігри, кросворди,
анаграми, каверзні запитання, словникові загадки. На уроках української мови діти залюбки справляються з цими завданнями. їх зміст спрямований на пробудження інтересу до рідної мови.

    Вихованню творчої особистості, засвоєнню матеріалу сприяють такі ігри:

1. Гра « Впіймай склад з буквою». Можу використовувати її на початку уроку
або як каліграфічне списування (випиши назву тварини, поділи слово на склади).

2.Пошуково-проблемне завдання за допомогою гри «Віднайди свою
улюблену ягоду» (Додаток 5)

3.Читання прислів'я (Додаток 6)

Для збагачення словникового запасу я проводжу таку гру « Звідки
стирчить ніс? ». Кажуть, ніс завжди лізе туди, куди його не просять, така вже в нього вдача. (Паралельно проводжу виховний момент). Але в деяких випадках він в нас на уроці може зникнути. Отож, потрібно віднайти його і поставити замість пропущених літер у словах. (Додаток 7)

    Вважаю, що одним із ефективних засобів цілеспрямованого впливу на
формування творчих здібностей школярів є використання на уроках системи
пізнавальних завдань. Із цією метою намагаюся добирати різні за формою
пізнавальні завдання: запитання, задачі,логічні вправи, кросворди, дидактичні ігри, загадки, ребуси, розв'язання яких потребує творчої самостійної пошукової діяльності учнів.

    На своїх уроках я впроваджую такі інноваційні методи і технології роботи,
які спрямовані на розвиток творчої особистості учнів. Я надаю право висловитися, реалізувати себе і бути зрозумілим іншими через ігрову діяльність , бо гра в нас на уроці - не просто розвага, а навчальні вправи в цікавій формі. Тому працюючи з дітьми я зрозуміла, що уроки будуть більш ефективними, якщо поєднувати традиційні форми роботи з інноваційними технологіями. Діти самостійно відшукують цікавий матеріал і демонструють його на уроках.

    Для того, щоб навчання було цікавим, а засвоєння знань легким я уже з
перших днів вводжу своїх вихованців у світ казки, природи і фантазії.

    Я вважаю, що природа і поетичне слово - це ті живі струни, за допомогою
яких можна знайти шлях до серця кожної дитини, пробудити її творчі здібності. Тому в ці осінні дні мої учні полюбляють « Лісовий кошик».

    Я приношу до класу кошик, у якому лежать різні лісові дари: горішки,
жолуді, шишки, яблучка. Але ці дари незвичайні, бо в кожному з них містяться
творчі завдання, наприклад, у шишках - загадки, у горіхах - прислів'я з
пропущеними словами. Школярам моїм до вподоби « зривати» чарівні грушки чи яблучка, допомагати білочці « збирати» гриби, шишки, а їжачкові - грушки, на яких записані деформовані речення чи склади, з яких необхідно скласти слово. Так через сюжетно - рольові ігри, через постановку проблемних запитань я прищеплюю любов до читання, спонукаю своїх школярів до вільного обміну думками, диспутів, оцінних висловлювань про прочитане, а найбільше – до творчості.

    Коли з учнями перебуваю на природі, то вчу їх будувати перші
висловлювання:

Листочок поскакав, як жабка.
Джмелик гуде, як літачок.
Хмарка подібна до крокодила.

А щоб народилась імпровізована казка, ставлю учням запитання:

-А куди поспішає листочок?

І діти мої починають фантазувати:

- Тікає від зими.

- Доганяє горобчика.

- Грається в піжмурки з іншими листочками.

    Великого значення я надаю навчальним іграм «Хвилинка Чомучок»,
«Хвилинка Ерудита». Більше 5 років вела гурток «Юний ерудит» (позакласна робота). Такі форми роботи - це великий простір для мене, як для вчителя, де через творчу діяльність, дитина пізнає навколишній світ, поглиблює знання, підвищує грамотність письма і вільно виявляє себе. Поєдную на уроках української мови хвилинки каліграфії з елементами розвитку творчих здібностей.(Додаток8)

    Так «Хвилинки ерудита» можна проводити майже на кожному уроці
української мови в поєднанні з «Каліграфічними хвилинками» та з хвилинками орфографії. Використовую для проведення орфографічних хвилинок опорні схеми-таблиці.(Додаток 9) На уроках української мови я часто практикую різнотипні завдання при опрацюванні навчального матеріалу. В залежності від вікових особливостей учні отримують завдання різної складності. Для проведення орфографічних хвилинок з елементами творчих завдань використовую роздаткові картки із скоромовками. (Додаток 10) Роздаткові картки не тільки розширюють кругозір учнів, але й привчають до спостережливості, розвивають увагу, вміння списувати текст. Всі роздаткові картки побудовані на принципі диференціації навчання з урахуванням виховного змісту мовного матеріалу, з метою прищеплення любові до мови.(Додаток 11)

    Фантазія, казка, гра - це частка духовного життя моїх школярів, що
пробуджує в душі кожного з них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої
творчості. Тому в період вивчення навчання грамоти використовую не тільки абетку рослин , тварин чи квітів, а впроваджую вивчення «Православної абетки» (Додаток 12) Діти пригадують, коли вони були в Божому храмі, прагнуть пізнати Боже слово та поповнюють свій словниковий запас, дізнаються все нові слова на вивчену букву, вчаться бути милосердними, добрішими,щирішими.

    У своїй роботі я часто звертаюся до Слова Божого - Біблії. Не залишаються поза моєю увагою й праці видатних сучасників, у котрих на перше місце ставляться духовні аспекти. Тому навчаю і виховую своїх учнів відповідно до Божих заповідей ще з 1 класу. Мої вихованці засвоюють духовно-моральні та загальнолюдські цінності(красу,добро,любов,знання) не тільки в процесі вивчення курсу християнської етики(гурткова робота), але й на уроках мови, читання, курсу «Я і Україна». На морально-етичну тему підбираю диктанти,різні тексти для читання (Додаток 1З) Формую духовність учнів і в навчально-виховній роботі. На духовну тематику мною проведено безліч свят, це і родинні свята, свято Миколая,Зелені свята,уроки-свята народознавчого характеру(Додаток14) Відомо, що розвивати творчість можна лише творчістю. Цього принципу я дотримуюся у своїй виховній діяльності і спрямовую її на прищеплення дітям любові до духовних оберегів пам'яті, формування в них національної свідомості.

    Кожна моя дитина-особистість. І я добре знаю, що кожна особистість
потребує творчого підходу, великого терпіння й любові від свого учителя. Лише з таким підходом до справи є шанс розкрити й розвинути всі кращі сторони чутливої дитячої душі, творчого потенціалу дитини.

    Мені ж, як учителеві-творцю творчих особистостей, хочеться, щоб школа була маленькою державою людяності, доброти та творчості.

    Переконана, що тільки від творчого застосування методів і форм навчання, які я буду обирати для себе буде залежите успіх розумового розвитку молодших школярів. Є багато цікавих і ефективних прийомів роботи над розвитком творчих здібностей молодших школярів,але головне, щоб вони логічно впліталися в урок,утримували увагу дітей, захоплювали роботою, заохочували до творчості.

Якщо учень навчиться спостерігати і висловлювати власні думки, тоді в нього
сформується чітке уявлення дійсності, правдиве розуміння, відчуття краси

природи рідного краю. Я вважаю, що в основу слід покласти найголовніше – вміннядитини спостерігати, міркувати,узагальнювати, передавати свої думки, використовуючи багатство словникового запасу. Адже рідне слово служить основою всякого мислительного процесу: з слова починається розуміння навколишнього, через слово воно проходить і до слова воно повертається.

    Цьому сприяють цікаві творчі завдання, які я постійно впроваджую на уроках української мови. (Додаток 15)

    Важливе місце займають складання описів. У творі-описі учні вчаться засобами слова змальовувати предмет, явище, а також вчаться виділяти головне, відображати власне ставлення до змальовуваного предмета. Під час аналізів зразків описів підводжу учнів до того, що твори-описи будуються на основі власних спостережень. Цікавими уроками по складанню описів є уроки-екскурсії, уроки-спостереження, які спонукають дітей до розвитку творчої думки. (Додаток 16) Складання опису грона калини, синички, опис осінньої берізки, опис розквітлої яблуні, тощо, розвивають не тільки почуття прекрасного, але й виховують любов до природи рідного краю. Я вважаю, що виховання любові до рідного краю повинно червоною ниткою проходити через всю роботу вчителя початкових класів, оскільки з цього починається любов до Батьківщини, до українського народу, до природи Землі, виховання почуття гордості за наш народ.

    Серед різноманітних видів робіт з розвитку творчого мислення значну увагу
займають складання усних і письмових розповідей за картиною, словесне малювання. Ця робота не тільки збагачує мовлення учнів, а й вчить їх логічному мисленню, послідовному викладенню власних думок, виховує увагу і зосередженість, виробляє вміння бачити намальоване на картині, сприяє естетичному вихованню дітей, розвиває художній смак.

    В основу системи творчих робіт ставлю вимогу повсякчас навчати учнів,
добиватись розуміння мети, ідейної направленості в роботі, організовуючи спільно з учнями спостереження, проводячи аналіз тексту, зразків творів,мобілізуючи словниковий запас учнів,читання кращих і гірших зразків творчих робіт. Значну увагу в роботі надаю вправам з творчим списуванням, різні види диктантів з елементами творчості, складання творів за опорними словами, за поданим початком,кінцівкою. Діти з розвиненою творчою активністю люблять ігри, кросворди, ребуси, що розвивають творчість дитини, її уяву, фантазію, розкривають можливість різностороннього розвитку дитини.(Додаток 17)

    Отже, одним із найголовніших завдань розвитку творчої особистості дитини є
робота над формуванням навичок вільного володіння рідним словом. Саме через слово вчитель повинен донести до кожної дитини багатство рідної мови, облагородити дитячі почуття, підкреслити красу і велич, силу й виразність рідного слова.

    «Учитель покликаний використовувати всі можливості, щоб саме в роки дитинства донести до свідомості й серця найтонші відтінки барв, пахощі слова, щоб рідне, слово стало духовним багатством, дитини», - зазначав В.О.Сухомлинський.

    Найважливішою проблемою школи є створення гармонії умінь і знань, створення сприятливого психологічного мікроклімату. Тому на кожному уроці застосовую особистісно    орієнтовані    методи    навчання,    залучаю    учнів    до активної навчально-пошукової роботи на уроках, виховую самостійність мислення, привчаю аналізувати, узагальнювати факти, робити посильні висновки.

    У своїй роботі використовую власні нахили художника, письменника, поета. Для урізноманітнення роботи на уроках, складаю казки, оповідання, поетичні рядки, що допомагає кращому засвоєнню матеріалу допомагає дітям відчути бентежний світ, поринути у світ казки, розвинути уяву, фантазію, творчість. (Додаток 18) 

    Завданням вчителя у розвитку творчих здібностей дитини вважаю виховання
наполегливості у досягненні мети, впевненості в собі, не давати готових знань, а
спонукати дітей шукати, самостійно «робити відкриття».

    Для розвитку творчої особистості, з метою оперативної перевірки засвоєння учнями вивченого матеріалу, на уроках читання я привчаю дітей до такого виду роботи як тест. Тестові завдання привчають моїх школярів зосереджуватись на головному, а я, в свою чергу можу оперативно перевірити рівень сформованості знань учнів. Я розробила орієнтовні тести з читання для 4 класу згідно чинної програми та підручника О.Я.Савченко «Читанка» (І частина) (Додаток 19). В даний час розробляю тестові завдання з читання (ІІ частина)

    На уроках рідної мови ефективно використовую роботу в групах, парах, творчі й дидактичні сюжетно-рольові ігри, (переконана, що в ігровій діяльності навчальна, розвивальна й виховна функції діють у тісному взаємозв'язку), що створює атмосферу творчості, викликає в учнів бажання активно працювати, сприяє і підтримує розвиток пізнавальних інтересів школярів. Для того, щоб розкрити потенційні можливості кожного учня, використовую диференційовані завдання. Для перевірки знань і вмінь з української мови я розробила збірник карток-тестів. (Додаток 20)

    Підсумовуючи вищесказане, для розвитку творчих здібностей школярів я

* впроваджую у навчальну практику гуманістичний принцип організації освіти,в центрі якого знаходиться особистість учня з її потребами, інтересами, і можливостями;

 

* застосовую диференційований підхід до навчання учнів, широко впроваджую різноманітні форми самостійної і індивідуальної форми роботи;

 

* впроваджую активні методи навчання, забезпечую таку організацію
навчання, яка передбачає залучення учнів до пошуку;

 

* планую навчальний процес так, щоб учні могли висловлювати власні думки, розвивали уяву, фантазію, спонукало до мрій;

 

*урізноманітнюю роботу так, щоб навчання було цікавим, яскравим,
емоційно-образним. « Нудні уроки тільки й можуть, що викликати ненависть до викладача і до того, що викладається» (Ж.-Ж.Руссо)

 

*уроки насичую наочністю (що допомагає ефективно використовувати час на уроці) та практичною діяльністю над виучуваним:

Я слухаю - і не забуваю,

Я бачу - і я запам'ятовую,

Я роблю - і я розумію. (Стародавня приказка)

 

В  народі кажуть : «Щаслива людина, яка має ясний і гострий розум, подвійно талановить тому , хто ще й душу добру має, і потрійно благословен той, у кого розум проникливий і серце людяне». Я гадаю, що цим словам має відповідати особистість кожного вчителя, бо щасливий той, хто зможе життя прожити праведно і добрий слід лишити на землі.

І якщо я лишу частинку свого серця у кожному із своїх вихованців – життя прожито не марно, і я відчуватиму себе щасливою.