Сценарій до Дня пам’яті та примирення

«Пам’ятаємо. Розуміємо. Не повторюємо»

Мета: виховувати мужність, почуття патріотизму,  любов до Батьківщини, до історії свого народу, пошану до ветеранів Другої Світової війни

Слайд 1

Слайд 2

Ведуча 1. Пам'ять. Це не просто частина історії. Пам'ять – це наша совість, біль, наша гордість. Пам'яті наших дідів, батьків і старших братів, пам'яті вічно молодих солдатів і офіцерів, що мужньо боролися з ворогом і перемогли, пам'яті тих, хто поліг смертю хоробрих, пам'яті всіх, чиї серця обпалила Друга світова війна присвячується.

Доки світанками сонце встає,

А на калині зозуля кує –

Пам’ять людська не забуде повік

Мук закатованих, попелу крик.

Там, де кривавий пройшов душогуб,

Свідком лишився опалений дуб.

Чорний, як лихо. І жахом пропах.

Навіть боїться гніздитися птах.

Віти – мов горе заламаних рук.

Ні! То не свідок. А Пам’ятник мук!

Нехай же мирно променіє путь,

Для тих, хто наших мук не забува!

Коли не спить далекий небосхил

І стелиться туманом сивина,

І голос чути із могил:

«Хай буде тричі проклята війна!»

Ведуча 2. Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України.

Ведуча 1. Минають роки, відлітають у вічність… з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів людей.

Ведуча 2. Все далі відходять грізні роки Другої Світової війни. Але не згасає пам'ять про тих, хто приніс на вівтар Великої Перемоги своє життя, хто поліг у боях заради щастя інших.

Слайд 3

Ведуча 1. Лише на території України в руїни і згарища перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл. Скільки горя, мук, крові, життів людських за цими цифрами. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття.

Ведуча 2. Це все було… Були німі кургани, війна ішла не на життя, а на смерть. Як сиві  води ріки, збігають роки. Журавлиними ключами відлітають у далекий вирій дні. А навкруги вирує вічне життя…

 Весна іде, і переможним кроком
В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки,
Несе нащадкам спогади свої.

Із року в рік часопис віддаляє 
Своїх нащадків далі від війни.
Та травень знову й знову нагадає,
Як із життя ішли його сини.

Буяють мирно квіти на могилах,
До сонця красного метелики летять.
А ті, кому війна зламала крила,
Ті вічним сном в могилах сплять.

Хай пісня лине в синь небес крилато,
У мирне небо хай зліта салют!
День Пам’яті – найкраще свято!
І на землі хай в мирі всі живуть!

Ми пам’ятаємо про тих, хто не вернувся з битви.
Ми думаєм про вас, хто серед нас живих.
Ми будемо за вас свій отчий край любити
І на землі своїй лишати добрий слід.

Ведуча 1. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово „війна”, вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче – життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.

Слайд 4

А наші діти гинуть на війні

Які у нас ростуть красиві діти!
Поглянеш — і очей не відвести!
І їм би в щасті жити і радіти,
Безпечно і сміливо в світ іти…
І щось нове в науці відкривати,
Співати щиро чарівні пісні.
Любов свою і мудрість дарувати…
А наші діти гинуть на війні…
А ми ж їх вчили чесно в світі жити,
І до людей нести своє тепло…
Трудитись, вчитись і сади ростити,
Щоб добре всім на цій Землі було.
А ми їх вчили радість дарувати,
І хліб на рушникові в світ нести…
Пісень народних радісно співати
І з добрим серцем до людей іти…
Але війна життя їх обриває,
Світ кольоровий чорним враз стає.
Кривавить серце, сліз не вистачає,
Бо стільки горя в цьому світі є.
А в нас ростуть такі красиві діти,
В очах їх усміх, щире сонце є.
І їм би мріяти, сміятися, радіти,
Але війна їм жити не дає…

Ведуча.  Весь цивілізований світ говорить: « Ніколи знову!» і тільки наші північні сусіди стверджують: «Можем повторить»

Ведуча 2. Мільйони людей забрала Друга Світова війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони… Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

Слайд 5

Слайд 6

Ведуча 1. У травні 2014 року вперше було використано зображення червоного маку як символ пам’яті жертв Другої світової війни

Графічне зображення з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

Ведуча 2. Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддає своє життя зараз, щоб ми жили щасливо.
 

Ведуча Пісня «Мальви» Володимира Івасюка — це символ туги за рідною землею та пам’яті про тих, хто не повернувся додому. Сьогодні її звучання особливо відгукується в серцях українців, адже знову нагадує про ціну війни і силу любові до Батьківщини.

Слайд 7

Слайд 8

Ведуча 1. На жаль, війна за велику перемогу ще не завершилась.

Слайд 9

Ведуча 2. З березня 2014 року країна  знаходиться в стані неоголошеної війни. А 24 лютого 2022 Росія почала повномасштабне вторгнення. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух. 

 

Ведуча 1.  Ніколи не проходьте байдуже повз могили, пам’ятники, обеліски. Завжди вклоніться пам’яті тих, хто боровся за нас, за наше життя і пам’ятайте про героїв, які живуть разом із нами.

Ми пам'ятаєм, хто в лиху добу
В броні важкій віддав останні сили,
Ми зараз квіти і терпку журбу
Приносим на засмучені могили.

Ми свято шануємо пам'ять усіх,
Хто власним життям нашу юність зберіг,
Хто впав за свободу у грізну годину,
За землю священну, за Україну!

Ведуча 2.  Вшануємо пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Слайд 10

Слайд 11

Пам’ять живе доти, доки ми її бережемо. Сьогодні кожен із нас може залишити слова вдячності, чи побажання миру на нашій “Стіні пам’яті”

Слайд 12

Ведуча 1. Десятки тисяч наших земляків брали участь у боях на різних фронтах Великої Вітчизняної війни. Понад 17 тисяч подолян за подвиги в боях з ворогом нагороджені орденами і медалями, а 74 – удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

Подвиги хмельниччан (тодішніх жителів Проскурова та області) під час Другої світової війни є частиною загальної боротьби проти нацизму, яка супроводжувалася масовим героїзмом, партизанським рухом та значними втратами.

Слайд 13

 Ведуча 2.  На території області діяли активні партизанські загони. Зокрема, у січні 1944 року партизанські загони під командуванням К.С. Божевського та О. Музальова атакували та звільнили місто Славута, ведучи запеклі бої з німецьким гарнізоном.

 Місто Проскурів (зараз Хмельницький) було окуповане у 1941 році, але боротьба не припинялася. 4 квітня 1944 року війська Червоної Армії, у складі яких воювало чимало місцевих жителів, повністю очистили Хмельниччину від загарбників.

Поділля віддало велику данину в цій війні — близько 250 тисяч подолян загинули на фронтах, захищаючи рідну землю та звільняючи Європу.

 Слайд 14

Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.
 
Україно, молюся за славу,
За твою непокору століть,
За столицю твою златоглаву,
Що по груди в тополях стоїть.

Україно, молюся за мову,
За божественну мову твою,
І за вроду твою калинову,
Від якої добрішим стаю.

 

Ведуча 2.

Україно, молюся за пам'ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Промінь правди, щоб край заяснів.

Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
То нічого, що ми не безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.

Отче наш, у Твоїм часоплині
Все минає - ридай, не ридай.
Прости, Боже, гріхи Україні
І надалі грішити не дай.

Слайд 15

Ведуча 1. Мужні, сміливі та хоробрі бійці, не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну.

Ведуча 2. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

Слайд 16

Ведуча 2. Сьогодні пам’ять — це не лише про минуле, а й про тих, хто боронить Україну зараз. Ми вдячні, ми пам’ятаємо, і ми продовжуємо боротьбу за мир, гідність і життя

Слайд 17