Сценацій випускного балу в 4 класі "Прощавай, початкова школо"

Про матеріал

Сценацій випускного свята в 4 класі "Прощавай, початкова школо" з використанням сучасних, а також перероблених пісень, віршів, жартів і сценок.

Мінусовки до всіх пісень можна знайти в інтернеті.

Перегляд файлу

 

 

 

 

Виховний захід

«Прощавай, початкова школо»

Класний керівник

4 – Б класу

Варварчук Альона Василівна

 

 

 

 

 

 

Київ 2014

Прощай, початкова школо

Ведуча

Добрий день, шановні гості!

Раді вас вітати!

Всім бажаємо здоров'я

Й щастя повну хату!

Ведучий

Дорогі мами й тати,

Дідусі й бабусі!

Ми сьогодні знов зустрілись

У тісному крузі!

Ведуча

Злинь же, музико, в небо гучніше,

В добру пору лунай, в добрий час,

Друзі, йдіть веселіше -

Всі давно вже чекають на вас!

 Ведуча.Знайомтеся!  Якщо ви, звичайно, не знайомі.

Ведучий. Веселий!

Ведуча. Дружній!

Ведучий. Пустотливий!

Ведуча. Трішечки галасливий!

Ведучий. Але вже успішно засвоївший всі науки початкової школи.

Ведуча та ведучий. (разом). Четвертий клас!

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде п’ятий клас.

 

У нас у всіхс вятковий  настрій,

Ми всі схвильовані украй.

«Середня школо, - скажем, - здраствуй!

Апочаткова – прощавай!

 

Ці чотири роки всі ми разом йшли,

Хвилювання й радість поділяли!

Разом і навчались, і росли.

І свята всі дружно відзначали.

 

Сьогодні ж свято – це для нас!

Лунає музика – для нас!

В садках бузок зацвів – для нас!

І сонця промінь – теж для нас!

 

Сьогодні на нашому святі

Ми хочемо день той згадати,

Коли опинились тут вперше,

Без затишку рідної хати. 

Батьки привели нас до школи,

Маленьких синочків і дочок.

Малих громадянУкраїни.

Школа зустріла гостинно.

 

Чотири  роки  назад  вперший  раз

В нашу школу і в наш клас,

В нових формах, як годиться,

 Ми прийшли з тобою вчиться.

  

Було нам всього шість років.

Всі звали нас «малюки».

Робили ми перші кроки,

Навчаючись залюбки.

 

Пісня на мотив «Снег кружится»

 Ну згодьтеся, такого, як ми у школі класу,

Ніколи не було й не буде більш.

Ми вміли все завзято:

Учитися й гуляти,

І слухать, заважати,

Писати твір і вірш.

Приспів:

А початкові так швидко промчало

Й не повернеться до нас,

 І з журбою на серці й печаллю

Покидаємо ми вас.

(Проигрыш+ еще раз припев)

Відносини, що в класі

І дружбу щиру нашу

Ми пронесем в серцях через роки.

Дорослими тут стали

Й спасибі щире скажем

За все, що нам давали

Учителі й батьки.

 Приспів.

А початкові так швидко промчало

Й не повернеться до нас.

І з журбою на серці й печаллю

Покидаємо ми вас.

 

Виходять діти з табличками

  Уч. 1. За час навчання в початковій школі ми вивчили 33 літери українського алфавіту.

 Уч. 2. Ми перечитали, недочитали, зачитали до дірок 460 художніх книжок.

 Уч. 3. Загубили 40 поганих звичок, 60 авторучок, 30 гривень 48 копійок.

 Уч. 4. Над важкими завданнями „поламали” 17 голів, зламали 17 замків у портфелях і стільки ж замків у спортивних курточках.

Уч. 5. На території шкільного подвір’я розбито 1 клумбу і 4 носи.

 1-й ведучий.

У ласкавому травневому повiтрi

Бузковий запах ллється i бринить.

Тож, на шкiльному нашому подвiр’ї

Останній дзвоник скоро продзвенить.

 2-й ведучий.

Це сльози й радiсть, свято i прощання.

Для когось вiн лунає перший раз,

Для когось справдi буде вiн останнiм,

А нас покличе у наступний клас!

 

1. У школі затишно, чудово:

Тиша, праця, навчання,

Найпотрібніші основи,

Головних наук знання.

 

2. Коридорами без звуку,

Неповторна без прикрас,

Ходить панночка-наука

І заходить в кожен клас.

 

3.Всім дарує так старанно

Дуже цінні відкриття,

Щоб людина бездоганно,

Сміло входила і життя.

 

4.Я, ти, ми, вона –

Школа вся – одна сім’я.

В слові „ми” звучить ім’я,

Творча школа запальна.

 

Вихід джентльменів.

1. Панове, невже у нас випускний?

2. Так, сер, чотири роки - це не жарти.

 3. А пам’ятаєте, які бої ми витримували з Альоною Васіливною? Мені її жаль.

 4. Так, сер, і не кажіть, є що пригадати. А пам’ятаєте, який бал у нас був на Новий рік?

5. А пам’ятаєте, панове, якими малюками пройшли в дитячий садок, нічого не вміли.

6. Так, сер, цілком вірно, я ось, наприклад, не вмів шнурки зав’язувати, я і зараз не вмію.

8. А от я довго не міг навчитися вимовляти букву « р», а тепер запросто – « риба».

9. А я так довго плакав за дитячим садком.

10. А тепер?

 11. А тепер довго буде плакати за початковою школою.

12. А яка у вас, сер, заповітна мрія?

13. Я, панове, навчився красиво малювати і мрію стати художником.

14. А я буду закрійником.

15. Що будеш відкривати і закривати двері?

14. Ну що ви, сер, я мрію кроїти і шити зручний і модний одяг.

16. А я хочу стати солістом.

17. Невже, сер, ви співаєте, як Басков?

16. Ну що ви, сер, я просто мрію солити огірки і помідори. Хочу створити свою фірму, як « Балтімор» чи « Верес».

 

Ми перегорнемо листки

Життя шкільного враз,

Вже зараз ми випускники,

Але колись ішли до школи в перший клас.

 

В той день світило сонце ясно,

Навколо так було прекрасно.

І вчителька промовила звертання:

«Ну що, розпочнемо навчання?»

 

До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки.

І виявилось – ой, нелегко

Писати палички й гачки.

 

Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

же нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці!»

  

Ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово.

Диктантів купу написали.

Досвідченими трохи стали.

 

Уроки всі свої учили

Із групою, і вдома.

А часом вчили на перервах –

Усім ця річ відома.

 

Чотири перших роки промайнуло,

Тих незабутніх шкільних літ.

І сьогодні, мов пташата з гніздечка,

Ми летимо у доросліший світ.

 

Пісня на мотив «Голубий вагон»

Час тече повільно; ллється, як вода,

Вже його не спиниш на путі.

Хоч годин минулих трохи нам шкода,

Отже, краще жде нас на путі.

Приспів:

Стрічкою, стрічкою шлях довгий стелеться,

І вдалину біжить небо, мов кордон.

Кожному, кожному в кращеє віриться.

Котиться, котиться блакитний вагон.

 

Може, ми образили когось дарма,

Календар старий закриє лист.

Жити сумно нам, коли пригод нема...

Гей, піддай-но ходу, машиніст!

Приспів.

 

Блакитний вагон біжить, хитається...

Поїзд рвучко набирає хід.

Ах, навіщо день оцей кінчається,

Цілий рік йому б тривати слід!

Приспів.

 

Хоч сьогодні в нас і свято,

 Тільки є одна печаль,

Вчителька не йде у п’ятий.

Розлучатися так жаль!

 Перша вчителька

Букварі і читанки,
Парти в три ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Що водила нас
Ще у перший клас.

Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики
Пишуть палички.
Добре нам читається —
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна –
Хмуриться вона.
_____
Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!
Стороною рідною
Дниною погідною
Йшли через покіс
У багряний ліс.

Наша перша вчителька
Інших науча.
Букварі і читанки їм вона вруча.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Інших перший раз
Повела у клас.

 

Мене до школи мама привела,

Та вчительці, як скарб, передала.

Так гарно й радісно було в той день мені,

Бо з того дня матусь вже мав я дві.

 

 Прощавай, наша вчителько перша,

 Ми сьогодні від тебе ідем.

 Та сюди ще не раз повернемось,

 Свою радість тобі принесем.

 

Ми любим свій дім і добру, рідну школу,

 Учительку – за щирість, теплоту.

 Для нас ти будеш завжди молодою,

 І ми нізащо не забудемо тебе.

 

Перша вчителька!

Добра, терпляча,

Наче мама була нам малим.

І любов була щира, гаряча,

Зігрівала сердечко усім.

Ми малі на лінійці стояли,

 А в очах і цікавість, і страх!

 В ручках квітів букети тримали,

 І тремтіла тривога серцях.

 

 

Ви ж, як фея, і добра, і мила,

Усміхнулися лагідно нам.

Як же щиро ви всіх нас любили!

Як нас завжди хвалили батькам!

 

Ой, нема де правди діти,

 Було всяке серед нас:

 Той у школі звик шуміти,

Я запізнювалась в клас.

Той урок не хотів вчити,

 Ви хвилювалися за нас..

 

Пустували не раз і не два,

 І уроки зривати уміли,

 В вас боліла від нас голова,

 Але ви все одно нас любили.

 

Та такого не було,

 Щоб робив це хтось на зло,

 Бо усі ми повсякчас,

 Дуже-дуже любим вас!

 

Ой, мороки було з нами

 Вчительці багато,

 Як по 100 слів за хвилину

 Вчились ми читати!

 

Останнє нині в нас побачення,

 Нам сумно розлучатись з вами.

 І просимо у вас пробачення.

 Ми найщирішими словами.

 

Ми Вас любимо так щиро!

Пам’ятайте і Ви про нас.

А тепер для Вас цю пісню

Заспіває весь наш клас.

 

Вчителько моя

Сонечко встає і шумить трава.
Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти.
Вчителько моя, зоре світова, |(2)
Звідки виглядати, де тебе знайти? |

На столі лежать зошити малі,
Дітвора щебече золота, золота.
І летять – летять в небі журавлі, |(2)
Дзвоник ніби кличе в молоді літа. |
------

Вітер віє, мете хурделиця,
Стежка від школи до дому стелиться.
Де тебе шукати, як до тебе прийти?
Звідки виглядати, де тебе знайти?

Приспів:
Вчителька, – мікрорайону нашого жителька
Ти замість того, щоб в кіно піти, –
Сидиш перевіряєш  зошити. (весь куплет – 2)

Скоро прийде весна, вибори пройдуть.
І канікули улюблені нарешті прийдуть.
Та я не буду листи тобі писати,
Бо ти будеш їх на помилки перевіряти.

Приспів

Сонечко встає і димить трава, –
Бачу стежку, де проходиш ти.
Вчителько моя, зоре світова,
Звідки виглядати, де тебе знайти?

 

Тут кожне слово щирiстю зiгрiте,

Вiд серця йде, з самої глибини.

І якось особливо пахнуть квiти

В цей справдi незвичайний день весни.

 Є в серцi кожному куточок особливий.

Там спогади живуть про рiдний дiм,

Дитинство безтурботне i щасливе.

І перша вчителька живе в куточку тiм.

 Чумацьким шляхом линуть, линуть роки.

В дитинства край не буде вороття,

Але добра i мужностi уроки —

Вони в душi, вони на все життя!

 

1.Ми хочемо привітати мам і тат,  

Що разом з нами початкову школу

Сьогодні закінчили, з днем оцим,

Трохи сумним, але таким святковим!

 

Ведучий. Погляньте, діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань! І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. То ж любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами! Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас!

 

2. Прийміть наш букет із пошани й любові.

 Вклоняємось низько і дякуємо щиро

 За ласку і ніжність, за мудрість і віру.

 

3. Бо без батьків чого ми в світі варті,

 Без маминої ласки і тепла

 І без батьківської строгості і жарту,

 І без свого родинного тепла.

 

 Лелеченька

У лелеки власна пісня

Хоч життя його полісся

Щовесни він прилітає

І живе у нашім краї

І живе у нашім краї

 

Приспів

Мій лелеку лелеченько

Лети у рідний край

Неси тепло здалеченька

І нас не забувай

Неси тепло здалеченька

І нас не забувай

 

 Тут і небо і дорога

І ріка тече розлога

Тут знаходить кожна птиця

Щось поїсти і напиться

Щось поїсти і напиться

 Приспів – 2 р

 

Тут батьки і діти знають

Лелеча та ж виростають

Тут і ми крилаті діти

На землі вчимося жити

На землі вчимося житии

 

4. Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

 

5. Татку, татусенько, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе я обняти –

Ти – мій порадник, заступник і друг!

 

6.Я й до бабусі з любов'ю звертаюсь:

Бабцю, бабуню, бабусю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

І відчуваю в них лагідність я.

 

7.Й до дідуся я іду по науку:

Діду,дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос струмочком сріблястим біжить.

 

8.Ми любим бабцю, діда, маму й тата,

 Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

 Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

 І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

9. Хоч часом ми буваємо нечемні,

 І дуже ви хвилюєтесь за нас,

 Але у серці знаємо, напевно:

 Ми більше радуємо вас.

 

10.Любі!

 Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,

 Гарні оцінки додому носити,

 Щоб дарувати радість вам,

 Любесеньким нашим батькам.

 Мамина сорочка 

Мені сорочку мама вишивала
Неначе долю хрестиком вела
Щоб я лихих стежинок не шукала
І до людей привітною була
Виконуй доню – мама говорила
Закони Божі, істини прості
Не зраджуй землю, що тебе зростила
Не залишай нікого у біді

Приспів (2):
А сорочка мамина біла-біла
А сорочка мамина серцю мила
А сорочка мамина зігріває
Я її до серденька пригортаю

Літа неначе птахи пролітають
Вже донечки як квітки на весні
Я їм сорочку білу вишиваю
Як вишивала матінка мені
Виконуй доню – мама говорила
Закони Божі, істини прості
Не зраджуй землю, що тебе зростила
Не залишай нікого у біді

Приспів. (2)

На тобі сорочечку білу-білу
На тобі сорочечку серцю милу
Будеш її зраночку зодягати
Буде тобі серденько зігрівати

Приспів.

 

Сценка

Заходять первісні люди.

 Вождь. Соплемінники! Так далі продовжуватися не може.

 Наші діти скільки вже років б’ють байдики.

 Наші діти досі не вміють нічого робити.

 Всі. Який сором! Ганьба!

 Вождь. Я зібрав вас, соплемінники, щоб вирішити,

 Що нам робити з нашими чадами.

 1. Не годувати їх.

 2. Не давати іграшок.

 3. Провчити їх ломакою.

 4. Це жорстоко.

 Вождь. Соплемінники, сили небесні повинні нам підказати

 вірне рішення. Спитаємо поради у природи.

 Всі. Спитаємо!

 Вождь. Сили небесні сказали, що ми повинні відправити

 Дітей у школу.

 Всі. У школу.

 Вождь. О, нерозумні чада наші, в школі треба вчитись вам.

 Досі дружити вам із скукою,

 Треба навчатись наукою.

 2. Треба навчитись читати.

 3. Треба навчитись писати.

 4. Спритним і сильним мало бути,

 Повинні кмітливими у рахуванні бути.

 5. Досі позіхати і лінитися,

 Сили небесні сказали – треба вчитися.

 

 Пісня « За 4 моря».

Помнишь, ты мне сникерс подарил
И мою контрольную списал.
Я тебе сказала-делай сам,
Но на это ты
Смело отвечал:

За четыре года
Мы в начальной школе
Выучим подробно
Все задания на свете
И конечно станем мы
Королями школы,
Потому что просто
Мы-талантливые дети!

Безделушки делать на труде
И примеры в столбики решать
Ох, нелегок школьника удел!
Точных знаний груз
Нужно поднимать

Припев: За четыре года
Мы в начальной школе
Выучим подробно
Все задания на свете
И конечно станем мы
Королями школы,
Потому что просто
Мы-талантливые дети!

(рэп-вставка)

Школу любим мы
Сильно и пламенно,
а особенно любим экзамены,
все заданья решаем стремительно
и за это спасибо учителю.
Посмотрите скорее на нас,
а ведь мы еще только
4-й А класс!!!

 

Сценка «Як підказувати на уроках»

Автор.

Біля дошки, так буває, ми не завжди молодці.

З голови там вилітають всі думки, як горобці.

Тільки знав, і все — забувся.

Вчитель. Скільки буде п'ять по п'ять?

Автор. В клас шепочете тихенько:

Учень. Друзі, треба підказать!

Автор.

Вчитель також має вуха,і оте благання слуха.

Підведеться зі стільця й скаже.

Вчитель. Тихо! Ні слівця!

Автор.

І мовчить Мишко й Сашко, Петрик і Марійка...

Зараз, зараз вдарить грім!

Зараз буде двійка!

Я вам всім допоможу, що робити, розкажу.

З математики урок, вийшли ви до дошки: «Скільки буде п'ять по п'ять?»

Ну... забулись трошки.

Тільки глянули у клас — і підказка вже у вас!

Як? У тому весь секрет (ми ж бо не тетері),

І секрет отой простий, ну простий — як двері!

От, приміром, як «один» — цифру підказати. Тут не треба шепотіти, треба, друзі, чхати! Чхнули так: — Апчхи! Апчхи! — І усе в ажурі!

Й біля дошки не стоїть приятель в зажурі.

«Два» — то інший вже сигнал, треба кашлянути,

«Три» — посмикати за ніс, «п'ять» — щоку надути.

«Шість» — показуйте язик, ширший за лопату,

А на 7 — обидва вуха треба розім'яти.

8 — стисніть свій кулак,

9 — так... охоче

Позіхніть і потягніться.

«Нуль» — заплющіть очі.

А учитель і не знає, що усе те означає.

Правда, раз система ця підвела свого творця.

...Біля дошки я стою і у клас моргаю:

— Друзі, любі, підкажіть! Тут Іванко чхає.

Я на дошці й написав швидко одиницю, бо сигнал «апчхи!» — «один».

Все як і годиться.Та закашляв тут Андрій. (Я аж розгубився:

А якщо Іванко - друг раптом помилився ?)

Витираю я «один» і малюю «двійку».

В нас Андрійко — хорошист! Вірю я Андрійку.

А Іванко знов: «Апчхи!»

(Двійку витираю. Бо Іванко — вірний друг! Я Іванка знаю!)

А Андрій: «Кахи! Кахи!» — кашляє сердито.

(Знать, Іванко вже не друг — порося невмите).

А Іванко знов: «Апчхи!» (Ні, таки друзяка!

А Андрійко-хорошист — превелика бяка!)

А Андрій: «Кахи! Кахи!» — ну кого тут слухать?

Вже стою і не пишу, лиш розвісив вуха.

Автор.

Тут учитель підійшов і сказав тихенько:

Вчитель.

«Вам сьогодні я «апчхи!» ставлю здоровеньке.

Хоча можна і «кахи!» вам поставить, друже,

Бо Андрійко та Іванко простудились дуже.

Гляньте, он Максим-індик,в нього синій вже язик. То і є підказка».    

...Отака поразка.                  

 

Частiвки

Приготуйте фотоплiвки!

Зараз дружно весь наш клас

Заспiває ще й частiвки

І для себе, i для вас!

 

Ми, звичайно, не найстаршi,

Але вже й не малюки!

Знають всi: четвертий  клас —

Це також вилускники!

 

Приспiв:

Знають, всі у школі нас -

Вас вiта четвертий клас.

 

Як були ми ще малими,

 Всi казали: малюки.

 А тепер не малюки ми,

 Ми тепер - випускники!

Приспiв:

 

 Вже позаду початковi,

 Перейшли у п’ятий клас!

 Хай приймає старша школа

 У свою сiм’ю i нас!

Приспiв:

 

Ой, провчилися цi роки

 Ми, ну просто, залюбки!

 На уроках ми сороки,

 На перервах - козаки!

Приспiв:

 

Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор- ми самі.

Приспів:

 

Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителі і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

Приспів:

 

 Я тружуся, наче бджілка,

Бач як гарно я пишу!

 Дай мені до понеділка,

Завтра батьку покажу!

Приспів:

 

 Всi куплети доспiвали,

 Прощавай, четвертий клас!

 П ‘ятикласниками стали,

 Привiтайте дружно нас!

Приспiв:

Небо, синє-синє в нас –

Вас віта вже 5 клас !

 

Спасибі скажемо усім,

 Хто научив любить цей дім,

 Ту вулицю, де ми живем,

 Все, що Вкраїною зовем.

 Спасибі всім, хто дбав про нас

 У цей скрутний, нелегкий час.

Разом. Спасибі! Спасибі! Спасибі!

 

ПРОЩАЙ, ЧЕТВЕРТИЙ КЛАС!

Всміхається промінь із вікон,

У росах купається травень,

В клас день заглядає привітний,

Як вчителька наша, ласкавий.

Краєчком лиш ока помітим

Красу цю погідну, пресвітлу,

Сьогодні усмішки і квіти

Даруємо вчительці рідній.

  Приспів:

Прощай, прощай, четвертий клас,

Ти замалий уже для нас.

Та ми вернемося не раз

Думками в наш знайомий клас. (Двічі)

 Сьогодні і радісно, й щемно —

Ще стільки іти нам землею.

І треба учитися ще нам,

Але без найкращої неї.

   Приспів

 Краєчком лиш ока помітим

Красу цю погідну, пресвітлу,

Сьогодні усмішки і квіти

Даруємо вчительці рідній.

   Приспів

  

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Мудра Людмила Григорівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
26 грудня 2018
Переглядів
480
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку