1
УКРАЇНА – ЦЕ Я, УКРАЇНА – ЦЕ ТИ,
УКРАЇНА МОЯ, УКРАЇНА!
Мета заходу: виховувати в учнів молодшої школи почуття патріотизму, любові до Батьківщини й оточуючого світу. Прищеплювати розуміння важливості кожного на рідній землі, боротьби з ворогом – то спільне завдання і надважлива ціль.
Урочиста зала прикрашена українськими рушниками, національними предметами побуту. На видному місці – виставка учнівських робіт, провідною тематикою яких є любов до України, прагнення знати її історію та сьогодення.
Учні вбрані по-вкраїнському, дівчатка – у вишиванках та з віночками, хлопці – у вишиванках.
Слайд 1
Тихо звучить козацький гімн
На землі великій
Є одна країна
Гарна, неповторна,
Красна, як калина.
І живуть тут люди,
Добрі, працьовиті,
І, скажу, до речі,
Ще й талановиті
Землю засівають
І пісні співають,
На бандурі грають
І вірші складають
Про ліси і гори
Про людей і квіти...
То скажіть же, діти,
Що це за країна?
Ведуча.
УКРАЇНА – ЦЕ Я, УКРАЇНА – ЦЕ ТИ, УКРАЇНА МОЯ, УКРАЇНА!Так ми, учні 4 класу, назвали наше свято, котре присвятили рідній Україні, милій серцю стороні, де ми живемо, зростаємо, вчимося, щоб стати гідними громадянами та захисниками своєї Вітчизни.
Ведуча звертається до присутніх:
Дорогі діти! Шановні гості, запрошені, всі, хто завітав сьогодні на наше свято. Воно присвячене найдорожчому, що є в кожного з нас. А це наша велика родина, рідна Україна, найкраща в світі земля. Благодатна й родюча, з працьовитим красивим народом, вона викликає захоплення світу й небачену заздрість тих, хто не вважає Україну державою. Та нехай там як, а ми таки є держава – вільна, велика, незалежна, соборна, єдина. А ще в нас є і буде майбуття – таке ж світле, як сонце, мирне й спокійне, як лан золотого жита, важкі колоски якого хиляться до землі, напоюючи її життєдайною силою.
І є в нас сила, і є в нас слава, про яку і йтиметься нині на святі!
Учні всі разом виконують одну з музичних композицій, присвячених Україні.
Пісня «Добрий день, матусю»
Учень:
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З повагою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить -
Дніпро до моря Лине.
З тобою всюди кожну мить
Говорить Україна.
Слайд 2
Учень:
Україна – це держава,
Що іде до майбуття.
Є в нас сила,
Є в нас слава
Будувать нове життя.
Слайд 3
Україно! Україно!
Засівай поля добром.
Розквітай, як та калина
Над Славутою-Дніпром.
Учень:
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться
Диво-луна.
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, –
Одна.
Учень:
Є багато країн на Землі,
В них - озера, річки і долини,
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди Батьківщина.
Є і буде у кожну хвилину,
Серед інших країн лиш одна -
Дорога нам усім Україна.
Слайд 4
Пісня «Україно моя, Україно!»
Ведуча:
Ми любимо свою Україну, співаємо про неї пісні, декламуємо вірші, чим підтверджуємо любов до рідної землі, до краю, в якому живемо.
Слайд 5
Учень:
У всьому світі – кожен зна:
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна-єдина:
Це наша славна Україна.
Учень:
– Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
– Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!
Учень:
З Україною нікого
В світі не боюся
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дужа,
Учень:
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
Слайд 6
Ведуча:
Хочу нагадати всім присутнім, що саме зараз українці захищають свою землю, виборюють свою незалежність, відстоюють свою Україну. Ця боротьба почалася давно. Наші батьки пам’ятають 2014 рік, Майдан Незалежності в Києві. Першою вийшла молодь. Вийшла, щоб відстояти свій вибір. Всі ці події, на превеликий жаль, не обійшлися без жертв. Та особливо зараз, коли йде повномасштабна війна в нашій рідній Україні. Не один десяток героїв полягло за Україну, за свободу та незалежність. Наші воїни, наші Герої є символом Свободи. Багато героїв загинуло, а ми маємо бути гідними їхньої пам`яті. Тому згадуймо імена полеглих Героїв за нас, за нашу Україну, за свободу. То наша честь та гордість!
І сьогодні, коли ми всі разом, ми виголошуємо:
Слава Україні! То разом і відповідаємо: Героям Слава!
Пісня «Молитва за Україну»
Слайд 7
Учень:
У всьому світі – кожен зна:
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна-єдина:
Це наша славна Україна.
Учениця:
Дівчина-калина
В білому віночку
Вийшла із хатини.
Стала на горбочку.
А як заспівала
Солов`їно-дзвінко –
В лісі розстелила
Килими з барвінку.
Золотила ниву,
Голубила небо,
Дітвору щасливу
Кликала до себе.
Слайд 8
Ведуча:
А тепер, дорогі діти, надійшла пора поговорити нам про символи України. Почнемо з народних символів. Це те, що найбільше люблять і шанують люди. Про народні символи складено багато пісень і легенд. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Ми вже знаємо, що жовтий колір на нашому прапорі – це колір пшеничної ниви, символ достатку. Блакитний – то колір неба.
Чимало ми знаємо і про рослинні символи України.
На сцену виходять дівчатка і хлопчики, демонструючи планшети з намальованими: калина, верба, тополя, вишня, соняшник.
* Біля хати, біля тину зустрічаємо калину. Калина – це слава рідної землі, отчого дому. Це символ щастя й родинного статку, ніжної дівочої вроди.
* Вздовж доріг, понад ставками і річками, біля хат – скрізь верба була прикрасою українського села. Верба – це символ родинного вогнища, жіночої долі. Де ростуть верби, там чисті джерела.
* Не рубай тополю край дороги,
Може, та тополя – твоя доля,
Твоя доля – світла, тополина,
Наче пісня журавлина.
Тополя – символ рідного краю, свободи, жіночої краси.
* Цвіт вишні та яблуні – символ материнської любові.
* Намалюю маму,
Намалюю тата.
Оце вам садочок,
А це наша хата.
Біля хати – квіти:
Мальви та жоржини.
Ніби сонце сходить
Соняшник за тином.
Соняшник – символ сонця і світла. Хто спостережливий, той помітив, що голівка соняшника завжди повернута до сонечка. Соняшник і сам схожий на сонце: круглий, жовтий, завжди радісний і усміхнений.
Пісня «Деревце роду»
Слайд 9
Учень:
Подивись на квіти України
Скільки квітів у її саду!
Кожна квітка - справжняя перлина,
Як намисто, я вінок сплету.
Учень:
Виберу найкращі з усіх квітів,
Душу квітів зможу прочитати.
І вінок найкращий в світі
Буде ненька - Україна мати.
Учень:
Кожна квітка наче на долоні,
Але кожна й таємницю має.
Друже мій, послухаймо сьогодні,
Що нам кожна квітка промовляє.
Учениця:
Знімає з голови український віночок і починає розповідати:
У віночку нашім
Різнобарвні квіти –
Символ України
І дарунок літа.
То ж, усім на нього
Подивитись любо:
Гілочку зелену
Узяли у дуба,
Квіточку любистку,
Щоб усіх любили,
У барвінку листя,
Аби довго жили.
Чорнобривців квіти,
Щоб чорніли брови.
Кетяги калини –
Для краси й любові.
У вінок вплітають
Колосочки жита,
Щоб могли багато
І в достатку жити.
А в червонім маку,
Що цвіте у полі,
Кров людей, пролита
У боях за волю.
Слайд 10
Ведуча:
На превеликий жаль, бої за волю зараз точаться в нашій державі. Лунають вибухи та гинуть люди. Ворог прагне відібрати нашу територію. Люди позбавлені мирного життя, а малеча не завжди має змогу відвідувати школу – зруйновано велику кількість навчальних закладів, житлових будинків, заводів та фабрик, шахт.
Щоб Україна була неподільною, віддають своє життя й здоров`я хлопці та дівчата з усіх куточків нашої держави. Воюють і наші земляки, мешканці Ірпеня, для яких ми часто малюємо малюнки й пишемо листи, шлемо їм вісточку з рідного краю, відсилаємо теплі речі та продукти харчування. Ми обов`язково маємо підтримувати наших захисників, бо захищають вони не лише територію, а й нашу гідність та незалежність, наше прагнення та бажання жити вільно, самостійно, достойно, щоб стати частиною цивілізованого світу.
Учень:
А там гримить, а там стріляють,
А там невинні помирають,
Мою країну розривають,
На Сході рідної землі.
Учень:
Іде війна, воюють люди
І в кожний час, і в кожнім дні
Там помирають на війні.
Учень:
Там хлопці, багатьом по тридцять,
Комусь немає й тридцяти.
Їм би майбутнє будувати,
Їм би не бачити війни...
Учень:
Десь дома їх чекають мами
І в тата сльози на очах:
« Ну як це? Дітям воювати?»
Вони ж росли
Не для війни.
Учень:
Можливо він у них єдиний
Благаю, Боже,збережи
Життя всім тим, хто там на Сході
В полоні лютої війни
Учень:
Їм би ще жити, їм би жити, їм би не бачити війни.
Та їх війна ця зачепила, країно моя молода
Тримайся, рідна, є ще сили,
В тобі вирує ще життя.
Учень:
За тебе Богу помолюся ,
За кожного, хто зараз там,
Відстоює свою країну,
За тих, хто заплатив життям
Слайд 11
Учень:
Я сподіваюсь дуже скоро
Все буде добре, все мине,
Молюсь за тебе Україно,
За мир і за життя твоє.
Ведуча:
Україна – вільна держава і такою вона має бути на віки! А нам усім годиться бути сильними та міцними, розумними та умілими, старанними й наполегливими!
Пісня «Ми нащадки козаків»
Слайд 12
Учень:
Вишивала мама синіми нитками:
Зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку:
Запалали маки у пшениці влітку.
Учень:
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
Маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.
Пісня «Я – україночка»
Український танок, який виконують учні в національних костюмах.
Слайд 13
Учень:
Наші діди та прадіди складали чимало легенд і казок, в яких розповідалося про тварин, птахів, серед яких, наприклад, лелека, жайвір та ластівка є живими символами України.
Лелека в українців – святий птах, який, за повір`ям, має риси та звички, притаманні людям. Лелеки живуть парами, зберігаючи вірність протягом усього життя. У народному уявленні лелека є символом праці та відданості, поваги до своїх батьків. Не можна руйнувати лелече гніздо, не годиться й полохати птахів, бо то є великий гріх.
На зиму лелеки відлітають до теплих країв, а навесні неодмінно повертаються до свого дому, до свого гнізда. Недаремно ж люди кажуть: «Прилетів лелека, приніс весну здалека».
Люблять українці й співочого жайвора, веселих ластівок. Ластівка – улюблена пташка не лише в людей, а й у Бога, бо своїм щебетанням, наче молитвою, вона прославляє Його. Ластівка символізує щасливе родинне життя, ласку, любов, ніжність. Там, де звила гніздо ластівка, живуть добрі господарі. Адже ластівочка оберігає житло від грому, блискавки, пожежі.
Згадують ластівку і в щедрівках, які виконуються навесні. «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка!» – співають українці.
Учень:
Я все люблю в своїм краю:
Криницю, звідки воду п`ю,
Та повні гомону ліси,
Та дзвони срібної роси…
Я все люблю в своїм краю:
Найбільше – матінку свою,
Ласкаву, радісну, єдину…
Люблю, як сонце, Батьківщину!
Учень:
Що таке Батьківщина?
За віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі.
Учень:
Дужі руки у тата,
Під тополями хати.
Під вербою - криниця,
В чистім полі пшениця.
Слайд 14
Учень:
Батьківщина - сонечко, рідний край,
Тут топчу я стежечку з краю в край.
Тут я народилася, тут росту,
І тягнусь, мов квіточка, в висоту.
Лугом поміж квітами я іду,
Пісеньку співаночку я веду,
І лунає пісенька скрізь моя,
Батьківщину - сонечко славлю я.
Учень:
Ще малий, але ж сміливець –
Сам біжить у гай…
Ти, мій хлопче, українець –
Те запам`ятай.
Учень:
Хоч малий я, невеличкий,
Зате добре знаю,
Що то край рідний - Україна,
І її кохаю.
Учень:
Україна, моя мила,
Ти моя рідненька.
Я тебе так щиро люблю,
Хоч я ще маленька.
Учень:
Ще мала, а по барвінок
Вже ходила в гай…
Ти, дівчатко, українка –
То ж запам`ятай.
Учень:
Вирина стежина рідна
З теплої трави…
Мати наша – Україна,
Не забудьте ви!
Учень:
Розквітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов’їна,
Пісня неповторная твоя.
Учень:
Я чую твій голос,
Пшеничний твій колос,
І душу мені засіває зерно.
Моя Україно, білява хатино,
Пізнати тебе мені щастя дало.
Учень:
Україно, соборна державо,
Сонценосна колиско моя,
Ще не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях!
Ведучий виголошує на завершення:
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов`їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна!
Учень:
Ви - надія, майбутнє України.
І дуже хочеться, щоб ви виросли
справжніми українцями.
З гарячими серцями, розумними головами,
Чистими помислами, щирими душею.
Учень:
Присягаєм наш край рідний,
Над усе любити,
Рідний народ шанувати
І для нього жити.
Пісня «Мир вам, люди»
Слайд 15
Учень:
На цій високій ноті ми завершуємо наше свято. Але любов наша до України буде вічною, як вічним є сонце на нашій землі!
Слава Україні! Навіки слава!