Сценарій свята Останього дзвоника

Свято Останнього дзвоника

Мета: літературно-музична композиція, яка підводить підсумок навчальному року, приймає нових першокласників до своїх лав; розкриває красу, багатство і значення шкільних років у житті кожного.

 

В – 1. Весняний день – грайливий травень –

          Дарує радощів розмай.

          Школярик добре кожен знає,

          Що це навчанню року край.

В – 2. Що це – протоптана стежинка

          До школи нашої не раз,

          Що це дорослості драбинка

          Веде усіх нас з класу в клас.

В – 1. І можна б свято розпочати,

          Та клас відсутній не дає.

          Це клас найстарший, клас дев’ятий,

          До нас під оплески стає.

В – 2. Дорогі дев’ятикласники! Запрошуємо вас

          разом з класним керівником стати до нашого

          гурту і розділити це свято.

(Під гучні оплески та музику заходять дев’ятикласники з класним керівником і займають своє місце на плацу).

В – 1. Тепер ми всі у повнім зборі

          І можна прапор піднімать,

          І може Гімн на нашім дворі

          Врочисто зараз прозвучать.

В – 2. Право підняти прапор України надається

          Відмінникам навчання…(Називаються прізвища)

(Підняття прапора. Звучить гімн України)

В – 1. Тож наше свято розпочато.

          Це день останнього дзвінка.

          Гостей хороших в нас багато –

          Тож їх представити пора.

В – 2. На святі останнього дзвінка присутні…

(Представлення гостей)

В – 1. Спасибі вам, шановні гості,

          Що ви хвилиночку знайшли

          Й прийшли до нас, хоча дорослі :

          Шкільні роки вже відгули.

В – 2 Роки шкільні – важка наука.

          Про це нам кожен розповість,

          А те, що свято це – розлука –

          Нам наш директор доповість.

В – 1. До вітального слова та для зачитання

          наказу по школі запрошується директор школи.

(Виступ директора  школи)

В – 2. До слова запрошується …

(Виступ гостей)

В – 1. Слова вітальні прозвучали –

          Замовкла наша дітвора.

          Тривожно й сумно чомусь стало :

          Прощатись з школою пора.

В – 2. На рік дорослішим  стали.

          Всього на рік лиш на один,

          А як із рук не випускати

          Часу нещадного цей плин?

В – 1. Процес невпинний цей засвідчить

          Від класу кожен представник

          Дзвінок Останній – час канікул,

          Та не для тебе, випускник!

(Виступають представники 1 – 8 класу.

на грудях кожного на великому аркуші

паперу – відповідна цифра)

Учень 1 класу

          Ох, як же хочеться стрибати

          І грати в ігри дітворі.

          І так нам хочеться кричати,

          Що весна – красна на дворі.

         Не треба, друзі, сумувати.

          Ридати ридма за дзвінком.

          Ми будем всі відпочивати :

          Злотаве ж сонечко кругом!

          На нас ви тільки подивіться –

          Які щасливі ми тепер!

          До нас, вже старших, посміхніться,

          Бо клас ми другий відтепер!

Учень 2 класу

           Нас з класу другого прогнали.

           Бо там усе ми вже пізнали.

           Читать умієм, рахувать,

            А що іще нам треба знать?!

            Країни інші чи погоду,

            Культуру Заходу чи Сходу?

            Ну що таке ще в світі є,

            Що розуму нам додає?

            Прийдеться в третій клас сходити,

            Ще з рік за партою сидіти,

            А потім в травні знов гайда –

            Ми вільна й мудра дітвора!

Учень 3 класу

            Який хвалько вам тут попався!

            Про все на світі він дізнався!

            Ти бач! Таких ще не було!

            І звідки тільки забрело?!

            Ми ж мовчимо, що ми їх старші

            І жовторотих друзі класні.

            В четвертий клас ми перейшли –

            На вас управу ми знайшли.

            Тепер ми будемо, хлоп’ята,

            Давати в руки їм лопати,

            Граблі і віники, й совки,

            Щоб не лінивими були!

Учень 4 класу

             А ми йдемо у старшу школу.

             Чи ви нас приймите, здорові?

             Ми ще ж маленькі все одно.

             Як треба – ляжемо на дно.

             Ми вас не будем видавати,

             А ви нас – бити, ображати.

             Ви ж справжні лицарі, еге ж?!

             Хай буде дружба в нас без меж.

             Ви нас прийміть як менших друзів.

             Як буде прикро вам у тузі –

             Ми з вами будем танцювать,

             А ще пісні, як ви, співать.

В – 2. Дорогі старшокласники та вчителі школи!

            Вам наші менші  друзі дарують в цей святковий

            день пісню…

(Учні молодших класів дарують пісню «Два по два –  чотири»)

Учень 5 класу

            Позаду рік у нас найтяжчий.

            Слова ми кажемо найкращі

            Усім предметникам своїм

            За світлі і хороші дні.

           «Спасибі» наше за терпіння,

            За теплоту і розумінні,

            За вашу мудрість і любов,

            Що жар сердець не охолов.

            За те, що нам було цікаво,

            За те, що з вами ми здолали

            У школі старшій і значній

            Бар’єр невидимий складний.

Учень 6 класу

            Ми любим школу скромно й вірно,

            Бо є тут друзі, вчителі.

            І класна мама наша рідна,

            Цікаві заходи й гуртки.

            Для нас наповнене дозвілля,

            Можливість кожному дана

            Талант розкрити, наче гілля,

            Й себе розкрити всім сповна.

            Нехай летять над краєм весни,

            Махають стомленим крилом,

            А в наших душах вже не скресне

            Зерно, посіяне з добром.

            Воно зросте і щедро, й пишно.

            Вам буде радісно за нас,

            Що ми спокійні, чемні й зичні,

            Що є такий хороший клас.

Учень 7 класу

            Непросто свято проводжати.

            Казали часто батько й мати

            «Мені й моїм товаришам :

           «Набридли ви учителям!

            Хоч би тихесенько сиділи

            І математику зубрили,

            Англійську вчили б через раз,

            Щоб з радістю до вас ішли у клас!

            Можливо, ми і набридали –

            Програму всі опанували.

            Тихенько будемо сидіть –

            Науки гризтимем граніт!

Учень 8 класу

             А що вже нам тут говорити?

            Які дива для вас відкрити?

            Що нас найбільше – оце факт.

            На жаль, не якості це знак.

            Однак нам важко як ніколи.

            На рік ми прийдемо до школи

            І будем теж випускники,

            Як наші горлиці й орли.

            До них, звичайно, нам далеко,

            Та ми безстрашні, мов лелеки.

            Своє у нас міцне гніздо –

            На крилах в даль полетимо.

            Ми всі вивчатимем науки,

            Спокійно, тихо і без муки

            Ми школу виведем вперед.

           Життя солодким буде – мед!

           Сьогодні класну запевняєм

           І ключ надії їй вручаєм :

           У всьому будемо майстри.

           Ви чуєте, випускники?

( Вручає ключ надії класному керівнику)

В – 1. Такі різні і такі схожі класи, бо всі ми – діти. Забуваємо негаразди і невдачі. Немає місця для смутку. Хай всіх нас єднає пісня, яка прозвучить як дарунок для випускників, учителів і гостей свята.

(Виконується пісня «Перерва»)

В – 2. Ось так, як виступи, - роки.

          І знов нові випускники.

          Нові і хлопці, і дівчата

          Своїх гартують вже крилята.

В – 1. Звіряють сили і слова.

          Тремтить схвильована душа.

          В руках у них красиві квіти.

          Для всіх вони – звичайні діти.

В – 2. То слово їм ми надамо.

          Щоб їм тут сумно не було.

Виступ дев’ятикласників – випускників

       1. Та нам не сумно від дзвінка,

              Бо ще екзаменів пора,

              Бо ще прийдеться нам не раз

              Прийти у рідний гарний клас.

          2. Сьогодні ж просто, як і всі,

              Ми гості звані й дорогі.

              Востаннє ми тут на плацу

              Посеред квітів і дощу.

          3. Дощу із сліз моїх подруг

              У школі вчитель нам, як друг.

             Для нас він душу всю віддав

             І все, що знав, нам розказав. 

        4. Усім доземний наш уклін.

            За все, що минуло, мов дзвін.

            За все, що сяяло, мов день,

            В вінку з уроків і пісень.

       5. Урок найкращий – це екзамен.

           А їх чимало в нас – аж п’ять!

           Тягар важкий, неначе камінь.

           Для нас, дорослих вже пташат.

        6. Та з ними справимось належно,

             Хоча в душі в усіх бентежно

             Одне ми хочемо сказать,

             Що будем всіх ми пам’ятать:

          1. Учителів, які навчали.

          2. Людей, які все прибирали.

          3. Хто нам обіди готував.

          4. І книги світ нам відкривав.

          5. Хто школу нам ремонтував.

          6. Грошима школі помагав.

Випускники разом:      Усім за працю – наші квіти.

                                       Ми ваші майже другу діти.

(Випускники дарують вчителям квіти).

Вірш «Подяка»(випускники продовжують свій виступ)

          1. Роки незабутні навчання,

              І перший учитель, і клас,

              І букви, і цифри, й читання –

              Мені все сподобалось враз.

          2. Спасибі, учителю рідний,

              За серце велике, просте,

              За «добре» і за «відмінно»

              Й дитинство моє золоте.

          3. Твій вогник і праця натхненна

              Навічний залишили слід,

              А погляд, відкритий, буденний,

             Любов’ю наповнював світ.

            4. Спасибі, учителю рідний,

             За працю натхненну, складну,

             За дотик і погляд твій ніжний

             В хвилину одчаю сумну.

        5. Тепло твоє візьмем з собою

             В незвідані далі, у путь.

             Ми горді і повні тобою –

             І школу, й тебе не забуть.

       6. Спасибі, учителю рідний,

            За теплі і щирі слова.

            Тебе  завжди ми  будем гідні,

            Допоки планета жива.

В – 1. Для вчителів школи звучить пісня від випускників.

(Виконується пісня «Рідна школа»).

В – 1.  Найменші дітки зачекались.

          Вони на свято наше вбрались.

          Такі маленькі світлячки

          До школи ледве дотягли.

В – 2. До слова ми сердечно просим.

         Батьків ми також ще попросим.

         Маленьким діткам помогти :

         Вони ж ще мамині синки!

Виступ майбутніх першокласників.

     1. Хто там сказав, що я – синок,

         Кругленький, ніби колобок?

         Хто з вас сказав, що я слабий?

         До школи я прийшов увесь новий!

      2. І я новенька, ніби квітка,

         Немов пухнастая лебідка,

         Ще краще вчитимусь за вас.

         Ви чуєте, дев’ятий клас?

     3. Я буду також активістка,

         Можливо, технік, гумористка,

         А може, просто, як спортсмен,

          А може, вийде бізнесмен.

     4. Я, може, буду скромна й ніжна,

         Лягати буду, мабуть, пізно,

         Читати буду я книжки

         І бить, де треба, скрізь цвяхи.

     5. Ми хочем школу привітати.

         Випускникам лиш побажати

         Мети своєї досягати,

         Не раз у школу ще прийти!

В – 1. Спасибі діткам за вітання,

          Слова хороші й побажання,

          За світлий гумор і красу,

          Дитячу щирість, новизну.

В – 2. Для них готові подарунки,

          Усмішки друзів і пакунки.

          Ви їх для себе збережіть –

          І в перший клас з собою візьміть.

(Випускники дарують майбутнім першокласникам подарунки).

Вірш «Останній дзвінок»

В – 1. Останній день травня.

          Останній урок.

          У тиші ранковій

          Останній дзвінок.

В – 2. Прощання з дитинством,

          Із другом близьким.

          І путь вже терниста

          За домом шкільним.

В – 1. На серці тривога,

          Невимовний біль,

          В очах – лиш волога

          Пекуча, мов сіль.

В – 2. В життя самостійне

          Ступаєш ти крок.

          Іде нова зміна

          В сузір’я зірок.

В – 1. Для тебе останній

          Травневий дзвінок

          Й сердечні вітання,

          І барви думок.

В – 2. Ось старт уже даний –

          Малиновий дзвін.

          Веселий, жаданий,

          Так грає лиш він!

В – 1. Душа завмирає…

          Радіє … Чека …

          І поклик лунає

          Шкільного дзвінка.

В – 2. Жаданий останній дзвінок пролунає з рук майбутньої першокласниці (прізвище) та випускника школи (прізвище).

(Лунає останній дзвоник).

В – 2. Свято добігло кінця.

          Чути ще поклик дзвінка.

          Чути тремтіння душі.

          Ми вже всі стали другі.

В – 1. Стали дорослими враз.

          Зараз ви зайдете в клас.

          Більше не буде дзвінка

          Для цьогорічного випускника.

В – 2. Право першими зайти до школи у цей святковий день надається майбутнім першокласникам та випускникам.

В – 1. Дружно за руки беріться.

В – 2. Мамам  і друзям всміхніться.

Ведучі          Помах останній руки –

разом:           Щасливої долі, випускники!

 

(Під звуки музики дев’ятикласники беруть за руку  майбутніх першокласників і заходять до школи.

Свято оголошується закритим).