Ведучий 2. Доброго дня, наші гості! Ось і настав цей святковий день. На вулиці світить яскраве сонце, співають пташки. Час летить невблаганно і змінює усе, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Усе має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак нинішній день проводить невидиму межу між дитинством та юністю.
Ведучий 1. З давніх - давен люди піднімали голову, спрямовуючи свій погляд на зоряне небо. Он Велика Ведмедиця, он Чумацький шлях, а он полетіла в небесній глибині комета, вітаючи нас вогнянним хвостом.
Ведучий 2. А он загорілася нова зірочка. Вона така маленька, не смілива ще…
Ведучий 1. В народі кажуть: Загорілись на небі зірочки, то в родинах з’явились діточки
Ведучий2. Так-так ! Саме народження дитини віщують зорі.
Ведучий 1. Рік 2008 - 2099…В родинах щасливих з’явилися маленькі хлопчики і дівчатка.
Ведучий 2. Батьки довго радилися: яке ім’я подарувати своїм зірочкам?
Ведучий 1. І ось рік 2019...Маленькі зірочки перетворились у світліші і прекрасні зорі… Які за хвилину з’являться на цій сцені
У ласкавому травневому повiтрi
Бузковий запах ллється i бринить.
Тож, на шкiльному нашому подвiр’ї
Останній дзвоник скоро продзвенить.
Ведучий 2 Це сльози й радiсть, свято i прощання.
Для когось вiн лунає перший раз,
Для когось справдi буде вiн останнiм,
А вас покличе у наступний клас!
Ведучий 1. Першого вересня 2015 року наша школа прийняла у свою дружну сім’ю поповнення – 5 дівчаток та 4 хлопчиків. Протягом чотирьох років навчання їхнє число змінювалося. На сьогоднішній день 5 дівчаток та 3 хлопчиків вже закінчують початкову школу. На свято запрошуються шановні випускники.
Ведучий 2. Ось заходить на свято, вітайте
Наш 4-ий, найстарший клас!
Хай здійсняться всі їхні бажання
Ми ласкаво запрошуєм вас!
Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору лунай, в добрий час.
Вище голови, йдіть веселіше,
З нетерпінням чекаємо вас!
Ведучий 1. Сім’ю свою він дуже любить
Надії мами він, звичайно, оправдає,
Бо має силу волі, а в наш час
Це стало рідкістю у нас.
Зустрічайте – Ростислава.
Ведучий 2. Любить маму, любить квіти,
До людей добра й привітна.
Ось іде вона така
Мила й дорого – Дарина.
Ведучий 1. Розв’язати складну задачу –
Це для нього лиш забава.
Математик вищий клас
Він і в спорті просто ас.
Зустрічайте Артема.
Ведучий 2. Хто малює так чудово,
Віршики складає?
Хто старається в навчанні
Й гарну пам’ять має?
Це ж Мирослава.
Ведучий 1. Сашу Бог талантом наділив,
Слух і голос їй чудовий він вручив.
І вона на всіх святах і вечорах
Танцювала і співала – просто «Ах!»
Привітайте оплесками Ви її гарненько.
Ведучий 2. По дорослому хазяйка
Не потрібна їй вже лялька
Скромності у неї не займати
Напам’ять може любу пісню проспівати
Ользі бурні оплески.
Ведучий 1. Вона є жвава і рухлива
До того ще і жартівлива
Будем ми її зараз вітати
Анну оплесками зустрічати.
Ведучий 2. Він стрункий і симпатичний
До роботи і до спорту звичний
Хоч писати Роман не дуже любив,
Але хороші оцінки заробив.
Хай пісня тут лине,
Хай сміх скрізь лунає,
У кожного радісна усмішка сяє.
Всі дружні, веселі, радійте за нас,
Ми всі переходимо у 5-А клас!
Наш клас населяють 8 осіб. З них абсолютна більшість - діти.
Загальний вік - роки місяців і днів.
Загальний зріст - см
Загальна вага - кг
Причому за 4 роки навчання у початковій школі кожен в середньому виріс на 17 см.
Поправився на 4кг 300 грамів.
За чотири роки у нас було 3210 уроків.
На них ми перегорнули 5796 сторінок підручників.
Ми списали та згризли 320 з половиною ручок,
Втратили дюжину гумок.
З'їли три тонни хліба,
Випили 5 бочок чаю,
Декілька разів посварилися і побилися, але це така дрібниця!
А ще ми набралися розуму, навчилися дружити і веселитися!
Фонограма телепередачі «Прогноз погоди»
Ведучий 1. кожен урок природознавства ми розпочинаємо з фенологічних спостережень. Отже, Сьогодні 25 травня . Чудовий день! Сонце ваших посмішок світить яскраво. Настрій безхмарний. До нас рухається теплий фронт щирих і добрих слів. Можливі громові розкати сміху з поривами оплесків і рідкісний поперемінний дощ із сліз радості і печалі. Температура повітря зігріває серця, піднімає настрій, а легкий вітерець розганяє хмари смутку і дозволяє насолоджуватися життям.
Ведучий 2. Наші діти такі винахідливі, такі розумні, вони збудували машину часу, вклали в неї: розум, знання, силу, творчість, дружбу, повагу, любов. Давайте перевіримо, як вона працює. До запуску в 5 клас готові? ( Так.) Пристебнули ремні. Рахуємо 5,4,3,2,1…Пуск!
Лунає бій годинника, стрілка вказує на 1 клас.
Ведучий 1. Мабуть перенавантаження. Ну що ж, давайте повернемось у минуле.
А що, згадаємо давайте
Чотири роки нелегких!
Нехай почують мами й тата,
Що ми робили тут без них.
Згадаємо разом чотири радісних роки,
Веселі перерви, цікаві уроки…
Зовсім, зовсім недавно – чотири роки тому,
Ми, маленькі зернятка, прийшли в школу свою.
Хвилювався, як ніколи!
Хвилювався я весь час!
Бо тоді я йшов до школи
Перший раз у перший клас!
Ведучий 1. Час минув, осінь в гості завітала.
« В школу Вам пора!»- сказала.
Ось і школа, перший клас,
Радо він зустрів всіх вас.
Учениця: Гукнула мама: « Донечко!» -
І сну як не було.
А сонце вже долонечки до мене простягло.
Вдягаю я схвильовано святковий свій наряд.
І всі ляльки здивовано питають « На парад?»
- Та ні ,- кажу я радісно,- У школу, в перший клас!»
Ляльки зітхають заздрісно: « І нас візьми, і нас…»
У школу не забавами займатися іду-
Багато там цікавого в підручниках знайду.
Там ждуть мене школярики і вчителька моя.
Як вивчимо Букварика, читать вам буду я!
Вересень щедро сонцем залитий,
В школу повсюди сходяться діти.
Квіти барвисті в них у руках,
Вогники щастя ясніють в очах.
В кожного радісна усмішка сяє.
Дзвоником першим їх школа вітає.
Ми пам’ятаєм той дзвінок веселий,
Що продзвенів нам перший раз,
Коли ввійшли ми з квітами у школу
У свій найкращий перший клас.
В той день світило сонце ясно,
Навколо так було прекрасно.
І вчителька промовила звертання:
«Ну що, розпочнемо навчання?»
До успіхів було далеко,
Нам заважали балачки.
І виявилось – ой, нелегко
Писати палички й гачки.
Так поступово ми звикали
Тримати ручки й олівці.
Вже нас контрольні не лякали,
Ми часто чули: «Молодці!»
Учитель. В школі швидко всі освоїлись,
Із класом ознайомились.
Отак все починалось святково і бентежно,
Тоді настали будні: уроки і обмеження.
Наступає в нас перерва -
Хлопчаки на килимі,
Хтось вилазить он на стелю,
Хтось скотився по стіні,
Хтось під партою щось шукає,
Хтось шукає свій пенал,
Але все це означає,
Що наш клас на вуха став.
Ми букварик почали
В вересні вивчати,
І багато встигли ми
Вже запам'ятати.
На урок до нас Сова
Часто прилітала.
Друкувать склади й писать
Нам допомагала.
Виручайте, палички,
Наші виручалочки.
Всі ставайте по порядку,
Мов солдати на зарядку.
За поля не вибігать,
Спинки прямо всі тримать.
Чому ж не привчаєтесь?
Важко так навчаєтесь?
9. Чом стоїте, як попало?
Знову нам за вас попало.
Та не знає наш учитель,
І не знає наша мама,
Як нам важко так зробити,
Щоб ви всі стояли прямо.
Такі муки ми терпіли,
Доки букв писать не вміли,
А тепер пройшли роки,
Все запишем залюбки.
Ох, було мороки з нами
Вчительці багато.
Як по сто слів за хвилину
Вчились ми читати.
Математики нелегко
Було нас навчать.
Додавати, віднімати
Рівняння складати.
11. А про перші наші кроки
І круті стежинки
Нагадають вам, напевно,
Веселі смішинки.
Плететься учень до класу: червоний, мокрий! Падає на стілець, стогне:
— Ой, не можу, зараз вмру!
Підходить хлопчик, питає:
— Петрику, що сталось? Тобі погано?
— Ой, нема чим дихати, вмираю...
— Ти захворів?
— Не можу, ой, ой, змучився....
— Може, додому підеш? (Учень одразу сідає рівно).
— Ти що? Чуєш дзвоник на урок? Ось на уроці і відпочину.
Молитва школяра
Молився хлопчик Богу, Просив про допомогу:
— О Боженьку, не погуби!
Молю, благаю, так зроби,
Щоб Наполеон із Данії
Потрапив до Іспанії!
У Біле море щоб Дніпро
Впадав, молю, не в Чорне!
Бо на контрольній саме так
Я написав учора...
Прикметник у множині
— Придумайте речення, — Вчителька каже,
— З прикметником «чорний», Але в множині.
— Придумала! — радісно скрикнула Даша.
— Два негри скакали удвох на коні.
Урок природознавства
— Тварини — наші друзі,
Та треба пам'ятати,
Що мацати руками,
Тим більше цілувати, їх небезпечно, діти,
Бо можна захворіти! — Учителька повчала.
— Є прикладів чимало... -Катренко встав з-за парти
І каже:
— Це не жарти! Сусідка наша, Алла,
Кота все цілувала... — (Катренко просльозився),
Не витримав, сказився!
"Все не так просто..
Аню, будемо дружити?
Буду твій портфель носити,
І додому проводжати
, І від хлопців захищати!
— Добре, згода.
— То на здачу
Дай, перепишу задачу!
Не ті карти
Своїм горем Ростислав із друзями діливсь. І при цьому ледь не плакав, дуже зливсь:
— Карти контурні принести задали, Я послухався, приніс, які були. Бац! В щоденник — одиницю! От напасть! Я: «За що?», а вчитель каже, що не в масі
Просив дружків своїх Роман:
— Знаннями, хлопці, поділіться! Не знаю, скільки треба «єн»
Писать в іменнику «рушниця»?
— Ех ти! — срамив його Миколка, — ; Порожня в тебе голова!
Одне - якщо це одностволка, А як двостволка — значить два.
Вчитель бережно розправив Зошита в Артема...
— Чом ти знову не поставив Знаки розділові?
— Ставив, — глянув той сміливо, — Як ви зошит брали. То вони, тоді, можливо, Десь повипадали?
— Ти ж, Ростиславе, бачив, що кота Тягнув наш Рома за хвоста! Чому його не зупинив?
— Та руки зайняті я мав!.. Кота за голову тримав.
Батько з газетою. Син надутий кидає портфель . Батько на це зауважує:
- Синку, що сталося ? Ти такий засмучений! Хто ж посмів тобі зіпсувати свято 1 вересня ?
- Свято! ? Нічого собі - свято ! Чого ж ви не попередили мене, що це не на день, а на 11 років!
Конкурс для батьків
Будь уважний!
Вчитель називає дату народження дитини, а батьки повинні відгадати чия це дитина.
Лунає бій годинника, стрілка машини часу показує на 2-й клас.
10 учень. Другий клас. Пішла таблиця.
І ночами стала сниться.
Ми її вчимо, вчимо -
На уроках «горимо»!
11 учень. Різні дії як насіли –
Розібрати немає сили!
Додавання, віднімання,
Жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити –
Годі, браття й говорити.
12 учень. Стали в ряд частини мови
Як багато, чесне слово!
Як би тут не розгубиться
І хоча б чогось навчиться.
13 учень. Ми трудились що є сили,
Цінне все, чого навчили
Всю програму вже пройшли,
Другу висоту взяли!
Звучить заставка передачі «Єралаш».
Діти співають:
Дівчата і хлоп’ята, а також мами з татами!
Веселії історії ми раді розказати вам.
Нам дуже –дуже хочеться
Підняти настрій ваш.
Отож, смішні історії! Дивіться "Єралаш".
Пропонуємо Вашій увазі веселі історії зі шкільного життя
- Мамо, я вже навчився писати.
- І що ж ти написав?
- Не знаю, я ще не вмію читати.
1-а дівчина. Ну що, розв'язала задачу?
2-а д і в ч и н а. Ні! Здала чистого аркуша.
1-а дівчина. Ну все! Мені — кінець! Усі подумають, що я в тебе списала.
Дівчина. Знаєш, мамусю, вчителька прохала мене писати літери більш розбірливо. І я не знаю, що мені робити.
Мама. Тобто як не знаєш? Слід писати розбірливіше!
Дівчина. Якщо я писатиму розбірливіше, вона зможе побачити мої орфографічні помилки.
- Артеме, зізнайся чесно, хто за тебе писав твір?
- Чесно?
- Чесно - причесно?
- Ну, якщо чесно, то не знаю, бо я вчора дуже рано ліг спати.
Сценка «Щоденник»
Мати. Ну, давай, синку, щоденник. Подивимося, що в тебе там.
Син. Я не можу сьогодні його дати.
Мати. Чому?
- Син. Аптека була закрита.
- Мати. А при чому тут аптека?
- Син. Оля сказала, що сьогодні мій щоденник можна показувати батькам разом з валеріаною.
— Рома, ти зізнався вдома, що одержав погану оцінку з математики?
— Так.
— Ну і що?
— А нічого. Тоді якраз у нас нікого вдома не було.
— Дай мені твоєю ручкою пописати!
— А хіба твоя зіпсувалась?
— Та ні... Вона припускається багатьох помилок.
— А ти, татку, в школі вчився?
— Вчився, синку.
— А це правда, татку, що ти одержував погані оцінки?
— Було таке... (чухає потилицю),траплялося.
— Тоді мама правду каже, що я в тебе вдався.
Лунає бій годинника, стрілка машини часу показує на 3-й клас.
Учитель. На порозі третій клас
Теж порадував він нас!
Творчі звіти і уроки,
Жарти, пустощі і сміх,
Праця, радість і успіх.
Діти співають частівки.
Приготуйте фотоплівки.
Зараз дружно весь наш клас
Заспіває ще й частівки
І для себе, і для вас!
Приспів:
Знають всі у школі нас
Вас віта четвертий клас
Ми, звичайно, не найстарші,
Але вже й не малюки.
Знають всі: четверті класи —
Це також випускники.
Приспів:
Знають всі у школі нас
Вас віта четвертий клас.
Ой провчились всі ці роки
Ми ну просто залюбки!
На уроках ми — сороки,
На перервах — козаки!
Приспів:
Знають всі у школі нас
Вас віта четвертий клас
Ми навчились рахувати
І письмово і в умі
Нам не треба — калькулятор,
Калькулятор — ми самі.
Приспів.
Я працюю, наче бджілка,
бач, як гарно я пишу!
Дай мені до понеділка
Зошит тату покажу!
Приспів:
Знають всі у школі нас
Вас віта четвертий клас
Всі куплети проспівали
Прощавай, четвертий клас,
П'ятикласниками стали,
Привітайте дружно нас
Приспів:
Небо синє — синє в нас —
Нас чекає п'ятий клас.
Зараз знаєм,
Скільки зір на небесах,
А ластовиння на носах..
Бережемо ріки, бережемо води,
Як матусю рідну, любим ми природу.
Бережімо кожну квіточку й травинку,
Бо ми всі природи рідної частинки.
5.Ось і третій рік ми в школі,
А сюрпризів ще доволі.
Цифри порівнялись строєм,
Як солдати перед боєм.
Скільки тут їх? Не полічиш!
Стулиш рота і мовчиш.
А ще множити, ділити...
Мозок можна розгубити!
Ведучий 1. Зараз перевіримо, як четверокласники засвоїли предмет читання.
- Хто знає відповідь на запитання, піднімає руку. За правильну відповідь отримує 12 балів.
● Сестра старша за брата на 5 років. На скільки років вона буде старшою за нього через 6 років?(На 5.)
● Літак пролетів відстань від Кіровограда до Києва за 1 год. 10 хв. Але зворотний шлях він подолав за 70 хв. Як це пояснити?
● Росло 4 ялинки. На кожній — по 6 гілок. На кожній гілці — по 5 яблук. Скільки всього яблук виросло?
1. У який горщик не можна налити води? (Розбитий.)
3. Що таке кінологія? (Наука про собак.)
4. Який найхолодніший материк? (Антарктида.)
6. Які гори є в Україні?
7. Найменший у світі птах. (Колібрі.)
8. Що можна бачити із заплющеними очима? (Сон.)
10. Який океан найбільший? (Тихий.)
16. Хто автор слів «Учітеся, читайте і чужому научайтесь і свого не цурайтесь»? (Т. Шевченко.)
Ведучий 1. Як бачите, в цьому класі всі діти активні, слухняні, талановиті. А тепер для всіх присутніх учні 4-го класу покажуть, які вони ще й ерудити.
Лунає бій годинника, стрілка машини часу показує на 4-й клас.
Учитель. Ось четвертий рік у школі,
А сюрпризів ще доволі –
14 учень. Ми дорослими вже стали,
Будемо точними надалі –
Не спізнимось на урок,
Все робитимемо в строк.
15 учень. Ми всі старались добро творити
Цілих довгих чотири роки,
І в наших серцях назавжди
Зостануться добра уроки.
Дроби, величини вчили.
Ми трудились, що є сили,
Й закріпили назавжди,
Бо усі ми підросли.
Про сади і про метро,
Написати твір? Не важко!
Лиш скажіть ви нам про що?
Пішки всі, не на авто.
Знаємо умовні знаки,
Не заблудиться ніхто.
12. Звичайно, важливо знати науки -
Ми вивчали їх без нудьги!
Але без відпочинку, друзі,
Тяжко жити, скажим вам ми!
13 Перерва! Перерва!
4 клас заліз на стіну.
Мокре волосся, скуйовджений вид,
Крапелька поту по шиї біжить.
14 Може бути, Рома, Оля й Аня
Всю перерву пірнали у басейн?
Ні! Це вони відпочивали!
Та по вулиці ганяли
15. Ну, а тут – лунає дзвоник.
4-й, в клас плететься знову.
Заморились бідні діти,
Для них урок, щоб відпочити!
Багато доброго, нового
Життя відкриє ще для нас.
Як перша сходинка до нього,
Для всіх нас був 4-й клас.
Ведучий 1. У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Кажемо: «Середня школа — Здрастуй!
Початкова — прощавай!»
Ведучий 2.Тут усім турботу й ласку
Дарували повсякчас.
В дім оцей, неначе в казку,
Йшов уранці кожен з вас.
Ми всі були смішними малюками,
Коли зайшли уперше у свій клас,
Одержали ми зошит з олівцями,
За парту сіли перший в житті раз.
Учитель: Багато сил, терпіння та часу треба було докласти, щоб виростити таких гарних та розумних дітей. Хочеться подякувати вам за те, що допомагали зробити наше шкільне життя кращим, легшим, цікавішим. Мені доставляло велике задоволення працювати з вами, відчувати вашу зацікавленість у шкільних справах, прагнення, незважаючи на свою зайнятість, допомогти у всьому. Я вдячна всім вам.
Ведучий 1. Увага! Іспит для батьків.
1. Як називається універсальний шкільний предмет, який крім прямого призначення може замінити парасольку, м'яч, подушку, стільчик і ще багато чого іншого? Портфель.
2. Цим словом можна назвати і вчителя, і учня, і міліціонера, і лікаря. Черговий.
3. Найулюбленіше слово будь-якого учня. Канікули.
4. Як називається розпорядник шкільного життя, якому підпорядковується сам директор. Дзвінок.
5. В руки її не візьмеш, але чим менше принесеш зі школи, тим більше дістанеться дома.Оцінка.
6. Буває товстий і тонкий... Буває науковий, дитячий, класний... Його любить носити вчитель...
Журнал
7. Заклад, куди приймають неписьменних. Школа.
8. Буває проста, буває складова, а інколи непосильна для всієї родини. Задача.
9. Бувають усні, бувають письмові. Якщо їх не виконати, можна отримати двійку. Батьки іноді їх перевіряють. Домашні завдання.
Вчитель: Молодці наші мами, тата і бабусі і дідусі, вони гідно впоралися з іспитом і переходять в 5 клас.
Вчитель: Дійсно, все добре і гарне, що є в нашому класі, у вас, заслуга ваших батьків. Доброю порадою, мудрим наказом направляли вони вас. Завдяки їх турботі, допомоги, бажанням зблизити, здружити дітей нашого класу, ви з малюків-першокласників перетворилися на добрих і дружніх дітей. Разом з вами вони зараз тут, на святі, і всім їм ми говоримо величезне.
ВСІ: ДЯКУЄМО!
Слово дітей до батьків
1.Ми до батьків сказати хочем слово.
Їх привітати щиро, від душі.
Бо без батьків чого ми в світі варті –
Без маминої ласки і добра,
Без батьківської мудрості і жарту,
Без щедрого родинного тепла?
2.Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров'ячка багато,
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,
І щоб в житті ніколи не хворіли.
3.Любі! Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,
Гарні оцінки додому носити,
Щоб дарувати радість вам,
Любесеньким нашим батькам.
Вчитель: Дорогі батьки!
Ви дяку від мене прийміть за дітей хороших,
За втрачені сили, недоспані ночі,
За допомогу, за ваші уміння,
За віру в дитя, за ласку й терпіння,
За вірність прикладів і вправ.
За те, що у класі ремонти робили,
І фарбували, і стіни білили,
Костюми красиві до свят готували,
І що на змаганнях за них вболівали.
Бажаю ще більше терпіння набратись,
Бо ще сім років вам разом навчатись.
Сценка « В п'ятий клас»
Батько. Якщо ти перейдеш в п'ятий клас, то я куплю тобі велосипед.
Минув час.
Батько. Ну що, перейшов у п'ятий клас?
Син. Перейшов. А ти купив мені велосипед?
Батько. Вибач, сину, я пожартував.
Син. Та я пожартував, я не перейшов у п'ятий клас.
Сценка «Набридло!»
Син: В школу більше не піду.
Мама: це ще чому?
Син: писати не вмію, читати не вмію, рахувати не вмію, а розмовляти мені не дозволяють!
СКРУТНЕ «ПОЛОЖЕННЯ»
В нас скрутне положення,
Бо таблиці множення
Наша вчителька не знає,
Кожен день мене питає!
Сценка № 1
Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають,
Смішно і казать комусь,
Бо щодня мене питають
Лиш одне: «Чому й чому?».
Батько.Ти чому образив Віту?
Мама.А чому отримав двійку?
Батько.І чому прийшов так пізно?
Мама.Та чому в шкарпетках різних?
Батько.Ти чому такий непослух?
Мама. ---А чому не стелиш постіль?
Батько. ---Ти чому це вірш не учиш?
Мама. ---А чому портфель без ручки?
Батько. ---І чому такий синець?
Син.— Ох, настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи —
Хоч би й дуже захотів...
Треба їх віддать до школи —
Хай питають вчителів.
Дієслово
- Діти, напишіть по 2 речення, щоб у кожному з них було по 5 дієслів.
- Ну що, написали?
-Так. Мама пере, прасує, куховарить, шиє, прибирає. Тато їсть, п`є, спить, палить, читає.
Незвичайний хлопчик.
Чистюля
Учень вдома старанно тре чоло губкою. Досі з ним нічого подібного не траплялось.
- Синку, чого це ти раптом так старанно миєш лоба?
- Та вчителька сказала вчора, що у мене на лобі написано , що я не вивчив уроки.
Кмітливий учень
- Чому це ти, Петрику, з учителями не вітаєшся?
-А я вже вітався.
- Щось я не чула.
-А я зранку, тільки - но встану, одразу кажу :
- Доброго ранку, вчителі всього світу!
Ведучий. Любі діти, а зараз послухайте кілька цікавих шільних порад. Але слухайте уважно до кінця кожну пораду, щоб не виникло непорозумінь.
Хлопчик. Частіше підказуй…
Дівчинка. … які цікаві справи можна зробити в класі.
Хлопчик . Завжди списуй…
Дівчинка... з підручника вправи, які задано додому.
Хлопчик. Повсякчас воюй…
Дівчинка. … за чистоту класу.
Хлопчик. Ніколи і нікому не поступайся місцем…
Дівчинка. … найстараннішого учня ласу.
Хлопчик . Не соромся бути забрудненим…
Дівчинка…. після роботи на клумби.
Хлопчик. Розмовляй на уроках…
Дівчинка…. тільки тоді, коли тебе викликали до дошки.
Хлопчик. Не поводься тихо і скромно…
Дівчинка…. коли на твоїх очах кривдять менших.
Хлопчик. Ніколи не готуй уроки…
Дівчинка…. поспіхом.
Хлопчик. Кидай сміття в школі і вдома…
Дівчинка….в ящик для сміття.
Хлопчик. Навіть найкорисніша порада може стати поганою…
Дівчинка…. якщо її не дослухати до кінця.
Хлопчик. Ми сподіваємось, що наші поради ви сприйняли…
Дівчинка … цілком і повністю.
Вчителька. Зап’ятали всі поради? Цілком і повністю? Оті добре. Сподіваюсь, вони допоможуть вам у житті. Адже ваш шкільний шлях тільки почався. Ви по- долали першу сходинку до здобуття шкільної освіти. Попереду довгий нелегкий шлях, на якому траплятимуться чимало перемог, але і прикрощів, розчарувань.
Учні. Дозвольте нам рапортувати.
• За час навчання вивчено 33 літери українського алфавіту. Вивчили багато правил українського правопису, навчилися читати, писати, розв'язувати приклади, задачі.
• Ми провели разом 2450 уроків.
• Ми провели 1800 годин за партою, і це не рахуючи часу, витраченого на виконання домашнього завдання.
• Учнями класу перечитано, не дочитано, зачитано до дірок художніх творів, книжок.
• Списано, не дописано, переписано 1829 зошитів (але не кожен з них був показаний батькам).
• Отримано 1600 оцінок високого рівня, 2200 — достатнього, 1540 середнього (про початковий рівень — , помовчимо).
• Загублено 50 ручок, 60 олівців, з десяток гумок, 30 ґудзиків, багато копійок і144 погані звички.
• Списано 3 кг крейди, 12 штанів і З щоки.
• Біля школи розбито квітник, 6 носів і 2 шибки.
Ми сьогодні в чудове це свято
Велике спасибі повинні сказати
Всьому колективу нашої школи
За те, що зростили нам діток чудових.
Спасибі керівництву школи
За те, що школа – дім наш рідний.
Не підведемо її ніколи,
Її ми слави будемо гідні.
Директор у школі – фігура центральна,
Як кажуть в народі – всьому голова!
Директор на місці – то й школа у шані,
І як він скерує – так підуть діла!
Ви нам для навчання умови створили,
Завжди ви звертали велику увагу
На наші екскурсії , свята, розваги.
За те, що були ви уважні до нас,
Вам квіти дарує сьогодні наш клас.
Є у директора права рука,
Так завуча в народі називають.
Робота в неї зовсім не проста,
І всі про це у школі знають.
Шановна Світлано Василівно, дякуємо, що
Ви процесом навчальним вміло керували,
Зошити, щоденники в нас перевіряли.
Ірино Леонідівно,– наш завуч з виховної,
Виховує всю школу і літом, і зимою.
Ви завжди звертали велику увагу
На наш відпочинок, свята і розваги.
За те, що уважні були ви до нас,
Вам дякує щиро 4 наш клас.
З Мариною Анатоліївною ми вчили англійську мову.
Й при зустрічі з іноземцем підтримаємо розмову.
А вчительці за науку подяку ми склали маленьку,
І на англійській мові ми скажемо «Тійче, сенкью!»
Інні Володимирівні вдячні за науку.
Ми з вами зрозуміли:
Життя - цікава штука!
Альоні Олегівні, дякуємо особливо
До неї ми всі бігли дружно і щасливо,
Вона завжди допомагала нам виконувать завдання
Рідненька, ви – фея навчання.
Юлії Сергіївні, подякувати хочемо!
Ми у вас у бібліотеці буваємо охоче.
Є тут книги для душі, є і для навчання,
любий наш бібліотекар, ви – фея читання!
На уроках інформатики весело й цікаво
І урок проходить неймовірно жваво.
Інформатику ми любимо. Вчителя — цінуємо,
І тому в Ірини Леонідівни ніколи його не сачкуємо!
Спасибі усім, хто працює у школі
За ласку, увагу, турботу й привіт!
Ми всі полюбили цей рідний куточок!
І тут нас навчали про весь білий світ.
Школа наша початкова,
прощавай і будь здорова.
Нових діточок стрічай
Та й про нас на забувай.
У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Скажемо: «Середня школа — здрастуй!
Початкова — прощавай!»
Учитель. І ось сьогодні вас називають таким вагомим словом – випускники. Хочу повідомити, що рішенням педагогічної ради №5 від 23 червня 2019 року всі учні четвертого класу стали п’ятикласниками.
Клятва четвертокласників
Ведучий 1.Ми, учні 4-го класу, що переходимо до 5-го, клянемось:
● Прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості. Клянемось!
● Із вовчим апетитом поглинати всі знання. Клянемось!
● Клянемось перетворити нашу їдальню до 2015 року в розкішний Макдональс! Клянемось!
● Клянемось з гідністю донести високе звання «Учень Новостародубської школи» до закінчення навчання!
● Клянемось! Клянемось! Клянемось!
Учень.Ми будемо учитись на «відмінно»,
І з поведінкою все буде гаразд,
Та ви прийміть нас із любов’ю тільки
І поведіть нас в старший, в 5 клас.
Шановні вчителі нові.
За нас ви будьте певні.
Хоч ми рухливі та шумні,
Зате розумні й чемні.
Вчитель: Я хочу передати в надійні руки класного керівника майбутнього 5 класу - Трішечки непосидючих, галасливих, проте щирих випускників 4 класу. Згідно акту передачі Ви отримуєте:
І вручити вам «Аптечку на всяк випадок»):
1.Цукерки, щоб підсолодити тяжкі хвилини
2.Іграшка для заспокоєння плаксивих
3.Йод і зеленка для лікування розбитих носів і колінок
4.Корвалол для підтримки здоров’я вчителя
5.Пояс – на крайньому разі у вихованні.
Ведучий 1. Ось і завершується наша зустріч. Ви підете, діти, до 5-го класу. Хай буде щасливою ваша дорога. Нехай буде безхмарним ваше життя, доля чесною.
Ідіть, навчайтесь,
Розуму набирайтесь,
З лихом не зустрічайтесь.
Хай вам щастить!
Учитель. Жаль розлучатися з вами. За ці чотири роки ми з вами пізнали одне одного. Разом ми переживали і біль, і радість, хороший настрій і невезіння. Але коли я заходила до класу і чула привітне: «Добрий день!» та бачила ваші ласкаві оченята, то все залишалося там за дверима. Спасибі, діти, за підтримку. На завершення хочу звернутися до вас такими словами:
Учися, дитино, бо вчитися треба,
Учися, голубко, бо розум не спить.
Хай сила і воля, і дух росте в силу,
Для життя, для світу треба все вчить.
Учися, дитино, бо світ цей — не батько,
Широкий, розлогий, мов поле в степу.
Знайти в нім дорогу лише той потрапить,
Хто служить науці, хто вчиться в житті.
Учися, дитино, — бо доля — не мати,
Шукать її треба: сама не прийде.
А той її має, той її знає
Кому розум сонцем у голівці зійде.