Сценарій свята до 8 березня "Весна не забула про Вас!"

Весна не забула про вас...

Сценарій свята 8 Березня в школі

Блок 1

 1. Добридень всім!

 2. Добридень всім! І юним, і немолодим.

 3. Усім, хто вчиться і хто вчить...

 4. Всім, хто стоїть і хто сидить...

 5. Всім ніжним, лагід­ним серцям...

Разом  Вітання наші всім жінкам!

 1. Бо вже весна! Хоча снігами тішиться зима,

Прийшли на свято ми із вами!

Для суму місця тут нема!

2. Ми радо хочем при­вітати

З весняним, світлим, добрим святом

Найкращих, найдорожчих нам:

учителів, жінок і просто мам.

 3. Ні! Весна не забула про вас.

Як про рідних, вона про вас дбає.

Стали ви красивіші ураз

Від тепла, що весна розливає.

4. Вас вітаєм сьогодні усіх,

Зичим успіхів, радості, миру.

Вам бажаєм достатку, утіх...

Посміхайтесь завжди, наші милі!

5   І хоч доля хвилини-роки

Невблаганно складає в покоси,

Ми вам скажем відверто: «Жінки!

Ви прекрасні і взимку, і восінь».

6. Даруйте ж ніжність нам і ласку,

Серця, відкриті для людей.

Хай змінить все життя на казку

Весняний день святковий цей.

 1. Найкращі слова, наші милі, — для вас!

 2. І щирі зізнання — сьогодні для вас!

 3. Дарунки усі най­цінніші — для вас!

 4.1 наші вітання — для вас! Лише для вас!

Виступ № 1 ____________________________________________________

 

Блок 2  (під презентацію)

1. Ми говоримо про сучасну жінку, а я хочу запросити вас у минуле. Давайте подивимо­ся, як змінювалася жінка в історії суспільства.

2. На ранньому етапі розвитку людства роль жінки-матері, жінки-берегині була важливою: жінка збирала плоди для хар­чування, шила одяг для родини. Саме з далекого матріархату іде уявлення про головний обов'язок жінки — бути берегинею домаш­нього вогнища.

 3. Середні віки увійш­ли в історію як жахлива епоха свя­тої інквізиції. Сотні жінок тоді звинувачували в чаклунстві та змові з дияволом і спалювали на вогнищах.

1. Але в той самий час з'являється лицарство, і жіночий ідеал набуває нового тлумачення. Образ Дами серця — тендітної і ве­личної жінки — надихає на под­виги чоловіка-лицаря.

2. Минув час. Здійсни­лася мрія жінок про рівноправність із чоловіками. Емансипація відкри­ла перед жінками необмежені мож­ливості для самовираження.

3. Думаю, що, погля­нувши в зал, де сидять учителі нашої школи, ми зрозуміємо, яка роль жінки в сучасному, суспільстві.

1. Бачимо, що чоловіків у залі менше, але вчителі-чоловіки — справжні лицарі свого часу і постійно дивують своїх колег — представниць прекрасної полови­ни людства — сюрпризами.

 2. На сцені — дирек­тор школи ... 

Виступ директора школи___________________________

Виступ № 2_______________________________________________

 

Блок 3

(На сцені з'являється поштар Пєчкін.)

Пєчкін. Доброго дня усім! Зі святом вас, дорогі жінки!

(До Пєчкіна підходять двоє ве­дучих  і просять покинути сцену, бо тут іде святковий концерт)

1. Шановний! У нас концерт. Ви програму зриваєте. Будь ласка, покиньте сцену. 2. Будьте такі добрі. Ви щось, мабуть, наплутали.

Пєчкін. Ні-ні-ні, дорогенькі. Я нічого не наплутав. Подивіться на телеграми, які надійшли на адре­су вашої школи. А в мене робота така — передавати телеграми осо­бисто в руки! Ось тут поставте, будьте ласкаві, підпис. Ви читай­те, а я побіжу далі. Святкові дні!

(Пєчкін спускається в залу і роздає листівки, виготовлені шко­лярами для кожної жінки.  Листівки зроблено на комп'ютері, де видрукувано, наприклад,  фото жінки і напис-вітання.

 1. Квітуйте ж довіку в жіночій красі,

Хай ваші бажання збуваються всі,

2 Хай дім буде завжди на радість багатий,

І мрії живуть в вашім серці крилаті.

Виступ № 3 _________________________________________

 

Блок 4

 1  Ви у полон мене взя­ли до себе.

— Він закохався, — кажуть всі про мене.

Я уроки ваші полюбив у той же час,

Коли зайшли Ви, наче фея, в рідний клас.

Нехай я учень, а не вчений чи студент,

Я справжню жінку відрізню в один момент.

Так! Поєднала наша школа нас навік.

До ваших добрих настанов я навіть звик.

Вклонитись хочу до землі я за­любки

Вам, дорогі мої наставники, жінки!

Виступ № 4 _______________________________________

 

Блок 5

 1. «Царство жінки — це царство ніжності, витонченості і терпіння», — сказав Жан-Жак Руссо.

2. Цікаві думки щодо місця жінки в суспільстві вислов­лює соціолог Бестужев-Лада. Вче­ний підкреслює, що існує три типи жінок.

 3. Перший тип — це жінка, для якої головне — робота, кар'єра, заради якої можна піти на будь-яку жертву.

1. Другий тип — 25 відсотків — це жінки, які цілком віддаються сім'ї, дітям, чоловікові.

2. Третій тип — це гордість суспільства. Бестужев-Лада називає їх «двоголовими ор­лицями». Така жінка вправна на роботі й одночасно є чудовою дру­жиною, матір'ю, господинею.

3. Дорогі наші вчителі-жінки, гордість нашого суспіль­ства, «двоголові орлиці»!

Хай щасливі примножаться дні,

А незгоди безслідно минають.

Посміхайтесь життю і весні.

Цього вам ваші учні бажають.

Виступ № 5 ________________________________________________

 

Блок 6

 1. 8 Березня — це свя­то чарівної половини людства — жінок.

 2. Це свято ваших ма­терів, коханих, сестер...

 3. Це свято справжніх лицарів.

 1. Ти, мабуть, забув, про який день ми говоримо.

2. Чому забув? Хіба могли б чоловіки прожити без дбайливих материнських рук, без посмішки коханої, без витівок на­ших молодших сестер?

3. Кажуть, що чоловік стає на коліна в трьох випадках: щоб напитись із джерела, щоб зірвати квітку для коханої і щоб уклонитися матері.

(Вклоняються)

1. Ми низько вклоняє­мося сьогодні вам, жінки-матері, за ваші безсонні ночі над немовлятами-крикунами.

2. За ваше велике тер­піння, турботу і любов, яка благо­словляє на подвиги в ім'я життя на Землі.

3. Вклоняємось вам, матері роду людського, за ваші муки, які дарують нове життя.

Виступ № 6 _________________________________________________

 

Блок 7

 1. Мамині руки цілую...

Скільки у них теплоти.

Рук, що добріші й ніжніші,

Більше мені не знайти.

Лагідні, щирі, ласкаві,

Руки пошерхлі в труді.

Мамині руки цілую,

Рідні й такі молоді.

 2. Мамині очі цілую,

Що не доспали ночей.

Скільки любові плекає

Погляд чарівних очей.

Сльози, пролиті за мене,

Болі й тривоги у них...

Мамині очі цілую,

Що найдорожчі за всіх.

 3. Мудрі вуста я цілую,

Що колискову мені

Тихо в дитинстві співали...

Зараз їх чую вві сні.

Молиться мама за мене,

Щастя благає в путі.

Будьте здорові, матусю,

Ви— моє щастя в житті.

 1. Мамині руки цілую,

Очі цілую, вуста...

Боже! Благаю, продовжи

Моїй матусі літа.

Виступ № 7 ___________________________________________________

 

Блок 8

 1. Сьогодні в залі при­сутні жінки-матері. Пробачте нас, чоловіків, якщо ми забуваємо по­дякувати вам за турботу про нас.

 2. Якщо в суєтності справ не зателефонуємо і не на­пишемо листа, хоча знаємо, що кожної хвилини в своїх молитвах ви просите в Бога щастя і здоров'я своїм дітям.

3. Пробачте за те, що соромимося знову і знову повто­рити вам слова любові.

Виступ № 8 _________________________________________

 

Блок 9

 1. Творилась жінка з ніжності й добра,

Краса жінок врятує світ ве­ликий.

Усім відома істина стара —

Без жінки не прожити чоловіку.

2. Чомусь говорять, що жінки слабкі.

Та довести я можу щохвилини,

Що навіть найсильніші мужики

Ставали перед нею на коліна.

 3. В очах у жінки — ніжність і краса,

В словах її і сила, і кохання.

В ім'я жінок ми творим чудеса,

На подвиги ідемо без вагання.

Виступ № 9 ______________________________________________

 

Блок 10

1.Коли Адам за­явив Богу про те, що йому сумно, Бог вирішив створити жінку. Він узяв кілька променів сонця, за­думливий смуток місяця, красу лебедя і грайливість кошеняти. Змішав усе разом, потім додав хо­лодного мерехтіння зірок, в'їдли­вості мухи, ревнивості тигриці, отруйність змії, дурману опіуму та безпощадності стихії. Оформив постать і вдихнув у неї життя.

Чоловікові Бог сказав: «Бери її такою, якою вона вийшла і не на­магайся її переробити.

Виступ № 10 _______________________________________________

1. Є жінок багато в світі:

Є красуні Афродіти

І не тільки, це ви знаєте, ма­буть...

Та не знайдете  нізащо

Ви жінок, що були б кращі

Від жінок, які у Ниві Трудовій  живуть.

 2. Вам дала усе природа:

Гарну постать, дивну вроду,

Щиру вдачу, милу усмішку, пісні.

Ваші чари бездоганні,

Наші рідні і кохані,

Вас вітати щиро хочеться мені.

 3. О красунечки, землячки-чарівниці,

Ви веселі й гонорові, як годиться.

Наші милі апостолівчанки —

Подих літнього світанку,

Ми для вас на все готові, о па­нянки.

Виступ № 11 ____________________________________________

 

 Фінал. Виходять усі ведучі на сцену, по черзі

 1. Краса жіноча — це чарівний цвіт.

Вона не піддається плину літ.

2. Краса жіноча — це шалений світ,

Який дарує щастя і п'янить.

3. Вона іскриться каз­кою в очах

І просить добру долю в молитвах.

 4. У посмішці із ніжності й тепла

Краса жіноча пишно розцвіла.

 5. Краса жіноча — в вірності святій.

Всі відстані й часи підвладні їй.

 6. І воїн, і мудрець, і селянин

Уклониться красі цій, як один.

 1. Краса жіноча — зорі в небесах,

Дитина, що у мами на руках...

 2. Краса живе у рідно­му краю,

У тихому: «Люблю... Люблю... Люблю».

 3. Не промини свою красу, не промини.

У доброту красу жіночу огорни.

4. Не промини свою любов, як прийде час,

Краса жінок врятує світ, вря­тує нас.

5. Тож квітуйте дивоцвітом

На усі віки,

Посміхайтесь і радійте,

Дорогі жінки.

6. Із долонь весни спивайте

Сонячне тепло,

Любіть, чаруйте, наживайте

Ви щастя і добро.

Фінальна пісня _____________________________