Сценарій свята "Святий Миколай завітав у гості"

Сценарій свята

«Святий Миколай  завітав у гості »

 

Дійові особи: 2 ведучі,  Двійка, Ябіда, Лінь, 2 чорти,  2 ангели,

                       Святий Миколай, Маша , Ведмідь

 

На фоні музики голос із-за куліс.

Нічка-чарівниця... темна і казкова.

Розносить по світу дива загадкові.

Тільки раз у році нічка ця буває,

коли щедрий Миколай дари посилає

 

Ведучий 1. Добрий день, шановні гості,

                Добрий день, малята.

                Закінчилась швидко осінь,

                Лине зимнє свято.

                Свято світле і барвисте,

                Гостя, що із Раю –

                Завітав село і місто

                Свято  Миколая.

Ведучий 2. Є свято гарне в Україні.

                 Є свято казки чарівне.

                 Що Миколай в святій ряднині

                 Слухняним ласощі несе.

Ведучий 1. Це свято раз буває в році.

                 Воно нікого не мине.

                 Бо МиколайСвятий із неба.

                 В оселю кожну зазирне.

Ведучий 2. Сьогодні, мої милі друзі, довгожданий день зустрічі з мріями та подарунками. Свято дитинства й щедрості, на яке щорічно чекають наші діти. От і нині малеча з самого раночку виглядає Миколая, аби отримати подарунки, але не тільки отримати, а й подарувати Миколаю щось незвичне. Довго й старанно діти готували для святого справжнісінький бал, аби показати, як вони люблять його, які вони слухняні й талановиті.

Ведучий 1. Діти, а ви знаєте, хто такий Святий Миколай? Це, малята, дуже добрий дідусь, який завжди піклується і про дорослих і про дітей. У цей день, 19 грудня, він обходить кожну домівку і дивиться, а чи гарно поводиться та чи інша дитина. Якщо вона працьовита, слухняна – то нагороджує її подарунками, а якщо ледача, неслухняна – дарує різку. До речі, подарунки Миколай ховає під подушечку або в чобіток. А ви сьогодні, діти, у себе під подушками щось знайшли? Подарунки чи різочки? (Відповіді дітей).

Ведучий 2.Сьогодні в нас казкове свято!

   Гостей запрошено багато.

   Бо Миколай прийде до нас.

   Його чекає кожен з вас.

Музика з мультфільму «Маша і ведмідь».

Маша:Доброго дня,  любі дітки. Я дівчинка  Маша. Знаєте мене? Незабаром до нас завітає Святий Миколай. Чи вірите ви в дива? Правильно. Треба вірити.

Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком вранці,
І принесе у Вашу хату
Добробут, радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зігріє гумором, любов’ю,
І принесе усім здоров’я!!!

За традицією, у цей день всі дітки пишуть листи Св. Миколаю з проханнями. Він допомагає усім нужденним і всім, хто цього заслужив. (З дверей влітає лист)

Ой що це, це ж лист Святому Миколаю. Хтось його загубив, а може, підкинув, давайте почитаємо його.

Лист  Святому Миколаю:

     «Святий Миколаю, я хочу до свята гарного велосипеда і  новий айфон 7».

Ого, це  не прохання, а наказ-замовлення. Не дуже вихований хлопчина писав. Щось я не бачу, які добрі діла він робив, і які світлі думки відвідали його голову. Я теж колись не слухала дідуся ведмедя Михайла Потапича. І мені дуже соромно за мої вередування і клопіт, який зазнав через мене Мішка. З екрану на це смішно дивитись, але ведмедику було не переливки. Я і хату підпалювала, і фарбою одяг замащувала, і фотокартини робила так, що від мене усі звірі в лісі тікали,  і грядку спустошувала, ох , соромно тепер.

Ябіда:/влітає на швабрі/  О, привіт. От вас якраз мені і бракувало.  Я Ябіда-карябіда. Мене не чекають, а я  сама приходжу. Де сваряться дві подруги, я тут як тут. Я обожнюю робити дрібні капості.  Я намастила усі двері школи клеєм і вставила сірники у замки дверей класів. Я дуже люблю, коли діти голосно розмовляють на перерві, бігають як скажені, і штовхаються на сходах. А ще мені подобається, коли хлопці б’ються  у коридорах.

А ще я наплювала жувальних гумок, де хотіла. Ага, не очікували, що я завітаю до вас на свято. А я для вас приготувала різочки-лозиночки, тому що ви неслухняні. І тобі , Машо, теж.

Маша:  Ці дітки тебе, Ябідо, слухати не будуть, бо  вони слухняні, розумні  і виховані. Та і я стала розумницею.

Ябіда: Якщо так, я зараз подивлюся, які ви розумні, творчі, кмітливі, а головне — дружні… а ну відповідайте…що це?
 В теплий край не відлітають,

 Взимку весело співають,

 Жовтогруді, невелички,

 Звуться ці птахи… (синички) 

 А ну цю загадку, ну ніколи не відгадаєте:

Влітку медом ласував,

 Досхочу малини мав,
А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг. Хто це? (ведмідь)

А таку загадку:

 Я падаю на ваші хати,
Я білий-білий, волохатий,
Я приліпаю вам до ніг,

І називаюсь просто … (сніг)

Маша: От бачиш, діти  кмітливі і добрі,  тобі тут друзів не знайти.

Ябіда:… Зате … Я… я… я вмію  розповідати вірші, отак! Слухайте.
Всім роблю я капості, із великою радістю.
Знаю, що й ви, малята, не тільки любите бешкетувати,
А й у різні історії потрапляти. Ой що це…оце історія.(дивиться як заходе лінь)

Лінь: /потягується і вповзає під музику, тягне за собою подушку/

Ой , як же мені лінь робити уроки і готуватися до школи. Прибирати в кімнаті – мені лінь, йти на фізкультуру і витерти класну дошку – мені лінь. Мені лінь відігнати муху. Мені лінь  заправити вранці ліжечко і лінь помити тарілку. Мені лінь сказати «дякую» і «доброго дня», як же мене звати, діти? Правильно – лінь.  Я прийшла провести майстер-клас з ліні. Слухайте  уважно: домашні завдання  не виконуйте. З вчителями не вітайтесь. Якщо на сходах побачили бумажку, проявіть лінь, не піднімайте. Якщо ви їсте яблуко і вам лінь викинути качан, то кидайте його собі під ноги або просто у вікно.

Ябіда: О, мій товариш  по життю, лінь дорогесенька , у нас так багато спільного. Давай дружити.

Лінь:  А давай.

 Маша:  Ой, які погані гості до нас завітали. Правильно кажуть: «Два чоботи – пара». Ой, дітки, чуєте – дзвіночки. Цеж ангели небесні завітали до нас.

1-й ангел:

Доброго дня, дорогі дітки.

2-й ангел:

Хай вам бог помагає.

 1-й ангел:
Дорогим діточкам — юним, щирим, милим –
Ми бажаєм здоров’я, щастя та сили,
Бути чемними завжди з мамою і татом,
Щоб слухняністю була наповнена хата.

2-й ангел:
І дівчатам, і хлоп’ятам, всім цікаво знати,
Хто такий Миколай і що то за свято?
Ми прийшли із небес на зустріч із вами,
Нас прислав Миколай з добрими вістями.
Маша:

Святий Миколаю, ми знаєм:  бачить усіх і мене,
Уклінно йому посилаєм одвічне  прохання земне:
Хай люди живуть у вірі і правді,
І пам’ятають вічно про те —
Тільки коли ближні люблять сердечно,
Тоді до людей він  із Богом іде.
1-й ангел:
Не турбуйтеся, любі діти,
Він до нас завітає на свято,
Бо про кожного знає він все,
Подарунки усім принесе.

2-й ангел:
Знає він про всі ваші забави,
Про хороші й добрі справи,
Як вчитеся старанно у школі,
Як працюєте з мамою в домі,
Як дідусь і бабуся вас люблять
І внучат своїх ніжно голублять.

Ябіда: А якщо комусь не хочеться учитись?

Лінь:  Або якщо лінь робити уроки і допомагати батькам. Тоді що?
1-й ангел:
Якщо кому не хочеться учитись,
Якщо кому не хочеться трудитись,

2-й ангел:
То Миколай усе бачить, знає,
І винуватця неодмінно покарає.

Миколай спостерігає за дітьми з екрану

 Маша: А як святий Миколай бачить усе на світі?

Ябіда: А як він встигає за всім стежити і всьому давати лад?

Лінь: В нього що, 100 пар очей?

1-й ангел:
Знає Миколай пригоди всіх,
Бо живе святий на небесах.
Дарував йому Бог місію святу —
Він заходить в кожну хату.

2-й ангел:
Він на поміч поспіша завжди,
Береже від горя і біди,
Всім увагу приділити може,
Бо відмовити, вважає він,  негоже.

1-й ангел:
Поспішаємо ми, дітки, нам ще треба пів землі облетіти, Миколая зустріти!

/Ангели йдуть. Ябіда  і Лінь ховаються/ 

Вбігають  чорти:

Чорт1.

Довкола ніч, судома зводить тіло,

А їсти нічого і горло заболіло.

А голод ну такий, що ледве копита тягну,

Я б вже з’їв цукерки, мармелади, горішки,грушки,

марципани, цитрини, яблука, банани.

Чорт2

Ой холодна тут зима, в пеклі холоду нема.

Одягнувся ніби літом, в пеклі жар, а зима на світі.

Я без шапки та кожуха і відмерзнуть мої вуха.

Я змерз, як чорт.

Зараз би гарячої смоли.

Чорт1

Попросив одного разу смоли в Івасика-Телесика, а він сказав, що такого тут ніхто не їсть. Він дав мені шматок жуйки, і я нею ледве не подавився, і як діти таке паскуд­ство їдять? 

Чорт2

А ще діти зараз говорять по мобілкам і спілкуються в інтернеті. А ще Котигорошко повідав, що діти грають у «Танчики» з ранку до ночі.
Ябіда: О, нашідружбани -чорти. Ви що, нас не впізнали? Так, всі йдіть сюди, і Чорти, і Лінь. На перший-другий розрахуйсь. Так, що будемо робити, щоб зірвати прихід Святого Миколая. Може, вкрадемо в учительки всі конспекти, щоб не проводила уроки. Або будемо давати шкільні дзвінки, як захочемо – не за розкладом.

Лінь:  Ні, мені лінь.

Чорт1:  Я знаю, давайте вимкнемо скрізь світло, і уроків не буде!

Чорт2Або оголосимо карантин! Хочете дітки?
Ябіда:  Та  всі ж здорові.

Лінь: Щоб Святий Миколай не прийшов, треба всім дітям зробити щеплення на лінь.

Ябіда:    А  я вважаю, що треба зварити чарівну юшку, щоб діти із слухняних стали бешкетниками-бруднулями, невихованими хлопчиськами і дівчиськами.

 Чорт1: А давайте накидаємо на сходах кульок, щоб всі падали. І буде як у фільмі  «Один дома».

Лінь:  А давайте покличемо Двійку. Вона все знає. Вона вміє зіпсувати свято.

Всі: Двійка , двієчко, красунечко, йди сюди.

Двійка:  Ой, хто мене кликав? Я тут,  як тут . Мене й кликати не треба. Я сама у гості прийду. Мене так  багато на сторінках щоденників у моїх шанувальників. Ой, а якого я гарного червоного коліру, а ще я буваю дуже жирна. Діти мене люблять виривати разом із сторінкою, або стирати гумкою. І не люблять показувати батькам. Щоб їх не сварили. Але ж я є у журналі, звідти я нікуди не подінусь. І батьки мене все одно в журналі побачать під час  батьківських зборів чи в табелі. За мене вдома карають дітей і не пускають у кіно чи погуляти. А ну, діти, зізнавайтесь, у кого з вас у щоденниках живуть мої родичі  –  війки й одинички? Хто вступить у клуб моїх фанатів-шанувальників, хто буде отримувати двієчки щодня, підніміть руку! О, тільки Лінь,  Ябіда  і Чорти…

Маша : Дітки, не піддавайтеся на спокуси грішників.
Ще хвилька, діти, і між вами
Тут стане Миколай святий.
Він з щирим серцем і дарами
Опиниться у залі цій!
Ангел 1: 
Яка радість, який рай! Іде святий Миколай!
Несе він дарунки, і втіху і пакунки! 

Ангел2 

Пісню слави заспіваймо

Щирим серцем нині враз.

Миколая зустрічаймо

В це святий величний час.

Звучить мелодія

/Входить святий Миколай /

Святий Миколай:
Вітаю усіх вас, добрії діти.

Щоб стрітись із вами, проїхав півсвіту.

Лиш радість та мир несу я в оселі,

Нехай люди завжди будуть веселі.

Нехай сліз не буде, не буде біди.

Багато дарунків приніс я сюди.

 Ангел 1:  Дарунки потім, а спочатку:
Скажіть як іде навчання?
Хто з вас людям добро робить?
Хто живе по правді?
Хто з вас любить рідну неньку,
Як їй помагає?

Ангел 2:
Хто з вас слуха і шанує
Своїх вчителів?
Хто із вас “будує”
України рідний дім?
Ябіда: Ми слухняні і живем по правді.

Лінь: Ми розумні і справедливі.

Двійка: Ми виховані і чемні.

Чорт1. : Ми добрі і щирі.

Чорт2.Ми працелюбні і вчимося на «12».

Маша: Оце брехуни. Не вір цим пройдисвітам, Святий Миколаю. Вони спокушали дітей, в них вселилася нечиста сила.

Святий Миколай:  А ми це зараз перевіримо- а ну кажи, Ябідо, які математичні дії ти знаєш.

Ябіда: Забирати і … полювати.

Маша: Діти це правильно? Звичайно ж ні! А які?( Додавання, віднімання, множення і ділення)

Святий Миколай: А ти, Лінь, скажи як закінчується прислів’я : «Праця  годує, а лінь …»

Лінь: Дарує

Маша: Невірно. А правильно буде – «Праця годує, а лінь марнує»».

Святий Миколай:  Ану, скажіть,чортенята, що є супутником Землі?

Чортик: Пекло.

Маша: Помиляєшся, чортику, – Місяць.

Святий Миколай:  А ну скажи, Двійко, скільки буде 9 помножити на 8.

Двійка:  25…

Святий Миколай:   О, я бачу, хто тут капосний, ледачий, бешкетливий і неосвічений. Не отримаєте ви від мене подарунків.

 Маша: Правильно.

Лінь:  А ваша Маша – тоже наша. Вона не слухала ведмедя Михасика. Вона його замучила. Не давайте їй подарунків. Від неї ліс і звірі здригалися. Ось погляньте!

(відео з мультфільму Маша і Ведмідь)

Маша:  Так, я була колись неслухняна. Мені дуже соромно. /стук у двері/

Ведмідь: Я по світу все ходив. Машу все свою глядів.

Ой, пропала моя Маша. Мила Маша-розтіряша.

Без неї в лісі мені нудно. Я навіть  з горя трохи схуднув.

Коли жила вона – цікаво в лісі було.

Всі звірі в гості йшли до нас. Пропала Маша, може, у вас?

Маша: Дідусю, мій дорогий дідусю. Я тут. Я загубилася. Мені без тебе дуже погано. Вибач мені, що я була неслухняна. Я буду слухатись і у всьому допомагати.

Ведмідь: Ой, Машенька моя дорогенька, який я щасливий, що тебе знайшов. Більше не губись.   /обіймаються-цілуються/

Святий Миколай:  От і добре, Михайло Потапич, що Маша знайшлася. Більше не губися.

Ябіда: Святий Миколаю, а може, ми хочемо виправитись? Нам набридло бути поганими.

Двійка: А я мрію стати 12. Це всього –навсього дописати переді мною одну одиничку.

Лінь: А мені як надоїло лінуватись. Я хочу стати працелюбною.

Чортики: А ми хочемо мати гарних друзів і жити не в пеклі, і ходити до школи.

Маша : Ну, то треба йти до школи, в цей дружній клас і виправлятись. Читати книжки, розв’язувати задачі, виконувати домашні завдання, писати вправи. Вчити уроки,  шанувати  та любити батьків, вчителів  і однокласників. Слухати дорослих. Робити добрі справи.

Всі: Так. Ми виправимося. Згода. Діти приймете нас до вашої школи?

Святий Миколай.

Молодці, малята!

Час цукерки вам роздати

А потім далі вирушати!

Ведучий1. Ой, яке в нас гарне свято

Так солодощів багато

Ведучий2.Дякуємо Миколаю

І для тебе заспіваємо.

Святий Миколай:От настав прощатись час,

Залишаю вже я вас.

Будьте добрі й завжди щирі,

Живіть в злагоді і мирі.

Мамі й татку помагайте.,

Менших себе не чіпайте.

Вчителям у поміч будьте.,

І мене ви не забудьте.

Швидко мчиться часу лік,

Знов прийду я через рік

На велике, світле свято.

З Миколаєм вас, малята!

Ведучий1Любі діти, зустрічайте у своїх класних кімнатах Миколая  з гостинцями!

Пісня:  «Ой, хто, хто Миколая любить…»