День зустрічі птахів
Мета: збагатити знання учнів про птахів; формувати громадянина – українця елементами народознавчого характеру; виховувати інтерес до птахів-символів, розвивати творчі здібності; пробуджувати пізнавальні інтереси до історії свого народу; ознайомити учнів з національною культурою, піснями, віршами, міфами, легендами про птахів, виховувати почуття гордості за свою Вітчизну, любові до пісні, продовжувати традиції свого народу.
Хід заходу
Вчитель: 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція про охорону птахів, тому цей день – 1 квітня є Міжнародним днем птахів, але ми закликаємо вас пам’ятати про охорону птахів не тільки в цей день, а завжди. За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішують шпаківні, синичники, гоголятники та інші «пташині будиночки». З птахами пов’язано чи не найбільше народних вірувань, пісень, казок, звичаїв, традицій…
Учень: Здається зовсім недавно ми з глибоким щемом в душі проводжали останні журавлині ключі, останню зграю гусей, останній табун качок. Сьогодні наступила пора, коли знову, вже в котрий раз, іде велике переселення птахів на батьківщину. На шляху їх чекають перешкоди й біди. В сірій мряці птахи гублять дорогу, з розмаху розбиваються до гострих невидимих скель. Морські бурі ламають їм пір’я, збивають їм крила, відносять далеко від берегів. Раптові холоди сковують води – птахи помирають від холоду і голоду, тисячі їх гинуть від пожадливих хижаків – орлів, соколів, яструбів. Через тумани і всі перешкоди летять вони на батьківщину, до своїх гнізд, несучи на своїх втомлених крилах весну.
Вчитель: Наш виховний захід ми проведемо у вигляді подорожі, тож вирушаємо у «політ».
Звучить запис співу солов’я.
Учень 1: Усі люблять птахів, милуються їхнім яскравим оперенням, веселою метушнею, дзвінкими, мелодійними голосами, що іноді цілком слушно називають піснею.
Учень 2: Пташиний спів – це один з могутніх сигналів природи про те, що знову настала чудова весняна пора.
Птахи – окраса парків, садів. Чи можна уявити весну без першої пісні шпаків, без дзвінкої пісні жайворонка, або весняний ліс без кування зозулі?
Учень 3: А взимку – хіба метушливі синички нам не підносять настрій? Білу пелену зими прикрашають у лісі червоногруді снігурі.
А до голубів ми звикли змалечку і не уявляємо, що їх може не бути біля наших осель. Адже їх можна легко приручити і вони будуть вам вдячні.
Птахи – наші помічники, захисники наших лісів, садів, городів, полів від шкідників. Кожна людина повинна охороняти птахів.
Птахи – постійні супутники нашого життя. Віддавна вони були для людини символом її почуттів, думок. Про них складали легенди, міфи, оповідання, казки, їх оспівували у піснях і поемах.
Вчитель: А зараз ми здійснимо зупинку на острівці під назвою «Міфи і легенди про птахів». Презентація «День зустрічі птахів».
Лебідь.
За міфами, у нього перетворювався Зевс, син Аполлона Кікн (вміщений потім, за міфами, у сізір’я Лебедя). Сам Аполлон їздив на колісниці, запряженій лебедями. Один із найголовніших язичницьких богів Білобог, за повір’ями, міг перевтілюватися у білого лебедя, тому волхви під страхом смертної кари забороняли полювання на нього. Лебеді завжди були в упряжці Купайла. Лебідь у давніх русів – символ вірності, любові до рідної землі.
Крук (Ворон ).
У слов’янських міфах ворон називається “птицею віщою”, яка вміє говорити людською мовою. У казках ворон виступає власником золота, срібла і самоцвітів, які зберігаються в його гнізді, він приносить «живу» і «мертву» воду, дістає молодильні яблука.
Оскільки птахи літають у просторі, вважалося, що вони більше чують і бачать, тому й знають краще від людей, про те, що відбувається в світі.
Ворон також віщує непогоду: якщо каркає – до вітру, бурі, заметілі (залежно від пори року). Вороняче каркання вважають поганою прикметою. Щоб захиститися від негативної прикмети, слід відповісти вороні: «Кар – на твою голову!»
Зозуля
Зозуля – віща птиця, присвячена Богині Весни Живі. Вважалося, що сам Бог чи Богиня в образі зозулі літає лісами і віщує роки. Зозулю запитували скільки літ житиме та чи інша людина, скільки матиме дітей тощо. А після того, скільки разів вона «накує», робили висновки про тривалість того, про що запитували. Тому зозуля пов’язана з Богинею Долі.
Побутують такі прикмети: якщо зозуля вперше закує на сході сонця і при зеленому дереві – на врожай, якщо увечері і на «голе дерево» – до неврожаю, голоду та епідемій. Якщо закує після співу солов’я, то буде гарне літо, коли ж почути зозулю раніше солов’я – переслідуватимуть невдачі. Якщо ж зозуля не закує аж до Купайла, буже неврожай, голод, мор. Почувши вперше зозулю, слід побряжчати монетами, «щоб водились гроші». Про це й приказка: «Сховай грошульку на зозульку», бо якщо в цей час грошей не виявиться, не буде їх протягом року.
Сова
Сова − сич, пугач є в українській народній поезії найзловіснішими птахами. За українськими народними віруваннями, сови й пугачі пішли з кішок, тому в них котячі голови, і крик їхній нагадує крик кішки. Поява сови і пугача поблизу села наводить нудьгу й смуток на всіх пожильців його. Крик сови й пугача на хаті взагалі віщує пожежу або смерть когось із членів родини.
Вчитель: Найулюбленішими тваринними символами є птахи. Пропонуємо відвідати зупинку нашого перельоту «Птахи – символи».
ЛАСТІВКА - символ весни і відродження, добра і щастя. Вона - Божа пташка, а тому, вбити її - великий гріх; зруйнувати гніздо-накликати на себе велику біду. Благословенний той дім, на якому поселиться ластівчина сім'я...
Божа благодать на ластівці через те, що в час, коли іудеї розпинали Христа, ластівки крали в них цвяхи.
ГОЛУБ - Символ Святого Духа. А також - щирої любові, злагоди й ніжності. Голуб і голубка в парі - символ вічної й вірної любові. Для всього людства-це птах любові, миру. За переказами, душа людини по смерті перетворюється в голуба. Як «Божа птиця», є символом чистоти і очищення, навіть жертовності.
ГОРОБЕЦЬ - проклята Богом пташка. Горобці не благословенні до їжі; Бог сплутав їм ноги, і вони не ходять, а стрибають по землі; їм Господь заборонив вилітати в теплі краї, через що їх дуже багато гине взимку.
А все це з тієї причини, що в час розп'яття Христа горобці кричали: «Жив! Жив!» - й іудеї ще більш жорстоко мучили Ісуса, аби смерть його була ще важчою і більш мученицькою...
Коли горобець б'ється в шибку, то це означає попередження про недобрі вісті, навіть про покійника в хаті...
Окрім цього, він символізує спритність, моторність і злодійство. Недобра слава горобця підсилюється ще й тим, що він, як вважають, є єдиним птахом, котрий в'є гніздо на Благовіщення - це в той час, коли говориться: «На Благовіщення навіть пташка гнізда не в'є!».
ЛЕЛЕКА - символ любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ, а тому це - й символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, Батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки, бо він - птаха священна, за розорення його гнізда - кара вогнем. А ще лелека приносить до оселі немовлят...
Лелека є символом вогню і сонячного світла: він завжди прилітає з наближенням бурі або грози.
СОЛОВЕЙКО - Свята і вільна Божа пташка, співець добра і кохання, символ весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту. Виконати свою роботу так, як виконує свою соловейко, не здатен жоден інший птах: соловейко — найдосконаліший співочий талант пташиного світу. Навіть люди рівняються на нього, тому і кажуть про талановитого співака: «Співає, як соловейко!». Його спів настільки високий і чистий, що людина, слухаючи соловейка, підноситься духом, очищується душевно і втішається чуттями.
Він - передвісник справжньої весни в лісах та гаях, але тільки тоді розпочинає оспівувати весну, коли нап'ється води з березового листя, і співає доти, поки не перецвітуть сади. Обсипається цвіт - поступово стихає солов'їний спів. Має соловейко і свою магію: якщо співає він у пізню пору літа, треба готуватись до великої біди..
ВОРОН - проклятий птах, про що свідчить його чорний, тяжкий колір. Бог прокляв його, бо він не повернувся до Ноєвого ковчегу. Крик ворона чи його брата крука - на чорне лихо. І дуже рідко - на зміну погоди.
З іншого боку, ворон - священний птах: його не можна ні лякати, ні проганяти, бо він символізує невідомі людині сили і попереджає про лихе. Отже, не приносить злого, а попереджає про нього! Ворон живе довго, навіть до трьох сотень літ. В народі кажуть: «Ворон кряче на нещастя!»
СОКІЛ -благословенний Небом синтез розуму, мужності, молодості і сили: з давніх-давен був символом Першобога - Рода, охороняв Дерево життя, що знаходилось у Вирії, і саме звідти приніс на землю іскри Небесного вогню.
Сокіл вважається посередником між світами, бо в нього найясніші очі та найшвидші крила.
Окрім всього, сокіл має і магічну силу: його ім'я згадується в добрих замовленнях...
СОРОКА - символ лихого, бо служить лихому. Якщо вона комусь стрекоче - то на неочікуваних гостей або попереджає про малоприємну звістку.
За переказами, сороку створив сам чорт і вона служить йому замість коня. Тож, очевидно, це лихий ганяє сороку по світу і вона приносить звістки, які сварять людей одне з одним. Ця птаха ще жодного разу не принесла на своєму хвості нічого доброго чи правдивого.
Її не любить навіть домовик. А відьми, відлітаючи творити щось лихе, перетворюються у сорок.
ОРЕЛ - символ відваги і сміливості, справжньої гордості та чоловічої краси.
Він був і залишається цар-птахом. Його не можна вбивати. А коли загине, то його не їдять черви, і тіло орлове не гниє, а засихає, вбираючи сонячне проміння і подих вітру з небес.
Вчитель: Зупинка « Поетична»
Шишкар
Гляньте ви на дивачка,
Що з гніздечка – гамачка
Озира зимовий ліс,
На морозі чистить ніс.
Звуть його ще кригодзьобом,
Не боїться він зими,
Ліс сосновий йому любий,
В нім зимує він з дітьми.
Для коханих пташеняток
У гніздечку у цей час –
Пуху, шишок і зерняток
На всю зиму він припас.
Омелюх
Не лінивець, і не сплюх
Гість північний – омелюх.
Влітку тут він не буває,
Лиш на зиму прилітає.
Скаче він по горобині
В червонесенькій хустині,
Одне гронце оббирає,
А на інше позирає.
Птах в роботі не сумує,
Всі дерева облітає,
Скрізь стрибає, наче свій,
А, як стихне сніговій,
День весняний завітає –
Знов на північ відлітає
Снігур
Подивіться : удворі
В чорних шапках снігурі
Ще й червоні фартушки
Одягли собі пташки.
Значить сніг і холоди
наближаються сюди.
Снігурами через те
Їх тепер і ви звете.
Ви мене не тільки в книжці –
Бачили в садку.
У червоній я манишці,
В сірім піджачку.
Зозуля
Зозуля кувала серед ночі,
вві сні здригнулась липа мовчазна.
У чарах тиші голосом пророчим
сполохано озвалася луна.
Чого не спиться вісниці-зозулі?
Чи журиться сама вона в біді,
чи десь її дитятко не заснуло
в чужому непривітному гнізді.
Чи, може, літ комусь недокувала,
і хтось чудний при місячнім вогні
чатує, щоб зірниця не упала,
не згасла у захмареному сні...
Чумацький Шлях зачаєно блискоче
у зоряній роздмуханій золі.
Зозуля закувала серед ночі,
посіявши тривогу на землі.
Вчитель: Музична пауза. Звучать пісні про птахів.
Вчитель: Тепер запрошуємо вас відвідати «Загадкову» зупинку.
Привітала нас піснями із весною
І живе з нами під стріхою одною.
(Ластівка)
Маленький хлопчик у сірій свитинці
По дворах стрибає, крихти збирає.
(Горобець)
Стрекотуха білобока
Звуть усі її …
(Сорока)
Не лікар, а дерева лікує.
З дерева лунає звук:
Хто там стукає: тук-тук?
(Дятел)
Сам вечірньої години
Заховався в кущ малини.
Та на дуду голосну
Грає пісню чарівну.
(Соловей)
Ноги довгі, мов жердини,
Чванькувата ця пташина,
Нові чоботи убрала,
По болоту почвалала.
(Чапля)
Довгі ноги - довгий ніс.
Прилетів – обід приніс.
Смачних жабеняток
Для своїх маляток.
(Лелека)
У хазяйстві я госопар,
Воджу череду пташок,
Вранці рано вас розбуджу –
Дасте проса кушільок.
(Півень)
Уночі гуляє,
А вдень спочиває,
Має круглі очі,
Бачить серед ночі.
(Сова)
В лісі на зеленій гілці
Ніби грав хтось на сопілці.
Підійшов поближче я
І побачив…
(Солов’я)
Дзоб міцний і гарні крила,
Чорний хвіст, жилетка сіра,
Чи присяде, чи летить, -
«Кар, кар, кар!» - усе кричить.
(Ворона)
Як веселка кольорова,
Має здібності до мови.
Слово пташці цій скажуть,
Вона його повторить вмить.
(Папуга)
Птах поважно походжає,
У хвості квітник ховає.
Як розпустить він хвоста –
Наче ружа зацвіла.
(Павич)
Зранку пташечка співає,
Сад й гайочок звеселяє.
У дуплі живе цей птах.
Підкажу тобі… Це - …
(Шпак)
Балакуча ця вертуха!
Ліс її щоденно слуха -
Довгохвоста, білобока …
Ну й плетуха! Це - …
(Сорока)
Птах удень в дуплі проспить,
А вночі – як ненасить.
Ой, вухаста голова!
Тихо, мишки! Це ж - …
(Сова)
Вчитель: Зупинка «Джерело мудрості»
Прислів'я та приказки про птахів
Вчитель: А зараз проведемо вікторину.
Вікторина
Вчитель: Зупинка «Рекордсмени України». Фільм «Цікаві факти про життя птахів»
Найбільший серед птахів – гриф чорний. Маса його до 12,5 кілограма, довжина крила – 87 сантиметрів. Його досить легко впізнати з того, як стрімко він спускається з висоти з напівскладеними крилами, витягнутими лапами та піднятим хвостом, з шумом розтинаючи повітря.
Найвищим птахом є журавель сірий. Висота його досягає 120 сантиметрів, а маса – 7 кілограмів. Прилітає в Україну в другій половині березня, а улюбленими його місцями є глухі зарості, болота, очеретяні заплави річок. Гніздо (до 1 метра в діаметрі) мостить на купинах.
Найважчий птах української фауни – дрохва, її маса може становити 20 кілограмів. Такими можуть бути самці, самиці значно менші.
Найменший лісовий птах – корольок. Його маса 4 – 5 грамів. Трапляється в гірських і рівнинних хвойних лісах. Його їжа – дрібні комахи, а взимку – частково насіння хвойних порід. Має на голові поздовжню смужку, що нагадує корону (звідси й назва).
Найшвидший птах – сапсан, якого ще називають мандрівним соколом. Нападаючи на якогось птаха, він мчить за здобиччю зі швидкістю понад 300 кілометрів за годину. Часто можна помітити лише тінь, що промайнула, і почути свист повітря, яке розтинає птах. Його не наздогнати навіть літаком АН-2. В Україні сапсан гніздиться зрідка на Поліссі, у лісостеповій зоні, в Карпатах і Криму.
Хто літає найвище? Найвище серед птахів піднімаються орли – на 7500 метрів. Дещо нижче літають крякви – 6300 і ластівки – 4000 метрів.
Хто може пролетіти найбільше? Рекорд щодо дальності перельотів належить лелеці та вальдшнепу. Інколи навесні вони долають відстань у 400 – 500 кілометрів за добу.
Хто живе найдовше? Рекордсменами серед птахів-довгожителів (за спостереженнями в неволі) є сокіл – 162 роки, шуліка – 118, гриф – 117 років. Щодо свійських птахів, то гуси доживають до 40, кури – до 20, голуби – до 30 років.
Найкращим бігуном на короткі дистанції серед птахів України, звичайно, є фазан – 34 кілометри за годину, кроншнеп – 16 і перепел – 15 кілометрів за годину.
Найдовший дзьоб серед птахів українських лісів має лелека – 19 сантиметрів. Дещо коротший у чаплі – 13, у бекаса – 7 сантиметрів.
Найдовший язик має зелений дятел – 14 сантиметрів, він висовувається на відстань, що перевищує довжину дзьоба в чотири рази.
Найбільші крила у беркута, розмах їх сягає 3 метри. Трапляється в Карпатах.
Найсильніший голос серед птахів має, мабуть, бугай. Весняний крик цього птаха чути за 2 кілометри і більше. Нагадує він ревіння бика, звідки й українська назва цього птаха.
Вчитель: Пропонуємо вам відвідати зупинку, де ви дізнаєтеся про те. Якими корисними можуть бути ці маленькі дива природи – птахи.
Великі синиці, прилітаючи щодня до гнізда від 300 до 600 разів, за весь період годування зроблять майже 5000 рейсів. За день сім’я синиць може знищити 3600 гусениць, а сім’я горихвісток 7500 гусениць. За час годування пташенят блакитні синиці здатні знищити 24 мільйони комашиних яєць.
Вчитель: Сьогодні ми з вами дізналися багато цікавих фактів про наших друзів – птахів. І на останок пропонується зупинка «Охорона птахів»
Фільм-пісня «Птахи Червоної книги України»
До Червоної книги України занесено 65 рідкісних і зникаючих видів птахів. Серед них: чорний лелека, сірий і степовий журавель, жовта чапля, чорний гриф, беркут, орел степовий, орлан-білохвіст, скопа, пугач, сич.
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Ми всі господарі Природи,
То ж збережемо її вроду.
Вчитель: Але не тільки в Червоній книзі відзначено ряд птахів, багатьом з них людина створила унікальні пам’ятники.
Пам’ятники журавлю
м.Саратов, м. Луганськ, м. Ялта
Пам’ятники горобцям
м.Петербург, Німеччина, Білорусія, м Токіо
Чайкам поставили два пам'ятники на честь урятування ними посіву від сарани: один — у м. Сіла, штат Юта, а другий в Австралії.
Вчитель: Кожна людина повинна виховувати в собі і в своїх близьких почуття любові до природи, особливо до птахів. За всі турботи у важкий для птахів час вони віддячать людям сторицею: збереженим лісом, насінням, ягодами, врожаєм на полях, у садах і городах. Та ще й потішать дзвінкими багатоголосими піснями.
У Європі під загрозою зникнення понад 50% видів птахів. Від поведінки людей часто залежить їхня доля, адже навіть голосна розмова, просто людська присутність можуть примусити птахів покинути місця, де вони не один рік жили, а знайти нові досить складно. Не буде місця для гнізда - не з'являться пташенята. Відомо, що через це зникали цілі види. Особливо болісно впливає господарська діяльність людини: розорювання земель, осушування боліт, застосування міндобрив і отрутохімікатів, вирубування лісів, викошування трав… Усе це для багатьох птахів - справжні катастрофи...
Учень
Давай будемо природу берегти!
Я метелика не скривджу, хай летить.
І ялинку не зрубаю, хай стоїть.
Не затопчу мурашинку, хай повзе.
Не зламаю з дуба гілку, хай росте.
Не впущу сміття у річку, хай бурлить.
Із гнізда яйце не скину, хай лежить.
В джерело не пущу камінь, нехай б’є.
В полі жито не столочу – це святе.
Верби посаджу в долині, хай шумлять.
Зерен птахам кину взимку, хай їдять.
Покормлю приблуду-кішку. А як ти?
Давай будемо природу берегти!