Книга - мудрий друг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала сценарій

педагог-організатор

Вовчищовицького НВК

Мочерад Л.М.

 

 

 

 

 

 

Книги – це скарби людського розуму,

Які мають переходити у спадок від     

Покоління до покоління на вжиток тих,

Хто народиться згодом.

 

Д.Аддісон

 

Мета: розкрити роль книги в розвитку особистості учнів, пізнання для себе  нові; незвіданого; розвивати інтелектуальні здібності та логічне мислення; прищеплювати любов до читання; виховувати в учнів шанобливе ставлення до книг.

Обладнання:  мультимедійний проектор, книжково-ілюстративна виставка

Сцена святково прибрана. Квіти.

Цитати: «Велика-бо користь від навчання книжного» (Повість минулих літ)

                «Той, хто читає численні книги, буде благо вченим» (Григ Сковоро)

                 «Люди перестають мислити, коли перестають читати» (Д. Дідро)

                  «Дім, у якому немає книг, схожий на тіло без душі» (Цицерон)

 Найбільший скарб – хороша бібліотека ( В.Бє- лінський).

Могутньою силою володіє друковане слово (М.Шелгунов).

 Любов до книги – необхідна умова загальної культури людини. Без неї неможливо стати хорошим спеціалістом у будь-якій галузі знань ( М.Амосов).

 - Бібліотеки – важливіше всього в культурі (Д.Ліхачов).

                        « Все, що серце і що розум

                        вік творили не один,

                        повизбирувало людство

                        в книги – перли із перлин.”

 

 Вед. Доброго дня, шановні гості  нашого свята!! Сьогодні направду святковий, щасливий день. Тут нині присутні люди, ясі все своє життя зберігають диво людського творіння, скарбницю людських знань – книгу.

Вед. Працьовитий і гостинний український народ здавна славився хлібосольством.

Входить дівчина з хлібом-сіллю на рушнику.

 

 Дівчина .Є добрий звичай в Україні,

                 В святковий день, в щасливий час

                 Гостей вітати хлібом-сіллю,

                 Бажати щастя, миру і добра.

 Вклоняємось вам, шановні гості,

Даруємо  хліб святий та сіль. Катя

Від щирої душі людської,

Від щедрої матінки-землі!

 

Пісня--------------------------------------------

 

Уч. Благослови нас, добрий Боже

          Благослови, пречиста Мати,

          Хай ваша ласка нам поможе    

           Щасливо провести це свято.

 

Пісня--------------------------------------------

 

 

Вед. 2. Сьогодні свято храму книг,

Бібліотеки славне свято.

Зібрались ми у залі цій,

Щоб теплих слів сказати багато.

Щоб возвеличить до кінця

І щоб віддати щиру шану

Усім, усім працівникам,

Що відкривають двері храму.

За це Вам дуже вдячні люди.

Без книги, без бібліотек

У нас майбутнього не буде!

Вед. Є багато див на Землі, створених природою і зроблених руками людини. І серед них найбільше диво – книга. У ній увесь неосяжний світ. Усе, що створено людським розумом, усе, до чого прагне наша душа, має своє відображення у книзі. Для одних людей це – скарб неоціненний, для інших – річ, як і тисячі речей у повсякденному побуті, для третіх – данина. Шана й любов до книги починається з колиски, іде від батька й до матері.

 

Пісня -----------------------------------------------------

 

Вед. Ріднити людей з книгою, відкривати їм красу і силу слова, - що може бути достойнішим? Бібліотекар вирішує долю книжки, допомагає їй знайти дорогу до серця читача. Саме від праці, небайдужості бібліотекаря залежить, чи загориться любов до книжки і читання у юного читача яскравим полум’ям, а чи буде тліти маленьким вогником.

 

Дівчина: Бібліотека – море книг,

 Бібліотека – храм науки...

Переступайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки!  Катя

Вони – це згусток давнини

 Вони – це всіх епох розмова

Вони прийшли із давнини,

Як наша виспівана мова.

Вед. Віками книги збирають людську мудрість. Книги стали для нас такою ж необхідністю як земля, чисте небо над головою, як хліб насущний на столі. Важко навіть уявити, як би розвивалася культура планети Земля, коли б не було винайдено книгу.

Вед. «Читання - ось найкраще навчання» - стверджує народна мудрість. Не погодитися з цими словами не можна. В цьому переконуєшся щоразу, коли мова заходить про роль книги в житті людини. Ми проведемо з вами серйозну розмову про те, як народилася перша книга, про бережне відношення до неї, як до свого товариша, порадника, тому що недаремно кажуть:

Якщо хочеш поговорити з ким-небудь - відкрий книгу.

Якщо ти занудьгував - візьми книгу.

Якщо хочеш одержати пораду - відшукай її в книзі.

Якщо прагнеш знайти друга - подружись з книгою.

Якщо мрієш стати справжньою людиною - читай книгу.

Вед. Книга - мудрий друг, який не вміючи говорити розказує вам про незвичайні пригоди і подорожі, про чудеса, про навколишній світ. Нерідко книга, прочитана вами в дитинстві, залишається в пам'яті на все життя.

Вед. Світ книги – багатобарвний. Філософ Декарт сказав: «Читання книги – це ніби розмова з найкращими людьми минулих років».

 

Уч . Як я люблю книгозбірні!

Книжковий – цей храм.

Друзі безмовні, та вірні,

Книги шикуються там.

Вільного часу не губим:

Повість, роман чи есе-

Книгу читаєм і любим,

Знаєм, що книга – це все.                      

Є у нас друзі усюди,

Радощів безліч земних.

Тільки ж подумайте, люди:

Що б ми робили без книг?

 

Уч :  Чи можете Ви світ цей уявити

               Без сонця, соловеїв, чи без лелек?

               Без книжки теж ми не змогли б прожити,

               Збідніло б людство без бібліотек!

Цей скарб безцінний, справжню насолоду

В хвилини щастя і в сутужний день,

Немов жаринку, несемо народу,

Величне Слово для нових пісень.

             Бо невмируща наша дума й пісня

              І Слово, що у книгах береглось!

              Ні, це не міф, це є реальна дійсність!                

               Чи, може, заперечить мені хтось?

Бо інше все непевне і минуще.

Без слова й книжки – нуль всьому ціна!

Бо тільки в них є Правда невмируща,

Й таки пробиється з темряви вона!

 

Пісня ---------------------------------

Вед. На наше свято завітали історики . Разом з ними ми відправимось у давнину і прослідкуємо, який шлях розвитку пройшла книга до сьогодення.

 Історик 1 Давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити «Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому, бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців.

Історик 2 Давні люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й обпалювали на вогні. Та хіба на глиняних сторінках багато напишеш? А щоб взяти в дорогу 2-3 такі книги потрібен був віз.

З часом люди навчилися робити книги з тонкої козячої або телячої шкіри.

Але ці книги були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкури з цілої череди телят.

Історик 1  У далекій Африці на берегах повноводних річок були зарослі болотяної рослини -папірусу. Писали на сухих стеблах папірусу. Писати було зручно, але такі книги швидко ламалися і розсипалися.

   Історик 2Справжній папір, що на ньому пишуть зараз люди, навчилися роботи 2 тисячі років тому. Тоді книги писали вручну. А це було дуже довго і важко, - одну книжку переписували іноді кілька років. Ось такого вигляду набувала книга в минулих століттях.

   Історик 1   Київський князь Володимир Святосла­вович відкрив школи, спеціальні майстерні, де переписували і розмножували книги. А в часи князювання Ярослава Мудрого у Києві при Софійському соборі засновується перша у Київській Русі бібліотека.

   Історик 2 У Німеччині запрацював перший у Європі друкарський верстат майстра Йоганна Гутенберга. Відтоді друкарні з'являються в різних містах і країнах.

 Історик 1    В Україні першодрукарем був Іван Федоров. За своє життя він видрукував лише кілька книжок. Ось так з'явились книги. Тепер книжка всюди поруч з нами. Вона наш друг і порадник.

 Історик 1    Про важливість книги та навчання говорило багато відомих людей. Ось які рядки багато років тому написав Тарас Шевченко:

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь

Й свого не цурайтесь..

     Історик 2   Книги - морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Так писав Іван Франко.

      Історик 1   А ці слова написав Дмитро Павличко:

У книги люди, наче бджоли в соти,

Знесли духовний, чародійний мед-

Вед. Подякуємо історикам за цікаву екскурсію у минуле.

Тож продовжуємо свято на славу книгам.

Вед. Книги пишуть різними мовами: англійською, німецькою, російською, польською, японською, китайською і багатьма іншими. Дуже багато книг надруковано нашою рідною українською мовою.

 Вед. Україна є краєм давніх бібліотечних традицій. Освіченість, книжність – давні чесноти українського народу.

 

Ведучий. Залюбки, охоче

             Рідну мову вчу

             З друзями на вигін

                    Гратись не лечу.

       Батько каже:

     - З книгою дружи,

       Рідну мову, синку,

       Завжди бережи.

      Мову ту, що люди

      Рідною зовуть,

     Ти ніде й ніколи,

     Синку, не забудь.

      Рідне слово-пісню

     Завжди серцем чуй

     Як Вітчизну й матір,

       їх люби, шануй.

Пісня ----------------------------------------------------------------------

Ведуча. Книга…Для одних – це скарб неоціненний, для інших – данина моді.

Ведучий. Але для високодуховної людини книга – це джерело мудрості, аптека душі, маяк життя.

 

Вед. Книгу ще називають восьмим чудом світу, а бібліотеку – будинком життя.  А великий римський трибун Цицерон сказав: «Дім, в якому немає книг, подібний до тіла без душі».

 

Ведуча. Бібліотека… Древня і вічно юна оселя людського розуму. Ряди книжкових полиць містять в собі допитливий науковий пошук, насолоду прекрасним, здобуття знань і так – до нескінченності. Бібліотека сьогодні  є не тільки інформаційною, але й освітньою, культурно-просвітницькою, дозвіллєвою установою, так би мовити «гостиною» міста, села.

 

Ведучий. Ернест Хемінгуей написав книгу, присвячену літературі й письменницькій праці, і влучно назвав її  «свято, яке завжди з тобою».

Ведуча. Хемінгуей мав рацію. Кожна нова книга – відкриття, а відвідування бібліотеки – свято.

Ведуча. Народна мудрість каже: «Одна мудра книга дорожча за найбільше багатство». Книги – це невмирущий духовний досвід людства.

Ведучий. Автори книг дають відповіді читачам на складні питання людського буття.

Ведуча. Вклонімося з пошаною великим творцям української літератури, складемо їм символічний букет вдячності.

Виходять учні, стають півколом із квітами, посередині на стільчику ваза.

Колоски пшениці. Колоски пшениці – символ України – даруємо Тарасові Шевченку, нашому пророку.

Незабудки. Квітами незабудки дякуємо великому генію – Івану Франку.

Береза. Гілочки берези даруємо мужній та драматичній Лесі Українці. Аня

Безсмертник. Квіти безсмертника даруємо класикам української літератури.

Сонях. Жовтогарячі соняхи схиляють свої пелюстки перед полум’яною творчістю поетів-шістдесятників. Віка

Троянда. Колючки троянд такі ж вразливі, як  і твори  українських сатириків.

Хризантеми. Пишну квітку хризантеми присвячуємо діячам сучасної літератури.

Волошка. Квітку волошку даруємо всім, хто любить книги, - вам, дорогі учні, учителі та бібліотекарі.

Ведуча. Цей барвистий букет ми присвячуємо кращим книгам української літератури, мудрістю яких причащаються всі покоління.

 Відносять вазу до виставки книг.

Разом. Вклонімось книзі, мудрості вклонімось!

Ведучий. Література – це діалог між епохами. Класичні твори літератури користуються великою популярністю в сучасному мистецькому житті.

Ведуча. Подарунок нашим гостям поезія  Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?».

 (Звучить музика. Читці декламують поезію І.Франка «Чого являєшся мені у сні?»)

Ведуча. Дві сили найбільш успішно сприяють вихованню культурної людини: мистецтво і наука. Обидві ці сили поєднані в книзі.

Вед. Для кожної освіченої людини існує в житті особлива субстанція – Книга. Ось як гарно про книгу свого часу сказав Туркмен Садик: « Книга – мій прекрасний квітник, в якому розпускаються бутони троянд, книга – мій сад, який приносить сто тисяч різноманітних плодів. Книга моє червневе небо, що посилає перли з кожної краплини, мов із мушлі.  Копальня моя багата,  в ній срібла і золота безліч – книга.»

 

Вед. У книгах закладена мудрість –

    писали ж бо їх віками.

    То   ж гімн наш сьогодні – книгам

     І людям, які їх читають.

Вед. Із книгою і словом порідніться.

        Хай книга буде ваш насущний хліб

         Тож зачерпніть із неї і напийтесь

      Снаги, що в серці залишає слід.

 

Вед. Вона прекрасно вміє віщувати

         Життя відкриє обриси нові

          І спрагу мозку може вгамувати

           Немов ріллю краплини дощові.

 

Вед. В піснях Шевченка, Пушкіна, Шекспіра

         Пізнайте світ поезії й добра

         Бажаю я щоб щиро ви повірили

          В могутню силу слова і пера. Наталя

 

                            уч. Любіть книжки, цінуйте як найбільше,

                             Гортайте сторінки, долаючи життя!

                             Любіть книжки – вони за все відплатять,

                             Для кожного знайдуть пораду й співчуття. Віка

 

 

Пісня----------------------------------------------------------------------

 

Вед. Володимир Сосюра в статті «Друг і порадник читача» писав:» Хіба працю бібліотекаря не можна назвати благородною? Цей труд потрібний людям, як повітря, як хліб, як саме життя. Вміло підібрана книга, вчасно подана порада веде людей на хороші справи, вчинки, будить у них любов до прекрасного».

Ведуча. Бібліотечне призначення… Це коли частиною життя стають люди і книги. Коли учневі треба підібрати книги для навчання, з дитиною слід обговорити прочитану казку, поспілкуватися з читачем, просто вислухати його… І пам’ятати всіх своїх читачів.

 

Уч. Бібліотечна праця – то любов.

Любов до книги, до знання, науки.

Щодня для читачів ви знов і знов

Берете мудрість вікову у руки

 

 Вед. У нашому житті бібліотека – незамінний помічник.

                Якщо забракне серцю таємниць,

               Захочеш доторкнутися святого,-

                Пройди поміж тісних рядів полиць,

                 Торкнися книги – джерела усього.

 

 

 

Вед. Як добре, коли люди святять слово

Сльозою серця і вожем думок.

І те, що ми отут – не випадковість,-

Це скарби часу, історичний крок.

 

 

Вед. Од світлих рук твоїх іде таке сіяння,

              Що серцем ти зігрів, о, друже наших серць.

               Коли даєш книжки ти людям для читання

              Книжки, в яких іде добра із тьмою герць.

              Книжки, що для борні окрилюють уяву,

              Шо дух підносять нам до зоряних вершин

               Бібліотекарю – оці слова ласкаві

               З безсмертям людських дум серця єднає він. (В. Сосюра)

 

Вед. Бібліотеки були й залишаються найціннішими скарбницями знань, ознакою цивілізованості суспільства та його розуміння культури як багатства нації.

 

Ведуча.  Вклоняюсь низько до твоїх порогів

                Моя відрадо. Тут життя моє,

                До тебе, рідна, ведуть усі мої дороги,

                Я серце залишаю тут своє.

 

Вед. Сльозою серця і вужем думок

               І те, що ми отут – не випадковість,-

               Це скарби часу, історичний крок.

               Залишиться онукам і правнукам

               Це море книг – безцінна глибина.

               І   кожен, хто візьме ці книги в руки

              Пірне і скарби винесе до дна.

              Людські думки говорять із думками

              І на душі стає світліше нам.

              У морі книг усі ми, наче в храмі

              То ж хай святиться цей одвічний храм.

 

 

Вед. Всяке свято – це завжди багато щирих друзів, теплі слова привітань. Не виняток і наш день, шановні бібліотечні працівники. А все ж таки чудова ваша професія.  В ній ви знайшли себе і свою дорогу в житті. Не сходьте з неї, нехай на вас рівняються інші. Тож ще раз щиро вітаємо.  Бажаємо творчості і натхнення, хороших послідовників, гарних користувачів, щастя, добробуту , любові ,здоров’я та  миру вам і вашим родинам.                              

 

 

Вед. Сьогодні вам – найкращі побажання

         І найтепліші, сонячні вірші.

          Нехай здійсняться ваші всі бажання_

          А ще – нехай вас люблять читачі!

Вед. Щоб серце не боліло у тривозі,

         Хороших вам людей зустріти у путі,

         Хай щастя буде другом у дорозі,

          Високих злетів вам у праці і в житті!.

 

Вед. Хай роки минають, як хмари осінні,

Лишаючи в серці і в пам’яті слід

Хай ваша професія буде вічна й нетлінна,

Хай славиться завжди ваш бібліотечний рід!

 

Вед. Бажаємо щастя й достатку

Ясного неба й тепла

В житті – злагоди й порядку

Щоб доля світлою була.

В роботі – успіху й терпіння

У справах – вічного горіння

В сім’ї – уваги і добра!

 

Вед. Нехай завжди з вами будуть наші Берегині – Віра, Надія, Любов і мати їх Софія!.

 

Пісня Б. Кучера «Хай добро вам сіється!».

 

Вед. Дякуємо за увагу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
Усні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні —
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха,-
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає.
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

: