Сценарій до Дня матері "Рідна мати моя"

Про матеріал

Мета:1) Сприяти популяризації Дня матері серед учнівської молоді.

2) Виховувати шанобливе ставлення і любов до матері

Епіграф:
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери, й слово,
І зроблена разом обнова….
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.

Перегляд файлу

 

 Управління освіти і науки виконавчого комітету

              Івано-Франківської міської ради

              Інформаційно-методичний центр

          Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10

 

 

 

 

 

 

Сценарій свята до Дня матері «Рідна мати моя…»

 

 

 

                                                                     Підготувала і провела:

 вчитель

 початкових класів

 Денисенко З. В.

 

 

 

     Івано-Франківськ

                                                                       2016

Сценарій свята до Дня матері «Рідна мати моя…»

Обладнання: мультимедійна презентація «День матері» з фотографіями матерів, дітей, висловами про значення жінки-матері в житті людини, світу,   вірші про матір, виставка малюнків “Моя мама”, плакат “Зі святом, дорогі мами”, плакат з епіграфом.

Мета: 1) Сприяти популяризації Дня матері серед учнівської молоді.

2) Виховувати шанобливе ставлення і любов до матері

 Епіграф:
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери, й слово,
І зроблена разом обнова….
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.

                         (М.Пономаренко)

 Свято матері
Учень 1 Гей, заграйте гори, зашуміть діброви,
Приберіться, ниви, красно та багато, –
Зажурчіть потоки, заведіть розмови
Про святочну днину, про велике свято!

Учень 2 Заспівайте гучно в тихім гаю, птиці,
Гомоніть з вітрами, польовії квіти,
Задзвоніть дзвіночки, рожі, всі косиці,
Заспівайте хором, українські діти!

Учень 3 А кому ж то грати та кому співати?
Знає се дитяче чистеє серденько:
Нині Твоє свято, наша рідна мати,
Будь благословенна, українська ненько.

Матусю наша, ми це знаєм:
Багато ангелів є в Божім раю,
Та на землі лише один між нами –
Це наша мама!
За вас ми молимося Богу,
За вас благаєм Пресвятого,

Щоб вам здоров’я, силу дав,

Щоб щастя-радість вам послав,
Щоб обминало лихо і пригоди злі,

Матуся наша – ангел на землі!

Учень 4 Сварити за балунки можеш,
Розповідати про буття,
Та коли треба – допоможеш,
Ти поряд, ти – моє життя.

Була маленька – пеленала,
Тримала руку крок зробить.
Вже підросла – допомагала,
Навчала, як на світі жить.

В яскравий день тебе вітаю,
Хай тішить щастя кожну мить,
Люблю, матуся, та бажаю
Багато літ на світі жити! 

Вчитель  Перші хвилини, години, дні й перші роки дитина повинна знаходитися поряд з мамою, а мама з малюком. Тільки мама здатна віддати дитині всю свою ніжність, любов і турботу. Напевно, тому перше слово, яке вимовляє малюк,  – це слово “МАМА”.

 Учень 5.            

Турботи, клопоти, робота, діти —
Усе встигали Ви зробити,
А ми, чого гріха таїти,
Не вміли все це оцінити.

Учень 6.            

 І ось сьогодні, в день цей урочистий,
Ми просим Вас за це нас всіх простити,
Хоч знаємо, що слів цих буде мало.

Учень 7.           

Якби зібрати всі слова землі,
Ми вибрали прості і невисокі,
Щоб ваші дні трояндами цвіли
І не приходила ніколи одинокість.

Учень 8.            

Хай тільки радість прикрашає дім,
Хай ладиться і на роботі, й вдома,
Хай вам завжди щастить в усім,
І обминають горе, сум і втома …

Учень 9.            

О боже! Ти живеш над нами,
Тебе благаємо в цей час:
Пошли здоров’я нашим мамам
І збережи ти їх для нас!!!

І блок  «Історична довідка»

Вчитель Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить Сонце, розквітає квітка, як тихо світить вечорова зоря і гладить по голівці рідна рука. Мати – захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є у нас найкращого, все від неї, від рідної неньки.

      У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, коли травами і квітами замаїться земля, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері.

        Молоду американку Анну Джервіс спіткало страшнее лихо – передчасно пішла з життя її мами. І донька, скуштувавши сирітської долі, вимріяла думку, аби мали люди на рік один день, коли б усі вшановували і матір-неньку, і Матір Божу.

      І полетіли від сироти листи сенаторам. Нарешті, 1914 року Конгрес США ухвалив рішення про проведення в країні нового державного свята – Дня матері.

        У всьому цивілізованому світі святкують День матері. Вперше в Україні це свято відзначали у 1929 році на Галичині. Символом пам’яті в цей день стала квітка на грудях дітей: рожева означала шану живій матері, біла – померлій. Цього дня в церквах правили молебні за здоров’я матерів і за упокій померлих. З усіх-усюд з’ їжджалися до рідної домівки діти. Мати пригощала їх смачними стравами, очищала свяченою водою. Під маминою вишнею чи грушею закопували шматок хліба, дрібні гроші – «Щоб у добрі та спокої довіку бути».

        Усі  почесті цього дня – Матері. Їй традиційно дарували ложку і сон-траву – символ життєвої снаги та спокою. Найяскравішим виявом любові до рідної неньки були зібрані на світанку росяні пелюстки яблуневого цвіту, яким обсипали матір. А ті, кому не було вже до кого поспішати, ставили на знак пам’яті свічку перед образом Богородиці, несли на могили матерів склянки з водою і зерном і дві гілочки – вишневу та яблуневу і схилялися над ними з лівого боку – від серця.

       Після 1939 року це свято було заборонене. Але відновлюється Україна, а разом з нею і ті свята, які були дорогими нашому народові. З 1990 року Свято матері повернулося в Україну і святкується  у другу неділю травня.

Учень 10 Добрий день Вам, люди добрі,

Що зібрались у цій залі,

Раді з святом Вас вітати,

Щастя і добра бажати.

Хліб ясниться у кімнаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Учень 11  Мати! Мама! Матуся! Скільки спогадів, тепла і ласки таїть це магічне слово, бо називає людину, чия любов не знає меж. Це перше слово, мовлене нами, на все життя залишається  найдорожчим у серці. У хвилини радості й печалі пташкою надії злітає з наших уст. 

Учень 12 Місяць травень – це місяць Небесної Матері Діви Марії, яка для нашого народу є особливо шанованою. І сьогоднішнє свято – це свято Божої Матері, матері України і нашої земної матері, яка дала нам життя. Адже саме вони є тими чистими джерелами, з яких людина живиться від першого свого подиху до останніх днів життя.

Учень 13  Ой маю я три матері, та всі три хороші –

Три матері, три квіточки, як три красні рожі.

Перша мати – Непорочна, лілея біла,

Із дитятком-немовлятком Пречистая  Діва.

Друга мати – це найкраща на світі країна,

Земля наша, наша славна – ненька Україна!

Третя мати – що ж про неї гарного сказати?

Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати.

Вчитель  У народі кажуть: «Як під сонцем квітам, так з матір’ю дітям». Бо ж справді, мати в хаті – це сонечко, що дає життя всій родині».

Учень 14 А хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій Землі безконечній

Веселого дому.

Сценка

Автор Жила собі на світі жінка. І мала вона четверо дітей. Жили з рибальства. Жінка сама ловила рибу та годувала дітей. Але якось застудилася та й злягла хвора. Лежить у постелі, а діточок нема чим годувати. Вже пересохло у неї в горлі. Мовила тихо:

Мати  Діточки, подайте мені води, бо не дам собі ради, аби підвестись. А пити так хочеться.

Діти  Нема води в хаті.

Мати  Візьміть відра. Ідіть до річки та наберіть.

Старший син  Нехай іде сестра. Я не маю чобіт.

Мати (до дочки) Піди, доню, принеси мені водиці.

Дочка  У мене немає хустки, нехай іде менший.

Мати  Івасику, піди принеси мені водиці.

Івасик  У мене немає в що вдягнутися.

Автор  Так ніхто й не приніс матері води. Пішли діти на двір, граються. А мати в хаті обростає пір’ям. Найменший хлопчик саме вбіг у хату. Бачить – мати стала зозулею. Став кричати до братів та сестер

Івасик  Наша мама стала зозулею, хоче відлетіти від нас. Скоренько біжімо по воду для неї.

Автор  Побігли діти до річки. Набрали води та й кричать.

Діти  Мамо, мамочко, пий воду!

Автор  Та стала мати зозулею й відлітає від хати.

Мати  Пізно, діти. Пізно!

Автор  А малі за нею бігли, бігли. Збиваючи ноги до крові. І досі в лісах, на полях стелиться мох з червоними краплинами: то, кажуть, ті краплини крові, що стікали тоді з ніг дитячих. Так мати назавжди покинула рідних дітей і донині літає зозулею.

Вчитель  Немає, друзі, нічого більшого на світі, як любов материнська.

Читець Дівчину вродливу юнак покохав:

Дорожче від неї у світі не мав

І клявся, божився, що любить її

Над сонце, над місяць, над зорі ясні.

«Тебе я кохаю. За тебе умру.

Віддам за кохання і неньку стару»

Та мила його не боялась гріха,

Була, як гадюка, зрадлива, лиха.

Всміхнулась лукаво і каже йому:

«Не вірю, козаче, коханню твому.

Як справді кохаєш, вірний єси,

Мені серце неньки живе принеси».

Юнак мов стерявся: не їв і не спав,

Три дні і три ночі він десь пропадав.

І стався опівночі лютий злочин.

Мов кат. Вийняв серце у матері син…

І знову до милої з серцем в руках,

Побіг, і скажений гонив його жах.

Ось-ось добігає, не чуючи ніг…

Та раптом спіткнувся і впав на поріг.

І серденько неньчине кров’ю стекло,

І ніжно від жалю воно прорекло,

Востаннє озвалось до сина в ту мить:

«Мій любий, ти впав… Чи тобі не болить?»

         А народна легенда продовжує цю історію. Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди матері, облив пекучими слізьми. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так, як рідна мати. І такою невичерпною була любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним, що ожило материнське серце, загоїлася рана. Підвелась мати й притисла голову сина до своїх грудей. І пішли вони удвох степами широкими, і стали двома могилами високими. Тож недаремно в народі кажуть, що найсвятіша любов – материнська.

Вчитель  Мати – всьому початок. Мати – берегиня роду. Саме вона є тією ниточкою, яка єднає всю родину. Вам, наші любі матусі, щастя земного, здоров’я міцного, нехай горе оминає родини Ваші, а Матір Божа Вас оберігає.

Учень 15  Є у мене найкраща на світі матуся.

За неї до тебе, Пречиста, молюся,

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, Небесна Ісусова Ненько.

Благаю у тебе дрібними словами

Опіки і ласки для любої мами

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Учень 16 Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ та й у люди,

Щоб мною раділа – пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні.

До тебе, Царице, на сонячнім троні.

Учень 16 Велике і прекрасне слово – Мати.

Від нього все на світі. Навіть світ.

О, як їй легко на руках тримати

Дитину, як найвищий заповіт.

 

Учень 17 Матусю, мамо, люба наша ненько,

Тобі на свято квіти ми несем.

Ти наше сонце, матінко рідненька,

Ти над усе для нас, ти над усе.

Вчитель Мама …Рідна і прекрасна, оспівана поетами , увічнена художниками.

В усіх народів , в усі віки , жінка – матір була уособленням святості, ніжності і любові.

      Її  мудрість  поважали  в сім’ї , прислухалися до порад, в яких  знаходили   спокій  і надію…

      У житті кожного з нас мама займає особливе місце. Перше , що ми бачимо з’явившись на світ – це мамині ласкаві  очі, чуємо – мамин лагідний голос. Слово, яке вперше вимовляємо – мама…

     До мами ми приходимо зі своїми радостями і печалями. Її мудра порада нам потрібна тоді , коли і в самих уже посріблені скроні.

Учень 18 Найдорожчим людям –

Найкращі вітання.

Сьогодні для вас

Наші побажання:

 

Разом:

Здоров’я вам , мами,

і довгих літ життя!

Учень 18 

Для вас, наші рідненькі , цей

музичний  дарунок.

 Пісня про маму

Учень 19

Мама- це найрідніша людина,

Маму ніхто не замінить мені.

Мама- це подарунок від Бога,

Кожній дитині, що живе на землі.

За все, що маю, дякую я Вам,

Моя матусю золота.

Ви мій найбільший в світі скарб

Для Вас співаю нині я.

 Пісня «Мама і я»

 

 Інсценізація «Рахунок для мами»

Автор: Богданчик сидить за столом і щось старанно записує у зошит.

Мама: Що ти пишеш, сину?

Богдан: Рахунок для тебе.

Мама: Цікаво, цікаво! (хоче підглянути)

Богдан: Побачиш, коли я допишу.

 Автор: Хлопчина списав цілий листок , простягнув його мамі і вона почала його читати.

Мама: (читає) Рахунок для мами Богдана, який зробив деяку роботу по господарству і хоче отримати за це певну суму грошей, а саме:

2 рази приніс молоко – 30 коп.

4 рази прибрав у кімнаті – 90 коп.

2 рази помив посуд – 60 коп.

5 разів почистив взуття - 95коп.

3 рази допомагав накривати на стіл – 80 коп.

Це разом – 3 грн..55 коп.

Автор: Мати уважно прочитала цей дивний рахунок, взяла олівець і сказала:

Мама: Я напишу тобі свій рахунок.

Богдан: Твій рахунок?

Мама: Так, невеличкий .

Богдан: Ну, добре , почекаю.

Автор: Мама не довго сиділа над своїм рахунком справилася дуже швидко і віддала синові.

 

Учень (читає)

Рахунок  Галини Віталіївни синові Богданчику:

12 років для тебе варила їсти – 0 грн. 0 коп.

12 років для тебе прала – 0 грн.0 коп.

50 штанів і курток , сорочок зашила – 0грн.0 коп.

100 ночей просиділа біля тебе, коли ти хворів – 0 грн.0 коп.

Усе разом – 0 грн.0 коп.

Автор: Хлопець уважно прочитав мамин рахунок  і був  здивований:

Богдан: Але, мамо, чому ти скрізь  написала  0 грн. 0 коп..?

Мама: Тому що мати для своєї дитини все робить просто так. Але , якщо ти хочеш , я можу тобі дати ті 3 грн. 50 коп. які ти заслужив.

Автор: Богданчик підхопився  зі свого місця, підбіг до матері , обняв її. і сказав:

Богдан: Ні, ні, мамо… Я не хочу жодної копійки…Прости мені…Я все зрозумів.

Автор: Мама поцілувала сина. Вона ж його любила більше  всіх на світі.

 Ведуча 1: Мама і дитина – єдине, нероздільне .Скільки ніжності в очах матері , скільки радості й тривоги за майбутнє своєї дитини.

Учень 20

Мама

С. Рачинець

Лиш відкрию очка сонні –

Мама скаже: «Здрастуй , доню!»

Де така ще мама є?

Мама – сонечко моє.

А коли болить голівка,-

Мама в мене перший лікар.

Де така ще мама є?

Мама  - сонечко моє

Не шкодує мама часу,

Все розказує про Спаса.

Де така ще мама є?

Мама – сонечко моє.

Добре з мамою нам жити,

Як же мами не любити?

Де така ще мама є?

Мама – сонечко моє.

 

Хто найбільше любить нас?

Р. Завадович

Учень 21

Хто найбільше із усіх

Любить нас, дітей малих?

Хто про нас найбільше дбає,

Хто нас щиро доглядає?

Хто, скажи, маленький брате?

Всі

Мати.

Учень 22

Хто готує їсти нам,

Хоч не раз не їсть і сам?

Хто нас чеше і вмиває,

В чисте плаття зодягає?

Хто із вас це буде знати?

Всі

Мати.

Учень 23

Хто, як щось у нас болить,

Цілу ніченьку не спить?

Хто найкращу казку скаже,

Як дитина спати ляже.

Хто співає їй злегенька?

Всі

Ненька.

Учень 24

Хто до школи перший раз

Відпровадив з дому нас?

Хто нам книжку дав у руки.

Заохотив до науки,

Вчив трудитись – працювати?

Всі

Мати.

Учень 25

Хто за руку нас веде.

Як у свято в церкву йде?

Хто молитви нас навчає,

В Бога долі нам благає?

Хто вчить старших поважати?

Всі

Мати.

Учень 26

Хто життя свого за нас

Не жаліє в кожний час?

Хто нас вчить у світі жити,

Вірно Рідний Край  любити,

Рідну мову шанувати?

Всі:  мати

Разом: Матусі, будьте здорові!

Бува ж і так, тож скажемо  прямо,

Що через нас сумують мами.

То ж всі сьогодні просимо вас

Разом:          Пробачте , любі мами нас!

 

 

Мамі   С. Прокопчук

(діалог доньки з матір’ю)

-         Ой чого ж це, мамо, у Вас коси білі?

А були ж ті коси чорними колись…

-         Вибілила коси тяжка доля , доню.

Не на коси - в серце ти моє дивись.

-         Та у Вашім серці стільки віри, мамо!

А любові скільки! Вистачить на всіх.

-         Що ж, бери, дитино, і живи так само,

Щоби в твоє серце не вселився гріх.

-         Та чи зможу жити так, як Ви, матусю?

Чи зумію щиро я усіх любить?

-         Знаю я , що зможеш, якщо будеш в Бога

Кожен день в молитві помочі просить.

-         Дякую Вам, мамо, за усе, що маю,

За благословення, за любов без меж.

-         Кожен день твій, доню, я благословляю,

І тому щаслива в світі ти живеш…

Учень 27

Шановні мами,

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб ви були щасливі і здорові,

Усі разом: На многії і многії літа!

Вчитель: Дорогі наші мами. діти готувалися до цього дня,  розучували вірші, пісні, а ще власними руками виготовили ось такі чудові вітальні листівки. В такий спосіб вони сьогодні засвідчують вам про свою шану і любов до вас.

( Звучить мелодія)

( Діти вітають матерів, дарують листівки, виготовлені власними руками) .

Вчитель

Що ж , пам’ятаймо , милі діти,

Пам’ятаймо завжди з вами,

Що для нас в цілому світі

Найдорожчі  наші мами.

І маленьким , і  дорослим -

Все дають вони з любов’ю

Ніжне серце, світлий розум,

Сили нашому здоров’ю.

Ведуча 1: Шановні мами, я з великим бажанням приєднуюся сьогодні до щирих привітань ваших  дітей. Нехай любов,  дарована дітям, повернеться сторицею, рясними Божими благословеннями!

 

docx
Додано
25 березня 2018
Переглядів
1930
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку