Сценарій до мотиваційного ролику “Говорити українською — круто!”
Виконав педагог-організатор КГ №124 КМР
М’яч Андрій Юрійович
1. Учасник:
“Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона — як хліб. Вона — свята!
І кров’ю предків тяжко пурпурова...”
Ліна Костенко
2. Учасник:
Українська мова — мова незламної нації, котра віками здобувала свою свободу та право на існування.
3. Учасник:
Вона пережила велику кількість утисків, заборон, реформ, що були спрямовані на її знищення: русифікація, Емський указ, Валуєвський циркуляр...
4. Учасник:
Але, не дивлячись на все — вона витримала, не зламалась під тиском тиранії імперщини та радянщини.
5. “О слово рідне! Орле скутий!” Олександр Олесь:
О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинутий на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий. (Учасник)
О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев... (Учасник)
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним. (Учасник)
6. Учасник:
Одним лише словом можна зробити, що завгодно — образити, розчарувати, вбити. Але словом нашої мови можна порадувати, розчулити, закохати...
7. Учасник:
В українській мові так багато чудових, неймовірних та гарних слів, які в поєднанні зливаються в лагідну, легку та зачаровуючу пісню, яку хочуться слухати знов і знов!
8. Учасник:
І зараз, завдяки цим словам, ми скажемо вам, те потаємне, приємне про нашу мову, що лежить у наших серцях.
9. Наша мова - ...(учасники)
9.1. Наша мова- солов’їна, адже її звучання краще за спів пташок.
9.2. Наша мова- має величну історію, що тягнеться з 988 року — моменту хрещення Русі.
9.3. Наша мова — ласкава, адже нею люди кажуть теплі та щирі слова.
9.4. Наша мова — барвиста, адже в неї безліч відтінків, аніж в інших мовах.
9.5. Наша мова — неповторна, адже повторити всю її витонченість, милозвучність та красу просто неможливо.
9.6. Наша мова — неймовірна, адже в неї є гарна лексика, чудова фонетика та мелодійність.
9.7. Наша мова — мелодійна, адже поєднання голосних та приголосних створює чудову мелодію, приємну для наших вух.
10. Учасник:
Тож любімо, плекаймо нашу рідну мову. Цінуймо її красу, витонченість, неповторність. Нею говорили наші предки та берегли її, як найбільший скарб у світі. Бережімо її і ми!
11. “Страшні слова, коли вони мовчать...” Ліна Костенко (учасник):
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
11. “Мова” Ігор Калинець (по два рядки на учасників):
Що у нас за свято
зі самого ранку?
Одягає радо
кожен вишиванку.
Відчинились скрині
по всій Україні —
чи є краща мода,
як вкраїнський одяг?
А як нарядились,
стали найгарніші,
«Кобзар» розгорнули —
в нім Шевченка вірші.
Каже так Шевченко
нам на уродини:
— Вам також нелегко
жити в Батьківщині.
Але мова наша —
наша зброя гідна.
Чи є мова краща,
аніж та, що рідна?
12. “Рідна мова” Дмитро Павличко (учасник):
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім'я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
13. “Говорити українською — круто” (каже кожен учасник окремо, а потім всі разом)