Сценарій свята до дня матері

Сценарій свята до дня матері. Свято розраховане на співпрацю учнів, їх  батьків та  класного керівника.

Автор: Крупська Наталія Миколаївна

Посада: вчитель географії

Навчальний заклад: Павлоградський міський ліцей

Тема: Сценарій свята “День матері”

Вікова група: 5 клас

 

СВЯТО  ДО  ДНЯ  МАТЕРІ

                                                   Оформлення:

1.     У святковій залі скрізь розвішані рушники
2.     На столі стоїть у вишитім рушнику велика ікона Божої Матері, біля якої горить лампадка і стоїть ваза з букетом весняних квітів.
3.     На стіні – великий плакат, на якому зображення матері, яка, схилившись над колискою, співає колискову.
4.     Звучить фонова музика,  під яку на сцену виходять ведучі в українському вбранні.
5.     Кругом розвішані конкурсні малюнки дітей, тематичні плакати – діти з мамами.

Для свята:

1.     Подарунки мамам, зроблені власноруч – глиняні таблички з молитвою про маму.
2.     Запрошення для мам на свято.
3.     Вітальні листівки для мами, із зображенням квітки-символу мами.

 

Звучить тиха фонова музика

1.          Вступне слово вчителя

Добрий день, шановна родино! Я таки не помилилася, родина, бо думаю, що сьогоднішнє свято – це єднання  нас у родину.

Щасливі ми, що народилися й  живемо на чудовій, багатій землі – у славній Україні! Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних традицій, які ми сьогодні відроджуємо. Одна з найдавніших – Свято Матері, що відзначається у другу неділю травня, коли розцвітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів.

Ще у 1914  році Конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята – Дня матері. А причетна до цього молода американка Анна Джарвіс. Вона втратила матір. Смерть була раптовою і передчасною. Анна боляче пережила трагедію і звернулась з листами до конгресменів, президента Америки, в яких запропонувала раз у рік, навесні, вшановувати Матір.

Ідею Анни підхопили в усьому світі. Вперше в Україні, у Галичині, відзначали це свято у 1929 році. У цей день йшли до церкви, а пізніше діти під звуки музики, з квітами йшли вулицями міста до площі, де відбувалось свято. Пісні, вірші, вистави були адресовані матерям.

Це свято повернулося до нас  нині й уособлює три найдорожчі образи: Матері Божої, матері України і рідної неньки.

 

2.Учень

Три матусі

Є у кожної дитини

Матінка єдина,

Та, що любить нас і дбає,

Розуму навчає.

Є у кожної дитини,

Навіть сиротини,

Наша мова солов’їна –

Рідна Україна.

І у кожному серденьку

Є і буде жити

Божа Мати – наша Ненька,

Мати всьому світу.

 

3.Вчитель

Слово «мати» - вічне й неповторне, як світ. Земна жінка від Духа Святого народила Сина Божого. Своєю добротою, покорою, святістю вознеслася над нами Божа Матір Марія, щоб заступитися за нас. Щоб просити свого сина єдинородного простити наші провини.

 

4. Учениця

У нас на городі зацвіли лілії –

Із них я найкращу зірву для Марії,

Бо вона, пречиста, повна благодаті,

Матінка Ісуса, твоя й моя мати.

 

5. Вчитель

Мати – символ усього найкращого, найдобрішого, найсвятішого. В одному арабському прислів’ї  говориться, що Бог створив на світі матерів, щоб заступали Бога там, де його нема. Мати – це перше слово, яке з радістю, з усмішкою вимовляє дитина. Мати – це слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини горя. Мати любить свою дитину, завжди розуміє її, подасть руку допомоги, розділить її радість і смуток.

 

Фонова музика стихає, звучить пісня «Чорнобривці»  у виконанні учнів.

1.Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю,
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію cвою.

Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої моя мамо,
Твою ласку я чую рідненька.
Мамо, рідна ненько моя.

2.Я розлуки і зустрічі знаю,
Бачив я у чужій стороні
Чорнобривці із рідного краю,
Що насіяла ти навесні.

Приспів.

3.Прилітають до нашого поля
Із далеких країв журавлі,
Розцвітають і квіти, і доля
На моїй українській землі.

Приспів.
 

6. Вчитель

Мама. Найдорожче  слово у світі. Де б ти не був, що б ти не робив, вона назавжди освітить твій шлях ніжним серцем, відданим тобі.

 

7. Учень

Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі та хащі,

Тільки без мами не можна нізащо,

Бо найдорожче стоїть за словами:

«В світі усе починається з мами».

 

8. Учениця

Є немало мам у світі,

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша -

Хто така? Скажу вам я –

Рідна матінка моя.

 

9. Учень

Я прокидаюсь рано –

І зразу, хоч ще не встаю,

Тільки с просоння погляну –

Бачу матусю свою.

 

10. Учениця

Мати – досвітня пташина,

Здосвіту вік не зімкне,

Ходить по хаті навшпиньки,

Щоб не збудити мене.

 

11. Учень

Мати – то сонечко рідне,

Сонечко ясне, земне.

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

 

12. Учениця

Ще в колисці немовля

Слово «мама»  вимовля  –

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові.

Мати, матінко, матуся

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя!

 

13.Учениця

Зі святом тебе я вітаю,

Рідна моя нене!

Щастя, радощів бажаю

Й гордощів за мене.

Сонячним ясним промінням

Хочу я сьогодні стати,

Щоб серденько твоє ніжне

Теплом зігрівати.

Не хворій, рідненька,

Не сиві, не плач…

Якщо завинила –

Ти мені пробач.

 

14.Учень

Нене моя рідна! В цей святковий день

Хочу побажати радісних пісень…

Зичу тобі щастя, злагоди, добра

І твоєму серцю – спокою й тепла.

Мир в твоїй оселі хай буде завжди,

Щоб друзі веселі, добрі йшли сюди.

Рідна моя нене! Горлице моя!

Вдячний за відвертість, за теплі слова,

За добро та ласку у твоїх очах,

За усмішку ясну на милих устах.

За дитинства казку, колискових в’язку

Й безтурботну юність золоту мою.

За підтримку вчасну, пораду прекрасну,

За твої молитви я тебе люблю…

Ми взяли від тебе: молодість, красу…

Дуже вдячний, мамо, що таким росту!

 

15.Учень

Сьогодні ми вітаємо бабусь, 
Без них нелегко жити, 
Я всім бабусям поклонюсь, 
Всім дарую квіти.

Дай бабусю поцілую 
Сивину твого волосся. 
Теплим диханням зігрію 
Снігом вибілені коси.

 

16.Учень

Хай в житті Вам радість буде, 
Процвітайте, як той цвіт, 
Дай же, Боже, нашим ненькам 
Довгих і щасливих літ.

 

17. Інсценізація вірша І.Вієру «Мамо, чому?» (Учень з мамою)

Син

Чом у тебе у косі ясна

Забриніла раптом сивина?

Мати

Від любові, від … надій:

Ти ж  один у мене, сину мій.

Син

А в бабусі голова біліш –

То ж мене бабуся любить більш?

Мати

В неї діти – доньки і сини –

Додають сердешній сивини.

Син

Чом же тьотя біла, як зима –

В неї ж діток не було й нема?

Мати

Так, синочку, біла геть вона:

Бо нудьгує цілий вік одна.

 

18. Вчитель.

У народі кажуть: «Як під сонцем квітам, так з матір’ю дітям».

 

19. Сценка «Вітя пише твір»

Автор

Вітько-бідак страждає так,

Аж здригує ногами!

Він  - за столом, він пише твір

«Я помагаю мамі».

Старанно олівець гризе

Та супить брови грізно,

Але нічого – хоч умри! –

До голови не лізе…

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

Мама

Вітюнь, будь ласка, в магазин

Сходи за сірниками.

Син   Ідея!

Автор   Вигукнув синок, а мамі…

Син

Ну й морока!

Сама іди! Я твір пишу,

Роблю важкі уроки.

Автор

І мама вийшла… А Вітько

Швиденько пише в зошит:

Син (пише)

«Я в магазин завжди ходжу,

Коли мене попросять..»

Автор

Хвилин за десять мама знов

З’являється у дверях.

Мама

Вітюнь, картопельки начисть,

А я зварю вечерю.

Син   Сама начисть!

Автор

Кричить Вітько,

Та так, що ледь не лопне.

Син

Я твір пишу! Я – зайнятий!

Сама вари картоплю!

Автор

 Виходить мама, а синок писати знов сідає.

Син (пише)

«Я мамі сам варю обід,

Вечерю і сніданок…»

Автор 

Радіє син.

Син

Не твір, а люкс!

Оцінка буде гарна!

Автор

І геть не думає про те,

Що він радіє марно.

 

 

20. Пісня  Наталії Май «Мамина сорочка» (співають мама з донькою)

 

Мені сорочку мама вишивала,
Неначе долю хрестиком вела.
Щоб я легких стежинок не шукала,
Щоб я завжди привітною була.
Виконуй, доню - мама говорила,
Життя закони істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.

А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.

Літа неначе птахи пролітають
Матусі коси димом зацвіли.
І я сорочку білу вишиваю,
Як вишивала матінко мені.
Виконуй, доню - мама говорила,
Життя закони істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.

А сорочка мамина - біла, біла,
А сорочка мамина серцю мила.
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.

 

 

21. Вчитель

Перше слово, яке дитина вимовляє, це слово «мама». І недарма, бо першою людиною, яка схиляється над її колискою, є мама.

Колискова пісня… Лагідний мамин спів засіває дитячу душу любов’ю до людей , природи, до рідного краю, мови, пісні. Під спів маминої колискової виростають майбутні поети і композитори, космонавти і вчені, просто мудрі, працьовиті люди.

 

22. Інсценування пісні  Оленки Полотнюк «Матусю рідненька» ( На сцені весь клас + мами.  На фоні пісні йде  слайд-шоу з фотографіями  мам.)

Ти мені співала колискову,
Коли я іще була малою.
І мене до себе пригортала,
Як мені затишно було, мамо!
І мене до себе пригортала,
Як мені затишно було, мамо.

Приспів:
Матусю рідненька, найкраща у світі,
Хай лине до тебе пісня ця.
Тобі моя мила дарую ці квіти,
Хай квітне і доля твоя.

Виросту, і як з гнізда лелека,
Полечу я у краї далекі.
Але де б я в світі не літала,
Ти завжди зі мною будеш, мамо!
Але де б я в світі не літала,
Ти завжди зі мною будеш, мамо.

23. Вчитель

Кожна мати, кожний батько вчать свою дитину любити рідний край – місце, де народився, вчать любити рідну хату.

24. Учень

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

 

25. Вчитель

Намагайтесь бути чемними, любіть батьків і турбуйтесь про них, не завдавайте їм прикрощів, а як станете дорослими і розлетитесь з теплого гнізда по всьому світу, пам’ятайте, що батьки чекають ваших листів, ваших дзвінків.

 

26.Молитва за батьків (читає учениця)

Всемилосердний боже! Дякую тобі за наших батьків та за все те добро, що Ти нам подав через них. Вони виховують нас, навчають любити Твої святі заповіді, не грішити. Ми любимо їх і хочемо завжди шанувати. А Ти, Господи, поможи нам у цьому. Благослови їх, Господи, добром, здоров’ям та довгим і щасливим життям. Амінь.

 

27.Звучить пісня  Віолети Тимофієвої «Батькам» (виконує учениця класу)

 

Люба матуся і любий татусь,
Для Вас моя пісня лунає:
До Вас у молитві щораз пригорнусь
І щиро Вам в ноги вклоняюсь!
За мене ви Бога молили,
Мене від біди берегли,
Учили прощати й любити,
Мої найрідніші батьки.

Приспів:
Я дякую Богу за маму,
Що стільки ночей не доспала;
За доброго, вірного тата,
Що міг мені все пробачати.
Шануймо батьків наших рідних,
Щоб потім не шкодувати,
Допоки є батько і мати -
Старайтесь їм шану віддати!

Ви дали життя і турботу мені,
Зі мною раділи, й страждали,
Сердечна любов та опіка свята
Мене у недолі тримали.
Спасибі за віру й надію,
Щасливі дитинства роки.
Молюся за вас, мої рідні,
Даровані небом батьки.

 

28. Учень

Твоє, матусю дорога, святкуємо сьогодні свято.

Зібралась разом дітвора, пісень і радості багато.

Та квіти в’януть і словам не вічно жити, гомоніти…

Учениця

Від слів цінніші є діла і кращі квітів – добрі діти!

Тож розцвітайте, мов квітки, живі квітки, барвисті і правдиві,

А з добрих діл сплетім вінки і подаруймо мамі милій!

 

(На сцені четверо дівчаток плетуть вінки, двоє хлопців подають квіти, говорять слова)

Дівчинка 1.

Моя  ненька наймиліша з усіх  людей, ненька,

Тиха, мов голубка, щира і миленька.

Дівчинка 2.

Нема в цілім світі, всім вам зізнаюся,

Кращої, ріднішої, як моя матуся.

Хлопчик 1.

Я свою матусю так щиро кохаю,

Що і розказати не смію, не знаю.

Хлопчик 2.

Над мамину в світі немає опіки,

Материне серце – це найкращі ліки.

Дівчинка 3.

Коли я хворенька, прийде моя ненька,

Тільки раз погляне – легше мені стане.

Дівчинка 4.

Мені все говорить щовечора ненька,

Що я українка, мов квітка пишненька.

Дівчинка 1.

Мені все говорить матусенька-душка,

Що я в Україні мала щебетушка.

Хлопчик 1.

Не раз біля мене сяде моя мати,

Про славне минуле мені розказати.

Хлопчик 2.

І слухаю радо довгенькі години

Про князів, гетьманів, вождів України.

Хлопчик 1.

І про тих героїв, що за її волю,

Голови поклали в широкому полі.

Туди, де в могилах вони сплять глибоко,

Мене моя мати приводить щороку.

 

Хлопчик 1 і  Дівчинка 1.

Вітайте! Ми квітів нарвали у полі –

Сьогодні святкуємо День Матері в школі.

Хлопчик 2 і  Дівчинка 2.

А ми ось віночок сплели за хвилинку,

Щоб ним заквітчали матір-українку.

 

29. Дівчата  класу  виконують танець з вінками

 

30. Вчитель

Пошана до матері притаманна кожному культурному народові. Любов матері до дитини – однакова в усіх людей. Кожна мати щоденно віч-на-віч стикається з небезпекою втратити дитину через примусове віддалення чи смерть, а ще гірше – втратити її в духовному розумінні.

 

Дівчину вродливу юнак покохав, Дорожчої неї у світі не мав. І клявся, божився, що любить її Над сонце, над місяць, над зорі ясні. «тебе я кохаю. За тебе умру… Віддам за кохання і неньку стару!» Та мила його не боялась гріха, Була, як гадюка, зрадлива, лиха. Всміхнулась лукаво і каже йому: «Не вірю, козаче, як вірний єси, Мені серце неньки живе принеси». І стався опівночі злочин страшний: Мов кат, витяг серце у матері син… І знову до милої, з серцем в руках, Побіг, і скажений гонив його жах! Ось-ось добігає, не чуючи ніг… Та раптом спіткнувся і впав на поріг. І серденько неньчине кров’ю стекло, І ніжно від жалю воно прорекло… Востаннє озвалось до сина в ту мить: «Мій любий, ти впав…Чи тобі не болить?»

Дивчину пытает казак у плетня: — Когда ж ты, Оксана, полюбишь меня?  Я саблей добуду для крали своей И светлых цехинов и звонких рублей! —  Дивчина в ответ, заплетая косу: — Про то мне ворожка гадала в лесу.  Пророчит она: мне полюбится тот,  Кто матери сердце мне в дар принесет.  Не надо цехинов, не надо рублей,  Дай сердце мне матери старой твоей.  Я пепел его настою на хмелю,  Настою напьюсь — и тебя полюблю!  Казак с того дня замолчал, захмурел,  Борща не хлебал, саламаты не ел.  Клинком разрубил он у матери грудь И с ношей заветной отправился в путь: Он сердце ее на цветном рушнике  Коханой приносит в косматой руке.  В пути у него помутилось в глазах,  Всходя на крылечко, споткнулся казак.  А матери сердце, упав на порог,  Спросило его: «Не ушибся, сынок?» Дмитрий Кедрин

 

 

 

31. Вчитель.

Мати – усьому початок. Мати – берегиня роду, домашнього вогнища. Саме вона є центром, який єднає всю родину. Коли її не стає, все в хаті розладжується. Недаремно один поет сказав: « Вмерла мати – погас вогонь, що грів цю хату…»

Діти! Коли станете дорослими, не забувайте своїх матерів. Любіть, захищайте і будьте патріотами нашої рідної України, і хай вам допомагає Матір Божа.

 

32. Бабуся

Послухайте, любі діти, легенду, яку ще моя бабуся розповідала.

 

  Ой, зійшла зоря вечеровая,
Над Почаєвом стала,
Виступало турецькеє військо,
Як та чорна хмара.

Турки з татарами брами облягли,
Намірились монастир  звоювати,
Мати Божа Почаївськая
Буде нас рятувати.

Служитель церкви  вийшов,
Та слізьми умліває:
"Ой, рятуй, рятуй, Божая Мати,
Манастир загибає!".

І, вийшла, вийшла Божая Мати,
На хресті вона стала,
Кулі вертала, турків вбивала,
Манастир врятувала.

А ми люди всі, христіяни,
До Бога всі вдаряймо,
Матері Божій, Почаївській
Поклін всі віддаймо!

 

 

33. Учні

(Виходять два хлопці та дві дівчини із запаленими свічками в руках, стають  біля образу Матері Божої.)

 

• Станемо навколішки перед Матір’ю - Україною й помолимося, як Матері Божій.

- Станемо навколішки перед Матір’ю й душею засвітимось – праведно, як на сповіді.

- Станемо навколішки перед Україною – й виростемо духом аж до небес. І хай постане ця молитва у слові, що зродилося з любові.

- Слухаймо це слово душею, бо воно із пісні народу виспівалось, із душ синів і дочок України вияснилось, як молитва у святу годину, бо сповідуватися перед Матір’ю, говорити з Матір’ю на самоті – те саме, що розмовляти з Богом.

 

 

34. Учень

Молю тебе, Мати, щирими словами,

Змилуйся над нами.

Силу і здоров’я дай нам, Божа Мати,

Поможи нам вчитись, чесно працювати.

Щоб була потіха для рідної мами –

Змилуйся над нами.

Дай нам оминути всяку злу пригоду,

Дай рости на користь рідному народу.

 

(Діти вклоняються іконі)

 

35. Учениця «Молитва за маму»

Є в мене найкраща на світі матуся,
За неї до Тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком
До Тебе, небесна Ісусова Ненько.

Благаю у Тебе дрібними сльозами
Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку і болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров'я, рукам надай силу…

Алих пташеняток щоб вивела  в люди,
Щоб ними раділа, пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні
До Тебе, Царице, на сонячнім троні.

 

36. Учень

Навчіть мене молитись, мамо,
Не за себе - за цілий світ.
Не словом - Вашими піснями,
Що Ви плекали стільки літ.
Навчіть мене людей любити
Без заздрості і без образ,
Щоб в глибині очей відкритих
Вогонь довіри не погас.

37. Пісня Петра Половко та Василя Брони «Мамина молитва» ( виконує батько з донею)

Мамина молитва, наче білі крила, 
на дорогах долі скріпить, піднесе.
Мамина молитва, як цілюща сила,
Сонечком засвітить, щастя принесе.
Мамина молитва, коли перші кроки
Чи світанок тихий, а чи ніч ясна.
Мамина молитва у дитячі роки 
Поруч все зі мною чиста, як роса.

Приспів:

Помолися, мамо, і за сина й дочку.
Помолися, рідна, за своїх внучат.
Одягнися, мамо, в вишиту сорочку
І збирай родину за столом у сад.

Мамина молитва на стежках чужини
У її обіймах мені так тепло!
Мамина молитва у тяжких хвилинах
Відвертає злобу, розсіває зло.
Мамина молитва і мости збудує
І розділить море, проби перешкод.
Мамину молитву Господь все почує
Схилиться до мами із своїх висот.

Приспів:

 

38. Вчитель

Друзі! Говорімо своїм ненькам ласкаві слова щоднини, щогодини. Чим більше любові до мами, тим світліше і радісніше її життя. 

Отже, любі матері, доброго здоров’я Вам, земного щастя. Хай біда і горе ваші родини обминає, а Мати Божа вас охороняє. Спасибі вам за участь у нашому святі.

 

(Діти дарують мамам  виготовлені власноруч молитви в глиняних рамках)