Сценарій свята " Найрідніша, найдорожча, матусенька моя"

 

 

        Сценарій свята

 

« Найрідніша, найдорожча , матусенька, моя!»

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий: Добрий день , вам люди добрі,

                   Що сидять в нашій господі,

                   Раді з святом Вас вітати

                   Щастя і добра бажати.

 

Ведучий: Красиво і світло у нашій світлиці,

                   Троянди у вазі стоять вогняні.

                   Сьогодні у школі матусине свято

                    І хочеться всіх привітати мені.

 

Ведучий: Діти, сьогодні особливе свято. В гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного з вас люди – ваші матусі.

 

Ведучий: Мама… Все найрідніше, найдорожче, наймиліше увібрало в себе це дивовижне слово. Мама – це те слово, яке найчастіше повторює людина у хвилини радості, страждання і горя. Тільки мама нічого не пошкудує для своєї дитини. Тільки вона , у хвилину небезпеки все віддасть для того, щоб захистити свою дитину. Мама тяжко страждає, якщо її дітей спіткало лихо, і роцвітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми.

 

Ведучий: У сімї завжди створювала затишок і лад жінка, тому і називали її берегинею сімейного вогнища. Т.Г. Шевченко писав: « У нашім раї на землі, нічого кращого немає, як тая мати молодая, з своїм дитяточком малим.»

 

Ведучий: У світі все починається з мами. Перше слово, яке промовляє дитина, - мама. Хто зітре сльозинку  із вашого личка та втішить вас, пригорнувши до серденька? Ну звичайно, мама.

( Звучить пісня « Ми вас вітаємо» (переробка пісні « Ласкаво просимо»)).

 

У зал заходять дівчатка у костюмах весняних квітів. Квіти розкриваються. Тягнуть ручки- листочки до сонечка.

 

Підсніжник: Я квіточка ніжна,

                         Я – білий підсніжник,

                         Для любої мами розквітнув.

                         Я свята чекав, весну виглядав,

                         Щоб неньці всміхнутись привітно.

 

Фіалка:       І я прокинулася рано,

                      Щоб маму з святом привітати

                     Назустріч сонечку відкрила

                     свої яскраві  оченята,

                     Матусі рідні, та бабусі

                     Із святом рідні Вас, із святом.

 

Сон – трава: А малинова Сон-трава

                        Вклоняється привітно,

                        Така малесенька, мяка,

                        Ця дуже ніжна квітка.

                        І я до щічки притулю

                        весни ясний дарунок,

                        Неначе лагідний такий

                        Матусин поцілунок.

 

Пролісок :    Я теж первоцвітка

                       Тендітна та ніжна,

                        Як небо весняне блакитна.

                        Під снігом зростала , весну виглядала

                        Щоб неньці всміхнутись привітно.

 

Квіточки стають у коло і танцюють танець.  ( під пісню А Гросу)

 

Ведучий:  Діти, кожній мамі хочеться, щоб її діти росли добрими ,чуйними, старанними, чесними. Але в житті, як на довгій ниві, всяк буває. Бувають дні, коли ви, діти, скоїте щось недобре, і мама сердиться на вас, але… материн гнів, як весняний сніг, рясно впаде та скоро розтане.

 

Ведучий: « Три біди є у людини – смерть, старість  і погані діти», - говорить українська народна мудрість. Старість – неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім уберегти.

 

Ведучий : А тепер подивіться виставу.

 

Дійові особи : Ведучий, мама, Андрійко, Данилко, Василько ,Софійка, Аня, Юля, Чаклунка, учителька, Лікар ,Білочка, Сова .

 

Дія І

 

Ведучий:

Біля лісу недалечко

 У маленькому селі

Родина дружна проживала

Мама, й діточки малі.

Для діток матуся

Ладна сонце з неба прихилить:

І турбується і дбає,

Ніч не спить, як щось болить.

Вранці встане до схід сонця-

все встигає поробить .

Сонце встане –

Вже сніданок для діток малих стоїть.

То вареників наварить, то насмажить їм млинців.

Бо хороших діток має

Гарних діток- молодців.

 

Андрійко: Я – Андрійко

 

Данилко: Я Данилко

 

Василько: Я – Василько

 

Софійка: Я – Софійка,

Корівок можем доглядать,

Ми з сестрою у домівці

Вмієм гарно прибирать,

А коли нема роботи , то разом пісень співать.

 

Ведучий: В школі вчаться на відмінно

Ці школярики малі.

І матусі серце тішать

Душу радують її.

 

Мама: Маю діток я хороших,

Працьовитих, гарних, гожих,

І розумних, і кмітливих,

Чесних, добрих, незрадливих,

Вдячна Богу я за них

Любих, милих, дорогих.

Вчора Аня все попрала.

Юля в хаті прибирала

Полила кімнатні квіти

Дуже гарні в мене діти!

А Данилко і Андрійко – сніг порозчищали,

А Василько і Софійка Мілку й Марту напували.

Та ще сіна запашного в ясельця поклали.

Треба в школу ще зайти ,

Вчительку спитати,

Як навчається малеча?

 

Ведучий: Турбувалась мати.

 

Дія ІІ.

Мама. ( до вчительки). Ось зайшла спитати.

Як у школі у нас справи?

Вчаться як малята?

Чи себе поводять в школі ввічливо та чемно?

 

Вчитель: Добрий день. Й мені Вас , мамо,

Бачити приємно.

Дітки чемні і старанні.

 

Ведучий: Вчителька сказала

 

Вчитель: Якби всі були б такими

Клопоту б немала

Зошити в них просто сяють

Взять до рук приємно

Гарно всі вони читають

Не тратять час даремно.

Вміють будь – яку задачу

Швидко розвязати

Вдячна за дітей чудових

Ви, хороша мати.

 

Мама І я вдячна, що вчите

Їх писать, читати,

А іще вчите дружити

Людей шанувати.

 

Дія ІІІ.

Діти граються в рухливу гру. До них підходить Чаклунка.

Чаклунка: Що я бачу?

Діти граються,

Ті, що ненці помагають,

Гарно вчаться і працюють,

Вчительку свою шанують.

Бачити цього не можу

Тут лиш хитрість допоможе.

 

( До дітей)Добрий день , хороші діти

Можна біля вас спочити?

Бо стомилась я з дороги

Аж гудуть у мене ноги.

Дайте ще мені водички

Не дійти мені до річки.

 

Софійка виносить булочку і молоко.

 

Софійка: Ви ,шановна пані пригощайтесь,

Випийте, ось краще молока,

Бо помітно, що дорога ваша

Нелегка була і неблизька.

 

Чаклунка: Бачу я ,що ви такі хороші

Навіть і незнаю ,що сказать

А чи ви іще не замаленькі

Щоб отак вже тяжко працювать?

Ви ж іще зовсім маленькі

Хай собі працює ненька.

Нащо руки вам бруднити?

Нащо в школу вам ходити?

Нащо рано вам вставати?

Хай собі працює мати

Нащо їсти борщ і кашу

Змінемо меню ми ваше!

На сніданок – шоколад.

На вечерю – мармелад.

На обід торти, халва

Не життя, сама лафа.

Знаю слово чарівне

Слухайте усі мене.

Станьте рівно

Анти – бати

Годі мамі помагати

Хвіст мишиний

Дзьоб качиний

Дрібка зерен будячини

Трохи крові кажана

Все кладем до казана

Мед, зефір і мармелад

Все гарненько розмішаю

Зілля чарівне вже маю.

 

Ведучий: Діти зілля проковтнули

І одразу всі поснули.

 

Звучить пісня « Я по хмарці білій…»

 

Дія ІV

Мама будить дітей

Мама : Високо вже сонечко

Час вставати , донечко.

 

Юля: Ще не хочу я вставати

До обіду буду спати.

 

Мама до іншої доньки:

Доню ,рибонько, вставай,

Та до школи поспішай.

 

Софійка: Відчепись , чого пристала,

Я не ясно щось сказала

В школу я ходить не хочу

Досить голову морочить.

 

Мама до сина

Ти , синочку , не лежи.

Снідай та скоріш біжи до школи.

 

Данилко:

Мамо, відчепись нарешті,

Ти дасиш нам спокій врешті?

Бутерброди їж сама

Дай того чого нема.

 

Мама: Діточки мої кохані

Ви ж були такі слухняні

Що могло вас так змінити

Що із вами сталось ,діти?

 

Виходить плачучи

Юля:

З нами , мамо все прекрасно,

Ну й житття тепер в нас класне,

Можна байдики тепер нам бити ,

Можна в школу не ходити

Може це нам тільки сниться?

 

Данилко: Не збрехала чарівниця.

 

Мама заходить

Діти , ви не захворіли?

Вас бува не замінили?

 

Ходить між дітьми , гладить по голівці, діти , ніби просинаючись труть очі, помічають маму яка сидить на стільці і плаче, підбігають до неЇ.

 

Софійка :Ти чому матусю плачеш?

 

Данилко: Може щось болить , рідненька?

 

Аня: Заспокойся, заспокойся, ти ж найкраща в світі ненька.

 

Мама: Ось тепер я впізнаю своїх діток, це справді вони.

 

,,Андрійко: Що з тобою рідна сталось?

Чому стала білою коса?

 

Мама: Бо у мене серце заболіло

Коли стали відбуватися дива

Бо бажає кожна мама в світі,

Дітки, щоб розумними зростали

Щоб були вони веселі й чемні

Щоб людей і працю шанували

Щоб завжди приходили на поміч

Ти м хто потребує допомоги.

Про своє здоровя завжди дбали

Мамі щоб не додавать тривоги

Щось я дуже , дітки утомилась.

Навіть рухатися сил нема.

 

Звучить пісня « Мамо, Мамо , серденько»

 

Ведучий: Занедужала матуся і безсила у ліжко лягла.

 

Аня: треба лікаря погукати

Щоб матусі допомогти

 

Лікар: (  до дітей)Я нічим помогти вам не можу

Бо такої хвороби незнаю

Як матусь від біди лікувати

В інституті таке не вивчають

Можу дати вам тільки пораду:

Кажуть мешкає в лісі Сова

Мудра в тої сови голова

На цім світі живе пять століть

В неї помочі ви попросіть

 (Сини йдуть в ліс , зустрічають білочок)

 

Данилко: Гей, білченята, не тікайте

Дуже вас прохаємо

Мудру як знайти сову

Ми нажаль незнаємо

Просим вас ми , поможіть

Врятувать матусю.

 

Білочка : Дятле, друже, відправ телеграму,

Захворіла у діточок мама

Мудра Сово. На поміч прийди

Порятуй матусю з біди.

 

 Залітає Сова.

 

Сова: Добрий день Вам, я Сова

В мене мудра голова.

Ліків бачила багато

Будем маму лікувати.

Та скажіть будь ласка ви,

Маму чом не вберегли?

Як таке могло ось статись?

Як цьому не дивуватись?

Чому опустили очі?

Дуже правду знати хочу?

 

Данилко:

В школу йти ми не хотіли

Вранці снідати не сіли

А іще ми пустували

Неньці недопомагали.

Ось тому втрачає сили

І хворіє ненька мила.

Серце в неї заболіло

Люба неька посивіла.

Бо для мами її діти

Найважливіші у світі.

Ми самі вже зрозуміли

Що накоїли біди

Будем ми матусю слухать

Й помагати їй завжди.

 

Сова: Слід було вас проучити

Уму – розуму навчити

Але , бачу зрозуміли,

Що біду страшну зробили.

Ген з-під снігу у долині

Джерельце струмує синє

В ній тече жива вода

 Стане мама молода

Ви біжіть туди скоріше

І водиці наберіть

Нею маму напоїть

Прокажіть молитву, діти,

Подаруйте мамі квіти

 

Андрійко: Дякуємо люба пані

Обіцяєм буть слухняні.

( Зникають за дверима)

Мама заклопотано поглядає у вікно . Відчиняються двері , забігають сини.

 

Данилко: Люба матусю, лебідонько біла

Вибач дітей нерозумних своїх

Випий водиці, будь знову здорова

Нині і завжди на весь довгий вік

 

(Дарують квіти , розступаються , мама знімає хустку і стає знову молода і здорова)

Ведучий: Встигли діти маму врятувати

Бо в казках трапляються дива.

Їхня мама з ними залишилась

Молода , красива і жива.

Та в житті чудес чомусь немає

І допоки цей існує світ

Любі, дітки, бережіть матусю

Як найбільшу цінність бережіть!

 

Звучить пісня « Тільки сонечко в небі зійде»

 

Учень:

Знаю я слово, у цілому світі

Краще й тепліше від сонця і квітів,

Слово, що пестить ,голубить і гріє

В душу дитячу вселяє надії

Помандрувало від роду й до роду

І освятило людину й природу.

Хай же це слово – завжди буде святом

Будемо маму завжди шанувати.

 

Учень:

Мати піде , в серці лишить рану,

Всохне корінь твій і верховіть,

Закликаю, Бережіте Маму,

Як найбільшу цінність бережіть!

 

Ведучий: Ще до нас прийшли бабусі

Тут рядком вони сидять

Це вони прийшли у гості

До малих своїх внучат

 

Ведучий: Знаєш, а бабусі також мами

Наших дорогих матусь і тат

Сивочолі матінки матусі

Ви прийміть вітання онучат.

 

Учень: Ой нема миліше, нема веселіше

Як в бабці гостинці.

Медом нагодує, ще і поцілує

Личенько дитинці.

 

Учень: Люба, добра бабцю

Ми твої внучата

Звертаємось до тебе

Щоб щастя побажати.

 

Звучить пісня « Заспівай мені бабусю….»

 

Учень: Хай тебе в своїй опіці Бог оберігає

Хай тобі тривке здоровя й силу посилає.

 

Учень: Дай , бабусю поцілую

Сивину твого волосся,

Теплим диханням зігрію , снігом вибілені коси

Може і на них розтане лоскотливий іній білий

Мов химерні візерунки, на замерзлій з ночі шибі.

 

Учень: Побажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без жури,

Хай з вами буде щастя і здоровя

На многії літа і на завжди.

 

Учень:

 Хай в житті вам радість буде

 Процвітайте як той цвіт

 Дай же , Боже любим бабцям і матусям

 Многих, добрих і щасливих літ.

 

Звучить пісня « Многая літа»( перероблено)