Сценарій "Посвята в першокласники"

Посвята в першокласники

 

Вступне слово вчителя:

 

-Добрий день любі діти, шановні батьки, гості! Сьогодні ми зібралися на перше свято нашої класної родини. Саме сьогодні наймолодші учні нашої школи з гордістю зможуть сказати: «Ми - першокласники». Ми запросили на наше свято батьків, шановних гостей, щоб разом весело відсвяткувати цю подію. Ми розповімо про те, що ми вже знаємо, вміємо, чого хочемо навчитися. Отже, розпочинаємо наше свято.

 

- Перше слово надаємо першокласникам.

 

1учень:

      Осінь ніжно розпустила

      Фарби кольорів

      І до школи запросила

      Нас, маленьких першачків.

 

2 учень:

    Як були ми дошкільнята,  

    То ходили в дитсадок.

    А тепер вже інший час —

    Зустріла радо школа нас.

 

3 учень:

      Ми тепер — не просто діти,

      Шестирічки-неумійки,

      Шестирічки — перший клас,

      Школярі тепер всі з нас.

 

4 учень:

      На відмінно вчитись хочу,

      Є вже зошит з букварем,

      Був я вчора просто хлопчик,

      Став сьогодні школярем.

 

5 учень:

    Мріяв я ходить до школи,

   «Дванадцятки» заробляти.

     Ти, матусю, не хвилюйся,

     Буду добре працювати!

 

6 учень:

    Я ще звечора збирався

    Йти до школи в перший клас!

    Одягався, і взувався,

     І портфель складав сто раз.

 

 

 

 

7 учень:

    Ми хіба маленькі діти,

    Що без ляльок нам не жить?

    Ми ж ідемо букви вчити,

    Математику учить.

 

8 учень:

     Станем вчитись залюбки,

     Збережем свої книжки,

     А читати і писати

     Будемо найкраще ми.

 

Пісня «Перший дзвоник»

Вчитель:

-Осінь в кожну родину першокласника принесла велику радість. Вересень покликав дітей до школи. Як це було розкажуть самі діти.

 

9 учень:

     Небо чисте, голубе!

     Гарно так навколо!                    

     Осінь, як я ждав тебе,     

     Щоб ходить до школи.

 

10 учень:

       Мені вже виповнилось шість,

       Велика я, як жито в полі,

      Тому кажу я всім-усім,                

       І навіть подружкам своїм:

       Сьогодні я іду до школи!

 

11 учень:

      Я підріс. Я вже школяр.

      Я хвилююся весь час,

      Адже я прийшов до школи

      Перший раз у перший клас.

 

12 учень:

      За велику справу я в житті берусь.

      Не кажу: «Не вмію, а кажу навчусь».

      Я навчусь писати, рахувати, читати,        

      Бо в житті складному треба розум мати!

 

 

 

 

13 учень:

 В школу йдемо недарма:

 Вчення — світ, невчення — тьма.

 Ми прийшли знання здобути,

 Хочем грамотними бути.

 

14 учень:

Бо знання нам необхідні,

Дуже, дуже всім потрібні.

Ну, а книжка нас навчить,

Як на світі треба жить.

 

15 учень:

  Йти до школи не боюся,

  Що не вмію, то навчуся.

  В школі вчитель допоможе -

  Він усе на світі може!

   Вчитель:

-Обіцяю, дорогі мої діти,  що буду вам допомагати оволодівати знаннями , вміннями, буду завжди поряд з вами.

-За місяць навчання дітей в школі, я побачила, що наші першокласники добре вміють і люблять відгадувати загадки.

-Чи не так, діти?

-Допоможете мені відгадати загадки?

 

1.У сумці зошити, буквар.

   Хто до школи йде? (Школяр)

 

2. На травиці біля хати

    Метушаться цуценята.

   Двоє білих, наче сніг,

   Троє чорних. Скільки всіх? (П'ять)

 

3. Коли хочеш ти читати,

   То мене повинен знати.

    А коли мене не знаєш,

    То нічого не вгадаєш. (Алфавіт або Абетка)

 

4. Для письма, сказати прошу,

   Що потрібно взяти? (Зошит)

-Молодці! Крім цього першокласники вже багато чого навчилися. Навчилися складати моделі речень, робити звуковий аналіз слів, вивчили 5 чисел першого десятка...В цьому їм допомагають батьки. Саме про це розповість  Андрійко.

 

 

 

 

16 учень:

 Ну і мама! Ну і тато!

 Наче справжні дошкільнята!

 Нічогісінько не знають,

 Смішно і сказать комусь.

 Бо щодня мене питають

 Лиш одне: чому й чому?

—  Ти чому образив Віту?

—  А чому отримав двійку?

—  І чому прийшов так пізно?

—  Та чому в шкарпетках різних?

—  Ти чому такий непослух?

—  А чому не стелеш постіль?

—  Ти чому це вірш не учиш?

—  А чому портфель без ручки?

—  І чому такий синець? Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи —

Хоч би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи —

Хай питають вчителів.

 

Вчитель:

- А ще діти вже добре знають як потрібно поводити себе в школі.

 

17 учень:

     Щоб урок минув не марно.

     Треба сісти рівно й гарно.

     Спитати хочеш - не гукай

     А тільки руку підіймай.

 

 18 учень:

      Не базікай на уроках,        

      Як папуга чи сорока.

      Прізвиськ дітям не давай,

     А дівчаток - захищай.

 

19 учень:

     Бути чесним і правдивим –

     Важливе правило у нас.

     Бути другом незрадливим

     Клас за тебе, ти - за клас

                                                          Пісня «Першокласники»

 

 

 

 

Вчитель:

 

- Сьогодні вранці я отримала телеграми-привітання для першокласників зі святом. Але той, хто їх надіслав не назвався. Давайте прочитаємо їх і можливо дізнаємося хто ж зробив таку ласку для нашого класу.

 

Вчитель:

- Наші діти дуже веселі, люблять гуморески, вміють дотепно пожартувати.

 

       Яка вчителька?

 Додому шестилітня Ріта

  Прийшла зі школи перший раз

- Яка ж учителька у вас?

-Татусь школярочку питає.

- Ох, нічогісінько не знає:

 Про все розпитувала нас!

 

 

   КОРІННЯ І НАСІННЯ

- А ти, татку, в школі вчився?

- Учився, Сергійку.

- А то правда, що ти, тату, був одержав двійку?

- Було таке, траплялося...

Малий засміявся:

- Тоді мама правду каже,

 Що я в тебе вдався.

 

Вчитель:

 

- А тепер, любі першокласники, прошу приготуватися до найурочистішого моменту нашого свята. Першокласники мають дати урочисту обіцянку бути сумлінними, працьовитими і старанними учнями. Зараз ви приймете клятву першокласника. Після кожної строфи обіцянки ви маєте дружно відповісти: «Обіцяємо!».

 

 20 учень:

Буду я в школі вчитись читати,

 Гарно писати і рахувати.

Буду в альбомі своїм малювати,

Добре співати і вірші вивчати.

Усі: Обіцяємо!

 

 

21учень:

 Обіцяю не лінитись,

 Добросовісно трудитись.

 Педагогів поважати

 І оцінки гарні мати.

Усі: Обіцяємо!

22 учень:

   Книги й зошити любити, —

   Берегти, а не губити.

    Акуратним завжди бути,

    Щоб нічого не забути.

    Усі: Обіцяємо!

 

23 учень:

Вчитись будемо сумлінно

 І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

 Що такі в них гарні діти!

Усі: Обіцяємо!

Вчитель:

- Тепер першокласники готуються до урочистого вручення посвідчень школяра, які засвідчуть, що ви тепер дійсно школярі, першокласники, учні нашої школи.

(Вчитель вручає першокласникам посвідчення)

Вчитель:

-Кожен учень нашого класу має заповітну мрію. Яку саме розкажуть самі діти.

24 учень:

  Я прийшов до школи вчитись,

  Бо поставив за мету:

  Скоро стану інженером,  

  Тільки трохи підросту.

 

25 учень:

 Скоро я навчусь писати,

 Буду так багато знати!

 Потім стану я студентом,

А тоді вже — президентом!

 

26 учень:

 Буду вчитися як слід,

 Виросту — побачу світ.

 Хочу капітаном стати,

 Пороплавом управляти.

 

27 учень:

Я банкіром хочу стати:

Полюбляю рахувати!

 

 28 учень:

 А я стану депутатом,

 Бо люблю голосувати!

 

 

 29 учень:

Поки ще казати рано,

Може, в бізнес я піду.

Чи фотомоделлю стану,

Якщо зростом підійду.

 

 

Вчитель:

Мрійте! Мріяти не рано!

Роки швидко-швидко мчать.

 Якщо будете старанні,

В школі вас всього навчать.

 

- Бажаю вам, друзі, стати справжніми чарів­никами Країни Знань. Зростайте розумними, весе­лими, здоровими і дружніми на радість батькам і вчителям!

Всі роки в школі — найсвітліша мить!

Тому у дружбі, радості зростайте.

Хай сонце щастя світить вам щораз,

І перше свято це запам'ятайте.

Нехай_щастить вам, діти, в добрий час!

-В Україні є чудовий звичай. Проводжаючи дітей у життєву дорогу, мати дарує вишитий руш­ник як символ материнського благословіння, мате­ринської любові.

( Мами дарують рушник)

-Хай стеляться вам сонячні дороги в широкий світ знань, умінь, звершень. У добру путь, дорогі діти!