Сценарій до свята прощання з початковою школою

                          Звучать фанфари

Вед. 1.      Гімназія увага! Мить ця особлива,

                  Бо випускний – це справді свято з свят.

                  Хвилюються четвертокласники щасливо,

                  Бо зараз починають свій парад.

Вед. 2.      Ідуть в старші класи знання здобувати,

                  Щоб бути розумними в світі,

                  І світлу державу свою збудувати

                  В новому тисячолітті.

 

Вед. 3.      Із дерева роду зростає насіння

                  І лине до сонця, до світла.

                  Стрічай , Україно, нове покоління,

                  Що ніби веселка розквітло!

 

 Під звуки  вальсу

Вед. 4.    На свято запрошуються учні 4 – Б класу з класним керівником ...

 

Вед. 1.   На свято запрошуються учні 4 – В класу з класним керівником ..

 

         Хай пісня скрізь лине!

 Хай сміх скрізь лунає!

 У кожного радісна усмішка сяє!

 Всі дружні, веселі – радійте за нас!

 Ми всі перейшли у 5 клас! (разом)

 

          Сьогодні свято – це для нас!

 Лунає музика – для нас!

 В садах бузок зацвів – для нас!

 І сонця промінь – теж для нас!

 

         Гімназія  радо нас вітає

         Сміх і музика лунає

         Всі красиві, чепурні,

         Тільки трохи ми сумні.

 

 

 Пісня «В початкових класах дружно вчились ми»

Прийшла святкова вже година,

Що розставатись нам пора.

Але не сумувати ми зібрались,

А пригадати, як все починалось.

  (Дзвенить дзвінок.)

Ось і 1 вересня! Скликає дзвоник нас. 

Цей день ми не забудемо ніколи!

Як рано, восени в свій перший клас

Веселим ранком ми прийшли до школи!

 

Давайте пригадаємо разом,

Як вперше на лінійці всі стояли,

Розгублені, малі, кумедні,

З – за квітів ледве виглядали.

 

Ми пам’ятаєм, було навкруг

Море із квітів і звуків.

Із теплих маминих рук

Учитель взяв мою руку.

 

Наче весела родина,

Всі ми зайшли в світлий клас.

І отоді й почалося

Нове життя у всіх нас.

 

                     (Мелодія «Вчать у школі»).

 

Урок в 1 класі (інсценізація)

Учитель.    -    Доброго дня, любі діти!

Учні.          -     Привіт! Здоров! Добридень!

- Ви, мабуть, прийшли вчитися?

- Так!

- А чому ви б хотіли навчитися?

- Я хочу навчитися збирати і розбирати свою машинку.

- А я хочу бути організатором  лялькових весіль.

- А я буду лікарем! От навчуся всім уколи робити, тоді побачите!

- Та що ви кажете! Треба учитися читати й писати, бо на роботу не візьмуть! Я навіть книгу приніс! Ось!

- Так – так! Що ж , я навчу вас і читати й писати, але спочатку вам потрібно стати справжніми учнями.

Пам’ятайте, що навчання –

Шлях до світла, до пізнання.

Слухай, вчи, не грай, не спи

І розумним станеш ти.

А як задзвенить дзвінок,

То закінчиться урок.

 

Перший клас, наш перший клас!                           

Скільки справ зустріло нас!                           

Треба фрукти рахувати,                          

 По складах книжки читати.

 

 А письмо — це справжні муки:                         

 Від напруги ниють руки!                          

 Вам би, пальчики-билинки,                      

 В ляльки гратись, у машинки!                         

Та коли ж? Весь час веди                          

Знаки, літери, склади!..

 

В зошита задрались вуха,                        

Ніби він уважно слуха.                       

Потім крейдою писали —                       

Форми білі-білі стали!

 

  Дехто водить теревені:                        

 «Нащо вчитись? Змалку вчені!»                        

 Совість-зрадниця мовчить,                       

  І язик теж не болить.

 

Наступає в нас перерва –

Хлопчаки на килимі,

Хтось вилазить он на стелю,

Хтось скотився по стіні,

Хтось під партой  щось шукає,

Хтось шукає свій пенал,

Але все це означає,

Що наш клас на вуха став.

 

( звуки перерви)

 

Вед.   Вас вітають учасники зразкового художнього колективу естрадно – циркової студії «Арлекіно»),                                                              

 

Та поступово ми звикали

Тримати ручки, олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці»!

 

 Перша  вчителька !

 Добра, терпляча,

 Наче мама була нам малим.

 І любов була щира, гаряча,

Зігрівала сердечко усім.

 

Нас привчала вчителька працю поважати,

З добротою в серці завжди йшла до нас.

Нас вона навчала розуміти жарти

І тоді сміявся весело весь клас.

 

Ще ми полюбляли, коли в було свято,

Кожен був артистом, говорив слова.

Готувались діти весело й завзято,

А в душі звучала музика  жива.

 

Вед.  Для вас виступ учениці музичної школи №  …            

 

                         Другий клас. Пішла таблиця

                         І ночами стала сниться.

                         Ми її вчимо, вчимо,

                         На уроках – «горимо».

 

                         Різні дії нас обсіли –

                         Розібрать  немає сили!

                         Додавання, віднімання –

                         Жарти, мінімум старання,

                         А от множити, ділити –

                         Годі, браття й говорити!

 

                          Стали в ряд частини мови –

                         Забагато, чесне слово!

                          Як нам тут не розгубитись

                          І хоча б чогось навчитись!

 

                          Ми трудились, що є сили,

                          Цінне все, що нас навчили.

                          Всю програму ми пройшли,

                          Другу висоту взяли!

 

                         Ми старались,

                          Ми навчались.

                         А тепер прийшов вже час.

                         Затанцюємо для вас.

Вед . Вас вітають вихованці   студії бального танцю …                                                            

 

Вед.                  На порозі третій клас

                         Теж порадував він нас!

                         Творчі звіти і уроки,

                          Жарти, пустощі і сміх,

                          Праця, радість і успіх.

 

Веселі смішинки

Вчитель бережно розправив

 Зошита у Вови…

• Чом ти знову не поставив

Знаки розділові?

- Ставив, - глянув той сміливо,-

Як ви зошит брали,

То вони тоді, можливо,

Десь повипадали.

 

- Віко, скільки сім на сім?

- Та, здається, 47.

- Ну, а вісім на чотири?

- Небагато – 44.

А пізніше у спортзалі

Віка подругам сказала:

• В нас скрутне положення,

Бо таблиці множення

Наша вчителька не знає,

Кожен день мене питає.

 

А покажи-но Чорне море –

Звернувсь учитель до Юрка.

Юрко підвівсь і пильним взором

По карті з краю в край блука.

Блукав, блукав, а по хвилині

Невинно очі підійма:

-  А тут моря все тільки сині,

А чорних жодного нема!                    

ШТАНИ

 -  Яке завдання в нас було? Петров!

 -  Позначити число в іменниках «штани» й «весна».

    Чи однина, чи множина.

 -  То ти вже виконав чи ні?

-   «Весна», це ясно, в однині.

   От зі «штанами» щось не те...

     Завдання дуже непросте...

-    І чим же, поясни мені,

      Оці «штани» такі складні?

     У чому складність? Поясни.

-    У чому складність? Бо «штани»

     До половини — однина,

    А трохи нижче — множина!

 

  - Ти біжиш, ви біжите

     Питання ставлю вам просте:

     Який це час скажіть?

• Миколка руку від плеча

         Зметнув угору враз:

• Я знаю, знаю! Це той час,

           Коли перерва в нас!     

Вед.  Вас вітають учасники зразкового художнього ансамблю народного танцю «Усмішка сонця».

Дзвенить дзвінок

 Ось знову дзвінок нас в дорогу покликав,

 І весело, й сумно всім водночас.

 Хоч як не хитруй, а вже стали великі,

 Бо всі перейшли в четвертий  клас.

 

Грізно потяги гудуть,                          

Пароплави все пливуть...                    

Треба шлях порахувати,                   

Звідкись час і швидкість взяти.

 

 Не задачі — просто мрія:                         

 Розбереш тут, яка дія!                         

 Їздимо ми по планеті                        

 Шляхом, морем, на ракеті...        

 

І читання далі мчить:                       

 В ньому майже кожна мить                        

Відкриває шлях в світи,                        

Не були де я і ти.

 

Нелегкі завдання в мові:                        

Скільки звуків, букв у слові,                           

Підмет, присудок знайди,                        

Вірно речення склади...

 

З дієсловом розберись                       

І відмінювать навчись...                     

Не питають, чи ти здібна,—              

Всім же грамотність потрібна!

 

 

Дзвінок.

 Ну от і все, уже перегорнули

 Підручників останні сторінки.

 І якось несподівано відчули,

 Що плине час скоріше від ріки.

 

Пісня «Маленька країна».

Є в серцi кожному куточок особливий.

Там спогади живуть про рiдний дiм,

Дитинство безтурботне i щасливе.

І перша вчителька живе в куточку тiм.

 

Її обличчя, очi, як джерельця

Любовi, свiтла, розуму, тепла…

Їй, першiй вчительцi, є мiсце в кожнім серцi,

Бо всiм  частинку себе вiддала.

 

Учителько, найперша, рідна,

Ну як тобі не дякувать в цей час

За те, що розум, щирість, вміння –

Все віддавала ти для нас.

 

Незвичайно якось стиснулось серденько,

Спогади, як хвиля, зрушились нараз.

Тож давайте, діти, вклонимось низенько.

Подаруєм квіти вчительці від нас.

 

Спасибі за тепло, палку любов і ласку,

За добре слово, віддану любов.

Пробачте нам всі витівки, будь ласка,

До Вас ми повертатись будем знов.

 

Ви наша перша, зірка найсвітліша,

Що впевненість й снагу давала нам.

Ви наша рідна, добра, наймиліша,

І ми найбільше в світі вдячні Вам!

 

Наша перша вчителько, любе наше сонце!

Вам уклін низенький і любов палку

Посилають діти променем в віконце

І дарують щиро пісеньку дзвінку.

 

Пісня «Перша вчителька

 

Вед.  Ми всі старались добро творити

          Цілих довгих чотири роки,

          І в наших серцях назавжди

          Зостануться добра уроки.

 

  Вед.      Всі чотири роки раділа нашим успіхам, заслужений учитель України,  директор гімназії   …, господиня цього храму науки.

 

Наш директор схвильована дуже,

Бо до всіх вона не байдужа.

І протягом довгих років

Піклувалась про нас — школярів.

 

Ви нам для навчання умови створили,

Ремонт капітальний у гімназії зробили.

Завжди Ви звертали велику увагу

На наші екскурсії, свята, розваги.

 

Нехай чебрецем квітнуть Ваші літа,

Вам щастя належить по праву,

Хай посмішка ніжить дитячі уста,

А праця приносить Вам славу.

 (Вручення квітів)

 

  Вед.   Слово надається директору гімназії … 

 

Сторінка нова в гімназійному житті.

На ній – ще незнайомі вчителі.

Але, ми сподіваємось, що скоро

Нам стануть найрідніші і вони.

 

Шановна вчителько нова,

За нас ви будьте певні,

Хоч ми рухливі та шумні,

Зате розумні й чемні.

 

Хоч іноді ми пустуни маленькі,

Хоч часто здіймаємо в гімназії галас і сміх,

Та ми потягнемося до Вас, немов до неньки,

Якщо полюбите Ви щиро нас усіх!

 

 

 Вед.              Скільки часу витратила, ламаючи голову, щоб скласти для нас контрольні роботи, завдання для конкурсів    заступник директора з навчально – виховної роботи  …

 

Бажаємо вам творчої наснаги.

Майстерності, учнівської поваги.

В достатку жити, в злагоді, любові,

Будьте щасливі, добрі і здорові.

                 (Вручення квітів)

 

Всім вчителям в урочистий цей час

За те, що навчали ви добре всіх нас

Свої надсилаємо вам привітання

Найкращі приміть від нас побажання.

 

Після уроків ми на групу

Поспішали залюбки.

Тут робили ми уроки,

І читали ми книжки.

Малювали і стрибали,

І в чудові ігри грали.

 

Чотири роки клас радів Вам щиро,

Чотири роки Ви творили диво.

І веселились з нами, і співали,

І вчилися, і танцювали.

 

Ні, ми в житті Вас не забудемо

І пам’ятати   завжди будемо.

І слово, й усмішку ласкаву,

То хитрувату, то лукаву,

І ту любов, що віддавали.

Серця дитячі зігрівали.

За все ми вдячні Вам без ліку,

Спасибі ніжне і велике! (разом)

 

 На уроці рідну мову

 З … ми вивчали

 Розбирали кожне слово,

 Щоб її ми краще знали.

      Любу нашу вчительку  … щиро ми вітаємо

і щастя бажаємо на довгі – предовгі роки.

 

Мову ми не тільки рідну

Хочемо вивчати,

А й англійську мову

Прагнемо всі знати.

  Завдяки зусиллям вчителів іноземної мови  ми вміємо говорити і писати англійською мовою. Вітаємо Вас  і зичимо Вам залюбки: сили, наснаги, здоров’я й відваги.

 

   Від усієї душі дякуємо вчителю фізкультури ...

Хто не байдужий до здоров’я і фігури,

Запрошуємо на уроки фізкультури.

Там  … зміцнить здоров’я вам

Набором фізкультурних вправ.

 

Як без музики прожити ми не уявляємо,

І до гімназії ідучи ми весь час співаємо.

  За добре серце, до учнів відкрите, приміть від нас .. вітання превелике. Хай радість вам життя дарує, щоб усміхались ви весь час, хай мрії ваші всі здійсняться.

 

 Рідна гімназіє. Ти дала нам крила

 І любов до матері – землі.

 За все, чого у ній навчили

 Спасибі, дорогі учителі.

 

  Учителю! Вклоняюся доземно

  Перед великим іменем твоїм.

  Вже проростають ті маленькі зерна,

  Під поглядом, як сонце, золотим.

 

   Учителю! Ти наче Нездоланність,

   Крізь все проносиш іскру доброти,

   Щоб засвітить у серденьку дитячім

   Вогонь священний розуму й краси.

 

   Учителю! Прекрасного ти гідний,

   бо вибрав у житті свою мету.

   Від імені усіх кажу:

   "Спасибі  - за вашу працю вчительську  святу”.

 

І в день такий урочистий, святковий

Дозвольте Вашу працю вшанувати,

І квіти всі принесені сьогодні,

Від всього серця Вам подарувати.

 ( Діти вручають квіти вчителям)    Звучить музика пісні  «Троянди для вчительки».

 

  Вед.  Для вас  співає учениця 4 -  В класу ….

 

Вед. .   Ми учні 4 класу, що переходимо до 5, обіцяємо:

- прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від

допитливості.

Обіцяємо!

- З гарним апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця.

Обіцяємо!

- Обіцяємо підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів і

адміністрації гімназії.

Обіцяємо!

- Обіцяємо з гідністю донести високе звання «Учень гімназії» до

закінчення навчання!

Обіцяємо!

 

Наступна сторінка про тата і маму.

Ви вчили, що добре в житті, що погано.

А ще, про бабусю і дідуся –

На свято зібралась родина уся.

Пісня « Дорослі і діти»

Ми теж повинні вам сказати слово,

Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і добра?

Без батьківської строгості і жарту?

Без нашого родинного тепла?

 

Ви ж нас, як пташенят, в гнізді зростили,

Давали дітям раду, як могли.

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

 

Ми любим вас, кохані мама й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,

Гарні оцінки додому носити,

Щоб дарувати радість вам,

Любесеньким нашим батькам.

Пісня «Щастя і добра»

 Вед.   Слово  надається батькам.

 

Сьогодні радісно й трохи сумно нині,

Складаєм дяку вчительці й батькам.

Ми України цвіт – ми діти України.

І будемо трудитись – вірте нам!

 

Часом для щастя багато не треба:

Пілотові досить чистого неба,

 

Вчителю — ваша охота до книжки,

 

Стрічному досить буває усмішки.

 

Мамам — щоб діти здорові зростали.

 

Для щастя й мені захотілося мало:

Буду щасливий, якщо усі люди

Будуть щасливі завше і всюди,

 

Кожну хвилину, у будь-які дні —

Більшого щастя й не треба мені.

 

Найбільше я хочу, щоб мир був у світі,

Як небо — у зорях, а сад — наш у цвіті

 

Найбільше я хочу, щоб сонце щоранку

Зі мною віталось, присівши на ґанку.

 

Найбільше я хочу, щоб рідна матуся

Всміхнулась мені, коли я усміхнуся.

 

Найбільше я хочу, щоб нами славилась земля,

Щоб чесними і добрими росли ми!

 

Пісня  «Хай радіють усі»)