Сценарій свята для учнів 4 класу " Прощавай, початкова школа!"

Сценарій  свята « Прощавай, початкова школа!»

Учитель: Шановні гості і дорогі діти, дозвольте розпочати наше традиційне шкільне свято – свято прощання з початковою школою. Це перехід на нову сходинку в вашому житті, а отже, дуже важлива і визначна подія. Нехай цей день запам’ятається вам і стане приємним спогадом у майбутньому.             

Учень:
День  сьогодні  такий незвичайний!                                           
Сонце встало, умите в росі,
Скликав до школи нас дзвоник останній,
І зібрались на свято усі!

(Звучить музика, до класу парами заходять діти.)
Учень:
Слухайте! Слухайте! І не кажіть, що ви  не чули! І не кажіть, що ви не бачили!
Учень:
Сьогодні в нашому класі свято!

Учень:                              
З нагоди закінчення початкової школи! 

Учень:                      
Знайомтесь! Веселий! Дружний! Пустотливий! Трішечки галасливий! 4-  В клас .                                                                   
Учень:

Наш клас населяє 31 особа. Із них абсолютна більшість – діти.

Учень:
Загальний вік - 250 років 5 місяців і 26 днів. Загальний  зріст - 3234 см. Загальна вага – 860 кг

Учень:
Причому за 4 роки навчання у початковій школі кожен в середньому виріс на 12см. І поправився на 4кг.

Учень:
З'їли 3 тонни хліба, випили 5 бочок чаю, ну, пару раз посварилися і побилися, але це така дрібниця!
Учень:
А ще ми набралися розуму, навчилися дружити і веселитися!

Учень:
Сьогодні 31 травня . Чудовий день! Сонце ваших посмішок світить яскраво. Настрій безхмарний. До нас рухається теплий фронт щирих і добрих слів. Можливі громові розкоти сміху з поривами оплесків і рідкісний поперемінний дощ із сліз радості і печалі. Температура повітря зігріває серця, піднімає настрій, а легкий вітерець розганяє хмари смутку і дозволяє насолоджуватися життям.

Учень:

Хай пісня тут лине!

Хай сміх скрізь лунає!

У кожного радісна усмішка сяє

Всі дружні, веселі, радійте за нас

Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні тут в останній раз,

Щоб нам удачі побажали

І перевели в 5 клас. 

Учень:

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас,

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде 5 клас.
( Виходять 4 учні.)
Учень 1
Сьогодні в нас останній урок…
Учень 2
Як-то останній?
Учень 3
Ми попрощаємося з початковою школою.
Учень 2
От добре, бо я вже думав, що ця мука ніколи не скінчиться…А що ж далі?
Учень 4
Я від старших чув, що на нас чекає старша школа.
Учень 1
А мені розповідали, що там справжнісінька каторга: твори, перекази, контрольні та ще й іспити якісь!
Учень 2
Щось мені вже не хочеться туди…
Учень 4
Давайте краще тут залишимось, ми вже все знаємо, будемо усі відмінниками!
Учень 3
Еге, якби ж так можна було! Але час назад не повернеш…
Учень 2
Невже у нас випускний?
Учень 4
Так, 4 роки - це не жарти.
Учень 3
А пам’ятаєте, якими малюками прийшли в перший клас, нічого не вміли.
Учень 4

 Так, цілком вірно, я ось, наприклад, не вмів шнурки зав’язувати, я і зараз не вмію. Але нічого, у мене попереду ще сім шкільних років. Навчусь.
Учень 1
А я так довго плакала за дитячим садком. А тепер довго буду  плакати за початковою школою.
Учень 2
Я вам чесно скажу : життя в школі нашій чудове, яскраве і дуже цікаве. І мрію я давно, про життя таке зняти кіно.
Учень 4
Кіно? А що, цікава ідея. В мене і назва є « Назад у минуле ».
Учень 3
Отже, досить розмовляти. Увага, час прийшов мотор включати.

(Звучить музика . З’являється чарівник з букварем під пахвою.)

Чарівник: А хто тут згадував про повернення часу? Так-так , впізнаю…
Це ж 4 – В клас. То у вас сьогодні останній урок?
Учень 3
Пробачте, а ви хто?
Чарівник:  Я – великий чарівник  – хранитель книжкових багатств. І можу повернути вас у минуле, щоб ви усе пригадали і не сумували. Ось бачите, у мене є чарівна книжка…
Учень 2
Так  це ж Букварик! Який же він чарівний?
Чарівник:  Ще й який чарівний! Просто ви цього не знали. А якщо щиро вірити, то будь-яка річ може стати чарівною. То ви хочете потрапити у минуле?
Учень 4
Так!
Чарівник: Тоді слухайте і запам’ятовуйте! Ви потрапите не у звичайне минуле, а у минуле, під назвою «Дитяча країна», щоб пригадати усе найцікавіше, що з вами сталося.

(Чарівник відкриває Букварик і лунає звук відліку годинника.)

Чарівник:  Здається, ми вже перенеслися у минуле…Ось, погляньте!

( Звучить пісня « Ми першокласники», на її фоні виходять учні)

Учень:

Ми перегорнемо листки

Життя шкільного враз

Вже зараз ми – випускники

Але колись ішли до школи в 1 клас.
Учень:
У вересневий світлий день
Ми прийшли до школи
Школа радо стріла нас,
Нам дала просторий клас.

Учень:
Давайте пригадаємо разом,
Як вперше на лінійці всі стояли,
Розгублені, малі, кумедні,
З-за квітів ледве виглядали.
Учень:

Ми пам’ятаємо, було навкруги

Море квітів і звуків.

Із теплих маминих рук

Учитель взяв мою руку.

Учень:
Ми всі були смішними малюками,
Коли зайшли уперше у клас,
Коли дали нам зошит з олівцями
Й за парти посадили в перший раз.
Учень:                                                                                                                       У дівчаток – бантики пишні,
І портфелики в руках.
Губки – наче спілі вишні,
і цікавість у очах.
Учень:
Хлопчики усі – швиденькі
І рухливі , і меткі,
Ми були такі маленькі,
А от виросли які!

Учень:
З смішними косицями й бантом
Я гордо йшла в свій перший клас,
А поруч зі мною був тато,
І всі поглядали на нас.

Учень:
Мене вранці мама заплітала,
Бантики-метелики чіпляла
Я до школи дуже поспішала,
А матусенька мене втішала.

Учень:
Згадаємо! Школярики-школярі,
Нас чекали букварі,
нас чекали світлі парти,
і підручники, і карти,
І просторий чистий клас,
наша перша вчителька привітала нас!
Учень:
Перший клас, наш перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати
Учень:
А письмо — це справжні муки:
Від напруги ниють руки!
Вам би, пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки!
Та коли ж? Весь час веди
Знаки, літери, склади!..
Учень:
В зошита задрались вуха,
Ніби він уважно слуха.
Потім крейдою писали —
Форми білі-білі стали!
Учень:
Такі муки ми терпіли,
Доки букв писать не вміли…
Так поступово ми звикали
Тримати ручки й олівці.
Вже нас контрольні не лякали,
Ми часто чули: «Молодці!»
Учень:
Ось і закінчився 1 клас.
Його пройшли ми на «відмінно».
І можемо тепер писать, читать,
Й усі задачі розв’язать!

( Діти виконують пісню « Чого вчать у школі»)

Учень:
Чотири роки ми працювали,
Контрольні й тести всі складали.
Були в нас двійки й одиниці,
Свербіли часто нам правиці,
Учень:
Ой, нема де правди діти,
Було всяке серед нас:
Той у школі звик шуміти,
Той урок не хотів вчити,
Той запізнювався в клас.

Учень:
Літера перша і перше слово,
Перша тривога і перша оцінка
З книгою перша серйозна розмова.
Читати навчився наш дружний клас
Настала пора перейти в 2-й.

Учень:
Другий клас. Пішла таблиця
Й почала ночами сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
Ну а їй, як все одно.

Учень:
Різні дії як насіли –
Розібрать немає сили!
Додавання, віднімання -
День і ніч одне старання,
А от множити, ділити —
Годі, браття, й говорити

Учень:
Ой мороки було з нами
вчительці багато
Як по сто слів за хвилину
вчились ми читати.

( Діти виконують танець)

Учень:
Ось третій дзвінок нас в дорогу покликав
І весело, і сумно всім водночас.
І як не хитруй, а вже стали великі,
Бо всі перейшли у 3 клас.
Учень:
Ми всі засвоїли чудово
Прикметник, суфікс, дієслово.
Диктантів купу написали.
Досвідченими трохи стали.
Учень:
Нелегкі завдання в мові:
Скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди,
Вірно речення склади...
Учень:
З дієсловом розберись
І відмінювать навчись...
Не питають, чи ти здібна,—
Всім же грамотність потрібна!

Учень:
За час навчання в початковій школі ми вивчили 33 літери українського алфавіту.
Учень:
За чотири роки у нас було 3200 уроків.  На них ми перегорнули 5790 сторінок підручників. Ми списали і згризли 320 з половиною ручок, ми перечитали, недочитали, зачитали до дірок 460 художніх книжок.
Учень:
Загубили 20 поганих звичок, 40 авторучок, 30 гривень 45 копійок .

Учень:
Тут ми вчили множення таблиці,
Літери, склади, іменник, дієслово.
Тут тебе навчилися любити,
Дорога і рідна школо!
Учень:
Чотири перших роки промайнуло,
Тих незабутніх шкільних літ.
І сьогодні, мов пташата з гніздечка,
Ми летимо у доросліший світ.

( Діти виконують пісню « Школа»)

Учень:
Сьогодні у нас найрадісніший і найсумніший день у цьому році. Найрадісніший бо ми подорослішали, мріємо навчатися далі працювати, творити і жити.
Учень:
І найсумніший – бо ми прощаємося з нашими затишними куточками, в яких  ми раділи й сумували, плакали й  сміялися прощаємося з нашою першою вчителькою, яка віддала нам свою ласку і тепло.
Учень:
Мене до школи мама привела,
Та вчительці, як скарб, передала.
Так гарно й радісно було в той день мені,
Бо з того дня матусь вже мав я дві.

Учень:
Ви ж, як фея, і добра, і мила,
Усміхнулися лагідно нам.
Як же щиро ви всіх нас любили!
Як нас завжди хвалили батькам!
Учень:
Перша вчителька!
Добра, терпляча,
Наче мама була нам малим.
І любов була щира, гаряча,
Зігрівала сердечко усім.
Учень:
Ми першу вчительку свою вітаємо,
Здоров’я щиро вам бажаємо!
Ви перші на початку навчання
Подарували нам свої знання.
Учень:
Останнє нині в нас побачення,
Нам сумно розлучатись з вами.
І просимо у вас пробачення
Ми найщирішими словами.
Учень:
За те, що колись хтось не вивчив урок,
Домашнє завдання не виконав в строк…
А хтось одержував знов двійку,
Встрявав з товаришем у бійку,
Базікав часто безупинно…
Учень:
Пробачте ще за двійки й трійки,
Які отримували ми не раз.
Та обіцяєм: будем вчитись на відмінно,
Щоб не підвести й не осоромить вас!

( Діти виконують пісню «Перша вчителька»)

Вчитель. 
Підійшов час підвести підсумки нашого чотирирічного навчання . Всі ви добре попрацювали, і переходите  до  п'ятого  класу. Сьогодні ми підводимо підсумки нашої роботи. Зараз я вам вручу перший ваш документ - диплом про закінчення початкової школи. Сьогодні  без нагороди не залишиться  ніхто! Отже, урочисту церемонію нагородження оголошую відкритою!

( Звучать фанфари)

Вчитель:
Летять роки, і час нам не вблагати,
Але у серці кожного минулі ті роки,
Прийшла пора дипломи вже вручати,
Бо підросли вчорашні малюки

(Звучить урочиста музика. Дітей нагороджують дипломами, медалями та альбомами )

Учень:
Наша школа казкова! І дитинство в нас чудове! Та хіба було б воно таким без наших батьків?! Ми хочемо привітати мам і тат, що разом з нами закінчили  початкову школу, з днем оцим, трохи сумним, але таким святковим.
Учень:

Прийміть наш букет із пошани й любові.

Вклоняємось низько і дякуємо щиро

За ласку і ніжність, за мудрість і віру.

Бо без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла

І без батьківської строгості і жарту,

І без свого родинного тепла.

Учень:

Ви ж нас, як пташат, в гнізді зростили,

Давали дітям раду, як могли.

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

 Учень:
Чотири роки нас водили вранці,
Несли портфелі наші й ранці,
Із вами ми уроки вчили,
І малювали. і лічили.
Учень:
Писали з нами твори вдома,
І як встигали, невідомо,
При цьому готувати їсти,
Білизну прати, місити тісто.
Учень:
Ви нам для навчання умови створили,
Ремонт косметичний у класі зробили.
Завжди ви звертали велику увагу
На наші екскурсії , свята, розваги.
Учень:
Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров′ячка багато,
Ми хочемо, щоб ви завжди раділи,
І щоб в житті ніколи не хворіли.

( Діти виконують танець)

Вчитель:  Шановні батьки! Мені було дуже приємно працювати з вами, відчувати вашу зацікавленість у шкільних справах, прагнення, незважаючи на свою зайнятість, допомогти не тільки в організації дозвілля дітей, а також у вирішенні інших проблем. Спасибі вам за добрі справи, за допомогу.
А зараз дайте відверту відповідь на такі запитання:
1) Хто хоч 1 раз проспав з сином чи донькою початок занять в школі?
2) Хто допомагав робити уроки, малювати?
3) Хто хоч раз покарав дитину за погану оцінку?
4) А хто відвідав усі батьківські збори?
5) А хто разом із сином чи донькою дивиться мультики, катається на велосипеді, ходить у зоопарк?
Ось бачите, діти, які активні у вас батьки. За їхню активність дозвольте їх нагородити.
Приступаємо до церемонії нагородження «Кращі мами і тата -2018 року». Дозвольте мені нагородити вас грамотами і подяками
(Церемонія нагородження, вручення листів подяки)

Слово для привітання батькам.

Учень:                                                                                                                         Ми писати вчились, вчились малювати,
З піснею дружити, друзів завели.
Ми усі навчались з сонечком вставати,
В початковій школі весело жили!
Учень:
Ще ми полюбляли, коли в школі свято,
Кожен був артистом, говорив слова.
Готувались діти весело й завзято,
А в душі звучала музика жива.
Учень:                                                                                                           Зібрались дружно ми на свято
Сьогодні тут в останній раз,
Щоб нам удачі побажали
І перевели в 5 клас.

Учень:
Хай пісня тут лине!
Хай сміх скрізь луна
У кожного радісна усмішка сяє
Всі дружні веселі, радійте за нас
Всі: Ми всі перейшли у 5 клас!
Учень:                                                                                                                      Ці чотири роки всі ми разом йшли,
Хвилювання й радість поділяли!
Разом і навчались, і росли.
І свята всі дружно відзначали.
Учень:
П'ятий клас тепер чекає нас,
Будемо продовжувати вчитись.
Згадувати доведеться ще не раз
Все, що дав нам мудрий наш учитель
Учень:
Тож прощавай, четвертий клас!
Ти замалий уже для нас!
Та ми повернемось не раз
Думками в наш четвертий клас.
Учень:
Школо наша початкова,
Прощавай і будь здорова,
нових діточок стрічай,
та й про нас не забувай!
Учень:
Злинь же, музико, в небо! Гучніше!
В добру пору лунай, в добрий час!
Вище голови! Вперед! Веселіще!
Бо майбутнє чекає на нас!

Учень:
Прощавай, четвертий клас,
За тобою ми сумуємо,
Але добрий настрій в нас:
Ми співаєм і танцюємо

Танець

Вчитель: УВАГА! Настає самий урочистий момент. Зараз ви повинні дати «Клятву п'ятикласника».
Вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед лицем своїх товаришів, перед обличчям батьків-мучеників, перед обличчям вчителів-трудівників урочисто клянусь: (Відповідають тільки «Клянуся»)
Вчитель. Прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості.
Учні. Клянемося!
Вчитель. Із вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця.
Учні. Клянемося!
Вчитель. Біля дошки стояти як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання.
Учні. Клянемося!
Вчитель. Бути швидкими, але не перевищувати швидкості 60 км/год при пересуванні шкільними коридорами.
Учні. Клянемося!
Вчитель. Плавати тільки на «добре» та «відмінно» у морі знань, пірнаючи до самих глибин.
Учні. Клянемося!
Вчитель. Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та адміністрації.
Учні. Клянемося!
Вчитель. Не доводити вчителів до температури кипіння - 100 градусів С.
Учні. Клянемося!
Вчитель. Бути гідними своєї першої вчительки.
Учні. Клянемося!
Вчитель. Із гідністю донести високе звання «Учень сш № 97» до закінчення навчання.
Учні. Клянемося!
Учень:
В шкільній оселі свят завжди багато,
Де музика лунає, чути спів.
Але у нас сьогодні надзвичайне свято -
Це свято нас – малих випускників.

Учень:
Переходим в п’ятий клас!!!
У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Скажем разом: «Середня  школо, здрастуй!
Початкова школо, прощавай!»
Учень:
І не треба плакать на прощання,
Треба заспівати нам – і все.
Хай про цей день добрий, теплий спогад
Кожен з вас у серці пронесе!
Учень:
Тепер належить нам майбутнє України
І нам долати сходинки життя.
Бо ми - надія ваша, ваша зміна,
Бо ми – це ваше світле майбуття.

( Діти виконують пісню« Україна – це ми»)

Учень:

Ми повернемось нескоро,

Щоб зібратись дружнім колом.

Школо, ми з тобою не прощаємось,

Назавжди не покидаємо тебе.

Просто кажем: « Школо, до побачення,

Здрастуй літо золоте!»

(Звучить запис шкільного дзвоника)

( Діти виконують пісню « Канікули»)