Сценарій позакласного заходу «Красу Землі нащадкам передам»

 

Сценарій  позакласного заходу

«Красу Землі нащадкам передам»

Обладнання : святково прибрана зала, костюми учнів: 11-тикласник і 5-тикласник в українських костюмах з синіми шароварами , старшокласниця – костюм «Матінки-природи» та в костюмі «тополі», молодші школярі (1-класники) – жабенята, середні школярі – «зайчик», «рибка», «художник», 4 україночки, 4 хулігана; мольберт з картиною; «Червона книга»;

Ведучий: Всім, хто присутній сьогодні на святі скажемо слова ми прості: «Здрастуйте, любі друзі, школярі, батьки та вчителі».

(звучить музика пісні  «Над Охтирським рідним краєм»)

Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала й хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дорога серцю, не з чим незрівняна природа рідного краю. У кожного з нас залишився в серці дорогий куточок, де минуло дитинство.

(звучить мелодія).

1 учень:  ви любите рідний край?

2 учень: ви любите річки і ставки?

3 учень: ви любите подихати чистим повітрям у лісі?

4 учень: ви – захисники природи?

1 учень: ми живемо  на найдивовижнішій планеті

2 учень: планеті світлих сонячних ранків, яскравих лагідних днів і тихих зоряних ночей, що пахнуть м’ятою і матіолою.

3 учень: на планеті, яка дарує найщиріші почуття закоханим, вірність друзям, рідній землі, де народився, тим, хто шанує , любить і оберігає її.

4 учень: прекрасна наша голуба планета!

1 учень:  єдина жива серед мертвих світів

2 учень: ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад.

3 учень: природа такий же унікум, як і картина Рафаеля

4 учень: знищити її легко, відновити важко

1 учень:  щастя – це бути з природою, бачити її, розмовляти з нею

2 учень: ми зв’язані з усім живим у природі

3 учень: краса її Величності Природи не може не бентежити душу людини

4 учень: бережімо, люди, землі, води,

                 Кожну квітку в лузі, деревце

                Вбивцею не стань краси-Природи

                Пам’ятаймо, люди, й ми про це.

(входить Матінка-Природа, слайди з мальовничими куточками природи)

Природа : охорона природи – справа чуйних. І тому мені, Природі-Матінці не байдуже, як до мене ставляться. Я – Природа. Я – великий вчений, майстер. Все під моєю владою: гриб у лісі, і ромашки в лузі, тихі верби над рікою, нарешті, навіть сонцем зігрітий золотий колосок пшениці. Я – вершина всього. Але ви мій дар, мою науку не прийміть як дань : я не раба, і пам’ятайте: ви самі моє творіння . Навіть травинку, що у спадок залишила вам я  - бережіть. І навіть вовка, раптом він останній, убити не спішіть. Ми з вами йдемо однією дорогою. І ви не зможете бути наді мною, і не зможете без мене.

1 учень : о, чарівна Природо, відкрий нам свої таємниці! Ми всі до них прислухаємось.

(входять 4 дівчинки-україночки)

1 дівчинка : Йдучи на побачення з Природою, відмовтеся назавжди від бажання зірвати невідому вам рослину, хоча яка б красива і принадна вона не була. Пам’ятайте, що вона може виявитися рідкісним видом, а , можливо, й останнім.

2  дівчинка : для  спостереження використовуйте замальовки  живих об’єктів, або їхні фото. Вони принесуть вам більше користі і справі охорони природи. Кожна збережена квітка – це десятки і сотні насінин, з яких виростуть на радість усім нові рослини.

3 дівчинка : перед тим, як вирушити у ліс, до річки, у поле, на луки….старанно продумайте маршрут. При цьому важливо врахувати пору року для того, щоб «візит» до братів наших менших якомога менше їм зашкодив.

4 дівчинка : опинившись у лісі, полі, на лузі…завжди будьте уважними гостями. Рухайтесь повільно і без галасу, розмовляйте впівголоса або пошепки. Намагайтесь не робити різких рухів, бо цим ви можете налякати пташку чи звіря, за яким зібралися спостерігати.

(під звуки сучасних панк – чи рок-груп виходять хлопці )

1 хлопець : прим’ята билинка, зігнута палка!

Всі : все то – пусте!

2 хлопець : убита пташка, зрубана ромашка!

Всі  : все то – пусте!

3 хлопець: розтоптана поганка, розкопана галявинка!

Всі :все  то – пусте!

4 хлопець : забруднені струмочки, розорані бережечки!

Всі: все то – пусте!

1 хлопець: Я! Я! Я! Сьогодні – браконьєр!

2 хлопець: Ти! Ти! Ти – сьогодні браконьєр!

3 учень: саме таким «любителям» природи завдячує «Червона книга» поповненням на своїх сторінках все нових і нових видів флори  фауни. А що таке «Червона книга»? Ви всі з нею знайомі ?

(виносять «Червону книгу», слайди із занесеними видами рослин і тварин)

2 учень: в Червону книгу ми занесли

               Світ неповторний та чудесний

               Що поступово вимирає

               Давно рятунку в нас благає

               Невже в майбутньому на світі

               Не будуть квітнуть дивні квіти –

               Конвалія й фіалка ніжні

               І вісник березня – підсніжник!

1 учень: Невже ми більше не побачим

                Як сон-трава росою плаче,

                Троянда степу квітка мрії,

                Жар-цвітом землю не зігріє?

                Ми всі господарі природи,

                Тож збережемо її вроду!

(вибігає зайчик)

Зайчик : Христом богом молю: «Запишіть до «Червоної книги». У нашому лісі на кожного сіромаху припадає до 7 мисливців. В кожного мисливця щонайменше сотня патронів. Словом, як не запишете, сам на себе лапи  накладу. Воно з одного боку і жаль нас, куцохвостих, а з другого – зло бере. Лишився живим, так сховайся і не ворушись. Одне зайчисько за ніч наробить стільки слідів, наче їх тисяча. Запишіть!!!

1 учень: добре, запишемо!

Зайчик: Ура! Ура!

(вибігає, звучить постріл)

2 учень: горе тому,в кого не лише хвіст, а й розум короткий

3 учень: адже й ослу відомо, що ні браконьєри, ні їх собаки перед полюванням книг не читають, навіть, Червоних.

4 учень: і все ж вірте, буде свято і в нашому лісі, коли зникне останній браконьєр.

1 учень: адже добрих людей, он їх стільки.

2 учень: то ж у них шукаємо захисту. Вони як не як брати наші старші.

3 хлопець: в цю чудову днину чому не намалювати картину?

(малює картину, входять дівчата)

1 дівчина: дівчата, а ми частівки проспіваємо, нехай усі люди послухають

(дівчата співають частівки на екологічну тему)

4 хлопець (біля картини): картина, скажу вам, досить сумна: заполонили звалища, над якими ширяють граки і ворони; у річки стікають потоки бруду; ранами зяють у гаях пні; чадять труби, отрута лежить на полях; зникають рідкісні види тварин і рослин.

Природа : хворіє суспільство, хворіє земля, вода, повітря. Хворіють дорослі і діти. Люди, отямтеся!!!Ви знаходитися  на межі між життям і смертю. Це так страшно, коли ти безсилий перед обличчям невблаганної смерті. (показ слайдів)

1 хлопець: хлопці, навіщо нам ця стара тополя? Всю красу псує! ЇЇ слід зрубати!

Тополя: стійте! (далі на фоні пісні «Не рубай тополю біля хати…»). Люди добрі! Пам’ятайте, що ваша , навіть найменша , причетність до кожного дерева вагома підтримка життя на планеті і сьогодні, і в майбутньому.

Природа: поклонімося деревам – патріархам – основі буття і культурному символу нації, її історичній пам’яті. Посадімо молоді деревця біля школи та домівки.

2 хлопець: біля лісу чимало років тече ручай. Роками пили з нього воду. Та останнім часом дивні хвороби нас дістають: то раптом живіт заболить, то крутить суглоби. Засипати його , і  справі кінець!

Разом хлопці: засипати!

(входить 5-класник в українському костюмі (сині шаровари)

Джерельце: З-під землі джерельце б’є

                        Всім водицю подає,

                        Наче добре пам’ятає

                        Що віддав ти – те моє.

Вода і дерево не можуть один без одного існувати. У моїй воді міститься багато різних солей, змитих з полів, перенасичених мінеральними добривами. Йдуть дощі, дощова вода просочується в землю, доходить до підземних ґрунтів. Ось звідки й ваші хвороби.

Природа:  люди, час бити тривогу! Адже численні джерела стають витоками річок.

(чується плач)

1 дівчинка: чуєте, хтось плаче?

(всі розступаються, на сцені стоїть Рибка)

2 дівчинка : хто ти?

Рибка: рибка

3 дівчинка: а чому ти плачеш?

Рибка: Ой, біда! Люди, що це за вода?

              Може вам і добре пити

              Хімікати в ній усі.

              А вода ж  була колись,

              А мені в ній важко стало жити

              І на дні, і у воді

              Люди, звідки ви взялись?

              Люди, трохи совість майте,

              Бідне джерельце спасайте.

(виходить старшокласник в українському костюмі (сині шаровари) , показ слайдів про Дніпро)

Дніпро: Біжу через роки

                Біжу через віки.

                Людей і міста єднаю.

                Дніпро –я! Найчудовіша ріка!

                Історія України – історія жива.

3 хлопець: Дніпро! Невже ти думаєш, що ми п’ємо твою воду? Там же повна таблиця Менделєєва!

4 хлопець: А яка була водичка!

                    Її  можна було пити,

                    І супи, борщі варити.

                    І водичка не смерділа,

                    В ній не було соди й мила,

                    Заліза, гною, капців і дрючків,

                    Жаби весело скакали,

                    А який концерт давали….

(учні першокласники в костюмам жабок виконують пісеньку жабенят «Ква, Ква, простая песенка» і танок)

Дніпро: Я великий і могутній Дніпро! Славутич. Сьогодні ледве дихаю. Я тяжко хворий. Підприємства продовжують забруднювати і губити мене. Вам і мені загрожує загибель. Благаю, збережіть мене. Віками слов’яни вважали  Славутич – ріку  за святу! Не забувайте про це ніколи!

Природа: у народі кажуть: «Ліс і вода  - рідні брат і сестра. І справді вони один одному допомагають. Весною люди йдуть до лісу, щоб віч-на-віч побути з фіалками на галявині, помилуватися пташками, доторкнутися до великого таїнства пробудження першоцвіту. Але чому, люди,  погашеним багаттям?

(дзвони. Учні заходять зі свічками. Слайди з Чорнобильської трагедії).

1 учень: Чи буде квітень, як завжди,

                Дарунком весняної здоби,

                Чи назвемо його «Чорнобиль»?

                Чи , може, викреслимо його

                З календарів своїх, допоки

                Нас темний грітиме вогонь,

                Ще не відкритих ізотопів?

                Безмежна мисль не має меж

                Її спинити годі!

                І ти, Чорнобилю, ти теж

                Не маєш меж сьогодні

2 учень: Чорнобиль – наслідок найстрашнішої в історії людства катастрофи. Люди! Зробіть же все залежне, щоб відвернути можливість нових ядерних катастроф!

3 учень: що ж сталося з нами, люди?

4 учень: це ж як так, то нічого не буде!

1 дівчинка: ні річок, ні гаїв, ні криниць.

1 хлопець: ні комах, ані звірів, ні птиць.

2 дівчинка: ані квітів, ні трав, ні повітря.

2 хлопець: ні люди, хоч тепер вже повірте.

3 дівчинка: зупинімось – останній є шанс

                      Оглянемося – благаємо вас.

                      Все задумано мудро в природі:

                      Жити в усьому мирі і згоді.

3 хлопець: річка хай куди хоче тече,

                     Пташеняті підставимо плече.

4 дівчинка: як зрубаємо дерево  - вмить

                      Поспішаємо хоч два посадить

4 хлопець: як асфальт – то не через калину,

                     Джерельце хай не знає зупину.

Джерельце: полюбімо природу палко,

                        На топчімо ногами фіалку.

Дніпро: як розоримо світ оцей вщерть,

               Вирок нам без війни – буде смерть.

Природа: зупинімось – останній є шанс

                  Ця планета не тільки для нас!

(звучить пісні «Охтирщина», дівчата – старшокласниці виконують танок, слайди про куточки рідного краю.)

Ведуча: наше життя залежить від того, в якому стані збережемо ми багатства нашої планети. І все на Землі однаково важливе, а головне – потрібне людині. І кожному з нас потрібна вся Земля, все, що на ній є. Але ж і кожна людина потрібна Землі, як її захисник, хазяїн, який підлікує її рани, захистить  і прикрасить її . То ж світ чекає дотику наших рук, сподіваючись, що це будуть добрі руки.

Ми готували свій виступ з вірою, що хоч трішечки допоможемо всім нам відчути печаль і надію нашої Землі на нас,наш розум і серце.