Сценарій свята "Прощавай, початкова, школо!"

              ПРОЩАВАЙ, ПОЧАТКОВА ШКОЛО!

 

Клас святково прикрашений кольоровими кульками, квітами.

На дошці напис «Прощавай, початкова школо!». Виставка учнівських зошитів за перший клас з письма та математики; фотовиставка «Наше життя  за 4 роки», виставка дитячих малюнків, різні вироби дітей.

(Під урочисту музику діти заходять в клас).

                                        Хід свята

Директор школи вітає учнів, батьків та всіх присутніх із закінченням навчального року та зачитує наказ про переведення всіх дітей до 5 класу.

 

Вчитель. Дорогі мої діти! Шановні батьки та гості! Як одна прекрасна мить, пролетіли роки навчання в початкових класах. І ось ми зібрались на наше останнє родинне свято. Сумне тому, що залишаю вас,  дорогі діти, а веселе , тому що ви всі здорові, життєрадісні, щасливі; добре засвоїли програму початкової школи і сьогодні піднімаєтесь ще на одну сходинку – переходите до 5 класу. Зовсім недавно наші діточки несміливо переступили шкільний поріг. І школа стала для них другою рідною домівкою. Ми разом піднімалися нелегкими сходинками у Країну знань. Тож бажаю вам сміливо крокувати далі, не зупинятись ні перед якими труднощами.

              Любі мої, щиро дякую вам за любов, за повагу, за те, що ви  мене ніколи не підводили, за ті щасливі миті або негаразди. Я старалася віддати вам любов і ласку. Я люблю вас усіх. Мені шкода розлучатися з вами. Пам’ятайте, що я завжди буду чекати вас у своєму класі.

           А ще я хочу сказати слова подяки батькам за їх мудрість, терпіння, наполегливість. Мені дуже приємно було зустрічатися з вами, спілкуватися, вирішувати разом різні питання. Ми часто проводили разом виховні заходи, в яких ви завжди брали активну участь,батьківські збори, на яких могли сидіти годинами, і нам було про що розмовляти. Ми були одна сім’я. Ви охоче розповідали про своїх дітей, ділились досвідом виховання. Ви прищеплювали своїм дітям любов до книги, рідної мови, Батьківщини, повагу та шану до людей.

       Тож давайте, дітки, всі разом подякуємо батькам за те, що виростили вас гарними, ходили з вами до школи, разом вами  раділи, переживали, вчилися, пізнавали світ.

   ( Діти оплесками вітають батьків).

 

Ведучий1.Доброго дня вам, дорогі наші батьки, вчителі та гості. Ми всі раді  вас вітати в нашому затишному класі.

      Добро хай панує у вашому домі

      І мир нехай буде завжди!

      Здоров’я міцного і щедрої долі –

      На довгі, на довгі роки!

 

Ведучий 2. Нехай кожен день дарує радість,

                    І сонце нехай світить вам,

                    Роки нехай не старять

                    І не приносять в дім біди.

Ведучий1.Сьогодні у нас  найрадісніший і трошки сумний день.

   Найрадісніший, бо ми дорослішаємо, а сумний, бо прощаємось з   початковою школою, з нашою першою вчителькою, яка була нам другою мамою в школі, з нашим затишним куточком, в якому ми раділи і сумували,

плакали і сміялись, в якому подружились і стали однією великою сім’єю.

 

Ведучий2.Але сьогодні у нас свято. Тож давайте будемо веселитись.

Діти.

1. Пам’ятаєм і зараз крізь роки –

Перші труднощі, гарний наш клас.

І веселі, цікаві уроки,

Як же швидко пролинув той час!

 

2. І дівчаток банти пишні,

      І портфелики в руках.

      Губки, наче спілі вишні,

      І цікавість у очах.

 

3. Хлопчики усі швиденькі,

І рухливі, і меткі,

Ми були такі маленькі,

А от виросли які!

Ведучий1.Від щирого серця ми хочемо подякувати нашим батькам, вчительці, виховательці, адміністрації школи, кухарям, технічним працівникам за те, що вони все робили для того, щоб у школі нам було, як вдома.

Ведучий2. А зараз давайте всі разом заглянемо до першого класу. Ось які цікаві пригоди траплялися з нашими першокласниками.

 

Хлопчик. Першокласник Юрко повернувся зі школи і заявляє батькам:

• Все, я до школи більше не піду!
• Чому? – дивується мама.
• Бо там примушують читати і писати, а я ще не вмію. А от розмовляти я вмію, та чомусь саме цього на уроках робити не дозволяють.

Вчитель. Цікаві історії траплялися з нашими учнями. Всього бувало: співали  на уроках, обідали, гралися машинками та ляльками. А зараз пограємо гру, яка називається «Як ми знаємо один одного».

• Хто в нашому класі був найнепосидючішим?
• Хто найдовше вчив табличку множення?
• Хто плакав за мамою?
• Хто любив малювати на дошці?
• Хто хотів стати вчителькою?
• Хто любив на уроці їсти?

Як часто ми починали нове життя і говорили самі собі: «Все, завтра почну нове життя, почну краще вчитися, каліграфічно напишу вправу з української мови і задачу з математики сам розв’яжу. І читати буду кожного дня. І буду вчитися тільки на відмінно!

 

Хлопчик.                НОВЕ     ЖИТТЯ

                  Вчора Вітя так промовив:

  - З мене досить, от вам слово.

 Я почну життя нове!

 Аркуш взяв і олівець,

 Сів і пише по рядку:

 - в сім встаю, роблю зарядку,

 Чищу зуби, мию шию,

 Неодмінно вуха мию.

 Потім кухня.

 Там сніданок всім готую. Сам, без мами.

 Потім мию, підмітаю і до школи поспішаю.

 Ще у плані пунктів двадцять.

 Та не варто зупинятись.

-Чому? – питаєте. Все просто.

 Бо знову мама миє посуд,

 Підмітає та готує.

 А Вітько? Вітько й не чує.

 Він у ліжку й досі спить,

 А над ліжком план висить!

 

Дівчинка. 1.Я прийшла у перший клас.

                    Тут читати й малювати

                    Вчила вчителька всіх нас.

                    Я старалась вчитись на «відмінно»,

                    Щоб учителькою стать.

 

Вчитель. На наше свято завітав наш давній знайомий друг, який допомагав нам здобувати знання. Він просить слова.

 

Буквар.  Спасибі, хлопчики, дівчатка,

               Що Букваря на світле свято

               Ви не забули запросити.

               За шану я вам вдячний, діти,

               В Країну Знань вам шлях відкрити

               Я щиро всім допомагав.

               Як з літер слово утворити,

                Колись вас першачків навчав.

                Чотири роки швидко пролетіли,

                Ви підросли і помужніли.

 

Діти. 1. Добрий Букварику!

              Перша книжко!

             Хочеться навіть поплакати трішки..

             Жаль розлучатися, хоч і треба,

             Ми не забудем ніколи про тебе.

 

    2. Здобувати знання нам допомагав не тільки Буквар, а й     підручники Математики, Рідної мови та Я і України, таємниці яких допомагала осягнути наша перша вчителька.

 

   3. Учителько перша, зібрались ми нині,

  Щоб дяку і шану віддати тобі

  За ласку, за мудрість.

  Бо  кожній дитині

  Ти частку душі залишила навік!.

 

   4. Спасибі вам, дорога вчителько,

  за добру науку,

        За паличку першу і першу букву.

        За перше слово і першу казку,

        За перший віршик і щиру ласку.

        Ми пам’ятатимем довгі роки

        Мудрі й повчальні ваші уроки.

 

   5. Ми пильненькі ваші учні,

       Вашу працю зрозуміли –

 Ні часу, ні сил й здоров’я

 Ви для нас не пожаліли.

 

6.Ви дали нам зброю в руки,

   Ви нам стежку показали,

   Щоб боротись з лихом вміли

   І щоб людям помагали.

 

  ПІСНЯ  «ВЧАТЬ У ШКОЛІ»

Ведучий1. А зараз до вашої уваги смішинки.

7.       БУЙНІ   ПРЕДКИ

Вдарив батько спересердя хлопчика малого.

Той поплакав,переплакав та й питає в нього:

- Тебе, татку, бив твій тато?

- Бив, та ще й немало.

   -Ну, а татка твого били?

   -Теж перепадало.

    І сказало хлопченятко, заломивши ручки:

   -Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки.

 

    8.       УЧЕННЯ – СВІТ

    Зубрить дід англійську мову,

    Хоч йому вже близько ста.

    З словником казки дитячі

     Помалесеньку чита.

     -Пліз, гей май шюз

     Мендід, бабо! – раз повів він мудру річ.

     Баба злиться: «Що це значить?»

     -Постав  валянки у піч.

     Вранці баба діда будить.

     -Гей, окей! Шурлей-мурлів!

     Дід питає: «Що це значить?»

    -Правий валянок згорів.

 

   9.          ТАБЕЛЬ

      Питається сина батько Опанас:

     -Ну так де ж твій табель за четвертий клас?

     -На деньок у мене попросив Марат.

     -А чого це раптом?

     -Каже, напрокат.

      Учиться він класно, на «відмінно».

      Тож рішив він моїм табелем

      Батьків своїх налякать.

 

   10.         КОРІННЯ Й НАСІННЯ

      А ти, татку, в школі вчився?

     -Учився, Сергійку.

     -А то правда, що ти, татку,

      Був одержав двійку?

     -Було таке, траплялося…

      Малий засміявся:

     -Тоді мама правду каже,

      Що я в тебе вдався.

 

  11.          ЗРОЗУМІВ

     -Ти навіщо, синку, - запитав раз тато, -

      В ліве вухо зранку запихаєш вату?

    -Ти ж казав, що в мене,-

     Син відповідає,-

     Те, що в праве входить, в ліве - вилітає.

 

 12.         НАЙКРАЩА МОВА

     Йде синок до школи вперше.

     Пита батька мати:

    -Якій мові ми синочка будемо навчати-

    Українській чи російській?

    Обидві ж хороші.

   -Хай вивчає ту, якою

    Печатають гроші.

Ведучий 2. Сьогодні ми горді і щасливі,  подумки повертаємось до того незабутнього дня, коли вперше переступили поріг школи, зустріла нас наша вчителька, яка повела нас в Країну Знань.

 

13. Найсвітліша дорога на світі,

      Це дорога до знань, до школи.

      Пам’ятайте це, любі діти,

      Не забудьте цього ніколи.

 

 14. І хоч вчитись нелегко буває,

       Та наука завжди хороша.

       Кожна в світі людина знає,

       Що знання – це найлегша ноша.

 

Ведучий1. Увага! Увага! Увага! Починаємо найурочистішу частину нашого свята.

15..Ми до батьків сказати хочем слово

      І привітати хочем від душі.

      Подарувати всім пісні чудові,

      Найкращі прочитати вам вірші.

 

16. Наші любі мами й тата,

      Ми вам будем звітувати,

      Що ми вже навчились в школі,

      Щоб потішить вас доволі.

 

17. Яке красиве, миле слово «МАМА»,

      Все на землі від материнських рук.

      Вона нас впертих й дуже неслухняних,

      Добру навчала – вищій із наук!

 

           ПІСНЯ «МАМИНА  СОРОЧКА»

1. Мені сорочку мама вишивала,

    Неначе долю хрестиком вела.

    Щоб я легких стежинок не шукала

      І до людей привітною була.

      -Виконуй, доню, - мама говорила,-

      Закони Божі, істини прості,

      Не зраджуй землю, що тебе зростила,

      Не залишай нікого у біді.

 

                Приспів 2рази

      А сорочка мамина біла-біла,

      А сорочка мамина серцю мила,

      А сорочка мамина зігріває,

      Я її до серденька пригортаю.

 

2. Літа, неначе птахи, пролітають,

    Вже донечки, як квіти навесні.

    Я їм сорочку білу вишиваю,

    Як вишивала матінка мені.

    -Виконуй, доню,- мама говорила,-

    Закони Божі, істини прості,

    Не зраджуй землю, що тебе зростила,

    Не залишай нікого у біді.

 

                Приспів 2 рази

    На тобі сорочечку білу-білу,

    На тобі сорочечку, серцю милу,

    Будеш її зраночку зодягати,

    Буде тобі серденько зігрівати.

 

18. Матусю рідненька, найкраща, єдина,

      Щоб ти не хилилась ніколи в журбі.

      І сонце і зорі, і даль журавлину

      Твої діти дарують тобі.

      І в осінь, і взимку, весною і влітку,

      Щоб щастя й здоров’я у тебе було.

      Уклін тобі, рідна матусю-лебідко,

      За молодість нашу, за ласку й тепло.

 

         ПІСНЯ  ПРО МАТУСЮ

1. Як добре, що у мене матуся рідна є,

    Вона мене голубить і жаліє.

    І знов весна приходить, і сонечко встає,

    Бо так любити тільки мама вміє.

 

До мами пригорнуся, неначе пташеня.

Люблю тебе, матусенько моя.

 

                      Приспів:

Я по хмаринці білій босоніж пробіжусь

І у далекі далі задивлюсь, задивлюсь,

Мамі посміхнуся, і відійдуть жалі,

Щоб була матуся в діток всіх на землі.

 

2. Як добре, що весною буяє первоцвіт,

    І журавлі додому повертають.

    Як добре, що зі мною матуся стільки літ

    Від бід усіх мене оберігає.

 

До мами пригорнуся, неначе пташеня.

Люблю тебе, матусенько моя.

 

Ведучий2. Дорогі татусі! Не сумуйте, ми про вас теж не забули. Пам’ятайте, що ми не маленькі, що на нас вже не треба гримати, підвищувати голос, а потрібно спокійно проводити виховні бесіди.

 

19. Дорогий, хороший, любий тату,

   Кращого за тебе не знайти.

   Дорогий, хороший, любий тату,

   Як чудово, що у нас ти є.

 

20. В день оцей святковий і чудовий

   Нехай вам сонце ллє тепло до ніч!

   Радості вам, щастя і здоров’я,

   На роки, на довгий, довгий вік!

 

         ПІСНЯ   «ВАСИЛЕЧКИ»

1. Василечки, василечки розцвітають край вікна.

    Василечки, василечки синьоокі, як весна.

    Василечки, василечки ніжно листям тріпотять.

    Тупу-тупу по стежині мої ніжки тупотять,

    Тупу-тупу по стежині ніжки тупотять.

 

                      Приспів:

    В мене сині оченята,

    Сині-сині, як у тата.

    Я на усмішку багата

    І дарую вам тепло.

    В мене сині оченята,

    Сині-сині, як у тата.

    Буде пісенька лунати

    Гарним людям на добро.

 

2. Василечки, василечки, сині квіти запашні,

    Соловей колише квітку і підспівує мені.

    Закує в гаю зозуля, накує мені сто літ.

    По стежині я крокую, і радіє цілий світ,

    По стежині я крокую, і радіє світ.

 

                     Приспів

 

21. Велике спасибі сьогодні ми кажемо нашим батькам, які

     нам допомагали в навчанні, вчилися разом з нами.

Діти.(Всі разом). Спасибі!

         За те, що раненько вставали,

      За те, що до школи водили,

      За те, що втоми не знали,

      Палке вам велике спасибі!

 

Ведучий1.Шановні батьки! Виховання дітей – справа непроста. Ось подивіться на себе очима ваших дітей.

 

22. Батько сидить, читає газету. Мати тягне сина за вухо.

      Той кричить: «Пусти, я більше не буду!»

      -Помилуйся на нього! Ану, розказуй батькові, за що ти

      в школі набив дівчинку?

      - А чого вона? Ми гралися в Адама і Єву, а вона замість    

      того, щоб мені віддати яблуко, сама його з’їла-а-а!

      -Біжи візьми в кошику яблуко і не смій більше бити

дівчаток.

 

23.                 ІНСЦЕНІЗАЦІЯ

 

(Сидить батько. Читає газету. Заходить донька).

-Тату, а чому іде дощ?

-Підеш до школи, дізнаєшся.

-Тату, а в Баби Яги є жабенятка?

-Звідки я можу знати.

-Тату, а нащо коняці грива на шиї?

-Запитай у коняки.

-Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

-Що ти, доню! Як можна? Адже чим більше ти запитуватимеш, тим більше знатимеш.

 

24.                   ТАТО І МАМА

   Ну і мама! Ну і тато!

   Наче справжні дошкільнята!

   Нічогісінько не знають-

   Смішно і сказать комусь!-

   Бо щодня мене питають

   Лиш одне: «Чому? й Чому?..»

   -Ти чому образив Віту?

   -Ти чому отримав двійку?

   - І чому прийшов так пізно?

   - Та чому в шкарпетках різних?

   -Та чому такий непослух?

   -А чому не стелиш постіль?

   -Ти чому це вірш не вчиш?

   -А чому портфель без ручки?

   - І чому такий синець?

   -Ох! Настане мій кінець!

   Не поясниш їм ніколи-

   Хоч би й дуже захотів…

   Треба їх віддать до школи-

    Хай питають вчителів.

 

    ПІСНЯ «МАМА І ТАТО»

1.Кажуть мама й тато, що велика я,

-Годі пустувати ,– каже вся сім’я.

І дають поради бабця і дідусь,

Каже брат: за тебе скоро я візьмусь./2р.

 

             Приспів:

Я не можу зрозуміти- ви ж самі були дітьми,

І кричали, і шуміли, і стрибали, як могли.

А тепер дорослі стали, всі серйозні, мовчазні.

   Що такого не бувало – дружно кажете мені.

2.Обніму я тата й матінку свою,

   Дідуся й бабусю дуже я люблю,

   Посміхнуся брату, й стане все гаразд,

   А усі поради будуть про запас./2р.

 

               Приспів

 

25. Пам’ятає кожен з нас,

      Як прийшли ми в перший клас.

      Заводила вчителька

      Кожного за руку в клас.

 

26. Школярики-школярі,

       Нас чекали Букварі,

       Нас чекали світлі парти,

       І підручники,, і карти,

       І просторий клас.

       Наша перша вчителька

       Виглядала нас.

Ведучий2. Перша вчителька! Багато пов’язано з цією дорогою і близькою серцю людиною. Її, як і матір, ніколи не забудеш. Це вона навчила писати перші слова «мама»,

«Україна», навчила трудитись і любити.

Ведучий1. Любов Іванівна та Людмила Євгенівна – це вони навчили нас читати, невмілою рукою виводити перші літери, навчили любити рідну Україну, поважати і шанувати батьків, не кривдити менших, бути справедливими і чесними в житті.

 

27. Вклоніться, люди, вчителю своєму,

      Володареві слова і пера,

      Крізь біль і радість, роздуми і втому

      Любов його безмежна проросла.

 

28. Любов учителя не зна кінця і краю,

      Не рветься ні на мить гаряча нить.

      Любов учителя ніколи не вмирає,

      Вона у серці учнів пломенить.

 

29. Ви навчили багатьох

      І синочків й дочок.

      Та таких, як ми, розумних

      Не було  в вас діточок.

 

30. Ой нема де правди діти,

      Було всяке серед нас,

      Той у школі звик шуміти,

      Той урок не хотів вчити,

      Той запізнювався в клас. 

31. Та такого не було,

      Щоб робив це хтось на зло.

      Бо ми всі повсякчас

      Дуже-дуже любим вас.

 

32. Дуже просимо простити

      Нам маленькі ці грішки.

      Ми правдиво будем жити

      І трудитись так, як ви.

 

33. Нас навчила вчителька

      Ще й пісень багато,

      А сьогодні ми для неї

      Будемо співати.

 

      ПІСНЯ   «ВЧИТЕЛІ»

1. Школа, рідна школа,

    Знов заходжу в клас.

    Тут нам все знайоме,

    Тут чекають нас.

 

         Приспів:

     Вчителі, вчителі,

     В школі все життя минає.

     Вчителі-журавлі

     На високім небокраї.

     Вчителі, вчителі,

     Наші вчителі.

 

2. Йшли ми крок за кроком

    З вами по землі,

    Плакали й сміялись

    Наші вчителі.

 

          Приспів:

 

Ведичий2. А зараз – перерва. Деякі учні люблять перерви більше, ніж уроки, бо на них можна розповідати цікаві історії.

 

34. Мчить селом автомашина.

      Зупинив її хлопчина.

      І мерщій до водія:

      -Запізнююсь в школу я!

      А водій:

      -Та я на тік! Їду зовсім в інший бік!

      -О!- зрадів Тарас,- повезло нівроку!

      Це ж чудово, бо якраз я не вчив уроки.

 

35. Просив дружків своїх Семен:

      -Знаннями, хлопці, поділіться!

      Не знаю, скільки треба»Н»

      Писать в іменнику «рушниця».

      -Ех, ти!- стримав його Миколка,-

      Порожня в тебе голова!

      Одне – якщо це одностволка,

      А як двостволка – значить, два.

 

36. –Сергію! Ти зізнався вдома, що одержав двійку з

      математики?

      -Так!

      -Ну і що?

     - А нічого! Коли я зізнавався, тоді якраз у нас нікого

      в дома не було.   

 

37. Швидко роки пролетіли

      І в пам’яті спогад лише залишили.

      Ми завжди згадаєм свій перший дзвінок

      І четвертого класу останній урок.

 

38. Вчителько найперша, рідна,

      Ну як тобі не дякувать в цей час?

      За те, що  розум, щирість, вміння-

      Все віддала ти для нас.

 

39. Пробач за все нас,  вчителько-матусю,

      Що іноді ми неслухняними були.

      Та ми ж тебе любили до безтями,

      Любили, як тільки могли.

 

40. Ми сьогодні вже йдемо від вас,

      По стежині шкільній в п’ятий клас.

      За вашу працю, ласку і любов

      Спасибі кажемо вам знов і знов!.  

 

41. Школо наша початкова,

      Прощавай і будь здорова.

      Нових діточок стрічай

      Та й про нас не забувай.

Вчитель. Ось і минули чотири роки навчання.

                Шкода розлучатись. Разом ми раділи і     

                 сумували, переживали щасливі години та

                невезіння. Спасибі вам, діти. Ви підете до

                п’ятого класу. Хай буде щасливою ваша

                дорога. Нехай стелиться вона вам білим

                рушником.

                Нехай буде безхмарним ваше життя на своїй

                квітучій землі поміж рідних людей.

                Найголовнішим вчителем-наставником у стар-

                шій школі буде класний керівник.

                Це – Марія Іванівна.

Мати. За українським народним звичаєм прийміть від

           нашої класної родини хліб-сіль та наших дітей.

           Ведіть їх далі по нелегкій шкільній стежині. А ми

            вам в усьому будемо допомагати.

 

Діти.1. Хоч іноді ми пустуни маленькі,

             Хоч часто ми здіймаєм в школі галас й сміх.

      Та ми потягнемось до вас, немов до неньки,

      Якщо полюбите ви щиро нас усіх.

 

2. Шановна вчителько нова!

    За нас ви будьте певні.

    Хоч ми рухливі та шумні,

    Зате розумні й чемні!

 

3.Ми будемо учитись на «відмінно»

   І з поведінкою все буде гаразд.

   Та ви прийміть нас із любов’ю тільки

   І заведіть нас в старший п’ятий клас.

 

       ПІСНЯ «МАМИН ВАЛЬС»

 

1.Зірка з неба впала в золоті жита,

      Пісня залунала тиха і проста.

      Пісня про стежину в отчому краю,

      Пісня про матусю рідную мою.

 

                 Приспів:

      Там, де мама моя, там і сходить зоря,

      Там і сходить зоря.

      Там, де мама моя, там щаслива і я,

      Там щаслива і я.

      Там, де мама моя, відступає зима,

      Відступає зима.

      Там, де мама моя, там і смутку нема,

      Там і смутку нема.

 

2.Очі материнські - дві зорі ясні,

Ранком подарують погляд свій мені.

   Руки материнські – білі два крила,

   Щоб мене матуся обійнять могла.

 

              Приспів:

3.Мамо моя мила, рідна й дорога,

   Будь завжди здорова, вічно молода.

   Я ж тобі, матусю, небо прихилю,

   Бо найбільше в світі я тебе люблю.