Сценарій обряду "СТРІТЕННЯ"

Сценарій заходу “ Свято стрітення “

( Нічне небо, місяць та зорі, імпровізований сад)

Дія 1

 (Яринка роздягає ялинку, співає пісню, ставить на стіл свічки, кухлик з водою, ікони, солодощі та яблука )

Яринка : По всьому світі стала новина
Діва-Марія сина родила
В яслах положила, сінцем притрусила/
Господнього Сина. / 2 рази

 (заходить Остап)

Остап : Привіт  Яринко ! А чому це ти така весела, пісні співаєш?

Яринка: Привіт, Остапе. Ти помітив, як швидко коляда минули. А це означає, що скоро будемо весну зустрічати ! Ось я й радію, на тримай “ жайворонка “ ( Дає Остапові жайворонка )

Остап: Так дійсно, коляда минули дуже швидко. Дякую  тобі Яринко. До речі, ти знала, що наші пращури вірили що весна приходить з вирію , на крилах жайворонка з небесного царства тепла де живуть не тільки божества  а й душі наших померлих родичів.

Яринка:Так я читала про це. І взагалі птахи – це провісники Весни. Бабуся казала ,якщо птахи летять високо над землею , то це вони: до Бога летять молитися “ - буде врожай!

Остап: О, Яринко прислухайся здається хтось іде !

Яринка: а… це напевне колядники, сьогодні ж роз коляда…я підготувалася і чекала на них.

(На сцену виходить гурт колядників колядують)

 Дівчина 1: Ми вітаємо вас, аби були всі здорові , аби вам урожай всім вродив,аби жили в надії, любові і Господь ваш рід благословив.

Остап:  Дякуємо вам коляднички. А чи всіх ви обійти поспіли?

Дівчина 2: До всіх ходили, всім колядували аж до тепер коли вже Стрітення настає.

Дівчина 3: За християнським народним звичаєм ми Стрітення Господнє зустрічаєм як і в святе Рождество, Христос нам об’являє своє божество.

Дівчина 4:  У нашого християнського народу  є звичай пов'язаний зі святом христового стрітення, благословення свічок. Цей обряд нагадує нам що Ісус Христос світло від світла в день принесення до ієрусалимського храму перший раз привселюдно об’явив себе світлом для усіх. А нас цей обряд вчить йти вірно слідом за Ісусом Христом який своїм прикладом і наукою освітлює дорогу нашого життя.

(Яринка дає колядникам свічку)

Хлопчик 1: Ми, як побожні християни за звичаєм збережемо посвячені на стрітення свічки, щоб запалювати їх коли буде потреба з вірою і надією, що Бог дасть нам бажане добро, плідні посіви і убереже нас від нещастя.

Хлопчик 2: Святили на Стрітення крім свічок ще й воду ця вода вважається цілющою її набирали у невживану посудину й зберігали з образами цілий рік вона допомагала від усяких хвороб, нею благословляли синів на службу, кропили худобу коли вперше виганяли на пасовисько.

Яринка:  Молодці, що так вивчаєте і зберігаєте народні традиції. А чи знаєте, що відбувається на Стрітення між зимою та весною?

Дівчина 5: Стрітення, яке зазвичай ми святкуємо 15 лютого – це день зустрічі Зими і Весни. Стомлена, змарніла та виснажена від праці Зима повинна поступитися молодій, повній сил Весні.

(Йдуть зі сцени)

Танець дівчаток у вишиванках під пісню «Cтрітення» (під відео)

Дія II

(Зорі,місяць, нічне небо,імпровізований сад)

(  На сцену виходить зима)

Зима : Ооо ні, не цього разу, не цього року. Пригадайте, як довго мені не поступалася Осінь. Лише перед колядою я почала правити на землі українській. І бачила як ви мене чекали, як ви мені раділи. З яким сніжком я вашу землю пригостила, на самі різдвяні свята, якщо треба буде з весною зустрітися, то зустрінемось, але нехай вона зачекає в стороні, бо я ще не втомлена і не виснажена, нехай ще природа поспить. Спіть мої любі ще трішки поспіть .... ( Підходить до дерев , й ніжно колихає  гілля ) 

Зима співає пісню ( «Тиха ніч» Тіна Кароль )

Дівчина 6: Зимо – чарівнице, тебе ж ніхто не проганяє, усі тебе люблять але крім звичаїв народу є ще й закони природи їх вивчали наші пращури, їх вивчаємо і ми.

Двчина 7: на Стрітення – краплі - урожай на пшеницю, на Стрітення – сніжок - Весною дощок, на Стрітення каптан з шубою зустрівся,як ти лютий не злися, як ти березень не хмурися…а на весні пахне.

Хлопець 3: Разом із пробудженням природи від зимового сну на нашій землі в Україні починається цикл весняних народних свят,ці свята пов’язані з стародавніми віруваннями та звичаями. Народ у своїх казках та легендах створив красот ний образ весни, файної молодої дівчини з вінком квітів на голові її закликають піснями – веснянками.

Остап: Ось і запросимо Весну. Нехай стрітення усе розсудить.

(Співають веснянку)

Дія III

(На сцену виходить весна з пташками)

 Весна : До вас прийшла я в край краси, бо рідні вчула голоси. Зима мабуть втомила вас, ви хочете тепла, зеленої травички,пісень солов’їв та жайворонків, цвіту на молодих деревцях, то я готова приступити до своїх обов’язків. І оживити природу вашого краю.

Зима : Зачекай Весно,я ще не готова тобі віддати свої володіння. Давай змагатися, хто знеможе той і переможе.

Танець Зима зустрілася з весною під пісню Щедрий вечір . Тіна Кароль

Весна: Зимонько, ми ж з тобою споконвічні сусіди,навіщо нам сперечатися, ворогувати? Ти ж сама знаєш,якщо 15 лютого до вечора потеплішає, значить моя пора на землі настає, якщо стане холодніше,то я поперед тебе ще не стану.

Пташеня 1: Веснонько, а що нам, пташеняткам робити? Ми твого тепла так зачекалися. Ми вже хочемо цвірінькати на твоїх сонячних світанках.

Пташеня 2: Дай нам свого сонячного неба. Ми повернемо свої родини з теплих країв і разом будемо щебетати про тебе.

Весна: давайте клич своїм родинам нехай повертаються у рідні ліси та садочки. А сонячні світанки вже близько – близько.

 ( Усі разом співають пісню «Соловейко в гаю сонце зустрічає…»)

Дівчина 6: Скоріш люба весно,до нас прибувай, щоб знову озвавсь соловейками гай. Щоб знову зеленіли, густіли лани від сонечка сил набирались вони.

Дівчина 5: Щоб жовті кульбабки цвіли у садках, а ми всі дівчатка були у вінках.

Зима: Бач чого захотіли, зараз я снігу намету і морозу напущу бо ще силу свою маю і нею скористаюсь.

Дівчина 1: Як Зима в лютому лютує, Весні дорогу готує, як на Стрітення мет дорогу перемітає,то корм відмітає.

Дівчина 2: Не мети, не мети Зимонько снігами,хуртовини не пускай будь любою з нами, повернися у цей час тай із колядками.

Дівчина 4: Зимонько, зимонько, пусти весну до нашого краю, глянь як усі її чекають.

Жайворонок 1: Не сам я вийшов,тож Бог мене вислав. У правую рученьку ключика видав,літо відмикати.

Жайворонок 2: З лівої рученьки зиму замикати.

Хлопчик 2: Так зимонько, люди вірили,що пташки жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі які замикають зиму і відмикають весну.

Хлопчик 1: Тихіше друзі послухайте,прихід весни почала природа, прислухайтесь, це ж весняний струмок співає, а десь пролісок прокидається зі сну, чуєте як тане бурулька і дзенькає падаючи на землю.

Пташка 2:  Весна іде! Весна іде! Весна прийде її вітайте, вона пісні нам принесе і рай квітучий. Квітучу нашу любу весну зустрічайте.

Дівчина 4: Зимонько, Веснонько не розходьтеся зі сваркою, ви обидві хороші, даруєте радість людям. Але ти Зимонько потрібна в інших куточках світу а зараз час дорогу весні звільнити.

Зима:  Певно ви таки кажете правдоньку, не буду силу я тратити на змагання, що ж Весно, поступаюсь я тобі збираюсь я в путь, і зараз залишу ваш куточок, піду у інший де ще не була, а через рік почуєте дзвіночок я з коляди його приберегла.

(Дзвенить дзвіночок)

Яринка: Бачите, Зима пішла, а Веснонька лишилася, а за народним звичаєм, Весну піснями зустрічають.

(співають пісню «Подоляночка»)

Весна: Усім Вам я добро несу, хай родиться вам жито,жіночкам по хустиночці,молодицям по дитиночці,чоловікам по плужку, легеням по батіжку, а дівчаточкам по вінку, аби вони співали, жартували в співаночках весноньку вітали.

Яринка: Ось так, в красі земній, Богом даній приходить до людей весна. Невтомна молода господиня яка супроводжує всілякі творива людські.

Остап: Християни святкують стрітення аби прославити богоявлення на землі. Звеличити Христове божество і віддати честь пречистій Діві Марії матері яка принесла божественне немовля до праведників Семіона і Анни Пророчетці виконуючи закон творця.

Яринка: Стрітення – свято християнське й народне. Дві зустрічі, дві філософії, дві мудрості, святкуйте Стрітення з новою весною в серці, величайте Господа.