Сценарій свята «Осінній вернісаж»
Мета:
Вчити любити,пізнавати природу,помічати ознаки осені,заготовляти природний матеріал. Виховувати почуття прекрасного ,естетичні смаки,розвивати мову,допитливість, пам’ять,увагу,поетичні та музично – хореографічні навички школярів.
На сцені озеро, дерева. З’являються дві жабки.
1 жабка: Привіт, сусідко!
2 жабка: Здраа-астуй, сусідко!
1 жабка: Чом не спиш, сусідко? Уже Здвиження пройшло, всі вужі і жаби у норах сплять, а ти?
2 жабка: Ти що, Квакунечку, нічого не знаєш? Сьогодні у з класі Свято Осені!
1 жабка: Ква! Ну то й що? Осінь як осінь!
2 жабка: Як це що? Восени – краса! Дощ ква-пає! Сиро! Мокро! Ква-люжі по кво-ліно!
1 жабка: Пра-авда! Пра-авда!
2 жабка: А на городі! Все, що хочеш є! Квасолька, квартопелька, квакурузка, кабачки, мор–ква і навіть брю-ква! Пішли зі мною на свято! Там весело, діти співають! А ти любиш співати?
1 жабка: А як же? Ти що не чула?
Пісня (починають жабки, допомагають діти)
1 ведучий: У нас сьогодні гарне свято. Гостей зібралось тут багато.
Ану ж на них Ви подивіться І весело їм усміхніться, Що завітали в добрий час.
2 ведучий: Добрий день усім! І дорослим, і малим. Свято осені сьогодні Вам сподобається всім.
Учень 1: Осінь чарівна в гості йде, Щедрі дарунки усім нам несе.
Яблука стиглі і груші смачні У кожній хатині стоять на столі.
Учениця 2: Осінь чарівна у гості іде, Барви чарівні усім нам несе.
В золото вбрались дерева й кущі, Подарувала нам щедрі дощі.
Учень 3: Подивіться ви усі! Ніби в золоті гілки. Всюди осінь походила, Листя все позолотила.
Учениця 4: Фарбу вилила свою На берізку у гаю. І калини, що у лісі, Також стали золотисті.
Учень 5: Погляньте, діти, у віконце: Де сховалось наше сонце?
Хмаринки в небі пропливають, Холодним дощиком лякають.
Учень 6: А листочки закружляли – Враз метеликами стали.
І лунають пісні дивні, Бо прийшла пора осіння.
Учень 7: Пісенька весела хай, як дощик, ллється,
Осінь нас почує, щиро усміхнеться.
Пісня «Хмарка біла - біла»
Учениця 8: Красуня, ти така чарівна! Найкраще платтячко вдягла,
І я люблю тебе найбільше, Бо ти – як фея чарівна.
Осінь: Дякую! Дякую за теплі слова. Ось в садах, гаях блукаю,
Жовті шати одягаю, Золоту я стелю постіль,
Жду синів своїх я в гості. Не сама до Вас ішла, Ще й синочків привела.
Вересень: Я – добрий місяць Вересень. Тепло Вам дарував…
Відкрив я двері школи Вам, Гостинці приписав.
Учень 9: Звозить вересень з комори Кавуни і помідори. Спілих яблук, груш і слив Цілі гори натрусив.
Учениця 10: І вантажать гарбузи На машини і вози. Йде до гаю, де гриби. Виростають що доби. На чолі іскриться піт – Сто турбот і сто робіт.
Вересень: А чи знаєте Ви, який овоч найголовніший? Жовтий, круглий, головатий, Весь перистий та бокатий. Він дітей багато має, Їх гуляти не пускає. (Гарбуз)
А ось, здається, і він.
Осінь: Ти, Гарбуз, всьому господар, Ти найголовніший на городі. Як живе твоя сім'я?
Гарбуз: Добрий день, красуне Осінь! Все достигло й налилося,
Підростаємо щодня Я і вся моя рідня.
Сценка «Ходить гарбуз по городу» (на новий лад)
Ведучий: По городу Гарбуз ходить, Всіх із роду оглядає. Кого хвалить, кого учить, А кого і научає. І звернувся до ґаздині, Молодесенької дині.
Гарбуз: Розкажи мені, красуне, Як ти влітку працювала? Може, трохи лінувалась? Чи сумлінно дозрівала?
Диня: Ой, Гарбузе – Гарбузенко, Вічно ти підозри маєш, Не сидиш на однім місці, По городу все гуляєш. Бачиш же, я постаралась, Ніжним соком все набралась, Налилася на всі боки, І важкі вже мої кроки.
Гарбуз: Ой, чудова ж господиня, Моя ніжна, смачна Диня. А що скажуть Огірочки – Мої любі сини й дочки?
Огірки: Не свари нас, любий татко. Гарно ми росли… спочатку, Та якісь дощі махнули – Заховатись ми забули. Коли сонечко світило, Ми листочками не вкрились, На кілках – шнурках висіли І, звичайно, перезріли.
Гарбуз: Ой, ну що ж, я розумію. Та надіятися смію, Щоб в наступне знову літо Все завчас буде прикрито. А що тут за каруселі, Чому всі такі веселі?
Морква: Любий братику, послухай, І сестрицею пишайся, Бо не просто я Морквиця – Гарбузовая сестриця. Я пробилась в депутати, Скоро буду виступати І доб’юся для городу Перегною аж підводу! О!
Гарбуз: Радий, радий я, сестрице, Маєш розум, хоч дівиця. Пишна, гарна і в достатках, А тепер ще й депутатка. Ну, а як же Бурячок, Мій шановний своячок?
Буряк: Що казати, я – у нормі, Круглий, чистий, соком повний. Так же кольором налився, Ніби в Африці родився, Буде борщ смачний, червоний, З бурячком такий чудовий.
Гарбуз: Добре, добре, зрозумів, Що ти роду не підвів. А що скаже Бараболя? Як жилося їй у полі?
Картопля: Хоч проблем було багато, Та не буду нарікати. Мене люблять, поважають, Другим хлібом називають. Можу бути у меню Хоч по кілька раз на дню.
Гарбуз: Так, звичайно, правду кажеш, Людям ти сердечно служиш. Хоч циганської натури, Та високої культури. Задоволений я вами, Бо багатий родичами. А Цибуля в нас чудова, Правда, трохи гонорова, Але, якщо лад у вас, Страва буде – вищий клас.
Цибуля: Не соромте мене, дядьку, Бо покину зараз грядку, Я серйозна у всіх справах І смачна у різних стравах.
Диня: Не сердись на дядька, люба, Бо від нервів смаку згуба. Усі знають – рід наш славний, Гарбузовий рід преславний, Тож тепер, Гарбузе – батьку, Всім подякуй для порядку.
Гарбуз: Я вклоняюся Вам ґречно І всім дякую сердечно, А також даю наказ: Щоб любили люди нас І смачні вживали страви – не псували тої справи. Хай наш рід чудовий буде, На поживну користь людям.
Ведучий: А тепер послухайте пісню про те, яку смачну страву готують восени з цих овочів.
Пісня «Борщ»:
І. Одна господиня з базару прийшла. Вона у корзині у дім принесла:
Приспів:
Картоплю, капусту, квасолю, буряк, Петрушку і моркву. Ой, смачно як!
ІІ. Ось овочі дружно лежать на столі, Чекають, що зварять їх всіх у борщі.
Приспів: Картоплю, капусту, квасолю, буряк, Петрушку і моркву. Ой, смачно як!
ІІІ В каструлі помиті лежали вони, В окропі кипіли годину чи дві.
Приспів: Картоплю, капусту, квасолю, буряк, Петрушку і моркву. Ой, смачно як!
ІV Зварився наш борщик, стоїть на столі, Скоріше би їсти приходили всі.
Приспів: Картоплю, капусту, квасолю, буряк, Петрушку і моркву. Ой, смачно як!
V Ось дружно сидить за столом дітвора, Вже повні тарілки, борщ їсти пора.
Приспів: Картоплю, капусту, квасолю, буряк, Петрушку і моркву.\ Ой, смачно як!
Осінь: Кличуть нас ліси, поля, сади Дозбирати осені плоди. Із дерев спадає листя жовте – То землею ходить місяць …. (жовтень).
Учень 11: Золотистий місяць жовтень Стелить постіль ясно-жовту. Вітер хмари вдаль несе Над полями і шосе.
(Виходить Жовтень)
Жовтень: Так мене назвали, бо кругом все жовте стало. Маю пензель чарівний, маю пензель золотий! Розфарбую все навкруг, золотіє ліс та луг!
Входять звірята
Лисичка:
Красуня Осінь,ти така чарівна
Найкраще платтячко вдягла,
І я люблю тебе найбільше,
Бо ти – як фея лісова.
Їжачок:
Я по лісу довго йшов
І торбиночку знайшов.
І приніс я вам на спинці
Неабиякі гостинці :
Стиглі яблука рум’яні,
Соковиті та духмяні.
Зайчик:
Я ласунчик,не пустунчик,
В хатці все лаштую,
Качани та моркву
До зими готую.
Ось приніс вам вітаміни.
Щоб у вас зубки не боліли.
Білочка:
Я грибочків насушила
І горішків лісових
На всю зиму назбирала.
Їх на свято принесла,
Щоб ви всі поласували,
І красуні осені – спасибі сказали.
Боровик: Я гриб-боровик, маскуватись звик,
Мусиш ліс обійти, щоб мене знайти,
Хто не вміє нас шукати, тим адресу можу дати.
Ми і в лісі й на галяві, ніжка біла, верх смаглявий.
ПІДОСИЧНИК
Вдяглися чепурні грибки
У помаранчеві шапки.
Їх ПІДОСИЧНИКАМИ звуть,
Бо під осиками ростуть.
МАСЛЮК
Ми – хлоп‘ята-МАСЛЮКИ,
В нас руді липкі шапки.
Хто знаходить нас між сосон,
Йдемо в кошик залюбки.
ОПЕНЬОК
У нашого ОПЕНЬКА
Невеличка сімейка:
Під пеньками потроху,
Ще десяток – з-під моху,
П‘ять – з широкими шапками,
Сім – сховались під листками
Та маленьких штук із двісті.
В кошик можуть і не влізти.
Сироїжка: Я сироїжка, біла ніжка, у різний колір чепурюсь,
Така тендітна, така я ніжна у руки візьмеш - я кришусь.
Хто коштував хоч раз мене, забачить в лісі - не мине.
Лисички: Ми лисички, жовті личка, ростом зовсім невеличкі,
Не червиві, дуже чисті, не ховаємося в листі,
Хто на слід наш потрапляє, повен кошик назбирає.
Мухомор: Я мухомор - я людомор, червоний наче помідор,
Кашкет цяцькований, розлогий, а сам струнки і довгоногий.
Осінь: Скільки, Мухоморе, не хвались, а наші діти знають які гриби їстивні, а які отруйні і ніколи тебе не підберуть.
Учень 12: Осінь… Осінь. Лист жовтіє, З неба часом дощик сіє. Червонясте, золотисте Опадає з клена листя.
Учень 13: Як на небі сонечко, Можна йти гуляти, І стрибати, й бігати, У піжмурки грати.
Учень 14: А як небо хмуриться, Дощик накрапає, Парасолька всіх нас Від дощу ховає.
Танець з парасольками
Ведучий: З давніх – давен восени, коли вже зібрано врожай, в Україні проводиться ярмарок.
Сценка «Ярмарок»
Ведучий: Увага! Увага! Спішіть – поспішайте! Господарі й гості – глядіть не минайте! У гості заходьте гуртом, поодинці. Чекають на Вас тут чудові гостинці.
Ведучий: На ярмарку нашім – веселім, багатім – Є чим дивуватись і є що придбати.
1 господар: Купуйте, купуйте усі бараболю, Варіте і смажте із сіллю й без солі. Сто страв господиня з картоплі зготує – Картопля, як хліб, вона всіх нагодує.
2 господар: Бережіть помідори, вони пречудові, До Вашого столу хоч зараз готові.
3 господар: А морква, дивіться яка соковита, Морквяного соку вам треба попити!
4 господар: Здорові будьте – часник купуйте! Усякі хвороби Ви ним лікуйте!
5 господар: Яблучок не минайте! Які до смаку вам, такі вибирайте.
6 господар: Беріть калину – червоні корали, Це кетяги сонце і небо ввібрали.
Напоїть матуся калиновим чаєм – Недугу ураз, як рукою, знімає.
Пісня «Що нам осінь принесе?»
Осінь: Капле з неба, дахів, стріх. Дощ холодний, перший сніг. Почорнів без листя сад. Що за місяць? (Листопад)
Жовтень: Похмурий ти, брате, та сірий. Пташки полинули у вирій. Мовчить діброва, мов німа, Вже близько матінка – зима!
Листопад: Я – Листопад – похмурий брат. Дощами поливаю сад. Промокла добре вся земля, Спустіли і ліси, й поля. Холодний вітер завива, До нас збирається… (зима).
Осінь: Ось, діти, які в мене сини! Прийшли вони до Вас не з порожніми руками, а з повними кошиками. Принесли Вам багатий урожай овочів та фруктів, грибів, духмяний свіжий коровай, золоту ковдру з листя і червоне намисто з ягід червоної калини.
Пісня «Плакала осінь»