1
Сценарій свята «Прощавай, початкова школо!»
Звучать позивні, за ними – весела мелодія. Виходять дві дівчинки ведучі.
1ведуча:
Слухайте! Слухайте!
2ведуча:
І не кажіть,що не чули!
1ведуча:
І не кажіть,що не бачили!
2ведуча:
Сьогодні у нас свято!
Заходить хлопчик ведучий
Ведучий:
Свято? Чому людей тут так багато?
1ведуча:
Ти не знаєш? Повинен знати! Всі прийшли відсвяткувати….
Ведучий:
Що? Яке свято?
2ведуча:
Свято з нагоди закінчення четвертокласниками початкової школи.
Ведуча1:
Весна буяє різнобарвним цвітом, Весела й благодатна ця пора. І, поспішаючи на зустріч з літом Прощається із класом дітвора
Ведучий:
Ні-ні, це зовсім не маленькі діти, Це вже сміливі впевнені пташки, Вони вже можуть далеченько полетіти. Сказано ж: вони – випускники.
Ведуча2:
Їх зовсім не багато – лиш п’ять учнів: Дівчаток, хлопчиків, серйозних і смішних, Старанних, ввічливих, слухняних і не дуже. Нам всім так хочеться вже глянути на них.
Ведучий :
То ж ми запрошуємо їх на свято У цей святковий урочистий час. Ми оплесками будемо стрічати. Вітаймо їх: іде четвертий клас!
Під мелодію і оплески заходять четвертокласники
Ведуча1
Отже, знайомтесь!
Ведуча2
Якщо , ви, звичайно, не знайомі
Ведучий:
Веселий!
Ведуча1:
Дружний!
Ведуча2:
Пустотливий!
Ведучий:
Трішечки галасливий!
Всі разом :
4 клас!
Ведуча1:
Погляньте – випускний наш дружний клас,
Задумано і радісно всі дивляться на нас
Дівчатка, хлопці – стримані й балакуни,
Тепер вже не малята, тепер – випускники!
Ведуча2:
Ось сильна половина класу –
Лиш подивіться, що за козаки.
Сильні, спритні – видно це одразу,
Ростуть надійні нам захисники.
Ведучий:
А ось – дівчатка – милі, ніжні, працьовиті
Росою із пелюсточок умиті.
Розумниці, красуні вони нині
Майбутні українські берегині.
Слово випускникам
Раді вас вітати!
Всім бажаємо здоров’я
Й щастя повну хату.
Ми сьогодні зустрілися в тісному крузі
На радісне свято – веселе чудове
Ваші діти закінчили початкову школу
Хай сміх скрізь лунає!
У кожного радісна усмішка сяє
Всі дружні, веселі, радійте за нас.
Всі разом :
Ми переходимо в 5 клас!
Виконується пісня (« Дружний клас»)
Сценка
- А я чула, що сьогодні у нас був останній урок...
- Як то останній?!
- Ми прощаємося з початковою школою.
- От і добре! Я вже думав, що ця мука ніколи не скінчиться...
- А що ж далі?
- Я від старших чув, що на нас чекає старша школа.
- А мені розповідали, що там справжнісінька каторга: твори, перекази, контрольні та ще й іспити якісь!
- Щось мені вже не хочеться туди...
- Давайте краще у початковій школі залишимось, тут ми вже все знаємо, будемо всі відмінниками!
- Еге, якби ж так можна було! Але час назад не повернеш...
- А ви не знаєте, чому вчителька нам іноді казала: золоті діти?
- Мабуть тому, що ми були слухняним.
- Тому, що були старанними.
- Ні, тому що куди не підемо, за нами золоті верби ростуть.
Виконуються сценки
Сценка1
Учитель (до учня, грізно): Признайся чесно та щиро: хто за тебе робив домашнє завдання?!
Учень: Чесно?
Учитель: Чесно-пречесно!
Учень: Ну, якщо чесно, то не знаю, бо я вчора дуже рано заснув...
Сценка2
Учитель: Чому це ти, Петрику, з учителями не вітаєшся?
Учень: А я вже вітався!
Учитель: Щось я не чула...
Учень: А я зранку, тільки-но встану, відразу кажу: "Доброго ранку, вчителі всього світу!"
Сценка3
Учитель: І знову ти, Василю, спізнився аж на цілих двадцять хвилин! Що ти вигадаєш на цей раз?
Учень: А мені нічого, пане вчителю, й вигадувати не треба - просто я живу за народною мудрістю, а ще - за порадою свого дідуся.
Учитель: І що ж це за такі мудрі поради?
Учень: Народ говорить: "Поспішиш - людей насмішиш", а народ у нас - мудрець із мудреців!
Учитель: Добре, припустимо - я не заперечу... А що ж мудрого ти почув од діда?
Учень: А дідусь мені говорить постійно: не поспішай, онучку, - у тебе ще все життя попереду!..
Сценка4
Мама: Синку! Чого це ти раптом так старанно миєш лоба?!
Син: Та вчителька сказала вчора, що в мене на лобі написано, коли я не вивчив уроків...
Сценка5
Син: Тату! Пам'ятаєш, ти обіцяв мені п'ять гривень, якщо я напишу контрольну на "12"?
Тато: Звичайно, пам'ятаю! Ось... (робить спробу залізти за грошима до кишені, син перехоплює його руку)
Син: Не спіши, таточку, - вчителька наказала тобі передати, що я зекономив твої грошики!..
Всі разом:
Вчитись в школі не проблема,
Всюди вихід ми знайдемо.
Слово випускникам
1.В нашій школі все любе і миле Й дитячому серцю таке дороге: Вчителька перша, що поглядом гріла В рідному класі тебе і мене.
2.Та ось прийшла прощатися пора З учителькою і найпершим своїм класом. А на очах – непрохана сльоза, І сум, і радість переплелись разом.
3.Так-так, сьогодні ніби свято в нас, А на душі так сумно, як ніколи. І, хоч ми прийдемо іще до школи Та вже не зайдемо в улюблений наш клас.
4.І наша вчителька вже вчитиме не нас, У неї буде інший перший клас, У неї будуть інші свої діти, А ми вже підросли, і цього ніде діти.
5.Нам все в нашому класі знайоме, І добре так, неначе вдома. Тут перша парта, перші друзі, І двійка, що отримав по заслузі.
6.А скільки раз у цьому класі пустували І одне одному носи порозбивали, І сіпали дівчаток за косички, Аж червоніли від обурення їх личка.
7.Було немало за чотири роки Були перерви, і були уроки. І проминуло все, неначе в сні, І все це дороге тобі й мені.
Виконуєься пісня (« Рідна школа»)
Перша вчителька! Добра, терпляча, Наче мама була нам, малим, А любов її щира, гаряча, Зігрівала й світила усім.
Сьогодні ми прощаємося з Вами
І більше Ви не будете нас вчить
І в клас до нас прийде вже інша мама,
Щоб за неправильнії вчинки посварить.
Та ми ніяк не можем уявити,
Що двері в клас відкриєте не ви,
Що вже не скажете «Добридень, діти,
О, як за літо всі ви підросли!»
Та все в житті коли-небудь минає.
Прийшла і нам прощатися пора.
З надійного гніздечка відлітає
Дзвінкоголоса спритна дітвора.
Ми бачимо, що сумно й вам у цьому залі,
І хоч не раз незадоволені були,
Ви все ж любили нас, всю душу в нас вкладали,
Тепло і щирість завжди в клас несли.
Сьогодні хочемо подякувати щиро,
За Ваш нелегкий і почесний труд.
Бажаємо добра, здоров’я, миру,
Хай все найкраще Ваші учні в світ несуть.
Хай будуть світлі ранки й зірчасті ночі,
Хай Вас оточують любов і доброта,
Щоб не згасали в горі Ваші очі,
Щоб радість була в будні і свята.
Виконується пісня «Перша вчителька»
Спасибі усім, хто працює у школі!
За ласку, увагу, турботу, старання!
Всім, хто чотири роки був з нами!
Шлемо найпалкіші вітання!
Світлана Василівна
Ви у школі – найголовніша,
Бо директор – всьому голова,
То ж прийміть від нас ви вітання
І подяки щирі слова.
За те, що є усюди лад
І всього є доволі,
За те, що кожен-кожен рад
Навчатись в нашій школі.
Шановні вчителі: Тетяна Миколаївна та Юлія Миколаївна!
Наших друзів молодших ви у школі навчаєте.
Але байдужими і до нас не буваєте.
За спільні перерви, життєві уроки,
За те, що ви мали немало мороки,
Берегли й пильнували, хвилювались за нас,
За все дуже вдячний четвертий наш клас.
Ведучий: У кожного є два береги – від одного людина відпливає, а до другого повинна неодмінно причалити. Рікою життя зустрічається немало пристаней, але найрідніший берег – берег Дитинства. І чим далі людина відпливає роками, тим більше її тягне до цього берега.
1уч. Найсвітліша пора – дитинство.
2уч. Безтурботна пора – дитинство.
3уч. Найчесніша пора – дитинство.
4уч. Найсвятіша пора – дитинство.
1уч. Це – щастя і радість,
2уч. Це – ніжність і мрія.
3уч. Це – тато і мама.
4уч. Це рідна Вкраїна.
Пісня
1уч. Є країна дивовижних мрій.
Діти там усі – маленькі принци.
Від зорі вони і до зорі
Уві сні літають наче птиці.
2уч. Є країна дивовижних мрій.
Там схід сонця завжди пурпуровий,
Там пливе кораблик паперовий
І у небі паперовий змій.
3уч. Є країна дивовижних мрій.
Там ріка ніколи не міліє,
Там душа ніколи не старіє –
Там, в країні дивовижних мрій.
Виконується пісня «Райдуга»
В житті у нас є дві людини
Нема й не буде їм заміни.
Бо це вони…Це мама й тато.
Для них сьогодні також свято.
. Ми до батьків сказати хочем слово,
І привітати хочем від душі,
Подарувати всім пісні чудові,
Найкращі прочитати вам вірші.
2уч. Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато.
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи
І щоб в житті ніколи не старіли.
3уч.Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту
І без свого родинного тепла?
4уч. Ви ж нас, як пташат, в гнізді зростили,
Давали дітям раду, як могли.
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.
8уч. Любі!
Ми вам обіцяєм: учитись, дружити,
Гарні оцінки додому носити,
Щоб дарувати радість вам,
Любесеньким нашим батькам.
9уч. Хоч часом ми буваємо нечемні
І дуже ви хвилюєтесь за нас,
Але у серці знаємо напевно:
Ми більше радуємо вас.
1.На світі добрих слів живе чимало,
Та всіх добріше і ніжніш одне –
Із двох складів простеньке слово "мама",
Й немає слів рідніших, ніж оце!
2.Яке красиве, миле слово "мама",
Все на землі від материнських рук.
Вона малих нас й дуже неслухняних,
Добра навчала – вищої з наук!
5.І в осінь, і взимку, весною і влітку,
Щоб щастя й здоров'я у тебе було.
Уклін тобі, рідна матусю-лебідко,
За світле дитинство, за ласку й тепло.
6.Тато мій дуже гарний, сміливий і дужий,
Він уміє, напевно, все в світі робить!
Я люблю свого таточка рідного дуже!
Ну та як же мені його не любить?!
Тато завжди зі мною, мені він читає,
Водить в поле ранкове стрічати зорю.
І в футбол разом з нашими хлопцями грає.
І, звичайно, за все це я тата люблю.
7.Тату мій милий, матусю рідненька,
Вдячна Вам любі, що я не саменька,
За те, що у мене є рідні такі
Даровані небом від Бога Батьки!
Для мене найкращі, все знають вони,
І хочуть сховати мене від журби,
Здоров’я прохаю і щастя для них,
Щоб місця не було для будь-яких лих!
Виконується пісня « Мої батьки»
Слово батьків
Батько
Дорогі наші діти, найкращі для нас,
Ми бажаємо щастя і долі.
Вам сьогодні з дитинством прощатися час,
А життя – не стежина у полі.
Мати
А життя – це дороги тернисті не раз.
А життя – це не сміх і не жарти…
Та не бійтесь нічого, у добрий вам час,
Світ чарівний і жити в нім варто.
Батько
Все здолати потрібно вам буде не раз,
Не впадайте у відчай , боріться
Йдіть сміливо!
У добрий вам, діточки час!
Мрія кожного з вас хай здійсниться!
Мати
Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі,
Горе й лихо хай всіх обминає.
Хай вам буде удача і щастя в житті,
І хай серденько ваше співає.
1.Розвивайся, звеселяйся, моя рідно мово.
У барвінки зодягайся, моє щире слово!
2.Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі та веселі!
3.Дітвора ми українська, хлопці та дівчата.
Хоч на ріст ми не великі та душа завзята!
4.Бо козацького ми роду, славних предків діти.
В школі ми вчилися рідний край любити.
5.Ми усі у школі друзі. Ми одна родина.
А найбільша наша мати – рідна Україна.
Виконується пісня «Україно, ми твоя надія»
Виступ першої вчительки, подарунки випускникам
Обіцянка випускників
Вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед своїми товаришами, батьками, вчителем урочисто обіцяємо:
1. Біля дошки стояти як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть найбільш важкого і підступного.
2. Не доводити вчителів до температури кипіння (+100)
3. Бути швидким, але не перевищувати швидкості до 60 км/год, пересуваючись шкільними коридорами.
4. Витягувати з вчителів не жили, витискувати не піт, а міцні знання .
5. Плавати на «добре» та «відмінно» у морі знань, пірнаючи до самих глибин.
6. Бути гідними своїх учителів та батьків.
Виконується вальс
Знову мелодія лине, Всіх полонила вона…. Вічна, велика і ніжна, Наче красуня – весна.
У нас у всіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Скажем разом: «Старша школо, здрастуй!
Початкова школо, прощавай!»
. Ми всі будем пам’ятати
Перші труднощі, свій клас
І веселі, цікаві уроки.
Як швидко промайнув цей час!
. Швидко роки пролетіли,
І в памяті спогад лише залишили.
Ми завжди згадаємо свій 1 дзвінок
І 4 класу останній урок.
Ну от і все. Іще два – три акорди, І – школо початкова, прощавай!
Ми стоїмо тут радісні і горді! Чекаєм на команду «Вирушай!»
Давайте ми, за звичаєм прадавнім, Присядем на доріжку хоч на мить,
А там з дверей махнемо на прощання У добру путь! І хай нам всім щастить!
Виконується пісня «Зачекай, дитинство, зачекай»