Українська красуня! Хто нею не захоплювався! Хто її не звеличував?! І не лише в Україні, а й за її межами. Я пропоную розробку сценарію конкурсно - розважальної програми для дівчаток .
Розробка сценарію до 8 Березня, конкурсно – розражальна програма «УКРАЇНСЬКА КРАСУНЯ»
Мета: Виховувати дівчаток і юнок як майбутніх матерів, господинь, берегинь роду на українських народних національних традиціях, сприяти формуванню оцінки дівчини не лише за зовнішньою, а й внутрішньою, душевною красою.
Звучить пісня «Україночка».
Ведуча: Українська красуня! Хто нею не захоплювався! Хто її не звеличував?! І не лише в Україні, а й за її межами. Але ж, погодьтесь, не лише зовнішньою вродою знамениті українські дівчата.
Ведуча: Справді, українські панянки в усі часи славилися ще й душевною, тобто внутрішньою красою. Як поетично оспівано українку різних сторіч! Згадаймо нашу Ярославну, княгиню Ольгу, Роксолану, Чураївну, Лесю Українку! Ними захоплювався і досі захоплюється весь світ. То в чому ж краса і велич української панянки? І чи не перевелась українська душа, національна краса наших дівчат? Це й покаже наш конкурс «Українська красуня»
Ведуча: Тож запрошуємо на сцену наших юних красунь.
(звучить музика, вихід учасниць)
Ведуча: Вроду, тобто зовнішню красу, помічає кожен. Кажуть невродливих дівчат не буває. Але як розгледіти внутрішню красу, гідність і розум, ніжність і співучість, охайність і хазяйновитість? Ось і допоможуть у цьому наші конкурси.
Отож ми починаємо!
Настав жаданий час!
І ваші щирі вміння
Хай подивують нас.
Але без журі нам не обійтись. Представлення….
Ведуча:
1 конкурс – «Візитка». Кожна учасниця представляє себе у будь-якій формі : Розповіддю, прозою, віршем… Питання:
«Що ти знаєш про своє ім. я?, «Улюблений шкільний предмет?», «Що ти навчилася від бабусі (матері)?»
2 конкурс – «Варвара-краса – довга коса»
Демонстрація коси. Кожна учасниця додатково повідомляє довжину коси, цікаве про її догляд або свої почування від носіння коси.
Підсумок журі за 2 конкурси.
Ведуча:Українська дівчина завжди славилась умінням говорити, жартівливістю, дотепністю, мелодійністю голосу. Тож послухаємо, як уміють наші дівчата нам прислів’ я доказати, влучне слово підшукати. Запитання – за кількістю учасниць). Отже, наш
3 конкурс «Продовж вислів»:
- Ой, не ріж коси, не губи … (краси).
- Дівчина з косою – як трава … ( з росою).
- Нема коси – нема .. (краси).
- Краса до вінця, а розум - … (до кінця).
- Знайся кінь з конем, а .. (віл – з волом).
- Не родись красивою, а … (родись щасливою).
- Причепився, як реп ‘ях … (до штанів).
- Більше вір своїм очам, аніж чужим … (речам).
- Краса на день, а доброта - … ( на вік).
Ведуча: А ще є й такі:
Кохання починається з очей.
Гарна дівка, як у лузі калина.
З гарної дівки – гарна й молодиця.
Із вроди води не напитись.
Врода – дівоча шкода.
Де врода, там і сила.
І все це – про зовнішню красу, про вроду.
Ведуча:
Чи ти Ксеня, чи Одарка –
Мусиш бути господарка:
Вміти вести лад у хаті,
І пекти, і туштувати.
4 конкурс «Господарочка»
У цьому глечику – завдання нашим учасницям. Почергово витягуйте своє завдання, записане на листочку, і зразу ж розказуйте, як готувати ту чи іншу страву. Наступна тягне тоді, коли відповіла попередня конкурсантка. ( У глечику на листочках – назви страв: капусняк, узвар, галушки, хліб, вареники, борщ, картопляники, пампушки, куліш).
Підсумок журі за 2 конкурси.
5 конкурс – «Поетичний»
Для дівчат він дуже звичний:
Вірш красивий прочитати,
Все виразно розказати.
Дівчата – конкурсантки по черзі декламують вірші.
Ведуча: Дівчину здавна оцінювали за її вмінням господарювати, прибрати хату, за її привітністю, вмінням вишивати. Хто з нас не відчував, що якщо в оселі немає вишитих рушників, скатерки чи серветок, то ніби чогось таки не вистачає, немає повної гармонії, хатнього затишку. І наскільки теплішає стає в оселі, і сонячно, і по-родинному ясно-затишно, якщо нас оточують речі, вишиті мамою, бабусею, дружиною, донькою чи сестрою. А чи всі з вас, дівчата, вміють вишивати?
Отож, 6 конкурс – «Вишивки»
Конкурсантки почергово демонструють свої вишивки.
Ведуча: Дослідники відзначили, що українки – зовсім не манірні і не зніжені. Їм нерідко властиві навіть чоловічі риси: мужність і стійкість, рішучість і самопожертва. Але то – у вимушених обставинах. А в повсякденному житті українки – завжди веселі, відкриті, скромні, ніжні і волелюбні, дотепні й гостинні. Здавна український народ славиться своєю гостинністю. Але завжди українці запрошували до столу хлібом – сіллю, який лежав на столі, застеленому вишитим рушником. Так і кожна українська господиня. Отже, видно пана по халявах, а дівчину – по словах.
Підсумок журі за 2 конкурси.
7 конкурс – «Запрошення до столу». Форма запрошення – будь-яка.
8 конкурс «Народознавчий»- останній на сьогодні. Потрібно виявити знання з народознавства. Для цього з глечика необхідно витягти «своє» слово і зразу ж пояснити його значення. (Запаска, дукати, сап ‘янці, заполоч, ореля, рубель, ціп, дідух, світлина, терниця).
Додаткові запитання, коли конкурсантка не впоралася з завданням:
Отже, ми підійшли до найбільш хвилюючого моменту нашого конкурсу і зараз дізнаємося, хто ж серед наших дівчат здобув
титул «Українська красуня»
Журі, будь-ласка , підраховуємо бали.
Отож, ми переконалися, що не лише вродою красиві і привабливі наші дівчата, а й своїм розумом, умінням, дотепністю, лагідністю, гостинністю, охайністю, жалісливістю, вірністю у коханні, дотриманням звичаїв та народних традицій. Тобто привабливі як вродою зовнішньою, так і красою душевною. Тож привітаймо їх із гідним титулом «Українська панянка – красуня»
Корона одна, а красунь, друзі, маємо багато. І кожна юнка – то справжня красуня, особливо наша, українська. Тому кожній конкурсантці буде присвоєно титул.
Цінуймо наших дівчат за їхню красу – красу зовнішню і душевну. Бо душевна краса – це краса душі нашого народу, гідна наслідування, це – краса України.
Дякуємо всім за щирість, а також активність у нашому конкурсі. Шануймо наших дівчаток, справжніх українок! Наші дівчата – найкрасивіші і найкращі! Цінуймо їхню красу – зовнішню і внутрішню. Бережімо і дотримуймось українських національних традицій – на славу рідного народу та України – неньки!
Звучить пісня: «Як у нас на Україні…»