Сценарій "Прощавай, 4 клас".

Прощавай, 4 клас!

Учитель

Минуле не вернуть,

Не виправить минуле.

Вчорашнє-ніби сон,

Що шурхнув з-під очей.

Як луки навесні ховаються під мулом,

Так криється воно

 за бігом днів й ночей.

Але воно живе –

Забуте й незабуте.

А час не зупиняється,

А молодість біжить,

І миті жодної не можна повернути,

Щоб заново, по-іншому прожить!

Усе мине. Та пам’ять не минає!

Тому, стрічаючи випускників,

Хай кожен із присутніх пригадає

Прекрасний час своїх шкільних років!

Линь же , музико, в небо гучніше,

В добру путь  лунай, в добрий час!

Вище голови, йдіть веселіше!

Ми ласкаво запрошуєм вас!

Під музику заходять діти.

1. 1-й ведучий. 
   У ласкавому травневому повiтрi
   Бузковий запах ллється i бринить.
   Тож, на шкiльному нашому подвiр’ї
   Останній дзвоник скоро продзвенить.
   
   2-й ведучий. 
   Це сльози й радiсть, свято i прощання.
   Для когось вiн лунає перший раз,
   Для когось справдi буде вiн останнiм,
   А нас покличе у наступний клас!
    

В день весняний заплітає школа

Дзвоника останні позивні.

 І на серці терпко, як ніколи,

І тобі сьогодні, і мені.

 

За вікном дитинства світ широкий

В очі сипле зорі золоті.

Рідна школо! Ми твої уроки

Ще не раз згадаємо в житті!

           

            Швидко роки пролетіли

І в пам’яті спогад лише залишили.

Та завжди згадаєм свій перший дзвінок

І четвертого класу останній урок.

 

 

Чотири перших роки промайнуло,

Незабутніх шкільних літ.

І сьогодні, мов пташки з гніздечка,

Ми вилітаєм у дорослий світ.

 

Нам скажуть всі слова напутні

І побажання в добрий час.

Яке чекає нас майбутнє?

Життя складеться як у нас?

 

Ніхто цього сказать не зможе,

Та ми надією живем,

Що будем жити в світі гоже,

Зорю свою усі знайдем.

 

Попереду ще класів в нас багато,

Але закінчимо ми їх, і буде все гаразд!

Чого ви зажурились, мамо й тату?

Це ж наша юність вже іде до нас!

            

           

 

               Хай пісня тут лине!

              Хай сміх скрізь лунає!

              У кожного радісна усмішка сяє.

             Всі дружні, веселі, радійте за нас.

 

           (Всі разом ). Ми всі перейшли у 5 клас!

Пісня

Телезаставка

Увага! Увага! В ефірі телеканал «4+В»

Знайомство з класом. Сценка  « Ось клас, що зветься 4-В».

Ось клас, що зветься 4-В.

А ось та кімната, простора і світла,

В якій з задоволенням вчаться всі діти

Класу, що зветься 4-В.

 

А ось наша вчителька. В дощ і в негоду

Вона кожен день до школи приходить.

У класну кімнату, простору і світлу,

В якій з задоволенням вчаться всі діти

Класу, що зветься 4-В.

 

А ось і чергові у класі вартують,

Порядок наводять і гамір гамують.

Що вчительці нашій завжди у пригоді,

Яка кожен день до школи приходить.

У класну кімнату, простору і світлу,

В якій з задоволенням вчаться всі діти

Класу, що зветься 4-В.

А ось наші хлопці – суворі і сильні,

Які до навчання й дівчаток прихильні,

Які із черговими б’ються природно,

Що вчительку нашу у розпач приводить,

Яка кожен день до школи приходить.

У класну кімнату, простору і світлу,

В якій з задоволенням вчаться всі діти

Класу, що зветься 4-В.

 

А ось і дівчатка – справжні принцеси,

Що в класі плекають свої інтереси

До хлопців завзятих  – суворих і сильних,

Які до навчання й дівчаток прихильні,

Які із черговими б’ються природно,

Що вчительку нашу у розпач приводить,

Яка кожен день до школи приходить.

У класну кімнату, простору і світлу,

В якій з задоволенням вчаться всі діти

Класу, що зветься 4-В.

 

А зараз послухайте, як то все було.

Частівки.

Сценка «Виховна година»

2 частина.

 

    1.     Я дивлюсь на вічне небо –

Скільки в ньому краси й чар!

Це для мене доконче треба:

Я астролог, або звіздар.

 

Всі сузір’я давно я знаю

І окремі зірки ясні.

Долю я по зірках читаю-

Це як книга відкрита мені.

 

Але ж чудо! Змінилась карта...

Дивний вогник вгорі сія.

Придивитись пильніше варто,

Що за зірку побачив я ?

 

Це зоря на землі засіяла –

Хтось зумів відкриття зробить.

Але знай, щоб вона палала,

Треба ж комусь її засвітить.

 

 

А засвічують зорі ясні

На хорошій святій Землі

Добрі люди, прості і прекрасні,

Ну а звуть цих людей – вчителі.

 

 

Вчительці  хореографії

 

Хореографія – цінний урок

Для кавалерів і леді-жінок.

Пильно вивчався в часи королів,

Герцогів, графів, цариць і царів.

 

Ніжку уліво, ручку на бік –

Вчилися б танцю цілісінький вік!

Прямо голівка і спинка струнка,

Правильні рухи – наука тонка.

 

В звуках мелодії, наче у сні,

Танців уроки свої чарівні

Вчителька нам дарувала шкільна

Мила, тендітна, немов не земна.

 

Та розслаблятись немає причин –

В списку чекаючих нас дисциплін,

Хореографія в перших рядках

На попередніх шкільних сторінках.

 

Вчительці співу

 

Вчителька співу заклала зернини

В душах співучих дітей України.

До вітчизняної пісні повагу –

Настрій дарує вона і наснагу.

 

Маємо наміри трішки зухвалі –

Брати на конкурсах пісні медалі,

Місто піснями своє прославляти

І Україну – турботливу мати.

 

Вчительці любій даруємо квіти

За розуміння і серце відкрите!

І сподіваємось – нас і надалі

Співу  уроки чекають тривалі.

  

Вчительці англійської мови

 

У сучасному суспільстві

МОВ знання – це крок вперед.

У всесвітньому братерстві

Свій у них пріоритет.

 

Це – складна англійська мова,

Для усіх лише одна.

Особистість та зразкова,

Володіє що сповна.

 

Щиро дякуємо школі

І учительці своїй

За загальні, початкові

Цінні перші кроки в ній.

 

 

Подяка вчителю фізкультури

Відмінна форма, залізні нерви,
Тут воля і сила, відвага і честь,
Тут кожен прагне бути кращим і першим,
Наздогнати, утриматися, підстрибнути, залізти!


Для бадьорості духу та класної фігури,
А може, в ім'я прийдешніх перемог
Ми радісно мчим на урок фізкультури
І любимо без пам'яті цей предмет.



Комусь з нас судилося, ймовірно,
На чемпіонаті битися горою,
І згадати потім буде дуже приємно,
Що все починалося улюбленою фізрою!

 

 Усі знання одержані важливі.

І всім згодяться потім на Землі.

За те, що добрі ви були і терпеливі –

Спасибі, дорогі учителі!

 

За труд важкий, недоспанії ночі

Вклоняємося низько до землі,

За лагідні, усміхненії очі –

Спасибі, дорогі учителі!

 

За вашу ласку, чуйність і турботу,

За те, що підняли нас на крилі,

За повсякденну, кропітку роботу –

Спасибі, дорогі учителі!

 

Ми любим вас і поважаєм щиро,

Хоч допікали, як були малі,

Бажаємо здоров’я вам і миру –

Спасибі, дорогі учителі!

 

Пройдуть роки, і ми покинем школу,

Розлетимось у світ по всій землі,

Та не забудем вас в житті ніколи –

Спасибі, дорогі учителі!

 

Директору школи

Шановна ….! Ці вітання для Вас!

Важно директор крокує по школі –

Гомін дитячий стихає поволі.

Розумна та  добра, та строга така,

Бо на посаді  тут головна.

 

Час до загальної школи рушати.

Чули – директор у ній, наче мати,

Значить боятись нікого не слід:

Має до учнів розумний підхід.

 

Школа – це наша велика родина,

В ній і директор і учень – людина.

В новій оселі наш клас заживе

П’ятим щасливим ріднесеньким – В.

 

Завучу початкової школи

Дерева знань розростаються віти –

В школу маленькі готуються діти!

Час познайомитись Вам з діточками

Що незабаром прийдуть за знаннями!

 

Їх вересневого доброго ранку,

Мов пташенят на рідненькому ганку,

Радо зустріне турботлива мати,

Що допоможе цей світ пізнавати.

 

Завучу школи зі словом вітальним

З дзвоником нашим сьогодні останнім

Ми побажаємо доброї долі

У початковій ріднесенькій школі!

Шановні ….!

Ви – надійні помічники у школі.

Ми поважаємо Вас за терпіння, за людську простоту, за ваше нескінченне горіння!

Бажаємо здоров'я, добра, довголіття,
Хай вистачить щастя на ціле століття!
Хай скрізь буде лад - на роботі, в сім'ї,
І радість на серці, і хліб на столі.

Із привітанням щирим

 прийміть від нас букети.

 А ще ми Вам відкриєм

 нескладні свої секрети!

Сценка «Як підказувати на уроках»
Автор.
Біля дошки, так буває, ми не завжди молодці. 
З голови там вилітають всі думки, як горобці. 
Тільки знав, і все — забувся. 
Вчитель. Скільки буде п'ять по п'ять? 
Автор. В клас шепочете тихенько: 
Учень. Друзі, треба підказать! 
Автор.
Вчитель також має вуха,і оте благання слуха. 
Підведеться зі стільця й скаже. 
Вчитель. Тихо! Ні слівця! 
Автор.
І мовчить Мишко й Сашко, Петрик і Марійка...
Зараз, зараз вдарить грім! 
Зараз буде двійка! 
Я вам всім допоможу, що робити, розкажу. 
З математики урок, вийшли ви до дошки: «Скільки буде п'ять по п'ять?» 
Ну... забулись трошки.
Тільки глянули у клас — і підказка вже у вас! 
Як? У тому весь секрет (ми ж бо не тетері), 
І секрет отой простий, ну простий — як двері! 
От, приміром, як «один» — цифру підказати. Тут не треба шепотіти, треба, друзі, чхати! Чхнули так: — Апчхи! Апчхи! — І усе в ажурі! 
Й біля дошки не стоїть приятель в зажурі. 
«Два» — то інший вже сигнал, треба кашлянути, 
«Три» — посмикати за ніс, «п'ять» — щоку надути.
«Шість» — показуйте язик, ширший за лопату, 
А на 7 — обидва вуха треба розім'яти. 
8 — стисніть свій кулак, 
9 — так... охоче 
Позіхніть і потягніться. 
«Нуль» — заплющіть очі.
А учитель і не знає, що усе те означає. 
Правда, раз система ця підвела свого творця. 
...Біля дошки я стою і у клас моргаю: 
— Друзі, любі, підкажіть! Тут Іванко чхає. 
Я на дошці й написав швидко одиницю, бо сигнал «апчхи!» — «один». 
Все як і годиться. Та закашляв тут Андрій. (Я аж розгубився: 
А якщо Іванко - друг раптом помилився ?) 
Витираю я «один» і малюю «двійку». 
В нас Андрійко — хорошист! Вірю я Андрійку. 
А Іванко знов: «Апчхи!» 
(Двійку витираю. Бо Іванко — вірний друг! Я Іванка знаю!) 
А Андрій: «Кахи! Кахи!» — кашляє сердито. 
(Знать, Іванко вже не друг — порося невмите).
А Іванко знов: «Апчхи!» (Ні, таки друзяка!
А Андрійко-хорошист — превелика бяка!)
А Андрій: «Кахи! Кахи!» — ну кого тут слухать?
Вже стою і не пишу, лиш розвісив вуха.
Автор.
Тут учитель підійшов і сказав тихенько:
Вчитель.
«Вам сьогодні я «апчхи!» ставлю здоровеньке.
Хоча можна і «кахи!» вам поставить, друже,
Бо Андрійко та Іванко простудились дуже.
Гляньте, он Максим-індик,в нього синій вже язик. То і є підказка». 

...Отака поразка. 
На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім’я.

 

В щасливі і тяжкі години,

Куди б нам не стелився шлях,

Не згасне вогнище родинне,

В людських запалене серцях.

 

Якщо міцне коріння є у дуба,

Його не вирвуть бурі, злі вітри,

Запам’ятаймо друзі  любі,

Що стоїмо на батьківській землі.

 

Ось тут твої батьки стежки топтали,

А ти – тоненький паросток від них.

Вони міцне коріння, силу мали,

Любили працю, мову, жарти, сміх.

 

 

Ми до батьків сказати хочем слово

І привітати хочем від душі,

Подарувати пісню вам чудову,

Найкращі прочитати вам вірші.

 

Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного житла?

 

Вони ж нас як пташат в гнізді зростили,

Давали раду дітям, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

 

І небо, і зірки для нас відкрили,

Красу і силу дітям віддали.

І що могли, усе для нас зробили.

Й на бал весняний вперше привели.

 

За те, що раненько вставали,

За те, що до школи водили,

За те, що втоми ніколи не знали,

Палке вам, велике спасибі! (усі разом)

Вальс

 

 

 

 

 

Вітання від першокласників

1.З першим випуском у школі

Вас вітають малюки!

Хай всміхаються вам долі

Добрі, світлі сторінки!

2.Хай наук шкільних програми

У щоденниках щодня

Лиш оцінками-зірками,

Нагороджують знання.

3.Вчіться добре, пам‘ятайте -

Ми рівняємось на вас!

Ні на мить не забувайте

Вашу зміну – перший клас!

4.Ми маленькі і вразливі

Теж долатимо, як ви,

Незабутній шлях щасливий

Що до знань веде нових.

5.На життя шкільного ниві

Також станемо такі –

Мужні красені щасливі,

Юні леді-квіточки.

6.Вам бажаєм теж рости й мужніти.

У гімназії вчитися як слід.

Щоб могли батьки за вас радіти

І гордився вами цілий світ.

Пісня від першокласників.

Люба наша вчителько! Настав той час, коли ми, Ваші учні, маємо сказати вам «До побачення». Ви залишаєтесь у нашому дитинстві.

Учень: Ми вам на дорогу бажаємо щиро

  Бадьорості й сили великий запас.

  Хай з вами завжди будуть ангели миру

І хай Господь з неба опікує вас!

Учень :  Інші займуть наші парти,

Сядуть за ними писати,

Квіти у класі нашім

Іншим тепер поливати

Учень :  Ну, а коли стане важко,

Чи вільний з’явиться час,

Ми всі сюди завітаєм,

В цей незабутній клас.

І перед Вами, нашими батьками та адміністрацією клянемось!

Клятва

Учень:  Вступаючи  в  ряди  учнів    школи-гімназії,  перед  обличчям  своїх  товаришів,  батьків,  вчителів,  урочисто  обіцяємо: 

•          Біля  дошки  стояти,  як  кращий  воротар, не  пропускаючи  повз вуха  жодного  питання.

Всі:   Клянемось.

•          Не  доводити  вчителів  до  температури  кипіння.

Всі: :   Клянемось .

•          Бути  швидким.  Але  не  підвищувати  швидкості  при   пересуванні  шкільними  коридорами.

Всі: :   Клянемось.

•          Витягати  з  учителів  не  жили.  Витискати  не  піт, а  міцні  знання  та  навички.

Всі: :   Клянемось.

•          Не користуватись гаджетом дитини заторможеної – ГДЗ!

Всі: :   Клянемось.

•          Бути  гідними  своєї  першої  вчительки

Всі:  :   Клянемось! :   Клянемось! :   Клянемось!

Діти:  Дорогі  вчителі  5-го  класу:

•          Любіть нас  такими,  якими  ми  є.
•          Недоученими  і  заученими
•          Веселими і  засмученими
•          Окриленими і замученими
•          Ледачкуватими і непередбачуваними
•          Непрощенними і пробаченими
•          Словом,  любіть нас  так,  щоб  ми  вас  полюбили

 

Прощавай, четвертий клас,

За тобою ми сумуємо,

Але добрий настрій в нас:

Ми співаєм і танцюємо!

 

Уч. . Крейда, глобус, дошка, карти

Разом з нами перейдуть,

Тільки вище стануть парти,

Разом з нами підростуть...

 

Уч. . Ми здружились між собою,

Дружба справжняя у нас.

Разом з нами, наша дружба

Переходить в п'ятий клас!

 

Уч.  Шановні наші вчителі,

За нас ви будьте певні!

Хоч ми рухливі і шумні,

Зате розумні й чемні!

 

Уч.  Щоб нами славилась земля,

Щоб чесними і добрими росли ми!

 

Всі разом. Прощавай, маленька країна дитинства!

 

Використані Інтрернет-ресурси.