"АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ НА СУЧАСНИЙ ЛАД"

Мета : Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України.  Познайомити учнів з давнім народним звичаєм проводити вечорниці,  обрядом ворожіння й  кусанням калити. Прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу. Залучати учнів до пошукової, науково-дослідницької, краєзнавчої роботи. Розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації. 

      Виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історичного минулого, повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні, інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти  народні звичаї та обряди.

Обладнання: лавки, піч, вишиті рушники, традиційний український посуд.

Тип заходу: навчально-виховний, шкільне свято  

Місце проведення : актова зала 

Вікова категорія: учні 6-8 класів 

Вихователь: Сьогодні, 13 грудня, в Україні відзначають  чудове свято – день Андрія Первозванного. За старовинними літописами він був одним з дванадцяти апостолів Христа і приніс словянським народам християнство.
Але на 13 грудня припадає й інше свято – молодіжне свято Калити, тобто зимового сонця. Свій початок воно бере ще з дохристиянських часів і славиться надзвичайно веселими вечорницями, красивими і цікавими обрядами.
Готувалися до святкових вечорниць гуртом. Ще заздалегідь молодь зносила до однієї господині борошно. Крупи, сушені яблука та груші. Господиня ж готувала своїм гостям вечерю.
 

Учениця 1. Добрий вечір, добрі люди!

Раді вас вітати.

Ми будем все робити, щоб вас розвеселити,

На нашому святі.

Учениця  2. Гостей  дорогих ми вітаємо щиро

Стрічаємо  всіх  з любов’ю та миром.

Хай збудуться  ваші  всі мрії  й бажання

Від нас для вас щирі  вітання.

Ведуча 1. Україно! Чарівна моя, ненько, найкращий куточку  землі, солов’їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоя багатство – народ. Народ чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний як граніт, співучий, дзвінкоголосий.

 Ведуча 2.  Україна…Рідний край… Золота, чарівна сторона. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народились.

Ведуча 1. Наша Україна славиться традиційними святами та обрядами. Кожен, хто сповнений любові, доброти  до української спадщини повертається до традицій свого народу.

 Ведуча 2. Отже, сьогодні ми з вами через призму сучасності поглянемо на минуле, щоб відчути красу і поезію давніх звичаїв і обрядів, станемо учасниками одного з чудових свят української молоді.

 Ведуча  1.Сьогодні ми зібралися на Великі Андріївські вечорниці.

 Ведуча 2. Вечір напередодні свята Андрія вважався чарівним, а ніч – доленосною. Цієї ночі кожен хотів дізнатися, яка доля його чекає цього року.

Ведуча 1. Молодь цієї ночі спати не лягала, – адже це була своєрідна українська карнавальна ніч. Це була ота єдина ніч протягом року, коли дозволялися різні парубочі жарти та витівки.

Ведуча 2. От і сьогодні для Вас, шановні  – усе найкраще  - жарти та розваги наших предків, старовинні звичаї та сучасні пісні.

 Разом: Запрошуємо вас на Сучасні  Андріївські вечорниці!

Дівчата  співають  пісню  «Андріївські  вечорниці»   ( сл. і муз.

А .Олєйнікової)

Господиня.

І коли вже я впораюсь біля печі. Вже скоро звечоріє, гості прийдуть, (повертається до залу). Ой, людоньки добрі, гості дорогії, здрастуйте! Зі  святим Андрієм вас! Я рада, що ви завітали до мене на свято.

Мелодія

Господар.

(входить з оберемком дров).

Ось, жіночко, і дровця я тобі приніс, випікай скоріш пампушків.

Господиня.

Почекай, ти бачиш, що люди до нас завітали. А ти не привітався.

Господар.

А що ж ти мені відразу не сказала. Доброго здоров'ячка! Радий бачити вас на святі, у своїй хаті. Тож випікай швиденько.

Господиня.

Та не вчи мене, любий, я вже вчена.

Господар.

Та я знаю, моя голубонька, що ти у мене господиня (обіймає)

Господиня.

І ти зараз у мене, як сокіл. А пам'ятаєш, як часто тобі сажею лице мастили?

Господар.

(кашляє) Та пам'ятаю, було раз, не більше!

Господиня.

Та невже? Господар. Ну, може, двічі.

Господиня.

У мене ще купа роботи, а я сиджу тут з тобою та молодість згадую.

-Йдемо ,рідненький, глянем чи  не ідуть дівчата, вже і пора. І надворі стемніло, а їх нема і нема...

Звучить пісня «Вечорниці - зоряниці».  

Виходять хлопці  і дівчата, сміються.

•             Отут будемо святкувати!
•             Чому це?
•             Бо тут вай-фай найкращий!  Я скачав додаток «Вечірка.com» і за його допомогою ми класно проведемо вечір!
•             А що там потрібно?
•             Запускаю… «Введіть пароль»
•             Паті на хаті
•             Пароль прийнято!
•             Виберіть серед вас Андрія

(сподіваюсь, серед дітей буде Андрій)

•             Так я ж Андрій!
•             Умовного Андрія, який буде зачитувати умови гадань. Ми ж тут гадати зібрались.
•             (дівчина) Андрієм буду я! завжди мені подобалась чоловіча одежа!
•             Дивіться, тут стільки всього є!                                                                 Наприклад, Інстаграм-гадання. Інструкція.

1.                     Відкрийте свій інстаграм. Якщо перше фото, що там буде – дівчина, ви обов’язково знайдете пару до наступного свята Андрія

Якщо хлопець – пара вже є і вам залишилось зробити тільки перший крок!

2.                     Якщо кількість дописів у вашому інстаграмі парна – рік пройде неймовірно успішно. Якщо не парна – додайте ще один допис із сьогоднішньої вечірки і читайте передбачення вище!
3.                     Якщо підписників у вашому інстаграмі менше за 50, просто пододавайте одне одного і буде вам щастя!
4.                     Якщо вас немає в інстаграмі – ви щаслива людина! Якщо є – ви щаслива та публічна людина! Якщо ви маєте непрочитані повідомлення – ви дуже занята та важлива людина. Якщо все читаєте одразу – любите порядок та все доводите до кінця.
5.                     Якщо в інстаграмі є ваша мама – просто будьте обережні. Думайте, що викладаєте.

Мелодія

(Заходять кумасі) 

(Входить господиня.)

- Так так так , що тут за галас?

Дівчина. Добрий  вечір у вашій хаті, уклін господині,

Що веселі вечорниці в нашій Україні.

Дівчина. Добрий вечір, господине, славна молодице

Чули, що у цій хатині, будуть вечорниці.

Господиня. Добрий вечір, добрий вечір, мої любі.

-Ану хлопці швиденько на вулицю, зіпсуєте нам з дівчатами ворожіння.

А ви, дівчатонька, сідайте. Адже сьогодні такий вечір, у який мають здійснитися  всі ваші мрії.

Господиня: Дівчатонька, А давайте, поки хлопців нема, заспіваємо

Пісня «В саду гуляла»

Дівчина :  Ой на свято, на Андрія!

Кожна з нас собі помріє,

Всі зберемося до хати,

Будемо  хлопців чарувати.

Дівчина : На Андрія, на Андрія!

Снігом дує, снігом віє.

На Андрія, ой дівчата,

Можна долю загадати.

Виходить господиня

Господиня: Я на вас усіх чекала,

Калачів понапікала,

Поворожим, поспіваєм,

Добру долю загадаєм.

Господиня. Добрий вечір, любі гості!

Прошу вас до хати.

Поспішайте, дівчатонька, все приготувати,

Бо пора вже вечорниці всім нам починати.

Дівчина : Наваримо вареників біленьких, смачненьких,

Та й запросимо до нас у гості хлопчиків гарненьких,

Щоб вони разом із нами дружно  святкували,

Андріївські вечорниці  піснею стрічали.

Дівчата співать пісню «Варенички» ( сл. і муз. І.Пустового)

Дівчина : Я у свій вареник пір'я покладу.
Дівчина : А я зроблю з ватою і з мукою.
Дівчина :А коли отой вареник та твоєму Петру дістався?
Дівчина :  Нічого! Якщо любить - вибачить. Та й який це Андрій без сміху і жарту?

 Дівчина: Дівчата, а на чобіт поворожимо? Всі знають це ворожіння?

Ворожіння 1. Перекидання чобота.

Дівчина. Кидаємо правий чобіт через ліве плече, ставши спиною до тину. Кидати треба так сильно, щоб через тин перелетів. А тоді дивляться, у який бік чобіт носком показує, звідти і старостів слід чекати.

 ( Звучить весела музика, дівчата по черзі скидають правий чобіт, кидають його,  а потім коментують:)

-  Мій кудись на Київ  показує!

-  А мій – на Тернопіль!

-  А мій, здається, – на Париж!

-  Ну а мій – на Харків! Десь там моя доленька!

-  Запам'ятовуйте! І звідти старостів чекайте!

-  А мій чомусь до хати носком повернувся!

Господиня:  То він показує, що тобі ще рано заміж виходити, дома посидиш іще! Не сумуй! Ти ще ж молоденька!

Дівчата, годі, годі сумувати – давайте трішки жартувати.

Ворожіння 2.  Ім'я судженого.

Господиня. А давайте поворожимо і дізнаємося, котра з нас швидше заміж вийде. Я думаю, що всі ви, мої любі, згоряєте від нетерпіння ще дізнатися й ім'я свого судженого! Чи не так?

 Дівчата (разом): Так! Звичайно!

Господиня. Колись в українських селах дівчата виходили на перехрестя і запитували першого зустрічного чоловіка: „ Дядьку, дядьку, як вас звуть?" Він називав своє ім'я, а дівчина знала, що так зватимуть її судженого. Ми на вулицю, мабуть, не підемо – а подзвонимо знайомим і їх запитаємо.

 Дівчина 1: Мого судженого Василем зватимуть!

Дівчина 2: А мого – Максимом!

Дівчина 3: А мого – Стецьком!

Дівчина 4: А мого – Андрієм!

Дівчина 5: А мого – Пантелеймоном!

Господиня. Рідні мої, щоб ви цінили і любили свого майбутнього, щоб лад та розуміння панувало у вашому домі, не так як у Кайдашевій сім’ї.

Мелодія

Господиня: Дівчата, хлопці! А хто з вас коломийки смішні заспіває?
Дівчина: ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,
         Сидить сова на воротях, крутить головою.
Дівчина:  Він сердега, як побачив, та через городи,
         Заплутався в буряні та й наробив шкоди.
Хлопець: У Біляївці густо хати, вітер не повіє,
         Сама мати ложки миє, бо дочка не вміє.
Дівчина: Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,
         Сидить гуска над водою – вирячила очі.
Дівчина: Він до неї гиля-гиля – вона й полетіла,
         Коли б не втік осокою. Була б Гриця з»їла.
Хлпець: Ой, якби козу я мав
         Я би не журився, я би козу подоїв,
         Молока напився.
Дівчина: Посилала мене мати заганяти гусака,
         А я вийшла за ворота і давай гопака.
Хлопець: Ой, чоботи ви мої, носи вистрочені,
         Не хотіли ви ходити, самі вискочили.
Дівчина: Гармоніст, гармоніст, він цибулю дуже їсть,
         Як по вулиці іде, то кричить: «Цибуля де?»
Дівчина: Гармоніст, гармоніст, жарена картошка.
         А хто б тебе полюбив, як не та гармошка.
 

Ворожіння  -Скринька.

 Господиня. Дівчата, а  не хочете дізнатися, хто за професією буде суджений?

 Дівчата (разом): Хочемо! Хочемо!

Господиня. От і добре! Для цього ворожіння нам знадобиться скринька, хустка і кілька дрібних речей, я вже все вам приготувала. Ану, мої помічниці, несіть швиденько скриню!

(Дівчина біжить за скринькою, усі дівчата обступають стіл)

Господиня. Я поклала в скриню декілька дрібничок; підкову – хто її витягне, чоловік тієї дівчини ковалем буде, колоски – хліборобом, шматочок дерева – столяром чи теслею, квітку чи стрічку – то ще не скоро сватів чекати, люстерко – не інакше, як великий ледащо. Не боїтеся поворожити?

Дівчата (разом): Ні! Поворожимо!

Господиня. Скриню я накриваю хусткою, а ви. дівчатонька по черзі виймайте те, що  доля підкаже. Отже, почали! Три – чотири!

 (Звучить музика. Дівчата ворожать. Дівчата вибирають і називають те, що вибрали):

Мелодія

Дівчина 1: А мені – книжечка !

Господиня. Буде наречений вчителем чи письменником!

Дівчина 2: А мені – зубна щітка!

Господиня.   Точно вийдеш заміж за стоматолога!

Дівчина 3: А мені – люстерко!

Господиня. А тобі гарне ледащо судилося!

Дівчина 4: А мені – стрічка!

Господиня. До кінця  року знайдеш  пару!

Дівчина 5: А мені – колосок!

Господиня.  Буде чоловік хліборобом. В достатку проведеш сімейне життя.

Дівчина 6: А мені – хустинка попала.

Господиня. Незабаром вийдеш заміж.

Дівчина 7: А мені – шматочок дерева !

Господиня. Буде наречений столяром чи теслею.

(ДІВЧАТА ВИХОДЯТЬ. В ЦЕЙ ЧАС З’ЯВЛЯЮТЬСЯ ДВІ КУМИ)
 
1 Кума: Доброго дня, сусідонько! Чи дуженькі? Чи здоровенькі? (ЦІЛУЮТЬСЯ)
2 Кума:  Ая, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце вийшла по воду до криниці, і якби не ви ,кумасю, то не було б з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.
1 Кума:  А ви не скажете, кумцю. Що оце ваші кури у мене в городі роблять?
2 Кума:   А хто вам сказав, що то мої кури, вони що, позначені? А може то Ганині кури!
1 Кума:  Ганині не Ганині, а додому сьогодні не підуть, у мене залишаться.
2 Кума: Як то залишаться? Вони ввечері нестися мають. Ви , мабуть, хочете мої яйця собі забрати, як ті яблука, що з моєї яблуні вам за тин впали?!
1 Кума:   Якщо вони на моїй межі лежали, то моїми стали!
2 Кума:   Отакої, то може, як мій Петро на вашу межу стане, то теж до вас піде?
1 Кума:  А чому ж не піде? Я куди ліпші від вас: не довголиця, не веснянкувата, не товста і не язиката. Отакої!!!
2 Кума:  Що? То це я товста? Це я веснянкувата? Та я  тобі покажу, яка я язиката !
 Бодай тебе лиха година побила, як ти мої яблука потрусила!
1 Кума: Тьху на тебе і на твої кури, бодай вони одними «кіндерами» неслися. Застала мене з тобою лиха година!
(Виходять)

Господиня: Скільки можна сперечатись? Досить вам вже жартувати, кличте швидше музиченьків,  Чи не час потанцювати?

(Дівчата виконують танок з хустками)

Господиня: Поки ви тут розважалися, ось і калита спеклася. Зустрічаймо калиту! Дорогу калиті!

Дівчина 4. З давніх літ була в пошані
На Андріївські свята
І пахуча і рум`яна
Символ щастя – Калита
Дівчина 5. В ніч Андріївську дівчата її випікали.  По ній суджених своїх і долю гадали

Дівчина 6. А чи спритні та дотепні наші хлопці, це ми зараз перевіримо під час кусання калити!

Дівчина 1.  Хлопці! А хто у нас сьогодні за пана Калитинського буде?

Хлопці. ( разом)  Максим! Він минулого року всіх переміг!

Хлопець 4. Дякую! Так! Я готовий! Калита на почесному місці. Починаємо! (Дівчата подають парубкам коцюбу.)

Коцюбинський ( хлопець 5).Доброго вечора вам, пане Калитинський!

(Їде на коцюбі по всій сцені.)

Калитинський ( хлопець 4).Доброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А куди це ви їдете?

Коцюбинський . А їду калиту кусати!

Калитинський.  А я буду по мармизі писати!

Коцюбинський.  А я таки вкушу!

(Коцюбинський підскакує, але Калитинський підсмикує стрічку. Хлопець   маже Коцюбинського сажею)

Калитинський. Прошу, панове, наступного пана Коцюбинського! Прошу!

Коцюбинський. Доброго вечора вам, пане Калитинський!

Калитинський.Доброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А ви звідки?

Коцюбинський. Та я тутешній, з нашого села. Хочу калиту вкусити.

Калитинський. То спробуйте! (Коцюбинський підскакує, але Калитинський підсмикує стрічку, і калита „тікає")

Коцюбинський.  Доброго вечора вам, пане Калитинський!

Калитинський. Доброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А куди це ви їдете!

Коцюбинський.  Іду калиту кусати!

Калитинський .  А що везете?

Коцюбинський.  Оце везу я міх!

Калитинський. А що в міху?

Коцюбинський.  Сміх!

Калитинський. То давай засміємося!

Коцюбинський.  Нема з чого реготати, коли хочеш калиту кусати!

Він підстрибує і кусає калиту. Всі весело плещуть у долоні.

Дівчата (навперебій):Оце так парубок! Оце молодець! Всіх переміг!

Господиня.  Наступного року паном Калитинським у нас будеш!

Калитинський.  Калитники-житники, добре дбайте та нашу смачну калиту уславляйте! А ви, дівчатонька, калиту діліть!

Хлопець. Та, мабуть, давайте люди,

За гостину дякувати будем.

І за те, що нас приймали,

І за те, що частували.

Хлопець 5. Дякуємо господині за теплу хату, молодим дівчатам  за стіл багатий. Нехай на свята у вашій хаті буде гостей багато.

Дівчина 2. Ми гуляли, веселились,

Усім весело було.

Вечорниці завершились
І здається все пройшло.

 Хлопець 6. Ні, так  просто не проходить,
В серці струночка бринить.

Про Андріївські  вечорниці
Спомин в серці буде жить.

Традицію цю й нині не забули.

 Всі разом співають  пісню  «На вечорницях» ( сл. і муз .Р. Мартинюка).

Господиня. Сьогодні ви побачили як святкували Андріївські вечорниці наші бабусі та дідусі, послухали хороші пісні та андріївські жарти.

  Господар Сьогодні  від душі ми вам бажаємо,

Добра і щастя, радості  без краю.

Здоров’я хай несе промінчик  сонця

І згода нехай стукає в віконце.

Господиня. Нехай слова і пісні милозвучні

Для вас лунають знов і знов,

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро, надія, віра і любов!

 Господиня, господар.  Дякуємо всім за увагу!

 Запрошуємо на солодкий стіл .

Комунальний заклад

« Матвіївська загальноосвітня санаторна школа – інтернат I-III ступенів »

Запорізької обласної ради

Сценарій  свята                                                       "АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ НА СУЧАСНИЙ ЛАД"

Вихователь:

Людмила Тихоновська

«спеціаліст

педагогічне звання

старший вихователь»

Матвіївка 2022р.