Сценарій для початкової школи "Мамаївський ярмарок" (за мотивами твору "Сорочинський ярмарок"

Мамаївський ярмарок

(за мотивами однойменного твору «Сорочинський ярмарок»)

Осінь: Доброго дня, мої любі. Я – осінь. Чарівна і неповторна моя палітра. Невимовні пахощі наповнюють прохолодне повітря. Догорають яскравим полум’ям останні квіти. Спокій і тиша наповнює все навколо. І лише зрідка дихне легкий вітерець і пограється опалим листячком та й знову кине на землю моє золото. Та ще коники-стрибунці аж до ночі сюрчать на срібних цимбалах свої пісні, бо ж кому співати, як пташок немає… А в бездонному небі – чиста просинь! І хочеться знятися у високе безмежне небо, і летіти в невимовно чарівній синяві. Бо в тобі звучить неповторна музика любові до всього світу, звучить глибоко, на струнах серця і робить тебе ліриком, поетом.

 Тебе захоплює ця музика душі і несе ввись. І хочеться обняти весь білий світ, пригорнути до себе, зігріти своїм великим почуттям. Бо твоє серце наповнюється добротою, ніжністю… А ще тихим сумом. Бо невдовзі пройде моя первозданна краса. І заспівають небеса свої сумні пісні. Це ще буде, але потім, пізніше. А зараз в повітрі летять павутинки бабиного літа, сміється осіннє сонечко, небо манить увись… Тож нехай кожна душа тішиться і насолоджується моєю неповторною красою. Адже прийшла я до вас, щоб сьогодні відчули казку, що її ви так любите. Погляньте навкруги: все довкілля казкове, чарівне. Яких тільки кольорів нема у природі! І всі вони теплі, гарячі, насичені. А це тому, що все літечко листя вбирало в себе сонячне проміння і тепло, а тепер, у холодну пору, віддає його нам, щоб веселіше було на серці. І хоча у природі стало тихо, лише шелестить листячко, проте бринить мелодія у високому небі.  

Ведучий 1: Осіннє золото осипалось до ніг,

Пташки давно у вирій полетіли.

Далеко за моря їх шлях проліг –

Сади й ліси без них осиротіли.

Опале листя стиха шурхотить,

В верхів’ях сосен вітерець співає.

На самоті осінній сум звучить,

Земля стомилась і відпочиває.

Ведучий 2: Вже зібрані останні врожаї,

З полів добро привезене додому.

Комори всі наповнили свої,

Тепер приємну відчувають втому.

Втомилися, звичайно, від турбот,

Та радість від достатку серце гріє.

Трудолюбивий, добрий наш народ,

Він потрудитися і відпочити вміє.

Ведучий 1: Ось саме в таку осінню пору, коли все добро із садів, городів, полів і лісів було зібрано і звезено в двори, сховане в комори, льохи і клуні, люди збирались на великий осінній ярмарок, щоб продати лишки виробленої продукції, обміняти на інший товар та й навіть похвалитися вирощеними овочами, фруктами, зерновими культурами, медом, хлібом, гончарними і ткацькими виробами… Чого тільки не було на тих ярмарках у незапам’ятні часи в Україні!

Ведучий 2: А ще на ярмарку можна було відпочити і повеселитися, зустрітися з родичами, знайомими, друзями, обмінятися думками, рецептами, своїми знаннями та секретами. Бо осінній ярмарок – це справжнє свято з мандрівними артистами, які водили дресированих звірів; зі скоморохами в яскравому і смішному одязі; з гадалками, акробатами та борцями.

Ведучий 1: Тому сьогодні ми хочемо поринути в ту далеку епоху й зазирнути на такий ярмарок, що відбувався кожної осені в українських містечках і великих селах.

Ведучий 2: Хочемо показати вам, як ми собі його уявляємо. Бо це дуже цікаво!

(Виходять із зали. На сцену під музику піднімаються інші герої)

Осінь: За лісами, за морями,

Відчиняє сонце брами.

А за брамами отими,

Чарівними, золотими,

Диво-казка походжає.

Нас гостинно припрошає,

До веселої господи.

Де від заходу й до сходу,

Щастя ходить на простори,

Де зникає біль та горе.

 Диво, диво, дивина!

Ця чарівна сторона.

На узліссі край села,

Тин був і хата була.

Не велика й не мала,

Сімейка в хаті тій жила.

Це Маринка. Це Оксанка,

Дід Остап і бабця Ганька.

Дід: Щось сумно. І в карти грали, і гороскоп передивились. І курс долара звірили (розглядає купюру)

Баба: Ага… Ага… І в журналах одне й те саме. Ось подивись(показує дідові). Маска для лиця, шампунь від лупи. А крем! Діду, такий, що раз лице помащу і всі морщини пропадуть…

Дід: (відмахує рукою, відвертається) Не пропадуть.

Баба: (зла, топче ногою, руки в боки) А це чого ж?

Дід: Бо нам треба хату продати, щоб купити тобі того крему.

Баба: От ти діду! Не даєш і помріяти. (гладе діда за плече) Може б у город поїхали? В тіатр сходили, чи в кіно?

Дід: То пішли. (оглядається) А де ж це наші онучата? Мабуть знов в інтернеті зависають.

Баба: Оксанко! Маринко! (вбігають дівчата) Ми йдемо на базар. А ви дивіться не бешкетуйте.

Маринка: Бабуню, купіть мені щось солоденьке, і новий диск з автографом Дзідзьо.

Оксанка: А мені чіпси і айфон 7, бо у всіх моїх подруг айфон 6, а я хочу крутішого.

Баба: (гладе онучку) Нове покоління…Що скажеш? Ну! Запрягай діду коника, тай поїдемо.

Дід: Ага! Зараз! Коника!... (дзвонить) Алло! Гараж! Радіотаксі. Нам на базар. Ага, чекаємо.

(Під музику виходять зі сцени. А в зал заходять  скоморохи)

 

Скоморох 1: Гей, на ярмарок хутчіше,
І не пішки, а бігом!
Тож збирайтесь веселіше
Всі на ярмарок — гуртом!

 Скоморох 2: Та мерщій додайте ходу,
Просинайтеся, не спіть!
Вже на ярмарку — народу!
Тож і ви сюди біжіть!

Скоморох 1: Ми — веселі скоморохи,
Весь народ розважим трохи!
Поспіваєм, потанцюєм,
Пожартуєм, потупцюєм.

Скомрох 2:Купимо і продамо,
Та, звичайно, вкрадемо!
Тож дивіться, не дрімайте,
За товаром наглядайте!

Скоморох 1:Бо тут ходять покупці —
Гарні хлопці-молодці.
І як щось не так лежить —
То відразу зникне вмить!

Скоморох 2:Тож торгуйтеся, старайтесь,
До товару придивляйтесь.
Усміхайтеся, жартуйте,
І потрібне все купуйте!

Скоморох 1:Ярмарок у нас багатий,
Можете всього придбати:
Овочі, зерно і фрукти,
Хліб та різні ще продукти:
Сало, м’ясо, поросятко
І полив’яне горнятко,
І корову, і коня —
Це не купите щодня!

Скоморох 2:Вівцю й кізку круторогу
Приведете до порогу.
І вола, кота й собаку,
Й ще, звичайно, живність всяку!
І підсвинка, і конячку,
Воза купите і тачку,
Сапку, вила і граблі —
Все, що треба на землі!

Скоморох 1:Буряки, картоплю, сіно,
Виноградні грона й вина.
Моркву, редьку, хрін столовий,
І горох, та біб чудовий.
Грушу, гарбуза, капусту —
Тут всього багато й густо!
Тож скоріше! Поспішайте!
Всі на ярмарок рушайте!

(Танцюючи, вибігають. З різних боків в зал заходять дві молодиці в хустках. На одній вінок цибулі, а на іншій – вінок часнику, в руках ще по вінку)

Олена. Марійко, ти чула, як гукали на ярмарок? Ходімо швидше, там так цікаво буде! Поторгуємо та ще й скоморохів побачимо, на людей подивимось, себе покажемо!

Марійка. Ой, чула я, чула, не глуха. Та вже біжу. Ось часнику вродило, дівати нікуди. Ото продам, а горщиків куплю, бо їх на все треба: і на молоко, і на сметану, та й сиру того так багато, так багато! А разом побачимо знайомих, може, й хлопців з другого кутка...

Олена. То біжімо вже, не барімося. А я ось цибулю несу продавати, бо так багато її в нас! І така вся, як кулаки — велика, чистенька, суха і така солодка, як мед.

Марійка. Таке скажеш, як мед. Тільки-но розріж, то сльози так і поллються на той мед. Ото вже придумала!

Олена. А я кажу, що солодка моя цибуля, бо це такий сорт люди вивели. Ну, нехай не така, як мед, а все ж не гірка, як твій часник.

Марійка. А в мене теж солодка. Та тільки я не несу її на базар, солодку цибулю я й сама з’їм. А от часник несу — він хоч і пекучий, але такий пахучий, що їж і ще хочеться, от. А про свій часничок я таке знаю, що тобі й не снилося! Ще в ті часи, коли будували піраміду Хеопса, його знали, як лікарську рослину, і вживали кожного дня, щоб не захворіти. Він лікує багато заразних хвороб, вбиває мікроби, а крім того, його додають до ковбаси, м’яса, консерв, маринують і їдять сирим, особливо смачний із салом. Його в Індії носили діти як оберіг від злих духів і вампірів. У Стародавньому Римі його їли воїни, щоб бути хоробрішими. Бачиш, який мій часник?

Олена. А я про свою цибульку теж розкажу тобі, бо вона — це диво! Першого року цибулю сіють з насіння-чорнушки, бо воно чорне, як вуглинки, тільки дрібненьке. Вона виростає невеличкою і зветься сіянка. А на другий рік саджають сіянку в землю і виростає з неї ось така велика цибуля, як моя, і тепер вона зветься ріпчаста. Про неї люди кажуть: «У кожній господі цибуля в пригоді». Є понад 80 сортів, а серед них і моя солоденька. А цибулька прийшла до нас з гір, там її батьківщина. Має в собі фітонциди, які вбивають мікроорганізми. Пожуєш її і в роті не буде жодного мікроба. Вона лікує цингу, гоїть рани, бактерії вбиває. Ось яка моя цибуля! То ходімо вже швидше, а то на ярмарок спізнимося.

(Забігають за прилавки, заходять інші продавці з кошиками та з товаром та співають пісню. Після пісні кладуть свій товар на прилавок та почитнають вигукувати)

1 продавець. Купуйте капусту, білокачанну, соковиту! Борщ та капуста — так хата не пуста! Купуйте капусту, солоденька, тверденька, велика, соковита.

2 продавець. Картопля, розвариста смачненька, ніби з маслечком жовтенька! Купуйте картопельку! Така тільки в мене! Не обходьте, добрі люди, такої картопельки більш ніде не буде!

3 продавець. А в мене буряки, підходьте, свояки! Буряк червонястий, солоденький, головастий! Купуйте буряки!

4 продавець. Кавуни і дині! Солодкі, як мед, соковиті. Сік рікою тече. Ріжте обережно!

5 продавець. Гарбузи! Гарбузи! Підходьте, не чекайте, на вози вантажте, бо гарбузи важкі, пузаті, на насіннячко багаті!

6 продавець. Маю усього потроху, квасолі, бобу, гороху! Підходьте, купуйте, грошей не жалкуйте.

7 продавець. А в мене смачна кукурудза, їжте од пуза, бо в ній крохмаль та білки, підходьте, не минайте, жінки!

8 продавець. А в мене морквичка, червоняста сестричка, в земляній була коморі, а коса її надворі. В ній усякий вітамін, різні солі, каротин! Купуйте моркву!

9 продавець. А я глечики пропоную, дорого не ціную. Але в кожній господі глечик стане у пригоді. Купуйте глечики, макітри, кварти...

10 продавець. Насіння соняшника, насіння гарбуза. Підходьте, не гордуйте, насіннячко діткам купуйте. Бо воно смачненьке, корисне, лікувальне, насіннячко кругленьке і овальне.

(Виходять покупці, роздивляються товар)

Продавець бубликів: Бублики! Бублики! Найсмачніші бублики! Хто бубликів не купи, той буде не вище пупа! А хто бубликів з’їсть, підросте на метрів шість!

Дід: (дає гроші) Тримайте.

Продавець бубликів: Дякую. Беріть ваш товар.

Продавець косметики: (підходить до баби) Косметика! Косметика від мері кей! Найкраща косметика року! Бабцю купуйте крем від морщин, а може крем для загару?

(баба роздивляється, а продавець звертається до діда) Діду, а вам крем для гоління з молодильним ефектом. Через місяць будете на 10 років молодший.

Дід: (вихоплює крем у баби та віддає продавцю) Так, Ганко, тобі крему не треба!

Баба: Ну чому?

Дід: Ти в мене й так молода. А ось крем для гоління покажіть. (бере) Скільки він коштує? (Дивиться, дивується, віддає бабі подивитись) Це ціна, чи номер телефону? Так бабо ходімо звідси скоріше?

(йдуть геть, але їх зупиняє продавець курки)

Продавець курки: Купіть у мене курочку! Купіть у мене рябу! Кожен день зраночку несе по яєчку. Яєчка корисні, поживні, мають багато вітамінів. Бабусю, дідуню купіть у мене курочку. Місяць яєчка поїсте усі болячки зникнуть.

Дід: А ми йогурти їмо!

Баба: Біобаланс підтримуємо!

(виходить продавець півня)

Продавець півня: Купіть мого півня!

Дід: (гладить півня) Який красень!

Продавець півня: Мій півень молодець! У нього червоний гребінець! Вранці встає, всіх будить. Ще й співає на ввесь двір. Ось послухайте як.

(всі слухають як півень співає та закашлюється)

Дід: У нас є будильник. Електронний.

Баба: Ще й сусіди скандальні. Не треба нам вашого півника.

(виходить продавець валянок)

Продавець валянок: Валянки! Валянки!

Дід: (хапає валянки) О, те що треба! (міряє)

Продавець валянок: Невеликі валянки, на швидкі ніжки, нашому Грішці. Ніжки гарцюють, ручки танцюють. Валянки нові, Грішці чорнобровій.

Дід: (віддає валянки) Ні малі!

Баба: Ой! А що це там за гамір! (виходять із зали)

(На сцену підіймаються заморські артисти)

Циганка. Десь тут ярмарок має бути. Душею чую, що гарно сьогодні поярмаркую!

Циган 1: Шановне панство! Вас вітає шатро циганське!

Циган 2: Ми не з Румунії, і не з Закарпаття,

Вас вітає далека та сонячна Грузія.

Циган 1: Нам не треба ні бульби, ні шмаття.

Ми вміємо танцювати, співати.

Можемо щось узяти і нікому не сказати.

Циган 2: Гей, давайте нам дорогу,

Йдуть артисти із Тбіліссі.

Циган 1: Ми розважим  вас усіх,

буде радість, буде сміх.

Циганка: Покажіть но нам, танок, щоб усіх розвеселить.

А ви шановне панство не скупіться,

З артистами щедро розплатіться.

(цигани виконують танець, а циганка йде у залу збирає в капелюх плату за танок)

Циганка: Молодці, гарно затанцювали. Ну, а панство шановне, бачу не скупилося.

Циган 1: Ой, Марено! Та як же ми підемо звідси не послухавши твого ворожіння правдивого.

Циган 2: Дивись, може і ти наповниш наш бюджет.

(циганка спускається в зал)

Циганка: Красунечко, позолоти ручку_всю правду скажу: що було і що буде, чим серце заспокоїться… (Циганка бере гроші та ворожить) Бачу, лежить на тобі тяга вже …рік. Але не довго ще тобі маятися-навесні вже розвіються хмари і потечуть з очей твоїх сльози радості та печалі. От тобі амулет на щастя, який буде оберігати тебе від нещасть… (дає амулет)

 Циганка: Ой ти, красуне чорноброва, позолоти ручку. Всю правду скажу, долю провіщу, щастя наворожу.

(бере гроші та починає ворожити)

Циганка: О! Чую надзвичайно сильну ауру! Це напевно козирна дама, тобто ваш керівник. Ви дивіться їй не перечте, адже статус в неї високий та норов ого-го. Тут амулетом не відбудишся, яйцем треба викачувати. Прийдете до мене після ярмарку, там приватно ми і поговоримо…

(Циганка йде далі)

Циганка: Позолотіть ручку пані. Всю правду скажу та й порадою допоможу.

(починає врожити)

Циганка:  Ви- класовод.

На роботі у вас не злічити турбот:

У вашому  класі є діточки – «перли»,

А є й ті, що  вчаться абияк, тріпають вам нерви…

Тож ворожу вам по лівій руці, (міняє руку)

Щоб чемними стали бешкетники ці,

Щоб миттю змінились, сумлінно всі вчились,

Щоб не засмучували вас

Щоб кращим в школі став ваш клас!

(йде далі у зал)

Циганка: О, знайоме обличчя. Думали я вас не впізнаю. Позолотіть ручку і правду скажу, а оскільки ви постійний клієнт, то і знижку дам. (бере гроші та ворожить). Що хочу вам сказати, те що ви робили за моєю порадою дало свій результат. Та щоб все налагодилось до кінця треба іще примочки робити. За пів року чекає вас дорога дальня. Тільки дивіться, ніяких порошків не беріть, а то на границі навіть Аріель можуть з чимось попутати. У дорозі, як мати вчила, з незнайомцями не розмовляйте…

Циган 1: Ну, що там Марено?

Бо нам уже час.

Циганка: Та йду, вже йду.

(піднімаються на сцену)

Циганка: Будьте здорові, в настрої будьте,

Про негаразди й печалі забудьте,

Циган 1: Щоб ви ніколи лиха не знали,

Щоб вас любили та шанували!

Циган 2: Раді були завітати до вас-

З тим до побачення в табір нам час.

(під музику пританцьовуючи виходять за куліси. На сцену заходить дід та баба, виходить продавець свинки)

Продавець свинки: Хто хоче купити кабанця чи свинку. (звертається до діда) А ви хочете купити кабанця чи свинку. Воно не шкідливе, і добре їсть.

Дід: А хто ж у вас кабанець чи свинка? Бо бачу одного.

Продавець свинки: А кого вам треба?

Баба: Та  хотілося б свинки, щоб поросяток мати.

Продавець свинки: То хай буде вам свинка. Вона хороша.

Дід: О, яка хороша! (дістає гроші і починає платити) А з якого ви села?

Продавець свинки: Я з села Мельниці.

Дід: Забирайте її назад. Я Мельницьких поросят не візьму і даром. (віддає порося)

Продавець свинки: То ж назвіть причину!

Дід: А я з вашого села маю вже…..дружину.

(баба показує дідові кулака, а продавець іде геть)

Баба: Ти дивись, діду. Бо допечеш і тебе продам. А тепер марш додому!

Дід: А я не зрозумів! Що це так швидко ярмарка пройшла. Тільки в азарт увійшов, ще не всі гроші витратили.

Баба: О, це класно побазарювали!

Продавець: Ой, заграйте, музики!

В мене нові черевики!

Танцювати я мастак

Український наш гопак!

(танцюють всі танець)

Осінь:  На доброму ярмарку ми побували,
Одні продавали — інші купували,
Співали, сміялись та ще й жартували,
Та про предків наших славних з шаною згадали.

 

Пісня «Хай буде гаразд!»

Скільки б не торгували, а кінчати час,

Найкращі побажання ви прийміть від нас!
Хай в нас і в вас все буде гаразд.

Щоб ви і ми щасливі були!

Прощавайте, друзі, вам низький уклін,

Щастя вам бажаєм всі ми, як один.

Хай в нас і в вас все буде гаразд.

Щоб ви і ми щасливі були!

Ведуча.

Щоб родила щедро нива,

Щоб у хаті все як слід,

Щоб довіку був щасливий

Український славний рід!

І в вас, і в нас

Хай буде гаразд.

Щоб ви і ми

Щасливі були!