Сценарій "Прощання з початковою школою"
Свято «Прощання з початковою школою»
(Під фонограму «Прогноз погоди»)
Ведучий: Доброго дня, дорогі учні, батьки, присутні гості! Сьогодні 26 травня 2023 року. Чудовий день! Сонце ваших посмішок світить яскраво. Настрій безхмарний.
Ведуча: До нас рухається теплий фронт щирих і добрих слів. Можливі громові розкоти сміху з поривами оплесків.
Ведучий: І рідкісний поперемінний дощ із сліз радості і печалі.
Ведуча: Температура повітря зігріває серця, піднімає настрій.
Ведучий: А легкий вітерець розганяє хмари смутку і дозволяє насолоджуватись життям.
Ведуча: Ми і спонсор нашого свята – компанія «Батько і мати» бажаємо вам приємного перегляду.
Ведучий: Ми раді вітати вас на святі.
Ведуча: З нагоди закінчення початкової школи!
Ведучий: Зараз до цієї зали запрошуємо нашу гордість та надію – наших випускників!
Ведуча: Вітаємо гучними оплесками випускників початкової школи!
(Вихід під музику четвертокласників)
Ведучий: Гляньте на них, молодих і завзятих,
мрії над ними літають крилаті!
Ведуча: Такими не бачили ми їх ще зроду!
Вітайте цю силу! Вітайте цю вроду!
Ведучий: Хай музика лунає дзвінко
І тоне в квітах урочистий зал.
Ми починаємо ваш перший
Всі: Випускний бал!!!
Пісня «Випускний» ( на мелодію пісні Дідзьо «Вихідний»)
(Хлопчики садять дівчаток у зал, а самі повертаються на сцену)
Сценка «Джентельмени»( хлопчики в білих сорочках, чорних бабочках, можна білі шарфики)
- Джентельмени, невже у нас випускний?
- Так, панове, чотири роки - це не жарти!
- Так, сер, і не кажіть, є що пригадати.
- А пам’ятаєте, панове, якими малюками прийшли в перший клас, нічого не вміли!
- Так, сер, цілком вірно, я ось, наприклад, не вмів шнурки зав’язувати, я і зараз не вмію. Але нічого, у мене попереду ще вісім шкільних років. Навчусь!
- А може і не вісім, подивимося, що вирішать у Міністерстві освіти.
- Тим паче все попереду!
- А от я довго не міг навчитися вимовляти звук «р», а тепер запросто – «р-р-риба»!
- А я так довго плакав за дитячим садком.
- А тепер?
- А тепер довго буду плакати за початковою школою і Наталією Василівною. Як вона, бідна. Без нас буде?
- А яка у вас, сер, заповітна мрія?
- Я, панове, навчився красиво малювати і мрію стати художником.
- А я буду закрійником.
- Що, будеш відкривати і закривати двері?
- Ну що ви, сер, я мрію кроїти і шити зручний і модний одяг.
- А я хочу стати солістом.
- Невже, сер, ви співаєте, як Макс Барських?
- Ну що ви, сер, я просто мрію солити огірки і помідори. Хочу створити свою фірму, як «Чумак» чи «Верес».
- Я вам чесно скажу : життя в школі нашій чудове, яскраве і дуже цікаве. І я мрію давно про шкільне життя зняти кіно.
- Кіно?
- А що, панове, цікава ідея. В мене і назва є. «Як ми дійшли до 5 класу».
- Отже, досить розмовляти
Час прийшов мотор включати!
(Хлопчики сідають у зал)
Презентація «Як ми прийшли до 5 класу» (фото за 4 роки)
Після перегляду четвертокласники виходять на сцену.
1.Ми пригадаєм той дзвінок веселий,
що продзвенів нам перший раз.
Коли ввійшли ми з квітами у школу
У свій найкращий перший клас.
2.У дівчаток – бантики пишні
І портфелики в руках.
Губки – наче спілі вишні
І цікавість у очах.
3. Хлопчики усі швиденькі,
І рухливі, і меткі.
Ви були такі маленькі,
А от виросли які!
4.Перший клас, перший клас!
Скільки справ чекало нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах «Буквар» читати.
5.А письмо – це справжні муки!
Від напруги ниють руки.
Вам би пальчики- билинки
В ляльки гратись, у машинки
Та коли ж? «Пиши!»,- весь час
Каже вчителька до нас.
6. Потім, як пішла таблиця,
То ночами стала сниться.
Ми її вчимо, вчимо!
На уроках – мовчимо.
Скільки звуків, букв у слові.
Підмет, присудок знайди,
Вірно речення склади.
Ще й відмінювать навчись…
Не питають, чи ти здібна.
Всім же грамотність потрібна!
9. Приходжу додому, дієслово вчу.
Для цього маю власний метод я.
Написано «кричати» - я кричу.
Написано «мовчати» - я мовчу,
Написано «стрибати» - я стрибаю,
Написано «співати» - я співаю.
Коли сусід під двері прибігає
І сам не свій мене одне благає:
Щоб я читав «мовчати» - і мовчав,
Щоб врешті я стрибати перестав.
Бо ніби стався раптом землетрус.
Отак я вчусь, учусь, учусь.
10. Що ж про нас ще розказати?
Доведеться заспівати!
Пісня «Школа, школа, школа…»
11. Ой, нема де правди діти!
Було різне серед нас.
Хтось у школі звик шуміти,
Той не хтів уроки вчити.
Той запізнювався в клас.
Тільки щоб усе на зло,
То такого не було!!!
В усі вікна виглядає.
Де це Славік забарився?
Чом це Ростик запізнився?
Знов немає Ангеліни
І не видно десь Аліни.
Час урок розпочинати
Тільки учнів не видати!
13. А ви знаєте, що в школі
Краще любим ми перерви.
Ой перерва! Ну й перерва!
В коридорі просто мерва!
14.Тут – кагорта, там – кагорта,
Та це ж різні види спорту!
Біг на швидкість, крос, футбол,
Теніс, стрибки, баскетбол,
А найбільше – карате
Люблять його над усе.
Ну ще боксу видів сім.
Ним займалися усі!
15. От про перші наші кроки
І круті стежинки
Нагадають вам, напевно.
Веселі смішинки.
Сценки
\ Сценка 1
Ведучий: А це хто до нас завітав?
Ведуча: Та це ж Лінь хоче наших школярів подужати!
1 хлопчик. Відчепись від мене, я не твій молодець, я ніколи з тобою не дружив! Геть від мене! Іди!
Лінивий хлопчик. А ти мене міцніше пригорни, з тобою так тепленько, так приємно...
Вибігає дівчинка.
Дівчинка. Геть від нього відійди!
Іншу жертву десь знайди!
Відпусти, погана Лінь,
Хлопця доброго покинь!
Мало ти дітей скосила,
Що піднятись їм несила?
Йди від нас за небокрай,
Там лінивчиків шукай.
За слова такі прости,
Але хлопців — відпусти.
Мене ж люблять усі люди!
Не пущу і не чекай,
Та так грізно не гукай!
Ну, а цих я вподобала
Й назавжди собі придбала!
Дівчинка. Ах! Не хочеш відпускати?
Значить будем воювати!
Друзів ми не залишаєм!
А з біди їх виручаєм!
Гей! Усі на допомогу,
Вирушайте у дорогу!
Зошити й книжки беріть
Й Ліні дружно доведіть,
Що навчання, праця й труд
Лінь на порох розітруть!
Вибігають хлопчики і дівчатка з книжками і зошитами, біжать до Ліні. Хлопчикам, що їх зловила Лінь, дають теж зошити, книжки. Ті починають листати їх, щось вчити. Лінь їх потихеньку відпускає.
Лінь. Ой, та нате вже, беріть,
Лиш від мене відійдіть.
Все ще буде в іншім часі.
Я знайду їх в п’ятім класі...
Ні, не буду я у збитку,
Ще навідаю їх влітку.
Ти ж далеко не втікай
Звертається до лінивого хлопчика, якому було приємно з нею.
І мене не забувай!
Лінивий хлопчик. Ой не знаю, подивлюся,
Друзів трохи я боюся....
Дівчинка. Лінь, іди, чому пристала?
Ти й так довго заважала!
А тепер іди від нас,
Нам дорослішати час.
За книжки ми всі взялися
Й Ліні хитрої збулися!
Лінь неохоче з похнюпленою головою йде зі сцени. Діти свистять їй услід і сміються.
Дівчинка. Працьовитими всі стали,
Лінь від нас тому й відстала.
Сценка 2 «Тато і дочка»
(Тато сидить, читає газету. Входить дочка.)
•Дочка: -Тату, а чому іде дощ?
•Тато: -Підеш до школи – дізнаєшся.
• Дочка: - Тату, а у баби Яги є бабенята?
• Тато: -Звідки я можу знати?
• Дочка: -Тату, а навіщо коняці коси на плечах?
• Тато: -Запитай у коняки.
• Дочка: -Тату, а мотоцикл не любить цукерки?
• Тато: -Не знаю, я його не запитував.
• Дочка: -Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?
• Тато: -Що ти, моя дитино? Як можна? Адже, чим більше ти запитуватимеш, тим більше знатимеш.
(дочка виходить)
Ведучий: А давайте згадаємо жарти, які траплялися на уроках!
Ведуча: Урок української мови.
Сценка 3
Вчителька:- Яке завдання в нас було?
Учень:- Позначити число в іменниках
"штани” й "весна”.
Чи однина, чи множина?
Вчителька:- То ти вже виконав
чи ні?
Учень:- "Весна” – це ясно – в однині.
От зі "штанами” щось не те…
Завдання дуже непросте…
Вчителька:- І чим же поясни мені
Оці штани такі складні?
Учень:- У чому складність? Бо штани
До половини – однина,
А трохи нижче – множина!
Сценка 4
Ведучий : Урок «Я досліджую світ»
Вчителька: — Тварини — наші друзі,
Та треба пам’ятати,
Що мацати руками,
Тим більше цілувати, їх небезпечно, діти,
Бо можна захворіти!
Вчителька:— Є прикладів чимало…-
Ведучий: - Дениско встав з-за парти
І каже:
Учень:— Це не жарти! Сусідка наша, Алла,
Кота все цілувала.
Ведуча: - Дениско просльозився
Учень: - Не витримав – сказився!!!
Сценка 5
Ведучий: Та найбільше наші четвертокласники люблять уроки математики.
( Учень співає пісню на мотив пісні "Черемшина” )
Знов до класу вчителька заходить,
Ясними очима всіх обводить,
І мене до дошки викликає,
Про домашнє завдання питає.
Приспів:
Я книжки закинув, та й не вчився,
Телевізор цілий день дивився.
Ось стою, зітхаю, нічого не знаю,
Двійку заробив.
(Інсценізація)
Ведуча:- Оце лихо, Славіку! А що ж у тебе вчителька таке запитала?
Учень: - Таблицю множення, скільки буде 2 х 2.
Ведучий: - Та й справді ти – нерозумний! Відповів би, що буде ” п’ять”.
Учень: - Та я так і зробив. Вчителька почала сміятися, а потім все одно поставила " двійку”.
Учень:- Добрий день, Аліно!
Учениця: - А, це ти, Славіку! Знову двійку заробив?
Учень: - Заробив...Слухай, Аліно! Сідай сьогодні зі мною за одну парту.
Учениця: - Ні, не сяду! Я знаю чого тобі треба: списати у мене контрольну.
(Співають вдвох на мотив "Вареничків”)
Учениця: Ой, мій милий, чорнобривий
не ходить до школи,
І домашні завдання
він не вчить ніколи.
Учень: Буду вчитись, милая (2 р.)
Я не буду лінуватись, моя чорнобривая.
Цілий день навчала:
Хворостину об нього
Не одну зламала!
Буду тебе бити, буду тебе вчити,
Бо по вулиці з тобою соромно ходити!
( Б’є хворостиною, той тікає)
Діти:
1.Чотири роки гарно працювали
І слухняними майже були.
Ми трудились, читали, писали
І , звичайно, росли та росли.
Що про них вам розказать?
Дівчаток хлопці поважають,
Вони нам двері відкривають.
Ще можуть нам допомогти
Сумку з речами піднести!
3. Квіткова клумба – це наш клас!
Адже дівчаток сім у нас.
Працюють завжди без зупинки.
Вони – є справжні українки!
Пісня «Українські дівчата»
Ведучий: Ви закінчили 4-й свій клас
Й інше життя вже чекає на вас.
Але в сьогоднішнє прекрасне свято
Велике спасибі повинні сказати.
Ведуча: Усім вчителям в урочистий цей час
За те, що навчали й любили всіх вас.
Діти:
1.А директорка у нас
Кльова жінка, просто клас!
Вона добра і красива,
Чуйна, ніжна і дбайлива
Не спочинете ніколи.
Знаєте Ви всіх в обличчя
І ця роль Вам дуже личить.
3. Хай щастя завжди супроводить Вас,
Людська повага й шана не минають,
А вашу мрію й працю повсякчас
Лиш визнанням і вдячністю вінчають!
Ці квіти для Вас, шановна Алло Олексіївно!
4. А в директора є права рука.
Так завуча в народі називають.
Робота в неї зовсім нелегка.
І всі про це у школі знають.
5. Здоров’я вам від Бога й від роси!
Високого польоту – думці, мрії!
І щедрої, духовної краси!
Любові щирої, і Віри, і Надії!
Валентино Володимирівно, прийміть від душі ці квіти!
Англійську чути «еврі дей»
Ми скажем: «Тіча! Сенк’ю, вері гуд!»
Вчительці англійської мови – салют!
7. Допоки сонце світить з висоти,
Щебечуть птахи, зацвітають квіти,
Ми вам життям бажаєм твердо йти,
І днем грядущим від душі радіти!
Світлано Григорівно, ці квіти для Вас!
Із нами ви уроки вчили,
І малювали, і ліпили.
Валентино Петрівно, Оксано Вікторівно!
Прийміть наш букет із пошани й любові.
Вклоняємось низько і дякуємо щиро
За ласку і ніжність, за мудрість і віру.
Ведучий: Шановні педагоги Радовецького ліцею, ця пісня звучить для Вас!
Пісня «Вчителі»
Ведуча: Друзі, то, напевно Ваші батьки видихнуть з полегшенням, адже ви закінчили початкову школу!
9. . Ми хочемо привітати мам і тат,
Що разом з нами початкову школу
Сьогодні закінчили, з днем оцим,
Трохи сумним, але таким святковим!
10. Бо без батьків чого ми в світі варті,
Без маминої ласки і тепла
І без батьківської строгості і жарту,
І без свого родинного тепла.
11.Татусю рідненький! Ти зараз далеко.
А зараз весна вже, кружляють лелеки.
Ти поруч, я знаю, думками зі мною
Проклята війна розлучила з тобою.
Ти – гордість моя, я тобою пишаюсь.
Тобі і всім воїнам низько вклоняюсь!
12. Ми дякуєм, воїни, вам
За сон спокійний, за навчання в школі.
Ви не жалкуєте своє життя
Заради нас, заради світлої . ясної долі!
Хвилина мовчання
14..І бабусям й дідусям рідненьким – найкращим у світі
Безмежно вам вдячні – ваші діти.
За те, що пустощі нам пробачали,
За те, що ніколи на нас не кричали.
15.За те, що пельмені і борщ нам варили.
За те, що ніколи ви нас не сварили.
За те, що ви є на цім світі,
Що очі ваші, наче сонечка нам світять.
16. Що зігріваєте онучат ви любов’ю –
Живіть 100 років у щасті й здоров’ї.
17. Ми хочем привітати від душі
Сказати вам хороше слово
Найкращі прочитати вам вірші
Подарувати цей танок чудовий!
Танець «Казковий гопак»
Ведучий: Очі вчителя! Ти завжди пам’ятай,
Бо без них згориш на півдорозі.
Скарб добра, жадання, днів розмай.
Вічно у надії і тривозі.
Ведуча: В них – дощі, рясний черемхи цвіт,
Буревій і тихий запах м’яти.
Ними бачимо такий безмежний світ.
Світ, що серцем хочеться обняти.
Діти:
Тільки є одна печаль,
Вчителька - не йде у п’ятий.
Розлучатися так жаль!
Нам сумно розлучатись з вами.
І просимо у вас пробачення
Ми найщирішими словами.
Хтось не вивчив урок,
Домашнє завдання
Не виконав в строк…
Бо встряг з товаришем у бійку.
В вас боліла від нас голова
І уроки не завжди учили.
Але ви нас всерівно любили
Та усмішка усім до лиця,
Тож любов ваша щира й гаряча
Буде гріти нам завжди серця.
Що віддавали.
Серця дитячі
Ви нам завжди зігрівали.
Спасибі ніжне і велике.
Пам’ятайте й ви про нас.
А тепер для вас цю пісню
Заспіває весь наш клас!
«Пісня про першу вчительку»
Ведучий: Слово надається останній першій вчительці Хмелівській Наталії Василівні
Слово вчителя:
Любі діти! Я вдячна долі, що привела мене до таких хороших, розумних, слухняних учнів. За 2 роки ми з вами разом переживали невдачі, раділи перемогам, піднімалися східцями до Країни Знань. Кожен з вас залишиться у моєму серці назавжди. Дякую вам за підтримку і розуміння. Нехай навчання у середній школі буде цікавим і легким, доля прихильною до вас. Найшвидшої перемоги нашій Україні, мирного неба над головою.
Дорогі батьки!
Ви дяку від мене прийміть за дітей хороших,
За втрачені сили, недоспані ночі,
За допомогу, за ваші уміння,
За віру в дітей, за ласку й терпіння.
Але не забувайте, що це тільки перший крок,
Попереду ще 8 років.
Отож навчайтеся , батьки,
І кожен день робіть уроки!
Щиро вдячна вам за підтримку і розуміння!
Ведучий: Дитинство-казка, мов чарівна мить,
Там завжди сонячно і світло.
І річка вдаль приваблива біжить,
А поле травами розквітло.
Ведуча: Дитинство різнобарвне і щасливе,
Яскраве, простодушне, галасливе,
Воно ще поряд, зовсім недалеко,
Та вже летить у вирій, мов лелеки.
Пісня «Не спіши моє дитинство»
Перша вчителька: Шановна Світлано Володимирівно! Я хочу вам вручити найкращих учнів і по всій серйозності зачитати Акт прийому-передачі
Акт прийому-передачі
Я, Хмелівська Наталія Василівна, довіряю Вам велике сузір’я розумних, творчих, оригінальних, інколи непосидючих, але самих найкращих учнів.
Технічна характеристика класу:
Хлопчиків -5, дівчаток – 7, середній зріст – 135 см, середня вага – 32 кг.
Рук 24, ніг 24, розумних голів -12, язиків – 12, із них балакучих – 9(швидкість розмови 400 слів за хвилину). Очей – 24. В тому числі : 24 – добрих, із них – 18 допитливих, 6 – пустотливих. Голубих - , зелених - , карих - .
Особливі прикмети:
Люблять бігати, люблять гратися.
Пожартувати і посміятися.
Щоб любили, поважали, ніколи не кривдили.
Щоб увагу приділяли.
Діти успішно закінчили початкову школу і можуть переходити у середню!
Класовод 4 класу : Наталія ХМЕЛІВСЬКА
Класовод 5 класу: Світлана КРАЄВСЬКА
- А ще передаю Вам на допомогу аптечку. В ній:
- ● іграшка для заспокоювання плаксивих;
- ● йод і зеленка для лікування розбитих носиків і колін;
- ● корвалол для підтримки здоров'я вчителів;
- ● цукерки, щоб підсолодити тяжкі хвилини
За нас ви будьте певні
Хоч ми рухливі й шумні ,
Зате розумні й чемні.
2. Ми будем вчитись на відмінно
І з поведінкою буде все гаразд.
Тож ви прийміть нас в 5 клас
Ми будем радувати вас.
• Не доводити вчителів до температури кипіння — 100 градусів за Цельсієм.
• Бути швидким. Але не підвищувати швидкості до 60 км/год при пересуванні шкільними коридорами.
• Витягувати із учителів не жили. Витискувати не піт, а міцні знання і навички.
• Плавати тільки на «добре» і «відмінно» у морі знань, пірнаючи самих глибин.
• Із вовчим апетитом «поглинати» всі знання і «перетравлювати» їх до кінця!
• Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та адміністрації.
Всі : Клянемось , клянемось , клянемось!!!
У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Скажем разом: «Велика школо, здрастуй!
Початкова школо, прощавай!»
Слово директору
Ведучий: Тепер належить вам майбутнє України
І вам долати сходинки життя.
Бо ви - надія наша, наша зміна
Бо ви – це наше світле майбуття.
Ведуча: І не треба плакать на прощання,
Треба заспівати нам – і все.
Хай про цей день добрий, теплий спогад
Кожен з вас у серці пронесе!
Пісня «Під чистим небом»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку